Рішення

від 22.02.2024 по справі 917/2016/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2024 Справа № 917/2016/23

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Онішки, Оржицький район, Полтавська область, 37706

до 1. Державної інспекції архітектури та містобудування України, б-р Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133 в особі Управління ДІАМ в Полтавській області, вул.Гоголя,25, м.Полтава, 36000

2. Оржицької селищної ради, вул.Центральна,24, смт.Оржиця, Лубенський район, Полтавська область, 37700

про визнання права власності.

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи: 08.11.2023 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електроний суд" надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідачів: 1. Державної інспекції архітектури та містобудування України в особі Управління ДІАМ в Полтавській області та 2 Оржицької селищної ради, в якому просить суд:

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 , виданий Оржицьким РВ УМВС України в Полтавській області 26.07.2011 року, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: прибудова літ «а», надбудова літ. «а1» та навіс «а2», загальною площею 85,4 кв.м. до основної будівлі магазину та бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» літ. А2, а також: торговий павільйон «Б», навіс «В», альтанка «Г», альтанка «Д», альтанка «Е», альтанка «Є», альтанка «Ж», альтанка «З», альтанка «К», альтанка «Л», альтанка «М», альтанка «Н», альтанка «О», альтанка «П», альтанка «Р», альтанка «С», альтанка «Т», теплогенераторна «У», торговий павільйон «Ф», торговий павільйон «Х», торговий павільйон «Ц», торговий павільйон «Ч», що розташовані по АДРЕСА_1, будинок № 25 в смт. Оржиця, Лубенський район, Полтавська область.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.11.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 21.12.2023

04.12.2023 за вхід. № 15538 від відповідача - Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшов відзив на позов. Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Оржицька селищна рада відзив на позов не надала.

08.12.2023 за вхід. № 15837 від Оржицької селищної ради надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника.

15.12.2023 за вхід. № 16164 від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі.

19.12.2023 за вхід. № 16315 від позивача надійшла відповідь на відзив Державної інспекції архітектури та містобудування України. Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.02.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 22.02.2024.

У судовому засіданні 22.02.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши доводи та заперечення представника позивача та прокурора, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 15.02.2001 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРПОУ) - 25750170000000179. Так, позивачу належить нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане майно складається з магазину та бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» разом із господарськими (допоміжними) будівлями і спорудами і розташоване на двох земельних ділянках з кадастровими номерами 5323655100:30:039:0010 і 5323655100:30:039:0025.

Зокрема, згідно із Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_3 від 02.10.2008 року (виданого взамін договору купівлі-продажу від 06.11.2002 року, рішення Оржицького районного суду від 20.12.2002 року у справі № 2-649/2002) позивачу належить право власності на нежиле приміщення - магазин та бар « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який має загальну площу 287,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акта державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації від 26.07.2004 року визнано готовим до введення в експлуатацію літній павільйон при магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2». Даний акт затверджено Розпорядженням голови Оржицької районної державної адміністрації від 05.08.2004 року № 345.

За договором купівлі-продажу 06 червня 2005 року ОСОБА_1 придбав за 10 700,00 грн. земельну ділянку несільськогосподарського призначення для комерційного використання площею 0,0596 Га за тією ж адресою, на якій розміщується вказаний магазин та бар (Договір ВВС № 286827, зареєстровано в реєстрі за № 860), про що зроблено запис в Державному реєстрі правочинів № 639504.

04.02.2008 року ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на вказану земельну ділянку Серії ЯГ № 656903 (Акт зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020855900002).

У відповідності до пункту 1 Розпорядження Оржицької селищної ради Оржицького району Полтавської області № 4 від 19.02.2016 року «Про перейменування вулиць у смт. Оржиця та с. Маяківка» на підставі Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» і рекомендації Українського інституту національної пам`яті в смт. Оржиця перейменовано АДРЕСА_1 та присвоєно їй нову назву «АДРЕСА_1», у зв`язку з чим адреса об`єкта нерухомості, належного Позивачу, змінилася з « АДРЕСА_2 » на « АДРЕСА_1 ». Крім того, смт. Оржиця на даний час входить до складу Лубенського району Полтавської області.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру НВ-5300930092022 від 02.12.2022 року земельна ділянка з кадастровим номером 5323655100:30:039:0010, площею 0,0596 Га, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та віднесена до категорії «Землі житлової та громадської забудови» з цільовим призначенням « 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

Водночас, земельна ділянка з кадастровим номером 5323655100:30:039:0025 належить до комунальної власності Оржицької селищної ради та перебуває в оренді у ОСОБА_1 згідно договору оренди від 17.08.2011 року з терміном оренди до 21.10.2031 року (дата державної реєстрації права - 21.10.2011 року) та віднесена до категорії «Землі житлової та громадської забудови» з цільовим призначенням «Роздрібна торгівля та комерційні послуги», що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 27.01.2023 року.

В період 2012-2019 років позивач самочинно добудував до належної йому нежитлової будівлі - магазину та бару «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка знаходиться на належній йому земельній ділянці, ряд об`єктів нерухомого майна, а саме: прибудову літ «а», надбудову літ. «а1» та навіс «а2», загальною площею 85,4 кв.м. до основної будівлі магазину та бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» літ. А2, а також: торговий павільйон «Б», навіс «В», альтанку «Г», альтанку «Д», альтанку «Е», альтанку «Є», альтанку «Ж», альтанку «З», альтанку «К», альтанку «Л», альтанку «М», альтанку «Н», альтанку «О», альтанку «П», альтанку «Р», альтанку «С», альтанку «Т», теплогенераторну «У», торговий павільйон « Ф », торговий павільйон «Х», торговий павільйон «Ц», торговий павільйон «Ч». Зазначені об`єкти самочинного будівництва частково (надбудова літ. «а1» та навіс «а2») також розташовуються на земельній ділянці з кадастровим номером 5323655100:30:039:0025, яка належить до комунальної власності Оржицької селищної ради та перебуває в оренді у ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що під час проведення будівельних робіт були дотримані будівельні, архітектурні, санітарні та екологічні норми. Від початку будівництва ніяких заяв, претензій та скарг щодо добудови не надходило, що свідчить про те, що будівництвом Позивачем зазначеного об`єкту не було порушено права інших осіб.

За класом наслідків (відповідальності) як об`єкт нерухомості вцілому, так і об`єкти самочинного будівництва належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Після завершення будівництва за замовленням позивача було виготовлено ряд документів, які підтверджують можливість надійної та безпечної експлуатації самочинно збудованих об`єктів нерухомості:

- Технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (виготовлено ТОВ «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне», м. Кременчук, реєстраційний № ТІ01:7398-6458-9834-8143, інвентаризаційна справа № 8624);

- Звіт про проведення технічного обстеження ПП «Лубнитехбуд», за результатами якого встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації об`єкта: магазину та бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» літ. «А2», прибудови літ «а», надбудови літ. «а1» та навісу «а2», загальною площею 85.4 кв.м. до основної будівлі магазину та бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» літ. А2, а також: торгового павільйону «Б», навісу «В», альтанки «Г», альтанки «Д», альтанки «Е», альтанки «Є», альтанки «Ж», альтанки «З», альтанки «К», альтанки «Л», альтанки «М», альтанки «Н», альтанки «О», альтанки «П», альтанки «Р», альтанки «С», альтанки «Т», теплогенераторної «У», торгового павільйону «Ф», торгового павільйону «Х», торгового павільйону «Ц», торгового павільйону «Ч», що розташовані по АДРЕСА_1 ;

- Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № 8626 від 21.11.2022 року (Реєстраційний № документу: ТІ01:7398-6458-9834-8143), згідно якого за наслідками первинної технічної інвентаризації констатовано можливість надійної і безпечної експлуатації об`єкта після здійснення самовільного будівництва;

- Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № 07-09/22 від 17.12.2022 року (Реєстраційний № документу: Т001:5360-8756-5467-7922), згідно якого за наслідками проведення технічного обстеження об`єкта з метою визначення можливості або неможливості його надійної та безпечної експлуатації у разі визнання судом права власності на самочинно збудований об`єкт та складання відповідного Звіту надано позитивний висновок про придатність об`єкта до безпечної й надійної експлуатації.

У відповідності до інформаційної довідки № 9944 від 25.11.2022 року, виданої ТОВ «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне», - «Загальна площа збільшилася на 85.4 кв.м. за рахунок будівництва прибудови «а», надбудови «а1» та навісу «а2» без дозвільних документів, також побудовано без дозвільних документів: торговий павільйон «Б», навіс «В», альтанка «Г», альтанка «Д», альтанка «Е», альтанка «Є», альтанка «Ж», альтанка «З», альтанка «К», альтанка «Л», альтанка «М», альтанка «Н», альтанка «О», альтанка «П», альтанка «Р», альтанка «С», альтанка «Т», теплогенераторна «У», торговий павільйон «Ф», торговий павільйон «Х», торговий павільйон «Ц», торговий павільйон «Ч».

Згідно відповіді Виконавчого комітету Оржицької селищної ради № 02-33/66 від 09.01.2023 року на заяву б/н від 29.12.2022 року про надання інформації про самовільно збудований об`єкт, - громадський будинок магазин та бар «ІНФОРМАЦІЯ_2», який належить ОСОБА_1 разом з господарськими (допоміжними) будівлями і спорудами та прибудовою і надбудовою без дозвільних документів, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельних ділянках з кадастровими номерами 5323655100:30:004:0010 та 5323655100:30:039:0025.

Згідно з відомостями Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 5323655100:30:004:0010 перебуває у приватній власності ОСОБА_1 . Земельна ділянка з кадастровим номером 5323655100:30:039:0025 належить до комунальної власності Оржицької селищної ради та перебуває в оренді ОСОБА_1 згідно договору оренди до 21.10.2031 року.

Розташування вищевказаного об`єкта будівництва відповідає вимогам генерального плану смт. Оржиця, затвердженого рішенням сесії Оржицької селищної ради від 16.03.2018 року № 3 та плану зонування території смт. Оржиця, затвердженого рішенням сесії Оржицької селищної ради від 27.02.2019 року № 6. Порушень архітектурних та будівельних норм та правил, а також прав третіх осіб на об`єкті на момент розгляду заяви не виявлено.

При цьому, саме відсутність затверджених генерального плану смт. Оржиця та плану зонування території смт. Оржиця на момент здійснення будівництва з огляду на вимоги чинного на той період часу законодавства стала основною причиною неможливості позивача узаконити самочинне будівництво у визначеному порядку.

Позивач вказує на те, що у зазначеній відповіді власник земельної ділянки з кадастровим номером 5323655100:30:039:0025 не заперечує проти узаконення проведеного позивачем самочинного будівництва на зазначеній земельній ділянці.

Згідно Звіту № 0912-02 з незалежної оцінки майна від 09.12.2022 року, складеного ФОП «Новіков Олександр Васильович», ринкова вартість об`єкту оцінки, без урахування ПДВ, становить 1 640 700,00 грн., в тому числі самовільної забудови, без урахування ПДВ, - 375 650,00 грн.

У відповідності до Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № ІУ101221222670 від 22.12.2022 року позивачеві відмовлено в реєстрації та повернуто на доопрацювання Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта № СА01:8839-4723-1910-5023 від 22.12.2022 року у зв`язку з відсутністю зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт та відсутністю у повідомленні про початок виконання будівельних робіт/декларації про готовність до експлуатації об`єкта у повному обсязі відомостей про проектну документацію, а також - відсутністю у Декларації про готовність до експлуатації об`єкта у повному обсязі відомостей про проектну документацію, авторський та технічний нагляд.

Позивач зазначає, що новозбудовані об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 - мають ознаки самочинного будівництва, визначені ст. 376 ЦК України, відтак це надає право ОСОБА_1 звернутися до суду для визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документів, який засвідчує його право власності.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У частині 4 статті 373 ЦК України зазначено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Нормативно регламентованим є право власника на забудову земельної ділянки, яке здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (частина 3 статті 375 ЦК України). Відповідно до змісту частини 4 статті 375 ЦК України у разі, коли власник здійснює на його земельній ділянці самочинну забудову, її правові наслідки встановлюються статтею 376 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Із змісту статті випливає, що для того, щоб будівництво не було самочинним, необхідною є наявність таких вимог: земельна ділянка повинна бути відведена для зведення житлового будинку, будівлі, споруди або іншого нерухомого майна; повинен бути належним чином оформлений дозвіл на забудову або належно затверджений проект; при забудові не були здійснені істотні порушення будівельних норм і правил.

У силу спеціального застереження, наведеного в частині 2 статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частинами 3, 5, 7 статті 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

За загальними правилами кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК України). У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

У справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього.

Верховний суд у постанові від 25.08.2020 по справі № 760/21223/17-ц зазначає, що вирішуючи справу за позовом власника (землекористувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановити усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушення будівельних норм та істотних правил.

Крім того, Верховний Суд наголошує, що на підставі частини 3 статті 376 ЦК України суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина 3 статті 375 ЦК України). Суд першої інстанції не врахував, що технічне обстеження, звіт про яке наявний в матеріалах справи, встановлює технічний стан будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта. Тобто наявність звіту про технічне обстеження не є доказом відсутності порушень будівельних норм, а лише встановлює технічну можливість експлуатації.

В свою чергу встановити наявність або відсутність відхилень від вимог державних будівельних норм можливо тільки за результатами експертизи проектів будівництва в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів від 11.05.2011 № 560.

Ввідповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Так, позивачем до суду не надано і матеріали даної справи не містять результатів експертизи проекту будівництва, як доказ відсутності істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості, тому відсутні умови для визнання права власності на них на підставі рішення суду.

При вирішенні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно суд має виходити з того, що право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи та передбачених статтями 27, 29-31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038^1 (далі - Закон № 3038- VI), а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт (статті 34,37 цього Закону).

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону № 3038^1 проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Законодавством встановлений чіткий алгоритм дій особи, яка має намір здійснити будівництво та зареєструвати право власності.

Таким чином, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить до одного з етапів проектування та будівництва об`єктів, що здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок (пункт 5 частина 5 стаття 26 Закону № 3038- VI).

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його до експлуатації в установленому законодавством порядку.

Частиною 8 статті 39 Закону № 3038-VІ передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію забороняється.

Аналогічна норма закріплена пунктом 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок № 461).

Позивачем до суду не надано і матеріали даної справи не містять відомостей про наявність у позивача проектної та робочої документації.

Відповідно до частини 6 статті 32 Закону № 3038-VІ віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Відповідно до п.4.3 Національного стандарту України «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва», клас наслідків (відповідальності) використовують для забезпечення надійності та конструктивної безпеки будинків, будівель, споруд, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також будівельних конструкцій та основ.

Відповідно до п. 11 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 №45, генпроектувальник (проектувальник) і замовник визначають клас наслідків (відповідальності) об`єкта (об`єктів, що входять до складу комплексу (будови)) відповідно до вимог будівельних норм, нормативних документів, обов`язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами і правил, затверджених згідно із законодавством.

Враховуючи, що у позивача відсутня проектна документація та належно затверджений проект, тому неможливо встановити до якого класу наслідків відносяться об`єкти будівництва у даній справі.

Матеріали даної справи не містять належних доказів розрахунку класу наслідків об`єкта будівництва, розробленого уповноваженою на це особою, а також результатів експертизи проекту будівництва, як доказ відсутності істотних порушень будівельних норм і правил у збудованих об`єктах нерухомості

Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 передбачено введення в експлуатацію на підставі рішення суду виключно об`єктів будівництва з незначним класом наслідків - СС1.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону № 3038-VІ прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Пункт 17 Порядку № 461 зазначає, що замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 461 орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону № 3038-VІ прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

При цьому, механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2011 № 461.

Із комплексного аналізу Цивільного кодексу України, законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності» випливає, що особа стає власником новоствореного об`єкта нерухомості після завершення його будівництва, прийняття нерухомого майна до експлуатації та державної реєстрації. Таким чином, право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту державної реєстрації права.

Державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття речових прав на нерухоме майно (постанова Верховного Суду від 24.01.2020 р. у справі № 910/10987/18).

До реєстрації права власності на новозбудоване нерухоме майно особа є власником лише матеріалів, обладнання та іншого майна, що було використано в процесі будівництва. Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 у справі № 909/175/18 зазначив, що це правило застосовується лише «при наявності усієї дозвільної документації, тобто документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 по справі № 200/22329/14 ц наголосила, що визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено. Зазначений висновок також викладений у постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 по справі № 6-159цс15.

Позивачем не надано документи, які надають право виконувати будівельні роботи та документи, що засвідчували б прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Обов`язкова наявність даних документів передбачена статтями 27, 29-31, 39 Закону № 3038-VІ .

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 04.03.2024

Суддя Кльопов І.Г.