Рішення

від 21.02.2024 по справі 910/14549/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2024Справа № 910/14549/23

За позовом заступника Генерального прокурора в інтересах 1. Київської міської державної (військової) адміністрації, 2. Міністерства культури та інформаційної політики України

до 1. Київської міської ради, 2. Приватного акціонерного товариства "Київська овочева фабрика" м. Києва

треті особи 1. Інститут археології Національної академії наук України, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерухомість сучасності" м. Києва, 3. Громадська організація "Спадщина Китаєва" м. Києва, 4. ОСОБА_1 м. Києва

про усунення перешкод у користуванні пам`яткою археології та земельною ділянкою,

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Григоряк М.С.

Представники:

від прокуратури: Семенчук М.А.,

від позивачів: 1. Кульга О.Ю., 2. Тимкович І.О., Яцишен Д.В. ,

від відповідачів: 1. Пилипчук І.І., 2. Петровський В.В. ,

від третіх осіб: 1. Баранов В.І. , Максимов В.В. , 2. не з`явився, 3. Корженевський С.В. , 4. ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ :

у вересні 2023 року заступник Генерального прокурора звернувся в суд з позовом в інтересах Київської міської державної (військової) адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України з підстав ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Прокурор зазначав, що пам`ятка археології "Китаївське городище і курганний могильник" по вул. Китаївська, 15 у м. Києві, яка складається з трьох функціональних зон (городище, поселення, курганний могильник), є пам`яткою національного значення, перебуває на державному обліку з 1965 року та під охороною держави.

З часу виявлення зазначеної пам`ятки археології та надання їй охоронного статусу земельна ділянка, на якій вона розташована, на підставі положень ЗК УРСР 1922 та 1970 років, ЗК України 1992 року та чинного з 2002 року набула статусу державної власності, який в установленому порядку не припинявся.

Набутий раніше статус землі під історико-культурним об`єктом, що має національне та загальнодержавне значення, обмежує також цільове використання такої земельної ділянки.

Рішенням Київської міської ради (далі-відповідач 1.) № 1325/4158 від 29 листопада 2007 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки СВАТ "Київська овочева фабрика" (Приватне акціонерне товариство "Київська овочева фабрика" правонаступник СВАТ "Київська овочева фабрика" далі-відповідач 2.), для будівництва та обслуговування об`єктів громадського та комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об`єктів житлової забудови, паркінгу в урочищі Китаєво у Голосіївському районі міста Києва; змінено цільове призначення земель сільськогосподарського призначення площею 4,76 га шляхом внесення їх до території земель житлової та громадської забудови; передано СВАТ "Київська овочева фабрика" у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку загальною площею 4,76 га.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19 червня 2008 р. у справі № 4/260 визнано укладеним договір оренди земельної ділянки площею 47647 м2 (кадастровий номер 8000000000:79:089:0003) між Київською міською радою та СВАТ "Київська овочева фабрика", за яким відповідач 1. (орендодавець) на підставі вищевказаного рішення за актом приймання-передачі передає, а відповідач 2. (орендар) приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку площею 47647 м2 (кадастровий номер 8000000000:79:089:0003) в урочищі Китаєво у Голосіївському районі міста Києва з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів громадського та комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об`єктів житлової забудови, паркінгу.

31 липня 2009 р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 4,7647 га з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003 (за відомостями Державного земельного кадастру категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: 03.15 "Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови").

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26 грудня 2013 р. за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку (цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів громадського і комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об`єктів житлової забудови, паркінгу).

27 грудня 2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А. прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди на вищевказану земельну ділянку (номер запису № 4096348) за СВАТ "Київська овочева фабрика".

Того ж дня приватним нотаріусом зареєстровано право суборенди земельної ділянки площею 47647 м2 (кадастровий номер 8000000000:79:089:0003) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерухомість сучасності" (далі-третя особа 2.).

Вказував, що земельна ділянка площею 4,7647 га з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003 знаходиться в межах пам`ятки археології національного значення "Китаївське городище і курганний могильник".

Посилаючись на те, що дії відповідачів щодо передачі спірної земельної ділянки в оренду, реєстрації власних прав на неї є незаконними та перешкоджають державі як власнику користуватися та розпоряджатися розташованою на ній пам`яткою археології, створюють ризики пошкодження або знищення цієї пам`ятки, прокурор просив задовольнити позов, усунути такі перешкоди шляхом:

- скасування державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на земельну ділянку площею 4,7647 га з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003 з припиненням такого права;

- визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради № 1325/4158 від 29 листопада 2007 р. "Про передачу сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Київська овочева фабрика" земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів громадського та комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об`єктів житлової забудови, паркінгу в урочищі Китаєво у Голосіївському районі м. Києва";

- скасування державної реєстрації за відповідачем 2. права оренди земельної ділянки площею 4,7647 га з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003 з припиненням такого права;

- визнання договору оренди земельної ділянки площею 4,7647 га з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003, укладеного між відповідачами, недійсним.

- скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 4,7647 га з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003 з припиненням речових прав територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

Також просив покласти на відповідачів понесені ним витрати з оплати судового збору.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлені вимоги.

Представники позивачів 1., 2. у судовому засіданні підтримали заявлений прокурором в їх інтересах позов.

Відповідач 1. у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог, відповідність його дій та рішення щодо передачі спірної земельної ділянки в оренду вимогам чинного законодавства.

Вказував, що на час передачі і до часу розгляду даної справи межі пам`ятки археології національного значення "Китаївське городище і курганний могильник" не були належним чином визначені, оскільки відсутня відповідна науково-проектна документація. Як орган , що здійснює правомочності власника землі на території міста Києва, він був вправі розпоряджатися такою земельною ділянкою.

Окрім того, оспорюване нині рішення раніше вже опротестовувалося заступником прокурора м. Києва (протест № 07/4-174-вих-10 від 22 квітня 2010 р.), та після його перегляду, у т.ч. на підставі рішення Київської міської ради № 1196/4634 від 8 липня 2010 р. про відхилення протесту, у судовому порядку на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2011 р. у справі № 52/241, не було скасоване.

З 31 липня 2009 р. спірна земельна ділянка на підставі двостороннього акту прийому-передачі передана у користування відповідача 2. на виконання договору оренди земельної ділянки, укладеного судовому порядку на підставі рішення господарського суду міста Києва від 19 червня 2008 р. у справі № 4/260, яке набрало законної сили.

Заперечуючи проти позову відповідач також посилався на невідповідність заявленого прокурором способу захисту характерові порушення, що пов`язане з позбавленням володіння земельною ділянкою.

У процесі розгляду справи відповідач заявив про сплив позовної давності до часу звернення прокурора в суд з указаним позовом.

Відповідач 2. у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, аналогічних викладеним першим відповідачем. Також просив застосувати строк позовної давності до вимог прокурора.

У процесі розгляду до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено Інститут археології Національної академії наук України (далі-третя особа 1.), Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерухомість сучасності" (далі-третя особа 2.), Громадську організацію "Спадщина Китаєва" (далі-третя особа 3.), ОСОБА_1 (далі-третя особа 4.).

Третя особа 1. у письмових поясненнях на позовну заяву, її представник у судовому засіданні підтримала заявлені прокурором вимоги.

Третя особа 2. у судове засідання повторно не з`явилася, про час і місце його проведення повідомлена у встановленому порядку, пояснень на позовну заяву не подала.

Третя особа 3. у письмових поясненнях на позовну заяву, її представник у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, оскільки передана в оренду відповідачу 2. земельна ділянка розташована поза межами пам`ятки археології "Китаївське городище і курганний могильник"

Третя особа 4. у судовому засіданні підтримала заявлені прокурором вимоги, письмових пояснень на позов не надала.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 202 ГПК України у відсутності представника третьої особи 2. за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, третіх осіб, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Ради Міністрів Української PCP № 711 від 21 липня 1965 р. затверджено поданий Міністерством культури УРСР і Академією наук УРСР список пам`ятників мистецтва, історії та археології республіканського значення.

До згаданого списку включено "Китаївське городище та кургани епохи Київської Русі" - селище Корчувате Московського району міста Києва (Корчувате - історична місцевість, поселення на південно-східній околиці Києва. Розташоване вздовж частини Столичного шосе і Набережно Корчуватської вулиці на правобережжі Дніпра).

На пам`ятку "Китаївське городище, поселення та могильник" 5 квітня 1986 р. складено паспорт, згідно з яким:

- Китаївське городище належить до числа городищ, споруджених на схилах правого берега Дніпра як сторожеві пункти над долиною ріки;

- поряд із городищем виникло поселення та могильник, що мають до нього безпосереднє відношення;

- Китаївський комплекс, до якого відносяться городище, поселення та могильник - єдиний збережений в межах Києва.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1761 від 27 грудня 2001 р. "Про занесення пам`яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" до Державного реєстру нерухомих пам`яток України занесено пам`ятку археології "Китаївське городище і курганний могильник", розвинуте середньовіччя, Київська Русь, місцезнаходження - вул. Китаївська, 15 у місті Києві.

