Ухвала

від 04.03.2024 по справі 910/6555/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"04" березня 2024 р. Справа№ 910/6555/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Копитової О.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2023

у справі № 910/6555/21 (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «РІТ УКРАЇНА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІТ-Україна ПЛЮС»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/6555/21 відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «РІТ-Україна ПЛЮС» на загальну суму 5 252 728,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ГУ ДПС у місті Києві звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/6555/21 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким визнати ГУ ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС кредитором у справі №910/6555/21 з грошовими вимогами у сумі 5 247 360,00 грн.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №910/6555/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Копитова О.С., Отрюх Б.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6555/21, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

На виконання ухвали від 07.02.2024 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/6555/21.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги з доданими до неї документами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Оскарження судових рішень у справах про банкрутство, як і все провадження у таких справах, регулюють два основних нормативних акти: Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК) та Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КзПБ). Останній був введений в дію 21.10.2019 р. КзПБ прийшов на зміну Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), який регулював процедуру банкрутства раніше.

Питанню оскарження судових рішень присвячена ст. 9 КзПБ. Вона встановлює, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК, враховуючи особливості, передбачені цим Кодексом.

Отже, у справах про банкрутство зберігається загальний порядок подання апеляційних та касаційних скарг, визначений ГПК (включно зі строками оскарження, вимогами щодо форми та змісту скарги, документів, які додаються до скарги тощо). При цьому КзПБ визначає певні особливості оскарження, які розглянемо далі.

Відповідно до приписів ст. 47 КзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Так, згідно з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною судовий збір становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, законодавець передбачив, що кожна грошова вимога кредитора до боржника оплачується судовим збором окремо, крім того, як зазначено вище, грошова вимога кожного кредитора може бути оскаржена до апеляційної інстанції окремо.

Отже судовий збір за подання апеляційної скарги в даному випадку становить 8 052 грн.

Таким чином, до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Отже, оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановлених ст. ст. 256, 258, 260 ГПК України, вона підлягає залишенню без руху із встановленням строку на усунення недоліків.

Судова колегія вважає за необхідне також зазначити, що клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження буде розглянуто після усунення вказаних недоліків. Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що в силу положень ст.ст. 260, 261 ГПК України якщо підстави, вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд може відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.174, ст.258, ч.2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/6555/21 залишити без руху.

2. Зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві, протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 8 052 грн.

3. Повідомити скаржника, що у разі невиконання вимог даної ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та повертається апелянту згідно ст.ст. 174, 260 ГПК України.

4. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи до відома.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді Б.В. Отрюх

О.С. Копитова