Постанова

від 21.02.2024 по справі 910/16848/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2024 р. Справа№ 910/16848/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінська О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 21.02.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кристал Авто"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 (повний текст складено 14.06.2022)

у справі №910/16848/21 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Приватного підприємства "Кристал Авто"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 - Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 3 - Громадська організація "Київська міська спілка автомобілістів"

про повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року перший заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Кристал Авто" (далі - ПП "Кристал Авто") про повернення на користь Київської міської ради земельної ділянки (код ділянки 62:206:0004), площею 130 м2, на просп. Романа Шухевича в Деснянському районі м. Києва (до зміни назви - просп. Генерала Ватутіна), з приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівлі (автомийки).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/16848/21 позовні вимоги першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено повністю. Зобов`язати Приватне підприємство "Кристал Авто" повернути на користь Київської міської ради земельну ділянку (код ділянки 62:206:0004), площею 130 кв.м., на пр-ті Романа Шухевича в Деснянському районі м. Києва, з приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівлі (автомийки). Стягнуто з Приватного підприємства "Кристал Авто" на користь Київської міської прокуратури 2270, 00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Кристал Авто" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/16848/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимогах відмовити у повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що відповідач не будував спірне нежиле приміщення загальною площею 130,5кв.м., а отримав у власність шляхом внесення його до статутного фонду, при цьому законність будівництва нерухомого майна та використання земельної ділянки вже неодноразово встановлювалось судовими рішеннями у справах №36/136-4/753, №2/204, право власності за відповідачем було зареєстровано у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим у даному випадку підлягають застосуванню саме положення статті 377 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що у позовній заяві заступник прокурора в даному випадку не обґрунтував належним чином та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Київська міська рада не виконує належним чином свої повноваження з моменту отримання повідомлення, а посилання позивача на це у позовній заяві ґрунтується на припущеннях.

Крім того, відповідач зазначає, що позовна заява підписана неуповноваженою особою - Першим заступником керівника обласної прокуратури Р. Нагалюк, в той час як відповідно до вимог частини 3 статті 11 Закону України «Про прокуратуру» він наділений такими повноваженнями лише в разі відсутності керівника Київської міської прокуратури. У зв`язку, чим у суду першої інстанції були наявні підстави залишити позовну заяву без розгляду на підставі частини 1 статті 226 ГПК України.

Скаржник також вказує на принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Відповідач зазначає. що є законним власником нежитлового приміщення, загальною площею 130,5 кв.м., що розташоване за адресою м. Київ, проспект Романа Шухевича, 1-А та, відповідно, земельної ділянки земельної ділянки на просп. Романа Шухевича (колишня назва просп. Генерала Ватутіна) у Деснянському районі м.Києва (код ділянки 62:206:0004), оскільки зазначене нежитлове приміщення фактично займає частину цієї земельної ділянки, а інша частина необхідна для безпосереднього обслуговування даного об`єкту нерухомого майна. Отже, повернення земельної ділянки та знесення нежитлового приміщення, що належить на праві приватної власності ПП «Кристал Авто», порушить право власності останнього на майно. Тобто оскаржуваним рішенням суду фактично порушено інститут приватної власності та гарантовані законодавством України та міжнародними нормами законодавства права власника на своє майно.

Апелянт також заперечує проти висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування строків позовної давності. Так, на думку відповідача, Київська міська рада була обізнана про проведення будівництва та використання земельної ділянки загальною площею 1,3403 га по проспекту Романа Шухевича у Деснянському районі м. Києва (обліковий номер земельної ділянки 62:206:0004) ще в 2008 році, а тому строк, в межах якого прокурор мав право звернутися до суду з позовом сплив у 2011 року. Проте прокурор звернувся до суду лише у 2017 році, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, прокурор подав відзив у якому зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що будівництво нежитлової споруди (автомийки) на проспекті Романа Шухевича у Деснянському районі міста Києва здійснено на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. За таких обставин, нежитлова споруда є самочинною та в силу частини 2 статті 376 Цивільного кодексу України право власності у громадянина ОСОБА_1 , а у подальшому у ПП «Кристал Авто» на даний об`єкт не виникло.