Постановою Кабінету Міністрів України № 928 від 3 вересня 2009 р. "Про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" до Реєстру занесено пам`ятку археології "Китаївське городище і курганний могильник" (вул. Китаївська, 15 у місті Києві), охоронний номер 260026-Н.

Згідно з листом Українського державного інституту культурної спадщини № 01-05/08 від 28 квітня 2023 р. пам`ятки "Китаївське городище, поселення та могильник" та "Китаївське городище і курганний могильник" є однією пам`яткою під різними назвами.

Таким чином, пам`ятка археології "Китаївське городище і курганний могильник" по вул. Китаївська, 15 у м. Києві, яка складається з трьох функціональних зон (городище, поселення, курганний могильник), є пам`яткою національного значення, перебуває на державному обліку з 1965 року та під охороною держави.

За інформацією Інституту археології НАН України, викладеною в листах №№ 125/01-16-173 від 19 квітня 2023 р., 125/01-16/396 від 31 серпня 2023 р. загальна площа поселення, городища та могильника становить 75 га, локалізація пам`ятки археології "Китаївське городище та курганний могильник" на місцевості забезпечується наявними опублікованими та архівними джерелами, обліковою документацією 1986 року.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями прокурора, позивачів, наявними у матеріалах справи постановами, паспортом пам`ятки археології, листами.

З часу виявлення зазначеної вище пам`ятки археології та надання їй охоронного статусу земельна ділянка, на якій вона розташована, на підставі положень ЗК УРСР 1922 та 1970 років, ЗК України 1990 року та чинного з 2002 року ЗК України (ч. 3 ст. 84) набула статусу державної власності, який в установленому порядку не припинявся.

Також встановлено, що рішенням Київської міської ради № 1325/4158 від 29 листопада 2007 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки СВАТ "Київська овочева фабрика", для будівництва та обслуговування об`єктів громадського та комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об`єктів житлової забудови, паркінгу в урочищі Китаєво у Голосіївському районі міста Києва; змінено цільове призначення земель сільськогосподарського призначення площею 4,76 га шляхом внесення їх до території земель житлової та громадської забудови; передано СВАТ "Київська овочева фабрика" у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку загальною площею 4,76 га.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19 червня 2008 р. у справі № 4/260, яке набрало законної сили, визнано укладеним договір оренди земельної ділянки між Київською міською радою та СВАТ "Київська овочева фабрика", яким встановлено обов`язок відповідача 1. (орендодавець) передати відповідачу 2. (орендарю) в оренду (строкове платне користування) на 15 років земельну ділянку площею 47647 м2 (кадастровий номер 8000000000:79:089:0003) в урочищі Китаєво у Голосіївському районі міста Києва з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів громадського та комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об`єктів житлової забудови, паркінгу.

31 липня 2009 р. обумовлена вказаним договором оренди земельна ділянка на підставі двостороннього акту прийому-передачі передана у користування відповідача 2.

Того ж дня Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 4,7647 га з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003 (за відомостями Державного земельного кадастру категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: 03.15 "Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови").

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26 грудня 2013 р. за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку (цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів громадського і комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об`єктів житлової забудови, паркінгу).

27 грудня 2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А. прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди на вищевказану земельну ділянку (номер запису № 4096348) за СВАТ "Київська овочева фабрика".

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 325585852 від 13 березня 2023 р., копіями вищевказаних рішення суду та органу місцевого самоврядування, акту прийому-передачі.

Згідно листів Інституту географії НАН України №№ 01-0/72 від 26 червня 2023 р., 01-03/110 від 8 вересня 2023 р. земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:090:0003 практично повністю розміщена в північній частині пам`ятки археології національного значення "Китаївське городище і курганний могильник".

Оцінка зібраних у справі доказів дозволяє дійти висновку, що наслідком ухвалення Київською міською радою оспорюваного рішення про передачу земельної ділянки площею 4,76 га в оренду відповідачу 2., укладення договору оренди на вказану земельну ділянку та фактичної її передачі у володіння відповідача 2., частина земельної ділянки під пам`яткою археології "Китаївське городище і курганний могильник" по вул. Китаївська, 15 у м. Києві вибула з володіння держави.

