Рішення

від 22.02.2024 по справі 910/10401/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.02.2024Справа № 910/10401/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗООГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія "ТРАНССЕРВІС"

про стягнення 1372300,28 грн.

Представники сторін:

від позивача: Сичевська А.С.

від відповідача: Бабченко А.М, Ан І.М.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЗООГРУП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія "ТРАНССЕРВІС" про стягнення 1372300,28 грн., з яких: 1152000,00 грн - сума основного боргу, 220300,28 грн - пеня.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди нежитлового складського приміщення №1/001-19.10 від 19.10.2021.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва 11.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10.11.2022.

02.11.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 10.11.2022 відкладено підготовче засідання на 15.12.2022.

08.12.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 15.12.2022 відкладено підготовче засідання на 18.01.2022.

09.01.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

13.01.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 18.01.2023 суд постановив протокольну ухвалу про долучення до матеріалів справи оригіналу договору оренди №1/001-19.10 від 19.10.2021 та додатків №1, №2, №3.

Протокольною ухвалою від 18.01.2023 відкладено підготовче засідання на 02.02.2023.

26.01.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання щодо визначення експертної установи.

01.02.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи та клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 відкладено підготовче засідання у справі № 910/10401/22 на 16.02.2023, запропоновано позивачу надати суду: заяву свідка ОСОБА_1 ; вільні та умовно-вільні зразки підпису ОСОБА_1 (15 шт.); вільні зразки відтиску печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗООГРУП" (5-6 шт.); запропоновано позивачу та відповідачу надати суду оригінали актів №186,187,188 для долучення до матеріалів справи; зобов`язано позивача надати суду печатку ТОВ "УКРЗООГРУП" (для здійснення експериментальних відтисків печатки у судовому засіданні); постановлено викликати у судове засідання ОСОБА_1 ; та відкладено розгляд клопотання позивача про призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗООГРУП" про призначення експертизи задоволено частково, призначено у справі №910/10401/22 судову почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю ТК "ТРАНССЕРВІС" у строк до 02.03.2023 надати суду: оригінали Актів про надання послуг №186 від 19.02.2022, №187 від 19.03.2022, №188 від 19.07.2022. Провадження у справі №910/10401/22 зупинено на час проведення судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 поновлено провадження у справі №910/10401/22 та розглянуто клопотання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Повторно зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю ТК "ТРАНССЕРВІС" надати суду: оригінали Актів про надання послуг №186 від 19.02.2022, №187 від 19.03.2022, №188 від 19.07.2022.

Судове засідання для розгляду клопотання судових експертів щодо надання експериментальних зразків підписів ОСОБА_1 призначено на 06.07.2023 та постановлено викликати у судове засідання 06.07.2023 ОСОБА_1 для відібрання експериментальних зразків підписів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 на вимогу судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надано судовим експертам для проведення експертного дослідження експериментальні зразки підписів ОСОБА_1 та необхідні документи. Повторно зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю ТК "ТРАНССЕРВІС" надати суду: оригінали Актів про надання послуг №186 від 19.02.2022, №187 від 19.03.2022, №188 від 19.07.2022. Провадження у справі №910/10401/22 зупинено на час проведення судових експертиз.

12.01.2024 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи та висновок експертів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 поновлено провадження у справі № 910/10401/22 та призначено підготовче судове засідання у справі №910/10401/22 на 01.02.2024.

У підготовчому засіданні 01.02.2024 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.02.2024.

22.02.2024 від адвоката Ан І.М. (представника Товариства з обмеженою відповідальністю ТК "ТРАНССЕРВІС") на електронну пошту суду надійшло клопотання з процесуальних питань.

Ухвалою суду від 22.02.2024 клопотання адвоката Ан І.М. (представника Товариства з обмеженою відповідальністю ТК "ТРАНССЕРВІС") повернуто заявнику без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 22.02.2024 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечили.

У судовому засіданні 22.02.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі виставлених відповідачем рахунків №531 від 19.10.2021, № 567 від 11.11.2021 на оплату по договору № 1/001-19.10 від 19.10.2021, що виконав взяті на себе згідно п.6.1, 6.3 та 6.6 договору оренди нежитлового складського приміщення №1/001-19.10 від 19.10.2021 зобов`язання щодо сплати орендної плати за перший та останній місць (забезпечувальний платіж) оренди приміщень в розмірі 768 000,00 грн, а також авансового платежу за один місяць в розмірі 384 000,00 грн.

Однак, відповідач в порушення умов договору не передав позивачу у платне строкове користування за договором оренди обумовлені договором приміщення, Акт приймання-передачі приміщень між орендодавцем (відповідачем) та орендарем (позивачем) не підписувався.

30.06.2022 позивач, посилаючись на ст.651, 766 ЦК України п.9.2. договору, направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору від 29.06.2022 вих.№2906/2 внаслідок порушення орендодавцем зобов`язання щодо передачі приміщень в оренду орендарю у строк, передбачений п.5.2 договору та про повернення протягом 5 банківських днів грошових коштів в розмірі 768000,00 грн, сплачених платіжним дорученням від 20.10.2021 № 438, а також в розмірі 384000,00 грн, сплачених платіжним дорученням від 19.11.2021 № 12373.

Також 18.08.2022 позивач надіслав відповідачу претензію від 18.08.2022 вих.№1808/1 про повернення грошових коштів за договором оренди у загальному розмірі 1152000,00 грн.

Оскільки відповідач грошових коштів у загальному розмірі 1152000,00 грн позивачу не повернув, ТОВ "УКРЗООГРУП" звернулося до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1152000,00 грн, а також нарахованої на підставі п.10.4. договору за період з 22.04.2022 по 02.10.2022 пені у сумі 220300,28 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач заперечує факт підписання Додатку №3 до договору "Акт приймання-передачі нежитлового приміщення" від 19.10.2021 та Актів надання послуг №186 від 19.02.2022, №187 від 19.03.2022, №188 від 19.07.2022.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "УКРЗООГРУП" №11/07/2022 від 11.07.2022, ОСОБА_1 звільнено з посади директора ТОВ "УКРЗООГРУП" з 11.07.2022 року та з 12.07.2022 на посаду директора Товариства призначено Аксютіну О.В. Відтак, наданий відповідачем акт про надання послуг №188 від 19.07.2022, підписаний не ОСОБА_1 .

Позивач також заперечив отримання від відповідача повідомлення від 18.05.2022 №1/001-24.05 про відмову від договору оренди.

Позиція відповідача

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на разом із підписанням самого договору оренди нежитлового складського приміщення №1/001-19.10, 19 жовтня 2021 року сторони одночасно також підписали всі додатки до нього:

Додаток №1 - "Технічні умови надання компенсації послуг використання електричної енергії" від 19.10.2021;

Додаток №2 - "Технічні умови надання компенсаційних послуг за утилізацію побутових відходів" від 19.10.2021;

Додаток №3 - "Акт приймання-передачі нежитлового приміщення" від 19.10.2021.

Окрім того, відповідачем надано у матеріали справи підписані між сторонами Акт надання послуг №186 від 19.02.2022 по рахунку №531 від 19.10.2021 на суму 384000,00 грн; Акт надання послуг №187 від 19.03.2022 по рахунку №567 від 19.11.2021 на суму 384000,00 грн; Акт надання послуг №188 від 19.07.2022 по рахунку №531 від 19.10.2021 на суму 384000,00 грн (копії).

Відповідач стверджує, що оскільки ТОВ "УКРЗООГРУП", з 19.01.2022 не вносило плату за оренду, на підставі ст.782 ЦК України та пунктів 9.1.-9.2. договору № 1/001-19.10 від 19.10.2021 орендодавець 18.05.2022 направив ТОВ "УКРЗООГРУП" повідомлення про відмову з боку орендодавця від договору оренди нежитлового складського приміщення №1/001-19.10 від 19.10.2021 та про розірвання цього договору з 19.07.2022, а також акти приймання-передачі нежитлових приміщень від 19.07.2022.

У подальшому 08.07.2022 відповідач повторно направив на адресу позивача лист про відмову з боку орендодавця від договору оренди нежитлового складського приміщення №1/001-19.10 від 19.10.2021 разом з актами приймання-передачі нежитлових приміщень від 19.07.2022.

Листом 26.07.2022 № 26/001-26/07 відповідач направив позивачу для підписання Акти наданих послуг від 19.02.2022 № 186, від 19.03.2022 № 187 та від 19.07.2022 № 188 за договором № 1/001-19.10 від 19.10.2021.

За твердженням відповідача представники ТОВ "УКРЗООГРУП" для повернення орендованих приміщень, оформлення та підписання відповідних Актів прийому-передачі не прибули. Після розірвання з 19.07.2022 договору оренди нежитлового складського приміщення №1/001-19.10 від 19.10.2021 повернення орендованих приміщень з користування ТОВ "УКРЗООГРУП", 02.08.2022 відповідач передав приміщення новому орендарю - ПП "ВАРНЕР", уклавши договір оренди нежитлового складського приміщення №1/001-02.08 від 02.08.2022.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач також зазначає, що позивачем не надано жодного доказу вчинення ним будь-якої дії щодо прийняття приміщення в оренду чи спонукання орендодавця до виконання обов`язку передати приміщення.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

19.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Товариством з обмеженою відповідальністю ТК "ТРАНССЕРВІС" (орендодавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРЗООГРУП" (орендар, позивач) було укладено договір оренди нежитлового складського приміщення № 1/001-19.10 (надалі - договір оренди).

Згідно із п.1.1 договору оренди, орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування (в оренду) нежитлове складське приміщення площею 1800 кв.м та офісне приміщення площею 200 кв.м. (загальні площі враховують парко-місця службового та вантажного транспорту), які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 154 (далі - приміщення).

Приміщення передаються орендодавцем і приймаються орендарем на підставі Акту приймання-передачі, який підписується повноважними представниками сторін (п.3.1 договору оренди).

Відповідно до пп.4.1.1. п.4.1. договору оренди орендодавець зобов`язаний передати орендарю приміщення відповідно до акту приймання-передачі.

Пунктом 5.2. договору оренди строк оренди за цим договором (строк перебування приміщення у користуванні орендаря): з "19" січня 2021 року по "18" вересня 2024 року.

За поясненнями представника позивача, строк оренди за договором встановлений сторонами: з "19" січня 2022 року по "18" вересня 2024 року та визначена у пункті 5.2. договору дата: "19" січня 2021 року є опискою. Відповідач щодо дати "19" січня 2022 року, що є початком строку оренди не заперечив.

Відповідно до п.6.1. договору оренди за користування складським приміщенням орендар щомісячно сплачує орендодавцеві орендну плату в розмірі 324000,00 грн, з врахуванням податку на додану вартість, комунальних послуг, земельних, майнових та інших податків, зборів, обов`язкових платежів то що. Зокрема умов споживання електричної енергії та утилізацію побутових відходів, що регулюються відповідно додатком № 1 та додатком №2, які є невід`ємною частиною договору оренди.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що орендна плата за кожен наступний місяць оренди відповідно до умов договору сплачується орендарем на підставі рахунків наданих орендарю не пізніше 30 числа поточного місяця, шляхом банківського перерахунку на розрахунковий рахунок орендодавця.

Згідно із п.6.3. договору оренди за користування офісним приміщенням орендар щомісячно сплачує орендодавцеві орендну плату в розмірі 60000,00 грн, з урахуванням податку на додану вартість, комунальних послуг, земельних, майнових та інших податків, зборів, обов`язкових платежів тощо. Зокрема умов споживання електричної енергії та утилізацію побутових відходів, що регулюються відповідно додатком № 1 та додатком №2, які є невід`ємною частиною договору оренди. Електропостачання здійснюється та сплачується відповідно замовленого та погодженого ліміту потужності електричної енергії за заявою орендаря щомісячного постачання електричної енергії.

Плата за кожен наступний місяць компенсації послуг використання електроенергії та послуг утилізації побутових відходів сплачується орендарем на підставі рахунків-фактур наданих орендарю не пізніше 20 числа поточного місяця, відповідно додатка №1 та додатка №2, шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 25 (двадцять п`ятого) числа поточного місяця (п.6.4. договору оренди).

Відповідно до п.6.6. договору оренди орендар на підтвердження зобов`язань за цим договором, забезпечення виконання умов договору, вносить орендну плату за перший місяць та забезпечувальний платіж всього в розмірі 384000,00 грн, якщо протягом дії даного договору не відбудеться витрата забезпечувального платежу на погашення заборгованості, відшкодування майнових втрат тощо, орендаря перед орендодавцем, то забезпечувальний платіж підлягає зарахуванню в рахунок орендної плати за останній місяць оренди. Авансовий платіж за один місяць оренди приміщень в наступному місяці, в розрахунок подальших платежів. У разі дострокового припинення договору у випадках, передбачених п.9.2. договору, забезпечувальний платіж не повертається.

Орендна плата, забезпечувальний платіж сплачується орендарем протягом десятибанківських днів з моменту підписання договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця вказаний у цьому договорі згідно виставленого рахунку платежів (п.6.7. договору оренди).

Цей договір може бути припинений достроково за взаємною згодою сторін або в односторонньому порядку виключно у випадках, передбачених п.9.2 договору з обов`язковим письмовим повідомленням іншої сторони за 2 (два) місяці до дати розірвання договору. Факт завершення взаєморозрахунків підтверджується підписанням акту звірки взаєморозрахунків, підписаного повноважними представниками сторін (п.9.1. договору оренди).

За змістом п.9.2. договір оренди може бути розірвано достроково на вимогу однієї із сторін з обов`язковим письмовим попередженням про це іншої сторони за 2 (два) місяці до дати розірвання договору, виключно у випадках, зазначених у цьому договорі, зокрема на вимогу орендаря: у випадку прийняття рішення орендарем про дострокове розірвання договору.

Згідно із п.5.1. договору оренди строк дії цього договору: з "19" жовтня 2021 року по "18" вересня 2024 року.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його сторонами та виконання п.6.7. умов договору.

Згідно із матеріалів справи відповідач виставив позивачу рахунки на оплату по договору № 1/001-19.10 від 19.10.2021, а саме:

рахунок на оплату № 531 від 19.10.2021 на оплату предоплати за перший та останній місяць оренди нежитлового складського та офісного приміщення відповідно до договору №1/001-19.10 від 19.10.2021 п. 6.6 в загальному розмірі 768 000,00 грн, у тому числі ПДВ 128 000,00 грн;

рахунок на оплату № 567 від 11.11.2021 на оплату авансових платежів в розрахунок подальших орендних платежів за період з 20.11.2021 по 19.12.2021 та за період з 20.12.2021 по 19.01.2022 з нежитлового складського та офісного приміщення відповідно до договору №1/001-19.10 від 19.10.2021 п. 6.6 в загальному розмірі 768 000,00 грн, у тому числі ПДВ 128 000,00 грн.

На виконання п.6.1, 6.3 та 6.6 договору оренди орендарем було здійснено наступні платежі:

платіжним дорученням від 20.10.2021 № 438 згідно рахунку на оплату № 531 від 19.10.2021 предоплата за оренду вказаних приміщень на загальну суму 768000,00 грн.

платіжним дорученням від 19.11.2021 № 12373 згідно рахунку на оплату № 567 від 11.11.2021 предоплата за оренду вказаних приміщень на загальну суму 384000,00 грн (авансовий платіж у розмірі 384000,00 грн орендної плати за наступний місяць).

30.06.2022 позивач надіслав відповідачу повідомлення про розірвання договору від 29.06.2022 вих.№2906/2 внаслідок порушення орендодавцем зобов`язання щодо передачі приміщень в оренду орендарю у строк, передбачений п.5.2 договору. У вказаному повідомленні позивач заявив вимогу до відповідача про повернення протягом 5 банківських днів грошових коштів в розмірі 768 000,00 грн, сплачених платіжним дорученням від 20.10.2021 № 438, а також в розмірі 384 000,00 грн, сплачених платіжним дорученням від 19.11.2021 № 12373. Факт направлення позивачем повідомлення про розірвання договору від 29.06.2022 вих.№2906/2 підтверджується наявними у матеріалах справи описом вкладення від 30.06.2022, накладною № 0407141385340 та квитанцією про оплату поштових послуг від 30.06.2022. Відповідач отримав вказане повідомлення 05.07.2022, що визнається відповідачем у відзиві на позов.

У свою чергу, відповідач надіслав позивачу листа від 26.07.2022 № 26/001-26/07, в якому повторно просив позивача підписати акти, а саме: Акт наданих послуг від 19.02.2022 № 186 щодо орендної плати за перший місяць оренди нежитлового складського та офісного приміщення відповідно до договору № 1/001-19.10 від 19.10.2021 на загальну суму 384000,00 грн; Акт наданих послуг від 19.03.2022 № 187 щодо орендної плати за 20.02.2022 по 19.03.2022 оренди нежитлового складського та офісного приміщення відповідно до договору № 1/001-19.10 від 19.10.2021 на загальну суму 384000,00 грн; Акт наданих послуг від 19.07.2022 № 188 щодо орендної плати за 20.06.2022 - 19.07.2022 оренди нежитлового складського та офісного приміщення відповідно до договору № 1/001- 19.10 від 19.10.2021 на загальну суму 384000,00 грн, та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ТК "ТРАНССЕРВІС" його примірники актів.

18.08.2022 позивач надіслав відповідачу претензію від 18.08.2022 вих.№1808/1 про повернення грошових коштів за договором оренди у загальному розмірі 1152000,00 грн. Також у вказаній претензії позивач зазначив про відсутність правових підстав у ТОВ ТК "ТРАНССЕРВІС" для складання та направлення ТОВ "УКРЗООГРУП".

Спір у справі виник у зв`язку із тим, що за твердженнями позивача відповідач не передав позивачу у платне строкове користування об`єкт оренди, внаслідок чого ТОВ "УКРЗООГРУП" направив відповідачу повідомлення про розірвання договору та у позивача винило право на повернення сплачених за договором коштів. Також посилаючись на п.10.4. договору оренди, позивач зазначає про наявність підстав для нарахування та стягнення з відповідача пені за період прострочення договірного зобов`язання, а саме у сумі 220300,28 грн, нарахованої за період з 20.04.2022 по 02.10.2022.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч.1 ст.283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ч.1, 2 ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Відповідно до ст.765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів по договору оренди № 1/001-19.10 від 19.10.2021 у загальному розмірі 1152000,00 грн, а саме: сплачених позивачем за перший та останній місць (забезпечувальний платіж) оренди приміщень в розмірі 768000,00 грн, а також авансовий платіж за один місяць в розмірі 384000,00 грн.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача грошових коштів по договору оренди № 1/001-19.10 від 19.10.2021 у загальному розмірі 1152000,00 грн.

Як підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, згідно із матеріалів справи відповідач виставив позивачу рахунки на оплату по договору № 1/001-19.10 від 19.10.2021, а саме: рахунок на оплату № 531 від 19.10.2021 предоплати за перший та останній місяць оренди в загальному розмірі 768 000,00 грн та рахунок на оплату № 567 від 11.11.2021 на оплату авансових платежів в розрахунок подальших орендних платежів в загальному розмірі 768 000,00 грн.

На виконання п.6.1, 6.3 та 6.6 договору оренди орендарем було здійснено наступні платежі:

платіжним дорученням від 20.10.2021 № 438 згідно рахунку на оплату № 531 від 19.10.2021 предоплата за оренду вказаних приміщень на загальну суму 768000,00 грн.;

платіжним дорученням від 19.11.2021 № 12373 згідно рахунку на оплату № 567 від 11.11.2021 предоплата за оренду вказаних приміщень на загальну суму 384000,00 грн (авансовий платіж у розмірі 384000,00 грн орендної плати за наступний місяць).

Як наявність підстав для повернення сплачених по договору коштів позивач посилається на те, що між орендодавцем (відповідачем) та орендарем (позивачем) Акт приймання-передачі приміщень не підписувався та приміщення не було передано від орендодавця до орендаря у платне строкове користування за договором оренди.

Так, згідно із умовами п.3.1. договору приміщення передаються орендодавцем і приймаються орендарем на підставі Акту приймання-передачі, який підписується повноважними представниками сторін.

Відповідно до пп.4.1.1. п.4.1. договору оренди відповідач зобов`язаний передати позивачу приміщення відповідно до акту приймання-передачі.

Строк оренди за договором: сторонами з "19" січня 2021 року по "18" вересня 2024 року. Як вже зазначалося судом вище, за поясненнями представника позивача, строк оренди за договором встановлений сторонами: з "19" січня 2022 року по "18" вересня 2024 року та визначена у пункті 5.2. договору дата: "19" січня 2021 року є опискою. Відповідач щодо дати "19" січня 2022 року, що є початком строку оренди не заперечив.

Отже, відповідно до п.3.1., пп.4.1.1. п.4.1., п.5.2. договору відповідач мав передати позивачу приміщення відповідно до акту приймання-передачі у строк до 19.01.2022.

Відповідач стверджує, що разом із підписанням самого договору оренди нежитлового складського приміщення №1/001-19.10, 19 жовтня 2021 року сторони одночасно підписали всі додатки до нього, саме:

Додаток №1 - "Технічні умови надання компенсації послуг використання електричної енергії" від 19.10.2021;

Додаток №2 - "Технічні умови надання компенсаційних послуг за утилізацію побутових відходів" від 19.10.2021;

Додаток №3 - "Акт приймання-передачі нежитлового приміщення" від 19.10.2021.

Згідно із наданого відповідачем примірника оригіналу договору оренди нежитлового складського приміщення №1/001-19.10 від 19.10.2021 вбачається, що на 9 аркуші договору міститься підписаний між сторонами Додаток №3 - "Акт приймання-передачі нежитлового приміщення" від 19.10.2021.

Також відповідачем надано у матеріали справи підписані між сторонами Акт надання послуг №186 від 19.02.2022 по рахунку №531 від 19.10.2021 на суму 384000,00 грн; Акт надання послуг №187 від 19.03.2022 по рахунку №567 від 19.11.2021 на суму 384000,00 грн; Акт надання послуг №188 від 19.07.2022 по рахунку №531 від 19.10.2021 на суму 384000,00 грн (копії).

Натомість позивач під час розгляду справи заперечував факт підписання Додатку №3 до договору "Акт приймання-передачі нежитлового приміщення" від 19.10.2021 та Актів надання послуг №186 від 19.02.2022, №187 від 19.03.2022, №188 від 19.07.2022.

З наданого позивачем у матеріали справи договору оренди нежитлового складського приміщення № 1/001-19.10 від 19.10.2021, вбачається, що на 9 аркуші договору розміщена друга сторінка Додатку №2 - "Технічні умови надання компенсаційних послуг з утилізації побутових відходів, а в нижньому лівому і правому кутах аркуша договору наявні печатки ТОВ ТК "ТРАНССЕРВІС" і ТОВ "УКРЗООГРУП" та підписи в графах "Орендар" і "Орендодавець".

Суд зазначає, що за змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 76 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).

Для вирішення питання щодо підписання чи не підписання позивачем Акту приймання-передачі нежитлового приміщення" від 19.10.2021 та Актів надання послуг №186 від 19.02.2022, №187 від 19.03.2022, №188 від 19.07.2022, суд ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 призначив судову земельно-технічну експертизу.

У висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 03.01.2024 №10485/22-34/10492/23-34/18538/23-32, складеного за результатами проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів, судовими експертами визначено:

"Питання ухвали "чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у документі Акта про надання послуг № 186 від 19.02.2022, примірник ТОВ ТК "ТРАНССЕРВІС", тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?", "чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у документі Акта про надання послуг № 187 від 19.03.2022, примірник ТОВ ТК "ТРАНССЕРВІС", тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?" та "чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у документі Акта про надання послуг № 188 від 19.07.2022, примірник ТОВ ТК "ТРАНССЕРВІС", тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?" не вирішувались через те, що не надано частину об`єктів дослідження, а саме: Акт про надання послуг № 186, датований 19.02.2022, Акт про надання послуг № 187, датований 19.03.2022, Акт про надання послуг № 188, датований 19.07.2022, копії яких містяться в першому томі матеріалів справи на аркушах 119, 120 та 121.

Підписи, які містяться на лицевій стороні 9-го аркуша, у графі: "Орендар": ТОВ "УКРЗООГРУП" директор ОСОБА_1 та у нижньому лівому куті аркуша у графі "Орендар:" договору складського приміщення №1/001-19.10, датованого 19.10.2021 (примірник ТОВ ТК "ТРАНССЕРВІС"), - виконані ОСОБА_1.

Питання ухвали "чи міститься на документі Акта про надання послуг №186 від 19.02.2022, примірник ТОВ ТК "ТРАНССЕРВІС", відтиск дійсної печатки ТОВ "УКРЗООГРУП"?", "чи міститься на документі Акта про надання послуг №187 від 19.03.2022, примірник ТОВ ТК "ТРАНССЕРВІС", відтиск дійсної печатки ТОВ "УКРЗООГРУП"?", "чи міститься на документі Акта про надання послуг №188 від 19.07.2022, примірник ТОВ ТК "ТРАНССЕРВІС", відтиск дійсної печатки ТОВ "УКРЗООГРУП"?" не вирішувались через те, що не надано частину об`єктів дослідження, а саме: Акт про надання послуг № 186, датований 19.02.2022, Акт про надання послуг № 187, датований 19.03.2022, Акт про надання послуг № 188, датований 19.07.2022, копії яких містяться в першому томі матеріалів справи на аркушах 119, 120 та 121.

Відтиск печатки ТОВ "УКРЗООГРУП", який міститься в графі "Орендар" в нижньому лівому куті останнього (дев`ятого) аркуша договору оренди нежитлового складського приміщення №1/001-19.10, датованого 19.10.2021, нанесений тією ж печаткою ТОВ "УКРЗООГРУП", якою нанесені відтиски печатки ТОВ "УКРЗООГРУП", надані в якості зразків для порівняльного дослідження.

Друкований текст Додатку 3 на останньому (дев`ятому) аркуші договору оренди нежитлового складського приміщення №1/001-19.10, датованого 19.10.2021, у порівнянні з друкованими текстами на 1-8 аркушах, а також частиною тексту на останньому (дев`ятому) аркуші (текст Додатку 2, тексти граф "Орендар: " і "Орендодавець" та цифрове позначення "9" номеру сторінки внизу аркуша) цього ж договору виконані не одночасно: з використанням різних друкуючих пристроїв, або одного і того ж самого друкуючого пристрою в різний час, за який відбувалась заправка/заміна картриджа, чистка та/або заміна складових частин пристрою.

Друкований текст Додатку 3 на останньому (дев`ятому) аркуші Договору оренди нежитлового складського приміщення №1/001-19.10, датованого 19.10.2021 друкувався після того, як на ньому була надрукована частина тексту Додатку 2, тексти граф "Орендар: " і "Орендодавець" та цифрове позначення "9" номеру сторінки внизу аркуша, а також після виконання підписів сторін договору на цьому аркуші.

Відповісти на питання "чи було надруковано на 9-му аркуші документу Договору оренди нежитлового складського приміщення № 1/001-19.10 від 19.10.2021 (примірник ТОВ ТК "ТРАНССЕРВІС") Додаток №3 до Договору оренди нежитлового складського приміщення № 1/001-19.10 від 19.10.2021 у той самий період коли було проставлено підпис ОСОБА_1 та печатку ТОВ "УКРЗООГРУП" в нижньому лівому кутку сторінки, а також в графі "Орендар" відтиск дійсної печатки ТОВ "УКРЗООГРУП"?" не видається можливим через неможливість встановити час нанесення друкованого тексту (в тому числі додатків) в Договорі оренди нежитлового складського приміщення № 1/001-19.10, датованому 19.10.2021.

Друкований текст Додатку 3 на останньому (дев`ятому) аркуші Договору оренди нежитлового складського приміщення № 1/001-19.10, датованого 19.10.2021, друкувався після виконання підписів сторін договору на цьому аркуші.

Встановити послідовність виконання друкованого тексту Додатку 3 на останньому (дев`ятому) аркуші Договору оренди нежитлового складського приміщення № 1/001-19.10, датованого 19.10.2021, відносно відтиску печатки ТОВ "УКРЗООГРУП", який міститься в графі "Орендар" в нижньому лівому куті цього аркуша, не видається можливим через відсутність місць їх взаємного перетину".

Оцінюючи наданий до матеріалів справи висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України судом прийнято до уваги, що згідно ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження (ст.3 Закону України "Про судову експертизу").

Зі змісту ст.4 Закону України "Про судову експертизу" полягає, що незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, зокрема, визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судової експертизи, суд знаходить його таким, що не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів.

При цьому суд зазначає, що за приписами ст.104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Надаючи оцінку всіх встановлених обставин справи, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, дослідження у справі, в їх взаємозв`язку, суд зазначає наступне.

Так, позивач у справі послідовно заперечував факт підписання Акт приймання-передачі приміщення (Додаток №3 до договору оренди нежитлового складського приміщення № 1/001-19.10 від 19.10.2021), а також Акти надання послуг №186 від 19.02.2022, №187 від 19.03.2022, №188 від 19.07.2022.

У заяві свідка від 09.02.2023 ОСОБА_1 (директор ТОВ "УКРЗООГРУП") повідомив, що 19 жовтня 2021 року, на момент підписання мною договору оренди нежитлового складського приміщення №1/001-19.10 від 19.10.2021 на 9-тій сторінці договору, Акт приймання-передачі приміщення (Додаток №3 до договору оренди нежитлового складського приміщення № 1/001-19.10 від 19.10.2021) був відсутній в обох примірниках договору. Підпис ОСОБА_1 проставлявся на кожній сторінці договору оренди нежитлового складського приміщення №1/001-19.10 від 19.10.2021 в нижньому лівому кутку, так як цього вимагала структура документу, а також в полі "орендар" на 6-му аркуші, 7-му аркуші (після додатку №1) та 9-му аркуші (після додатку №2). На кожен підпис ставився відбиток печатки ТОВ "УКРЗООГРУП". Також свідок вказує, що Акти надання послуг №186 від 19.02.2022, №187 від 19.03.2022, №188 від 19.07.2022 не підписував, відтиск печатки ТОВ "УКРЗООГРУП" на вказаних актах не проставлявся.

За результатами проведеного експертного дослідження, експертами встановлено, що друкований текст Додатку 3 на останньому (дев`ятому) аркуші договору оренди нежитлового складського приміщення №1/001-19.10 від 19.10.2021, у порівнянні з друкованими текстами на 1-8 аркушах, а також частиною тексту на останньому (дев`ятому) аркуші (текст Додатку 2, тексти граф "Орендар: " і "Орендодавець" та цифрове позначення "9" номеру сторінки внизу аркуша) цього ж договору виконані не одночасно: з використанням різних друкуючих пристроїв, або одного і того ж самого друкуючого пристрою в різний час, за який відбувалась заправка/заміна картриджа, чистка та/або заміна складових частин пристрою; друкований текст Додатку 3 на останньому (дев`ятому) аркуші договору оренди нежитлового складського приміщення №1/001-19.10 від 19.10.2021 друкувався після того, як на ньому була надрукована частина тексту Додатку 2, тексти граф "Орендар: "і "Орендодавець" та цифрове позначення "9" номеру сторінки внизу аркуша, а також після виконання підписів сторін договору на цьому аркуші; та друкований текст Додатку 3 на останньому (дев`ятому) аркуші договору оренди нежитлового складського приміщення №1/001-19.10 від 19.10.2021, друкувався після виконання підписів сторін договору на цьому аркуші.

Отже, за результатами судової експертизи встановлено, що друкований текст Додатку №3 на останньому (дев`ятому) аркуші договору оренди нежитлового складського приміщення №1/001-19.10 від 19.10.2021 (Акт приймання-передачі приміщення) виконаний не одночасно з іншими друкованими текстами на 1-8 аркушах, з використанням різних друкуючих пристроїв, або одного і того ж самого друкуючого пристрою в різний час; друкувався після того, як на ньому була надрукована частина тексту Додатку 2, тексти граф "Орендар: "і "Орендодавець" та цифрове позначення "9" номеру сторінки внизу аркуша, а також після виконання підписів сторін договору на цьому аркуші.

Відтак, враховуючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що доводи позивача, що ТОВ "УКРЗООГРУП" не підписувало Акт приймання-передачі приміщення (Додаток №3 до договору оренди нежитлового складського приміщення № 1/001-19.10 від 19.10.2021) знайшли своє підтвердження.

Також суд неодноразово зобов`язував ТОВ ТК "ТРАНССЕРВІС" надати суду оригінали Актів про надання послуг №186 від 19.02.2022, №187 від 19.03.2022, №188 від 19.07.2022, проте відповідачем не були виконані вимоги ухвал суд від 16.02.2023, від 19.06.2023, від 06.07.2023.

Відповідно до ч.4 ст.102 Господарського процесуального кодексу України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ч.10 ст.81 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Враховуючи те, що відповідач не надав на вимогу суду оригіналів Актів про надання послуг №186 від 19.02.2022, №187 від 19.03.2022, №188 від 19.07.2022, необхідних для проведення експертного дослідження, ненадання вказаних оригіналів перешкоджало проведенню експертизи щодо таких документів, суд дійшов висновку про можливість застосування у цьому випадку ст.102 ГПК України та визнання доведеним з боку позивача його твердження стосовно непідписання ним Актів про надання послуг №186 від 19.02.2022, №187 від 19.03.2022, №188 від 19.07.2022.

Також відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "УКРЗООГРУП" №11/07/2022 від 11.07.2022, ОСОБА_1 звільнено з посади директора ТОВ "УКРЗООГРУП" з 11.07.2022 року та з 12.07.2022 на посаду директора Товариства призначено Аксютіну О.В., а тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що наданий відповідачем Акт про надання послуг №188 від 19.07.2022 не міг бути підписаний ОСОБА_1 як директором ТОВ "УКРЗООГРУП".

Окрім того, судом враховано, що Акти надання послуг №186 від 19.02.2022, №187 від 19.03.2022, №188 від 19.07.2022 відповідач надіслав позивачу лише після того як позивач звернувся із повідомленням про розірвання договору та повернення сплачених за договором коштів.

Також разом із листами про від 18.05.2022 №1/001-24.05, від 08.07.2022 №1/001-36.07 про відмову від договору оренди відповідач Акти надання послуг №186 від 19.02.2022, №187 від 19.03.2022, №188 від 19.07.2022 не направляв. Як підтверджено матеріалами справи поштові відправлення щодо направлення листі про відмову від договору оренди позивачем не отримані. Окрім того, з опису вкладення у цінний лист від 18.05.2022 не вбачається направлення на адресу позивача саме повідомлення від 18.05.2022 №1/001-24.05 та актів приймання-передачі нежитлових приміщень від 19.07.2022, а лист від 08.07.2022 було направлено після отримання від позивача повідомлення від 29.06.2022 про розірвання договору.

Більш того, відповідачем не надано у матеріали справи жодних доказів направлення позивачу актів чи рахунків на оплату з 19.10.2021 - дати з якої, як стверджує відповідач, нежитлові приміщення перебували в користуванні позивача, що фактично не узгоджується із твердженнями відповідача про передачу позивачу приміщення та наявності у орендаря заборгованості.

Суд також враховує те, що відповідач, посилаючись на наявність у позивача заборгованості за договором, не звертався за захистом свого порушеного права, а також не надав відповідних доказів на підтвердження такої заборгованості.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20)).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ. Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Проаналізувавши встановлені обставини, надавши оцінку доводам учасників справи, оцінюючи подані сторонами докази, висновок судової експертизи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись стандартом вірогідності доказів, суд вважає доведеним факт непідписання ТОВ "УКРЗООГРУП" Акту приймання-передачі приміщення (Додаток №3 до договору оренди нежитлового складського приміщення № 1/001-19.10 від 19.10.2021) та Актів надання послуг №186 від 19.02.2022, №187 від 19.03.2022, №188 від 19.07.2022.

Водночас у матеріалах справи відсутні докази належного виконання договору оренди нежитлового складського приміщення № 1/001-19.10 від 19.10.2021 орендодавцем в частині передачі ним орендованого майна орендарю за актом прийняття-передачі.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо ненадання позивачем доказів на вчинення ним будь-якої дії щодо прийняття приміщення в оренду чи спонукання орендодавця до виконання обов`язку передати приміщення, оскільки як нормами ст.765 ЦК України, так і умовами договору (пп.4.1.1.) обов`язок передати орендарю приміщення в оренду покладено саме на відповідача. Крім того, у разі якщо наймодавець не передає наймачеві майно, цивільне законодавство наділяє наймача правом вибору: вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою або відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Як встановлено судом вище, керуючись п.2 ч.1 ст.766 ЦК України, 30.06.2022 позивач надіслав відповідачу повідомлення про розірвання договору від 29.06.2022 вих.№2906/2 внаслідок порушення орендодавцем зобов`язання щодо передачі приміщень в оренду орендарю у строк, передбачений п.5.2 договору та заявив вимогу до відповідача про повернення протягом 5 банківських днів грошових коштів в розмірі 768 000,00 грн, сплачених платіжним дорученням від 20.10.2021 № 438, а також в розмірі 384 000,00 грн, сплачених платіжним дорученням від 19.11.2021 №12373. Відповідач отримав вказане повідомлення 05.07.2022, що визнається відповідачем у відзиві на позов.

Відповідно до ч.3 ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У цивільному законодавстві закріплено конструкцію "розірвання договору" (статті 651 - 654 ЦК). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. У спеціальних нормах ЦК досить часто використовується формулювання "відмова від договору" (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782 ЦК). Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, необхідно кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків (постанови Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №727/898/19, від 24.05.2023 у справі №756/420/17).

За змістом вимог частини третьої статті 651 ЦК України одностороння відмова від договору у повному обсязі є одним із способів розірвання договору (поряд із розірванням договору у судовому порядку і розірванням договору за згодою сторін), спрямованих на припинення зобов`язання.

Згідно із статтею 766 Цивільного кодексу України, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Встановленими вище обставинами підтверджується наявність визначеної позивачем у повідомленні підстави для такої односторонньої відмови - невиконання договору оренди нежитлового складського приміщення №1/001-19.10 від 19.10.2021 відповідачем в частині передачі ним орендованого майна позивачу за актом прийняття-передачі.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено п.3.1., п.п.4.1.1. договору та не передано позивачу приміщення згідно із Актом приймання-передачі приміщення, чим також порушено положення частини 1 статті 765 ЦК України у зв`язку з чим позивачем правомірно реалізоване надане йому право на відмову від договору.

Враховуючи викладене, з огляду на умови п.9.2. договору оренди нежитлового складського приміщення № 1/001-19.10 від 19.10.2021 зазначений договір є розірваним з 06.09.2022 (через два місяця з отримання відповідачем повідомлення про розірвання договору).

Отже, з моменту розірвання договору (з 06.09.2022) позивач вправі вимагати відшкодування збитків у вигляді переданих на виконання договору оренди коштів, що у розмінні ст.22 ЦК України, ст.224, 225 ГК України є реальними збитками.

Водночас судом встановлено, що відповідно до п.6.6. договору у разі дострокового припинення договору у випадках, передбачених п.9.2. договору, забезпечувальний платіж не повертається.

Оскільки договір нежитлового складського приміщення № 1/001-19.10 від 19.10.2021 достроково припинений відповідно до п.9.2. договору, забезпечувальний платіж у розмірі 384000,00 грн не повертається, що безпосередньо було передбачено сторонами у п.6.6. договору. Відтак суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 384000,00 грн, що становить суду забезпечувального платежу (сплаченого на підставі рахунку №531 від 19.10.2021 згідно із платіжним дорученням №438 від 20.10.2021).

За таких обставин, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 768000,00 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 220300,28 грн пені, нарахованої за період з 20.04.2022 по 02.10.2022 на підставі п.10.4. договору.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.10.4. договору у випадку неможливості підписання Акту приймання -передачі з вини орендодавця у встановлені терміни (90 календарних днів після вступу в силу договору оренди), орендар має право стягнути з орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

З умов пункту 10.4. договору вбачається, що сторонами не визначено суму прострочення, на яку здійснюється нарахування пені. Водночас, зі змісту п.10.4. договору випливає, що встановлена у зазначеному пункті відповідальність у вигляді пені передбачена за невиконання відповідачем зобов`язання з передачі позивачу в користування приміщення та нараховується на суму, що підлягає сплаті відповідачем внаслідок невиконання такого зобов`язання. Відтак, оскільки судом встановлено, що з 06.09.2022 у відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу сплачені останнім грошові кошти у сумі 768000,00 грн, то відповідно на зазначену суму заборгованості та з 06.09.2022 є правомірним нарахування пені.

За перерахунком суду сума пені становить 28405,48 грн, а відтак, позовні вимоги у частині стягнення пені є частково обґрунтованими.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу Україні, з огляду на встановлені вище обставини, суд вважає частково обґрунтованими позовні вимоги позивача, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 768000,00 грн та пені у сумі 28405,48 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗООГРУП" про стягнення заборгованості у сумі 768000,00 грн та пені у сумі 28405,48 грн та відмову у задоволенні позовну в частині стягнення боргу у розмірі 384000,00 грн та пені у сумі 191894,80 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно із актом здачі-приймання висновку експертів від 03.01.2024, загальна вартість експертизи становить 52854,92 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на проведення експертизи у розмірі 30674,00 грн.

Судовий збір відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія "ТРАНССЕРВІС" (03026, місто Київ, вулиця Пирогівський Шлях, будинок 154, ідентифікаційний код 32156302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗООГРУП" (04201, місто Київ, вулиця Кульженків Сім`ї, будинок 35, ідентифікаційний номер 41571407) заборгованість у сумі 768000,00 грн, пеню у сумі 28405,48 грн, судовий збір у сумі 11946,08 грн та витрати на проведення експертизи 30674,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 05.03.2024.

Суддя С.О. Турчин