При цьому, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу положень законодавства України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, і сама по собі реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кристал Авто" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/16848/21 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/16848/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, ідентифікаційний код 02910019) на користь Приватного підприємства "Кристал Авто" (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, 4/2, кв. 9, ідентифікаційний код 37027138) 3405, 00 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Видачу наказу доручено Господарському суду міста Києва. Матеріали справи №910/16848/21 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Постановою Верховного Суду від 04.07.2023 касаційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 910/16848/21 скасовано, справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Верховний Суд скасовуючи постанову апеляційної інстанції зазначив, що обмежившись посиланням на рішення третейського суду від 26.05.2008 у справі № 10-95/08, рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2006 у справі № 36/136-4/753, рішення суду Господарського суду мста Києва від 03.08.2010 у справі № 2/204, суд апеляційної інстанції не досліджував питання щодо правового статусу спірного нерухомого майна та його склад на час набуття прав на це майно ОСОБА_1 та ПП "Кристал Авто".

Верховний Суд також вказує, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам прокурора, зокрема, стосовно того, що як вбачається зі звіту про технічний огляд об`єкта будівництва (автомийки), виданого КП "Київжитлоспецексплуатація", автомийка збудована ОСОБА_1 у 2007 році, а договори купівлі-продажу гаражів між фізичними особами та ОСОБА_1 укладені у 2008 році (які за рішенням третейського суду були визнані дійсними), що, на думку прокурора, підтверджує відсутність взаємозв`язку із укладенням договорів та спорудженням автомийки, оскільки договори купівлі-продажу гаражів укладені уже після того, як автомийка була збудована.

Суд апеляційної інстанції не з`ясовував питання стосовно того, ким та коли здійснювалося будівництво нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці; дотримання вимог законодавства під час такого будівництва та набуття таким майном правового режиму нерухомого майна; наявність відповідного погодження власника земельної ділянки на будівництво нерухомого майна на ній.

При цьому, як свідчать матеріали справи фізична особа-підприємець ОСОБА_1. у відповідь на припис Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва про надання документів повідомив, що ОСОБА_1 було зареєстроване нежитлове приміщення, загальною площею 130,5 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , а 04.07.2007 ОСОБА_1 та Київською міською спілкою автомобілістів, яка є землекористувачем, було укладено договір про співробітництво та організацію відносин, а саме для розміщення автомийки замкнутого циклу на земельній ділянці (62:20:604, АС № 7). Приміщення не є малою архітектурною формою та тимчасовою спорудою і використовується з виконанням всіх вимог, встановлених правилами благоустрою (том. 1, а. с. 194).

Крім того суд апеляційної інстанції зазначив про здійснення волевиявлення щодо одержання земельної ділянки, оскільки 20.02.2009 ОСОБА_1 - засновник ПП "Кристал Авто" звертався до Київської міської ради з клопотанням про надання земельної ділянки в користування для обслуговування та експлуатації автомийки, яке не було розглянуто.

Водночас питання стосовно вжиття ОСОБА_1 дій щодо належного оформлення права користування земельною ділянкою, крім направлення до Київської міської ради клопотання (заяви) із зазначенням виду та терміну користування: оренда - 1 рік (викуп) (том 1, а. с. 142), суд апеляційної інстанції не досліджував.

Суд апеляційної інстанції не з`ясовував питання стосовно того, чи зверталося ПП "Кристал Авто" після реєстрації за підприємством права власності на нерухоме майно згідно із судовим рішенням від 03.08.2010 у справі № 2/204 до уповноваженого органу щодо оформлення права користування земельною ділянкою та чи вживало відповідних дій.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №910/16848/21, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2023 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Кравчук Г.А., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 прийнято справу № 910/16848/21 до провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Кристал Авто" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі № 910/16848/21 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Кравчук Г.А., Ткаченко Б.О. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кристал Авто" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/16848/21 у судовому засіданні 13.09.2023.

13.09.2023 (згідно дати звернення до засобів електронного зв`язку) від Приватного підприємства "Кристал Авто" до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке аргументоване тим, що у Деснянському районному суді наявний спір відносно однієї і тієї ж земельної ділянки (кадастровий номер 62:206:0004), правовідносин, за участю тих самих сторін, тому просить зупинити провадження у справі №910/16848/21 до набрання законної сили судового рішення по справі №754/1438/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Кристал Авто" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/16848/21 на 11.10.2023. Запропоновано сторонам по справі надати свої міркування щодо заявленого Приватним підприємством "Кристал Авто" клопотання про зупинення провадження у справі №910/16848/21.

13.09.2023 (згідно дати звернення до канцелярії суду) відпредставника Приватного підприємства "Кристал Авто" адвоката Осадчого Святослава Сергійовича надійшло клопотання про зупинення провадження у справі 910/16848/21 до розгляду Деснянським районним судом міста Києва у справі № 754/1438/23.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у разі задоволення позову у Деснянському районному суду міста Києва у справі № 754/1438/23, це значно вплине на дану справу, так буде відсутня підстава звернення до суду, зминеться власник земельної ділянки і позов до ПП "Кристал Авто" буде безпідставним, а право власності буде набуте законним способом згідно судового рішення.

Зупинення провадження у справі - це перерва у розгляді справи на невизначений строк. У разі зупинення провадження у справі припиняється здійснення процесуальних дій у такій справі.

Статтею 227 ГПК України передбачено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов`язаної справи іншим судом.

При цьому для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, ще мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи певної черговості розгляду вимог тощо. Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 918/926/17.

Північний апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 5 частини першої ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому пов`язаною зі справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для такого господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Водночас, сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі (№754/1438/23). Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Тобто, у Північного апеляційного господарського суду при розгляді справи №910/16848/21 є об`єктивна можливість встановити чи права позивача є порушеними та останні відповідно до ст. 2 та 4 ГПК України мають бути захищені судом.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, вважає за необхідне клопотання представника Приватного підприємства "Кристал Авто" адвоката Осадчого Святослава Сергійовича про зупинення провадження у справі 910/16848/21 до розгляду Деснянським районним судом міста Києва у справі № 754/1438/23 залишити без задоволення.

04.10.2023 (згідно дати звернення до канцелярії суду) від Приватного підприємства "Кристал Авто" надійшло клопотання про доручення доказів та закриття провадження.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що ПП «Кристал-Авто» користується земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:62:206:0051. а не ділянкою з кадастровим номером 8000000000:62:206:0004. З інформаційних витягів щодо речових прав, та витягів з Державного земельного кадастру вбачається, що ділянка 8000000000:62:206:0051 призначена для розміщення за експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, тоді як ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:206:0004 відноситься до земель загального користування і не має жодного відношення до ПП «Кристал-Авто». Дані витяги були сформовані адвокатом Відповідача лише 13.09.2023р., що підтверджується у самому витягу.

Підставою для звернення із позовом став саме акт огляду земельної ділянки, якою не користується відповідач, і дані недоліки не можна усунути в рамках розгляду цієї господарської справи. Виявилось, що у позивача відсутнє право на звернення із позовом до ПП «Кристал-Авто». На думку відповідача, у даному випадку відсутній предмет спору, так як позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення земельної ділянки, якою він ніколи не користувався і не користується.

10.10.2023 (згідно дати звернення до канцелярії суду) від Київської міської прокуратури надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі.

Заперечення обґрунтовані тим, що подані ПП «Кристал-Авто» докази, які не були предметом розгляду місцевим судом, не можуть бути прийнятими на стадії апеляційного перегляду.

Також, прокурор вказує, що в даному випадку земельна ділянка з обліковим кодом 62:206:0004 та земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:206:0051 є однією і тією ж земельною ділянкою. При цьому державна реєстрація земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера відбулася 27.01.2022, тоді як перевірка Головним управлінням земельних ресурсів КМДА проводилася 03.09.2021, тобто в той час, коли ділянка з обліковим кодом 62:206:0004 ще не була зареєстрована в Державному земельному кадастрі та їй не присвоювався кадастровий номер.

За таких обставин, на думку прокурора, формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру 8000000000:62:206:0051 не впливає на предмет спору, оскільки земельна ділянка площею 130 кв.м., яка підлягає поверненню, ідентифікована, що надає змогу у разі задоволення позову, виконати судове рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем разом з клопотанням про закриття провадження по справі надано інформаційний витяг про земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:62:206:005, Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:62:206:0051 від 13.09.2023 та інформаційний витяг про земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:62:206:0004, Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:62:206:0004 від 13.09.2023.

Згідно зі ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Господарський процесуальний кодекс України допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак неприйнятною є ситуація, коли суд першої інстанції задовольнив позов, а заявник апеляційної скарги просить долучити під час повторного апеляційного перегляду докази, які виготовлено після вирішення справи судом першої інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.12.2020 року у справі №908/1908/19.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами прокурора, що формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру 8000000000:62:206:0051 не впливає на предмет спору, оскільки спірна земельна ділянка площею 130 кв.м., яка підлягає поверненню, ідентифікована, а тому у відстуні підстави для задоволення клопотання Приватного підприємства "Кристал Авто" про закриття провадження у справі.

У зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А, який входив до складу суду, у відряджені, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2023 прийнято справу № 910/16848/21 до провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Кристал Авто" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Ткаченко Б.О. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кристал Авто" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 на 22.11.2023 о 09 год. 45 хв.

16.11.2023 (згідно дати звернення до канцелярії суду) від прокурора надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження по справі, в якому прокурор вказує у матеріалах справи №910/16848/21 зібрані та надані прокурором докази, а також докази подані сторонами, дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а тому за таких обставин підстави для зупинення відсутні.

22.11.2023 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці з 20.11.2023 по 08.12.2023.

Головуючий суддя Гончаров С.А. 11.12.2023 перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кристал Авто" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/16848/21 на 20.12.2023 о 09 год. 45 хв.

20.12.2023 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. з 18.12.2023 по 23.12.2023 у відрядженні, з 24.12.2023 по 12.01.2024 у відпустці та з 15.01.2024 по 26.01.2024 у відпустці.

У зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який входив до складу суду, у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 прийнято справу № 910/16848/21 до провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Кристал Авто" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №910/16848/21 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л. Призначено до розгляду у судовому засіданні справу №910/16848/21 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Кристал Авто" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 на 21.02.2024 о 10 год. 45 хв.

20.02.2024 (згідно дати звернення до канцелярії суду) від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що представник Департаменту буде приймати участь в судовому засіданні по справі №760/6298/23.

Клопотання Департаменту про відкладення розгляду справи підлягає залишенню без задоволення з огляду на те, що за висновками суду, його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, а також з огляду на те, що, по-перше, обставини, викладенні в клопотанні третьої особи про відкладення розгляду справи, жодним чином не підтверджені, та по-друге, третя особа була обізнана дату та час розгляду апеляційної скарги у північному апеляційному господарському суді та не була позбавлена можливості залучити іншого представника для участі у судовому засіданні.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю., який входив до складу суду, на лікарняному, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 прийнято справу № 910/16848/21 до провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Кристал Авто" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Тищенко О.В. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кристал Авто" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 на раніше визначену дату 21.02.2024

У судове засідання, що відбулось 21.02.2024, з`явились прокурор та представник позивача. Відповідач та треті особи до судового засідання не зявились про час, дату та місце розгляду повідомлялись належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Департаментом земельних ресурсів проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки на просп. Романа Шухевича (біля Північного мосту) у Деснянському районі м. Києва (код ділянки 62:206:0004) за результатами якої складено акт від 03.09.2021 № 21-0025-03, в якому зазначено, що земельна ділянка площею 1,3403 га (код ділянки 62:206:0004) згідно з даними міського земельного кадастру обліковується за КП "Київавтошляхміст".

В ході перевірки встановлено, що будь-яких рішень Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність (користування) не приймала. Документи, що посвідчують право власності (користування) земельною ділянкою не зареєстровані. У результаті обстеження частини земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка частково огороджена. На частині земельної ділянки орієнтовною площею 130 м2 розташовано нежитлове приміщення автомийки. Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано об`єкт нерухомого майна площею 130,5 м2 на праві власності за ПП "Кристал Авто". Перевіркою встановлено, що власником зазначеного приміщення автомийки ПП "Кристал Авто" порушено статті 125, 126 Земельного кодексу України, а саме використання частини земельної ділянки (код ділянки 62:206:0004) орієнтовною площею 130 м2 без правовстановлюючих документів.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Український правовий альянс" від 26.05.2008 у справі № 10-95/08 (з урахуванням ухвали від 30.05.2008 про виправлення описки) визнано дійсними з моменту укладення договори купівлі-продажу об`єкту нерухомості та визнано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомості - нежиле приміщення, придбане згідно з договорами купівлі-продажу об`єкту нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 130,5 м2.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2008 задоволено заяву ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Третейського суду при Асоціації "Український правовий альянс" від 26.05.2008.

На підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Український правовий альянс" від 26.05.2008 та ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2008 право власності на об`єкт нерухомого майна площею 130,5 м2 на АДРЕСА_1 зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації права власності на об`єкти нерухомого майна за ОСОБА_1 .

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.08.2010 у справі № 2/204 за позовом ПП "Кристал Авто" до ОСОБА_1 зобов`язано засновника ПП "Кристал Авто" ОСОБА_1 передати у власність за відповідним актом приймання-передачі до статутного капіталу підприємства нежиле приміщення, яке належить ОСОБА_1 - засновнику приватного підприємства на правах приватної власності, загальною площею 130,5 м2, яке знаходиться у м. Києві на просп. Генерала Ватутіна, 1-а, реєстраційне посвідчення № 014304 Київське міське БТІ від 11.09.2008 року. Визнано за ПП "Кристал Авто" право власності на об`єкт нерухомості загальною площею 130,5 м2, яке знаходиться у АДРЕСА_1 .

Згідно з листом Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 29.09.2017 № 062/14-11882 (И-2017) право власності на об`єкт нерухомості загальною площею 130,5 м2 зареєстровано за ПП "Кристал Авто" на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 03.08.2010 у справі № 2/204.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2006, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2007 та постановою Вищого господарського суду України від 17.10.2007, у справ № 36/136-4/753 за позовом КП "Київавтошляхміст" до Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (правонаступником якої є ГО "Київська міська спілка автомобілістів) про зобов`язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 6350 м2 біля Московського мосту на просп. Генерала Ватутіна у м. Києві та повернути зазначену земельну ділянку позивачеві за актом прийому-передачі в задоволенні позову відмовлено за недоведеністю з боку позивача обставин неправомірного користування відповідачем спірною земельною ділянкою.

02.01.2002 між КП "Київавтошляхміст" та Підприємством "Автоінвест" Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів укладено договір оренди земельної ділянки № 7 (далі - договір № 7), відповідно до пункту 1.1 якого КП "Київавтошляхміст" (орендодавець) надав, а Підприємство "Автоінвест" (орендар) прийняло в оренду територію площею 6350 м2 біля Московського моста на просп. Генерала Ватутіна для організації автостоянки та розміщення власного автотранспорту членів спілки без права забудови території.

Обґрунтовуючи позовні вимоги КП "Київавтошляхміст" стверджувало, що строк дії договору № 7 закінчився 31.12.2003, проте відповідач орендовану земельну ділянку використовує у власних цілях, що підтверджується актом від 20.01.04. Докази укладання відповідного договору оренди земельної ділянки з відповідачем відсутні, правові підстави для використання земельної ділянки у відповідача відсутні.

Спірну земельну ділянку на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 20.03.1978 № 366/7 "Про дозвіл виконкому Мінської райради народних депутатів на влаштування тимчасової відкритої автостоянки для автомобілістів" передано Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, правонаступником якої є ГО "Київська міська спілка автомобілістів", у тимчасове користування для влаштування тимчасової стоянки автомобілів з установленням металевої сітчатої огорожі та тимчасової споруди для охорони на майданчику тимчасового відстою автотранспорту, що належить управлінню "Київавтошляхміст", біля Московського переходу в Мінському районі.

Автостоянку № 7 біля Московського мосту на виконання рішення Київської міської ради народних депутатів від 14.12.1989 № 1106 "Про передачу відкритих платних автостоянок районним радам добровільного товариства "Автомотолюбитель УРСР" передано за територіальною приналежністю на баланс вказаного добровільного товариства, правонаступником якого є Підприємство "Автоінвест";

В матеріалах справи містяться погодження від 03.03.1998, 23.04.2001 Ватутінської районної державної адміністрації м. Києва на будівництво споруд на території автостоянки № 7 біля Московського мосту, ордер Головного управління контролю за благоустроєм міста Київської міської державної адміністрації № 2000/30077 з дозволом на виконання робіт в межах виділеної ділянки, технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування Всеукраїнської спілки автомобілістів Київської міської організації затверджений Головним землевпорядником Ватутінського району м. Києва, акт встановлення і погодження меж землекористування, паспорт-картка автостоянки № 7, затверджена Київською міською радою Добровольчому об`єднанню "Автомотолюбитель УРСР", розрахунок земельного податку виданого Державною податковою адміністрацією у Мінському районі м. Києва для Київською міською організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів;

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог КП "Київавтошляхміст" суд встановив, що Київською міською організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів, правонаступником якої є ГО "Київська міська спілка автомобілістів", зайнято спірну земельну ділянку на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 20.03.1978 № 366/7.

У той же час, рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутати трудящих від 16.03.1970 № 422 КП "Київавтошляхміст" відведено земельну ділянку в районі урочища "Чорторий" під будівництво північного моста 85,6 га та під захисні споруди на водоймищі Канівського ГЕС 38,0 га в Дніпровському районі.

У даній справі (910/16848/21) розглядаються позовні вимоги щодо земельної ділянки площею 130 м2, на просп. Романа Шухевича у Деснянському районі м. Києва, яка є частиною (складовою) земельної ділянки загальною площею 6350 м2 біля Московського мосту на просп. Генерала Ватутіна у м. Києві. Тобто, в межах справи № 36/136-4/753 також досліджувалось питання належного користування ГО "Київська міська спілка автомобілістів", яка є третьою особою у цій справі, земельною ділянкою, яка є предметом розгляду. Отже, факти, встановлені судами у справі № 36/136-4/753 є преюдиціальними відносно справи, що розглядається.

Будівництво споруд на спірній земельній ділянці було погоджено з органами місцевого самоврядування до моменту набуття ПП "Кристал-Авто" права власності на спірне нерухоме майно.

Лише після укладення договорів купівлі-продажу між первісними власниками ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) гаражів (нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 (засновником ПП "Кристал Авто") право власності на спірні нежилі приміщення перейшло до ПП "Кристал Авто", яке набуло нежиле приміщення загальною площею 130,5 м2 по АДРЕСА_1 у власність шляхом передачі його до статутного фонду ОСОБА_1 на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2010 у справі № 2/204 і на підставі цього рішення зареєструвало право власності на зазначене нерухоме майно.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції у скасованій постанові дійшов висновку, що ПП "Кристал Авто" не будував спірне нежиле приміщення загальною площею 130,5 м2, а отримав у власність шляхом внесення його до статутного фонду, а тому не міг отримувати дозволів на будівництво спірного нежилого приміщення та не здійснював капітальне будівництво нового об`єкту нерухомого майна, що унеможливлює здійснення ним самочинного будівництва, а тому в діях відповідача відсутні будь-які ознаки самовільного зайняття спірної земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на положення статей 116, 125, 126, 212, 152 Земельного кодексу та статті 376 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що згідно з актом перевірки, проведеної Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, від 03.09.2021 № 21-0025-03 щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки на АДРЕСА_2 (код ділянки 62:206:0004), встановлено, що на частині земельної ділянки, яка обліковується за Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів та шляхів м. Києва "Київавтошлях", розташовано нежитлове приміщення автомийки, яке зареєстровано на праві власності за ПП "Кристал Авто".

Прокурор зазначав, що право користування чи власності на земельну ділянку, на якій розташовано приміщення автомийки, не оформлювалося, правовстановлюючих документів на земельну ділянку не видавалося.

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кристал Авто" та враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 04.07.2023, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 375 Цивільного кодексу України передбачено, що лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, та здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно з положеннями ч. 1-3 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 26.05.2008 у справі № 10-95/08 задоволено позов ОСОБА_1 та визнано дійсними договори купівлі-продажу об`єкту нерухомості, визнано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомості загальною площею 92,34 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_3 ).

Як наведено у рішенні суду, ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі- продажу придбав об`єкт нерухомості загальною площею 92,34 кв.м. у ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 .

Ухвалою постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 30.05.2008 №10-95/08 виправлено описки на стор. 5 резолютивної частини рішення від 26.05.2008 та зазначено про те, що рішенням суду визнано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомості - нежиле приміщення загальною площею 130,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 . Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2008 № 6-54/08р. видано виконавчі листи на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 26.05.2008 у справі № 10-95/08 та зобов`язано КП «Київське міське Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності» зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомості загальною площею 92,34 кв.м.

Згідно відповіді КП «Київське міське Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності» від 29.09.2017 № 02/14-1182 первинна реєстрація права власності на нежиле приміщення площею 130,5 кв.м. зареєстроване 11.09.2008 за ОСОБА_1 на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 26.05.2008, ухвали від 30.05.2008 у справі № 10-95/08, ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2008 № 6-54/08р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.08.2010 № 2/204 зобов`язано ОСОБА_1 передати у власність до статутного капіталу ПП «Кристал-Авто» нежиле приміщення площею 130,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , а також визнано за підприємством право власності на казаний об`єкт нерухомості.

Водночас, як вбачається із договорів купівлі-продажу, які долучено відповідачем до матеріалів справи, договори укладені 08.05.2008 року між фізичними особами та СПД-ФО ОСОБА_1 , предметом договорів виступали гаражі, розташовані на різних машиномісцях за адресою: АДРЕСА_3 .

Слід звернути увагу, що як вказувалося у рішенні постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 26.05.2008 у справі № 10-95/08 ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 26.05.2008 придбав об`єкт нерухомості загальною площею 92,34 кв.м. у ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 .

Тобто предметом спору у справі № 10-95/08 був один об`єкт нерухомості загальною площею 92,34 кв.м., натомість у договорах купівлі-продажу вказується, що предметом договорів були різні гаражі (площами 18 кв.м. кожен) та на різних машиномісцях.

Як вбачається із листа ФОП ОСОБА_1. від 09.04.2009, адресованого Державній інспекції з контролю за використанням і охороною земель у місті Києві, між ОСОБА_1 та Київською міською спілкою автомобілістів 04.06.2007 укладено договір про співробітництво, а саме для розміщення автомийки замкнутого циклу на земельній ділянці автостоянки № 7 загальною площею 92,3 кв.м.

Крім того, як вбачається із Звіту про технічний огляд об`єкта будівництва (автомийки), виданого КП «Київжитлоспецексплуатація» у 2010 році, автомийка збудована ОСОБА_1 у 2007 році, а договори купівлі- продажу гаражів з фізичними особами та ОСОБА_1 укладені у травні 2008 року, що підтверджує відсутність взаємозв`язку із укладенням договорів та спорудженням автомийки, оскільки договори купівлі-продажу гаражів укладені уже після того, як автомийка була збудована.

Як зазначено у вказаному Звіті документи, що посвідчують право на земельну ділянку та на її забудову відсутні.

Враховуючи викладене, матеріалами справи №910/16848/21 підтверджується, що будівництво нежитлової споруди (автомийки) на проспекті Романа Шухевича (колишня назву Ватутіна) у Деснянському районі міста Києва здійснено на земельній ділянці, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Київська міська рада не приймала будь-яких рішень щодо передачі ПП «Кристал Авто» чи іншим особам спірної земельної ділянки у власність чи у користування, у тому числі для будівництва нерухомого майна.

Відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03.09.2021, складеного Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), ПП «Кристал Авто» використовує спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів, передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

При цьому, слід зазначити, що прокурор у позові не доводить самовільне зайняття спірної земельної ділянки, оскільки предметом доказування є використання підприємством земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Таким чином, нерухоме майно ПП «Кристал Авто» збудоване на земельній ділянці площею 130 кв.м, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є самочинним в силу положень ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності у громадянина ОСОБА_1 , а у подальшому у ПП «Кристал Авто» на даний об`єкт не виникло.

Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 у справі №910/15993/16 дотримується позиції, що право на самочинно збудоване майно є неіснуючим, не породжує прав щодо розпорядження майном.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, висновки в якій аналогічні висновкам, викладеним у постановах від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц та від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, зазначено наступне: за положеннями частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У силу спеціального застереження, наведеного в частині 2 статті 376 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ст. 331 Цивільного кодексу України).

Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

При цьому формулювання положень статті 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Отже, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

За змістом, який випливає із ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Таким чином, сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Аналогічний висновок зроблено Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.01.2020 у справі №910/10997/18.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 дійшла висновку, що не допускається набуття права власності на об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на такій земельній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, право власності набуває той, хто має речове право на землю.

Таким чином, враховуючи самочинність збудованого нерухомого майна на спірній земельній ділянці, принцип єдності майна із земельною ділянкою у даному випадку не може бути застосовано, оскільки право на таке майно є неіснуючим та не породжує прав щодо розпорядження ним (постанова Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/15993/16).

Слід зазначити, що діючим законодавством, зокрема приписами ст. 331 Цивільного кодексу України, не передбачено виникнення права власності на новостворений об`єкт нерухомості на підставі судового рішення (правову позицію щодо права власності на новостворене майно викладено у постанові Верховного Суду України від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14).

За загальним правилом судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується або оспорюється (постанова Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №923/1283/16).

Аналогічний за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17.

Щодо питання стосовно вжиття ОСОБА_1 та ПП «Кристал Авто» дій щодо належного оформлення права користування земельною ділянкою.

Так, за змістом ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Отже, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем долучено до відзиву на позовну заяву копію клопотання ОСОБА_1 до Київської міської ради від 20.02.2009 про надання в оренду на 1 рік (викуп) земельної ділянки площею 1,2 га для експлуатації та обслуговування автомийки на АДРЕСА_4 .

Доказів звернення ПП «Кристал Авто» до Київської міської ради щодо належного оформлення права користування земельною ділянкою матеріали справи не містять.

Водночас, як вже зазначалось будь-яких рішень Київська міська рада щодо надання земельної ділянки ОСОБА_1 чи ПП «Кристал Авто» не приймала, у тому числі для будівництва автомийки.

Згідно вимог земельного законодавства приступати до використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації забороняється (ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України).

Таким чином, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а тому використання земельної ділянки за відсутності таких документів не можна визнати законним.

Аналогічну правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 910/14524/19, від 06.11.2019 у справі № 910/14328/17 та від 16.05.2018 у справі № 918/633/16.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Статтею 212 Земельного кодексу України унормовано, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Як зазначено вище, нежитлове приміщення (автомийка) є самочинним будівництвом, а отже власник земельної ділянки - Київська міська рада наділена повноваженнями щодо усунення будь-яких порушень її прав на землю.

Самочинне будівництво нерухомості, яке здійснюється без згоди власника майна земельної ділянки, визнається протиправним втручанням у право мирного володіння майном громади міста та землекористувача, навіть при наявності судового рішення, на підставі якого визнано право власності на об`єкт самочинного будівництва з обов`язком провести його державну реєстрацію. Єдиною підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності в м. Києві для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Київської міської ради.

Висновок в подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 910/19726/17.

При цьому, та обставина, що відповідач не є особою, що самовільно забудувала спірну земельну ділянку, не може свідчити про відсутність у нього обов`язку, передбаченого ст. 212 Земельного кодексу України, щодо повернення спірної земельної ділянки з приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівлі (автомийки) тому, що саме він на даний час є особою, що перешкоджає позивачу користуватися власною земельною ділянкою і усувати такі перешкоди має саме відповідач.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 29.09.2021 у справі № 910/15989/16.

Таким чином, судом встановлено істотні обставини справи, що полягають у фактичному використанні земельної ділянки без належних правових підстав, що відповідає поняттю самовільного зайняття земельної ділянки згідно зі статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", та зумовлює необхідність застосування відповідних наслідків, передбачених статтею 212 ЗК України.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватного підприємства "Кристал Авто" про повернення на користь Київської міської ради земельної ділянки.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Кристал Авто" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі № 910/16848/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кристал Авто" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 у справі № 910/16848/21 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Приватне підприємство "Кристал Авто".

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 05.03.2024 враховуючи перебування судді Яковлєва М.Л. з 27.02.2024 по 01.03.2024 на лікарняному.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.В. Тищенко

М.Л. Яковлєв