Відповідно до ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

За ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Заявлений прокурором позов обгрунтований необхідністю захисту права власності держави на земельну ділянку, зайняту пам`яткою археології.

Підстави та способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені ст.ст. 15, 16 ЦК України. При цьому, способи захисту цивільних прав судом підлягають застосуванню не довільно, а в залежності від характеру спірних правовідносин та в межах і на підставах, визначених законом.

Правила про захист права власності закріплені гл. 29 України. З ними узгоджуються положення ст. 152 ЗК України про способи захисту прав на земельні ділянки.

Згідно з цими положеннями захист права власності можливий у різний спосіб залежно від характеру порушення.

Хоча формально заявлений прокурором позов названий про усунення перешкод у користуванні пам`яткою археології та земельною ділянкою, на якій вона розташована, його вимоги одночасно стосуються кількох об`єктів, які на його думку становлять суть порушення.

Перший з них - це визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про передачу спірної земельної ділянки в оренду.

Убачається, що за своєю природою таке рішення є змішаним правовим актом, оскільки в частині положень про внесення змін до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони є нормативно-правовим актом, а в частині передачі земельної ділянки в оренду - актом індивідуальної дії.

Вимог з приводу вад цього рішення як нормативно-правового акту прокурором не заявлено.

Окрім того, указане рішення в цій частині за протестом та позовом заступника прокурора м. Києва вже переглядалося як у позасудовому (рішення Київської міської ради № 1196/4634 від 8 липня 2010 р.), так і в судовому порядку (постанова Київського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2011 р. у справі № 52/241), за наслідками чого залишилося чинним.

У решті ж вбачається, що з настанням правових наслідків у вигляді укладення на виконання цього рішення договору оренди земельної ділянки його юридична дія була вичерпана та на час звернення з цим позовом у суд не впливає на права учасників справи.

Тому вимога про визнання недійсним указаного рішення органу місцевого самоврядування із заявлених підстав не є такою, що спрямована на ефективний захист порушеного права власності держави на землю.

З цих підстав позов у відповідній частині задоволенню не підлягає.

Інша частина позову стосується визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 4,7647 га з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003, укладеного між відповідачами

Конституцією України, Законом України "Про судоустрій та статус суддів" встановлено принципи організації судової влади, серед яких незалежність судів і суддів, обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, забезпечення права оскарження судового рішення та перегляду справи в установленому порядку, які є одними з важливих гарантій здійснення правосуддя.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

У силу ст. 124 Конституції України та ст.ст. 18, 326 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Заявлені прокурором вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки площею 4,7647 га з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003, укладеного між відповідачами, недійсним, фактично зводяться до його незгоди з рішенням господарського суду м. Києва від 19 червня 2008 р. у справі № 4/260, яке набрало законної сили.

Порядок перегляду судових рішень господарських судів встановлений розділом IV ГПК України.

Доводи прокурора з цього приводу фактично зводяться до намагання переглянути рішення господарського суду м. Києва від 19 червня 2008 р. у справі № 4/260 у спосіб, не передбачений чинним господарським процесуальним законодавством.

Тому позов у цій частині також не підлягає задоволенню.

Вимоги решти позову обгрунтовані положеннями ст. 391 ЦК України, згідно з якими власник має право на захист права власності від порушень, хоча б вони і не були пов`язані з позбавленням володіння.

Захист права власності від таких порушень здійснюється за допомогою негаторного позову. Негаторним є позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання майном, якщо такі порушення не пов`язані з позбавленням права володіння.

Отже, негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати право користування та розпоряджання ним.

Негаторний позов пред`являється у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьої особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпоряджання річчю.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей.

Як встановлено судом, земельна ділянка, на якій розташована частина пам`ятки археології, з приводу користування якими заявлений позов, вибула з володіння власника, оскільки з 2009 року передана у володіння і користування її орендаря.

Позов не обгрунтований здійсненням відповідачами дій, спрямованих на шкоду пам`ятці археології "Китаївське городище і курганний могильник" по вул. Китаївська, 15 у м. Києві, припинення діяльності, що загрожує збереженню цієї пам`ятки, перешкоджає подальшому її вивченню, музеєфікації тощо.

За встановлених обставин відсутності підстав для вжиття заходів, передбачених законом для захисту прав володіючого власника, у позові, що стосується скасування державних реєстрацій прав на земельну ділянку площею 4,7647 га з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003 на підставі ст.ст. 16, 391 ЦК України, ст. ст. 152 ЗК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові заступника Генерального прокурора відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 4 березня 2024 року.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар