Постанова

від 04.06.2024 по справі 910/6555/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2024 р. Справа№ 910/6555/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Пантелієнка В.О.

Поліщука В.Ю.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2023

у справі № 910/6555/21 (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «РІТ УКРАЇНА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІТ-Україна ПЛЮС»

про банкрутство

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 04.06.2024

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РІТ УКРАЇНА» звернулось до Господарського суду м. Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «РІТ-Україна ПЛЮС» (ідентифікаційний код: 43391710) у зв`язку з наявною та не погашеною заборгованістю у розмірі 586 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «РІТ-Україна ПЛЮС».

Постановою Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 було припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «РІТ-Україна ПЛЮС», визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «РІТ-Україна ПЛЮС».

17.11.2023 від Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, надійшла заява про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «РІТ-Україна ПЛЮС» на суму 5 247 360,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/6555/21 відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «РІТ-Україна ПЛЮС» на загальну суму 5 252 728,00 грн.

Ключовим мотивом ухвали є:

-грошове зобов`язання за заявленими кредиторськими вимогами ГУ ДПС у м. Києві виникло після визнання ТОВ «РІТ-УКРАЇНА ПЛЮС» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, тому у силу положення ч. 1 ст. 59 КзПБ, у ТОВ «РІТ-УКРАЇНА ПЛЮС» не може виникати жодних додаткових зобов`язань з дня винесення постанови господарським судом про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ГУ ДПС у місті Києві звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/6555/21 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким визнати ГУ ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС кредитором у справі №910/6555/21 з грошовими вимогами у сумі 5 247 360,00 грн.

Ключовим аргументом скарги є:

-нарахування заборгованості здійснено до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «РІТ-УКРАЇНА ПЛЮС».

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №910/6555/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Копитова О.С., Отрюх Б.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6555/21, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

На виконання ухвали від 07.02.2024 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/6555/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/6555/21 залишено без руху. Зобов`язано Головне управління ДПС у місті Києві, протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 8 052 грн.

На виконання ухвали від 04.03.2024 від ГУ ДПС у місті Києві надійшла заява про усунення недоліки апеляційної скарги разом з доказами сплати судового збору в сумі 8 052 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи № 910/6555/21 призначено на 06.05.2024.

Розпорядженням керівника апарату від 01.05.2024 у зв`язку з перебуванням судді Отрюха Б.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці та перебування судді Копитової О.С., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці з 06.05.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №910/6555/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Поліщук В.Ю. Пантелієнко В.О.. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 розгляд справи № 910/6555/21 відкладено на 04.06.2024.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України звернулося до боржника з заявою про визнання грошових вимог на суму 5 247 360,00 грн.

Місцевий суд відмовляючи у задоволенні заяви ГУ ДПС у місті Києві, виходив з того,що грошове зобов`язання виникло після визнання ТОВ «РІТ-УКРАЇНА ПЛЮС» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а в силу положення ч. 1 ст. 59 КзПБ, у ТОВ «РІТ-УКРАЇНА ПЛЮС» не може виникати жодних додаткових зобов`язань з дня винесення постанови господарським судом про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.

Як вбачається з акта 40736/26-15-07-02-06-03/43391710 від 31.05.2023 за результатами перевірки Головними державними інспекторами встановлено порушення ТОВ «РІТ-Україна ПЛЮС»: пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказам Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, ст. 4 Закону 16.07.1999 № 996- XIV, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 1 квартал 2021 року 4 197 888,00 гривень; пункту 49.1, підпункту 49.18.3, пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено не подання податкової звітності за 1 півріччя 2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 відкрито провадження у справі № 910/6555/21 про банкрутство.

На підставі вищезазначеного акта винесено податкове повідомлення-рішення (форми «Р») № 00420090702 від 16.06.2023 на загальну суму 5 247 360,00 гривень, з яких нараховано основного боргу на суму 4 197 888,00 гривень та штрафні санкції в сумі 1 049 472,00 гривень.

Тобто, нарахування заборгованості здійснено до моменту відкриття провадження про банкрутство, а постанова про визнання банкрутом ТОВ «РІТ-Україна ПЛЮС» та відкриття ліквідаційної процедури по справі № 910/6555/21 винесена від 26.01.2023.

Тому, нарахування грошових зобов`язань здійснено правомірно.

Щодо твердження про виникнення грошових зобов`язань з моменту отримання підприємством-платником податків податкового повідомлення рішення із зазначенням суми грошового зобов`язання сформовано правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2023 у справі № 908/659/22 у подібних правовідносинах, яким зазначено, що згідно зі статтею 1 КзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 45 КзПБ).

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (частина четверта статті 45 КзПБ).

Норми статті 1 та частини першої статті 45 КзПБ пов`язують статус конкурсних грошових вимог виключно з моментом виникнення відповідного зобов`язання боржника.

Тобто при визначенні статусу кредиторських вимог (конкурсні чи поточні) у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статі 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства; однак не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтею 41 ПК України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб`єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до статті 78 цього Кодексу.

При цьому, підпунктом 14.1.157 пункту 14. 1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пунктів 54.1 та 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Стаття 57 Податкового кодексу України регулює строки сплати податкового зобов`язання: за загальним правилом платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57); у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу; у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК у країни).

Положеннями пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язує із цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку.

За змістом підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 по справі № 910/6555/21 прийнято з порушеннями норм матеріального права, а тому відповідна ухвала є такою, що підлягає скасуванню.

У зв`язку з чим колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у місті Києві підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/6555/21 скасуванню з ухваленням нового рішення про визнання ГУ ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, кредитором у справі №910/6555/21 з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІТ-Україна ПЛЮС» у сумі 5 247 360,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/6555/21 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/6555/21 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. Визнати ГУ ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, кредитором у справі №910/6555/21 з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІТ-Україна ПЛЮС» у сумі 5 247 360,00 грн.

4. Справу №910/6555/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст складено 10.06.2024.

Головуючий суддяБ.М. Поляков

СуддіВ.О. Пантелієнко

В.Ю. Поліщук