Ухвала

від 05.03.2024 по справі 910/1873/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

м. Київ

05.03.2024Справа № 910/1873/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44)

До Товариства зо обмеженою відповідальністю «Нафтогазхім Сервіс» (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 68-Б, літера А)

про стягнення 891 458, 94 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазхім Сервіс» штрафних санкцій у розмірі 891 458, 94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600006819 від 01.12.2022 в частині своєчасної поставки товару.

22.02.2024 Господарський суд міста Києва дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 22.02.2024 для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

(1) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із викладом обставин справи, якими обґрунтовано позовні вимоги (зазначити чи надано (та коли надано) постачальником покупцеві банківську гарантію згідно п. 7.12. Договору з моменту надання якої сторони погодили настання прав та обов`язків за договором; зазначити чи було позивачем реалізовано забезпечення по Договору);

(2) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї всіх доказів, якими обґрунтовано позовні вимоги в належним чином засвідчених копій із наданням документів, що підтверджують повноваження особи, яка засвідчила копії доказів, повноважень на засвідчення таких документів у порядку самопредставництва (тобто без довіреності), або як у представників (довіреність адвоката, ордер, з підтвердженням статусу адвоката).

28.02.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач частково усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 22.02.2024.

Так, зокрема, суд в мотивувальній частині ухвалі від 22.02.2024 зазначив, що копії документів, які надав позивач засвідчені начальником управління адміністрування договорів А. Славінська на підтвердження повноважень якої надано довіреність від 14.02.2023 №138 та зі змісту якої вбачається, що видана вона на фізичну особу без статусу адвоката.

Також суд в звернув увагу, що в силу приписів Господарського процесуального кодексу України, фізична особа без статусу адвоката, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність може бути представником у справі виключно в малозначних справах. З огляду на те, що дана справа не є малозначною представляти інтереси сторони в даній справі може лише адвокат або особа, що уповноважена діяти від імені позивача в порядку самопредставництва БЕЗ ДОДАТКОВОЇ ДОВІРЕНОСТІ.

В підсумку до вище зазначеного суд підпунктом 2 пункту 3 резолютивної частини ухвали від 22.02.2024 запропонував позивачу подати до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї всіх доказів, якими обґрунтовано позовні вимоги в належним чином засвідчених копій із наданням документів, що підтверджують повноваження особи, яка засвідчила копії доказів, повноважень на засвідчення таких документів у порядку самопредставництва (тобто без довіреності), або як у представників (довіреність адвоката, ордер, з підтвердженням статусу адвоката).

Проте, дану вимогу позивач не виконав, а навпаки в заяві про усунення недоліків не погодився з вище наведеними висновками суду та зазначив, що на його думку довіреність №138 від 14.02.2023 все ж підтверджує повноваження в Славінській А.С. засвідчувати копії документів.

За таких обставин, суд вбачає необхідність повторно надати роз`яснення позивачу щодо вище зазначеного питання.

У відповідності до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Суд звертає увагу, що згідно приписів Господарського процесуального кодексу України, фізична особа без статусу адвоката може бути представником за довіреністю лише у малозначних справах, у справах, що в силу характеру правовідносин або ціни позову є складними та підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження, представником за довіреністю може бути лише фізична особа, яка має статус адвоката. Або ж такий учасник справи може брати участь в судовому розгляді через фізичну особу, яка діє в порядку самопредставництва (тобто без додаткової довіреності).

Згідно частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами -представниками юридичної особи за довіреністю.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.

Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва.

З огляду на викладене, представник, звертаючись до суду від імені директора на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВП ВС від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 у справі № 910/22324/16.

Верховний Суд у своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 22.02.2021 у справі № 908/183/20) звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.

При цьому, в згаданих ухвалах Верховний Суд зазначив, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20.

Отже, правова природа інституту самопредставництва виключає можливість здійснення самопредставництва саме за довіреністю, оскільки, а за довіреністю може діяти лише представник, який в даному випадку повинен бути адвокатом.

Таким чином, довіреність №138 від 14.02.2023, яка долучена до позовної заяви на особу, яка засвідчувала копії документів, які додані до позовної заяви не є належним підтвердженням повноважень такої особи з огляду на мету інституту самопредставництва з представлення інтересів без додаткової довіреності.

Натомість, до позову та до заяви про усунення недоліків не додано наявності у відповідної особи повноважень на засвідчення від імені позивача копій документів як в порядку самопредставництва (тобто без довіреності, а на основі посадової інструкції, трудового договору, статуту тощо), так і в порядку представництва (наявність статусу адвоката).

З огляду на зазначене, суд відкриває провадження у справі, проте, повторно зобов`язує позивача надати докази наявності у особи, яка завірили документи, що долучені до позову - повноважень на засвідчення від імені позивача копій документів в порядку самопредставництва або надати копії документів, які засвідчені уповноваженою особою.

Суд звертає увагу позивача, що в силу частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно статті 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду в розумінні статті 231 Господарського процесуального кодексу України є однією з форм судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 326 Господарського процесуального кодексу України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, суд звертає увагу позивача, що у випадку невиконання вимог ухвали суду, можливе застосування наслідків передбачених пунктом 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України внормовано, що справа, ціна позову в якій не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є справою незначної складності.

Згідно з частиною 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частин 3, 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються Господарським процесуальним кодексом України.

Частина 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначає, що є малозначними справами:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, дослідивши подані позивачем матеріали, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування, ціну позову, яка не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Отже, будь-яка сторона спору може клопотати про перехід до розгляду справи в спрощеному провадженні з викликом сторін або про перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні.

Керуючись статтями 12, 176, 234, 235, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

1.1. Суд повідомляє сторін по справі, що згідно частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону №3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023, оскільки, судом встановлено, що сторони по справі мають зареєстровані електронні кабінети у підсистемі Електронний суд ЄСІТС - суд вручає дану ухвалу та вручатиме будь-які інші документи у даній справі сторонам виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє сторін по справі права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

2. Повторно зобов`язати позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України») надати докази наявності у особи, яка завірили документи, що долучені до позову, а саме Славінської А.С - повноважень на засвідчення від імені позивача копій документів в порядку самопредставництва або надати копії документів, які засвідчені уповноваженою особою.

2.1. Попередити позивача, що у відповідності до пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

3. Розгляд справи № 910/1873/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

4. Запропонувати відповідачу надати суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

5. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України).

6. Роз`яснити сторонам їх право, встановлене статтями 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, на подання до суду клопотань про перехід до розгляду справи в загальному провадженні, або в спрощеному з викликом сторін, яке відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

7. Встановити позивачу строк протягом 15 днів з дня отримання відзиву на позов для подання до суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.

8. Запропонувати сторонам вжити можливих заходів до врегулювання спору мирним шляхом.

9. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко-Легких

ІНФОРМАТИВНО ВАЖЛИВО!!!

Під час воєнного стану отримання учасниками справи інформації про рух процесуальних документів та дій суду під час воєнного стану можливий у такий спосіб:

1) участь уповноважених представників сторін в судових засіданнях;

2) звернення сторін до спеціально створеного інформаційно-довідкового центру Господарського суду міста Києва та/або телефоном 044-278-86-92;

3) ознайомленням із наявною інформацією на офіційній веб-сторінці Господарського суду міста Києва в розділі "Новини" за посиланням: https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/pres-centr/novyny/;

4) за запитом з Єдиного державного реєстру судових рішень.

РЕКОМЕНДУЄМО учасникам судового процесу:

1) подавати документи до суду засобами поштового зв`язку та через систему "Електронний суд", а також у виключних випадках не функціонування вказаних засобів зв`язку - подавати на електронну адресу суду inbox@ki.arbitr.gov.ua з зазначенням номеру справи та прізвища судді у справі та скріплення їх Електронним цифровим підписом;

2) вказувати в поданих документах актуальні телефонні номери засобів зв`язку та електронних адрес.

ПРИМІТКА: ОЗНАЙОМЛЕННЯ з матеріалами справи здійснюється ЩОП`ЯТНИЦІ за домовленістю із секретарем судового засідання - (044-278-86-92), у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності ЗАВЧАСНО поданого клопотання. Коли представник з`явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, він повинен при собі мати документ, що посвідчує особу, оригінал документу, що підтверджує його повноваження (для огляду) та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи.