Рішення

від 28.02.2024 по справі 902/1272/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"28" лютого 2024 р. Cправа № 902/1272/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Глобі А.С.

Представники сторін не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву представника відповідача від 18.02.2024 року про відшкодування витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу у справі:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська тютюнова корпорація" (вул. Академіка Туполєва, буд. 18-В, прим. 4, м. Київ, 04128)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛИНІВСЬКА "СІЛЬГОСПТЕХНІКА" (вул. Незалежності, 46, м. Калинівка, Вінницька обл., 22403)

про стягнення 117500,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1272/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська тютюнова корпорація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛИНІВСЬКА "СІЛЬГОСПТЕХНІКА" про стягнення 117 500,00 грн. - штрафу.

14.02.2024 судом ухвалено рішення по справі, яким у позові відмовлено повністю.

У відзиві на позовну заяву відповідачем, поміж іншого, заявлено клопотання про те що докази понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України.

19.02.2024 до суду від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛИНІВСЬКА "СІЛЬГОСПТЕХНІКА" надійшла заява №б/н від 18.02.2024 про відшкодування понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.

Ухвалою суду від 19.02.2024 призначено судове засідання з вирішення питання понесених відповідачем судових витрат на правову допомогу у справі №902/1272/23 на 28.02.2024.

26.02.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання №б/н від 24.02.2024 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому поміж іншого міститься клопотання про проведення судового засіданні без участі представника позивача.

27.02.2024 від представника відповідача до суду надійшла заява №б/н від 26.02.2024 про розгляд понесених витрат без участі представника відповідача, в якій поміж іншого зазначає про необґрунтованість клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідача.

На визначену судом дату в судове засідання 28.02.2024 представники сторін не з`явились.

Частинами 3 та 4 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.02.2024, судом долучено вступну та резолютивну частину додаткового рішення до матеріалів справи без проголошення, в зв`язку з неявкою представників сторін.

Суд, розглянувши матеріали справи, заяву представника відповідача про понесенні судові витрати на правничу допомогу та клопотання представника позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, зазначає наступне.

Відповідно до правил частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

До відзиву на позовну заяву відповідачем додано попередній розрахунок суми судових витрат, які відповідач понесе у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції в сумі 52 000,00 грн.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідачем, поміж іншого, заявлено клопотання про те що докази понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України.

Рішення суду у даній справі ухвалено 14 лютого 2024, заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу надійшла до суду через систему «Електронний суд» 19 лютого 2024.

У зв`язку з викладеним, представником відповідача подано докази понесення витрат на правничу допомогу в строки визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Частинами 2-6 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання представника позивача про зменшення понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, обґрунтовано тим, що відповідачем у відзиві на позовну заяву не заявлено про необхідність стягнення з позивача судових витрат як і не заявлено про це під час розгляду справи, також стороною відповідача не доведено належним чином розумність, реальність та співмірність розміру судових витрат на професійну правничу допомогу. Не доведено стороною відповідача й розумність вартості години послуг адвоката у розмірі 2 000 грн.

З огляду на це позивач вважає, що підстави для задоволення заяви про розподіл судових витрат відсутні тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Суд розглянувши клопотання позивача про зменшення розміру витрат, оцінює його критично, оскільки твердження позивача, що відповідач у відзиві не заявляв про необхідність стягнення з позивача судових витрат як і не заявляв про це під час розгляду справи спростовуються встановленими судом вище обставинами, крім того в даному клопотанні позивачем не надано контр розрахунку судових витрат, а лише зазначено, що вартість послуг адвоката у даному спорі не може бути вищою ніж 400-450 грн/годину та не зазначено суму до якої суд мав би зменшити дані витрати, а за приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Сама лише незгода учасника спору із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 910/5410/19.

Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою та необхідною.

Крім того, слід вказати, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:

1) за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу);

2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;

4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Так, на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем було подано копії: договору про надання професійної правничої допомоги №01/11-1 від 01.11.2023, додатку №1від 01.11.2023 до договору про надання професійної правничої допомоги №01/11-1 від 01.11.2023, акту наданої професійної правничої допомоги від 16.02.2024 на загальну суму 40 000,00 грн з описом робіт та кількістю витраченого часу, остаточного розрахунку суми судових витрат від 17.02.2024 в сумі 40 000,00 грн та Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АВ №1087225 від 06.11.2023.

Згідно з умовами пунктів 1.2., 1.3. та 1.4. договору Адвокат надає професійну правничу допомогу на основі додатків, якими узгоджується необхідність представництва по судовій справі, в яких вказуються втому числі, але не виключно: дані про судову справу, по якій надаватимуться послуги представництва, вартість послуг представництва та інші умови, визначені за домовленістю Сторін. Сторони у відповідних додатках, можуть погодити надання професійної правничої допомоги на умовах, що відрізняються від умов цього Договору, при цьому умови відповідного додатку матимуть переважаючу силу порівняно з умовами до цього Договору. Підписані Сторонами додатки становлять невід`ємну частину цього Договору.

Пунктом 3.1. договору визначено, що Адвокат надає Клієнту правничу допомогу за Договором на основі відповідних додатків, підписаних Сторонами (п. 1.2.-1.4. Договору). За результатами наданої правничої допомоги Сторони підписують Акт наданої правничої допомоги (акт приймання-передачі наданих послуг), в якому вказується обсяг та зміст (опис) наданої правничої допомоги та її вартість, а також перелік та вартість фактичних витрат відповідно до п. 4.1.3. Договору.

Відповідно до п. 4.1.3. Договору клієнт зобов`язується відшкодувати фактичні витрати, понесені Адвокатом у зв`язку з наданням правничої допомоги (вартість міжміських розмов, квитків, ксерокопіювання, відправлення звичайної та кур`єрської пошти тощо). Вартість фактичних витрат включається в Акт наданої правничої допомоги.

В Додатку №1 від 01.11.2023, сторони погодили вартість однієї години 2000,00 грн, за надання Адвокатом послуг правничої (правової) допомоги і вартість участі в судовому засіданні в суді першої інстанції 2000,00 грн та зазначили що правнича допомога надається у господарському спорі (справі №902/1272/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська тютюнова корпорація» до Клієнта про стягнення коштів. Професійна правнича (правова) допомога надається Клієнту у відносинах по договору поставки сільськогосподарської продукції №57Я-П від 04.09.2023 р з ТОВ «Українська тютюнова корпорація». Професійну правничу (правову) допомогу надаватиме адвокат Базалицький Роман Валерійович протягом розгляду справи в усіх судових інстанціях, з усіма правами передбаченим Господарським процесуальним кодексом України. Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» без обмеження повноваже. Цей Додаток є невід`ємною частиною Договору № 01/11-1 про надання професійної правничої допомоги від 01.11.2023 р.

Водночас, умовами договору, зокрема, п. 4.3. договору встановлено, що оплата правничої допомоги Адвокату здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний банківський рахунок Адвоката у валюті України гривні протягом 30-ти календарних днів з дати виставлення рахунка та/або Акту наданої правничої допомоги, якщо інші умови не будуть вказані в конкретному додатку до цього Договору.

В додатку №1 від 01.11.2023 інші умови оплати не передбачені.

Як зазначено представником відповідача в заяві, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу складає 40 000,00 грн.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Водночас дослідивши надані заявником докази суд вважає за необхідне відзначити, що акт наданої професійної правничої допомоги від 16.02.2024 містить наступний перелік послуг в загальному розмірі 40 000,00 грн. які включали в себе:

- Узгодження правової позиції по справі, отримання та ознайомлення з документами Клієнта - 4 години - 8 000.00 грн.

- Підготовка, подання до Господарського суду Вінницької області відзиву на позовну заяву про стягнення коштів з додатками - 10 годин - 20 000.00 грн.

- Складання, подання до Господарського суду Вінницької області заперечень на відповідь позивача у справі з додатками - 2 години - 4 000.00 грн.

- Участь адвоката у судових засіданнях у суді першої інстанції: 14.02.2024, 07.02.2024 та 24.01.2024 - 3 засідання - 6 000.00 грн.

- Підготовка, подання до Господарського суду Вінницької області клопотання про повернення позову, клопотання про залишення позову без руху, клопотання про не прийняття до розгляду доказів - 1 година - 2 000.00 грн.

Суд зауважує, що послуга «Узгодження правової позиції по справі, отримання та ознайомлення з документами Клієнта» яка зазначена в п.1 Акту охоплюється процесом підготовки, складання та подання відзиву на позовну заяву з додатками як окремим видом послуги яка зазначена в п. 2 Акту.

Перелік видів правової допомоги хоча і є невичерпним, однак відокремлення процесу отримання та ознайомлення з документами і узгодження правової позиції від безпосередньої правової допомоги у формі підготовки, складання та подання до суду відзиву з додатками суд вважає протиправним та вчинено на шкоду іншій стороні.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що п. 2 Акту наданої професійної правничої допомоги включає в себе п. 1 даного акту, а тому правомірним та обґрунтованим є вартість наданих послуг по цих пунктах в розмірі 20 000,00 грн.

Також, суд вважає правомірними та обґрунтованими суми послуг по п. 3 та п. 4 Акту наданої професійної правничої допомоги в розмірі 4000,00 грн. та 6000,00 грн (складання, подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив з додатками та участь адвоката у судових засіданнях: 14.02.2024, 07.02.2024, 24.01.2024).

Щодо послуги викладеної в п.5 Акту «Підготовка, подання до Господарського суду Вінницької області клопотання про повернення позову, клопотання про залишення позову без руху, клопотання про не прийняття до розгляду доказів» суд зазначає наступне.

У судовому засіданні 24.01.2024 суд протокольними ухвалами відмовив у задоволені клопотань представника відповідача про повернення позову, про залишення позову без руху та про не прийняття до розгляду доказів. Тобто дані клопотання подані до суду безпідставно і витрати по ним не можуть бути покладені на позивача.

Відтак суд не вбачає підстав для покладення на позивача послуг, що відображені в пункті 5 Акту наданої професійної правничої допомоги в розмірі 2000,00 грн, з огляду на їх необґрунтованість, а тому вказані витрати залишаються за відповідачем.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

З огляду на такі обставини суд вважає за можливе застосувати положення частини 5 статті 129 ГПК України та врахувати під час вирішення питання про розподіл судових витрат наведені вище обставини.

Оцінюючи витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на надання консультацій клієнту, складення відзиву та заперечень як кваліфікований фахівець, сукупний час, необхідний на надання таких послуг, суд робить висновок про те, що справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення позивачу 30 000,00 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу в розрахунку 12 годин витраченого часу та участь в трьох судових засіданнях.

Таким чином суд покладає на позивача 30 000,00 грн. судових витрат відповідно до встановлених судом обставин на підставі частини 5 статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 4, 13, 123, 124, 126, 129, 219, 233, 236, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву представника відповідача від 18.02.2024 року про відшкодування витрат, понесених відповідачем задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська тютюнова корпорація" (вул. Академіка Туполєва, буд. 18-В, прим. 4, м. Київ, 04128, код ЄДРПОУ 42916873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛИНІВСЬКА "СІЛЬГОСПТЕХНІКА" (вул. Незалежності, 46, м. Калинівка, Вінницька обл., 22403, код ЄДРПОУ 33221115) 30 000,00 грн. - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. Понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "КАЛИНІВСЬКА "СІЛЬГОСПТЕХНІКА" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. залишити за останнім.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

5. Примірник повного додаткового судового рішення надіслати сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - utkorporation@ukr.net , представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 05.03.2024

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи