Ухвала

від 21.02.2024 по справі 522/7233/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/377/24

Справа № 522/7233/22, 1-кс/522/702/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

підозрюваного - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.02.2024 у кримінальному провадженні №42022163030000027, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2022, відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рівне, Очаківського району, Миколаївської області, громадянина України, перебував на посаді директора ТОВ «ЛІНККОР», пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.02.2024 відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22:00 до 06:00 години за адресою постійного місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 , строком до 2 місяців в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.03.2024 року включно з покладенням відповідних обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На думку слідчого судді тяжкість вчиненого злочину, вагомість доказів та розмір покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, свідчить про необхідність застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням прокурор Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.

Доводи обґрунтовує тим, що судом не враховано, що ОСОБА_8 вчинив незаконні дії, спрямовані на заволодіння шляхом зловживання службовим становищем бюджетними коштами територіальної громади м. Одеси в особливо великих розмірах, тому може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які можуть мати значення для встановлення обставин кримінального провадження, впливати на свідків, які на теперішній час не допитані в ході досудового розслідування.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 строком на 60 діб, з альтернативою внесення застави у розмірі шістсот шістдесят двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2001226.

Позиції учасників судового розгляду.

Заслухавши: суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність його соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Також апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя відповідно до вищевказаних вимог Закону та Конвенції перевірив та належним чином встановив наявність на час розгляду клопотання в кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, що ніким не оскаржується, а тому не перевіряється апеляційним судом.

Оцінюючи доведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків, колегія суддів враховує такі обставини.

З матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний ОСОБА_8 є громадянином України, пенсіонер, раніше не судимий та на даний час підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

Вказані обставини вказують на те, що підозрюваний будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому особливо тяжкий злочин (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також існує ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, апеляційний суд вважає обґрунтованими посилання прокурора на те, що перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_8 матиме змогу незаконно впливати на потерпілу та свідків схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Одночасно апеляційний суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

Колегія суддів враховує встановлені під час апеляційного розгляду конкретні обставини інкримінованих підозрюваному злочинів та дані про особу ОСОБА_8 , які вказують на неможливість застосування до підозрюваного на даній стадії досудового розслідування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки такий запобіжний захід не здатний запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам і забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Крім цього, враховуючи обставини вчинення інкримінованих підозрюваному злочинів та його наслідки, апеляційний суд вважає доводи сторони обвинувачення щодо неможливості застосування відносно ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу є обґрунтованими, оскільки у даному випадку та на даній стадії досудового розслідування тримання під вартою підозрюваного є виправданим.

Таким чином, враховуючи наведене, наявність обґрунтованої підозри, обставин вчинення злочину, існування заявлених прокурором ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010 р., заява №12050/04) зазначається, що заявник, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника та шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Отже, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Вирішуючи питання, щодо розміру застави апеляційний суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, майновий та сімейний стан підозрюваного, тяжкість вчинених злочинів, розмір збитків, встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України та приходить до висновку про можливість визначення застави у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908400 грн., яка буде співмірною з існуючими у кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На думку апеляційного суду, саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, який буде з одного боку утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не перетворить обраний запобіжний захід на безальтернативне ув`язнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити, оскаржувану ухвалу - скасувати і постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, визначивши підозрюваному розмір застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 181, 196, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргупрокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.02.2024 у кримінальному провадженні №42022163030000027, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2022, відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотаннястаршого слідчого СВ ВП № 5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваногоОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 25.03.2024 року, тобто в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 , обов`язків, передбачених КПК України у розмірі300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908400 гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок: Отримувач: Одеський апеляційний суд, Код ЄДРПОУ отримувача: 42268321; р/р UA308201720355299001001086720; банк: ДКСУ в м. Київ; МФО 820172.

У разі внесення застави, звільнити підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти тапокласти на підозрюваного ОСОБА_8 строком до 25.03.2024 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками по даній справі;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_8 або заставодавцю наслідки невиконання обов`язків, передбачених ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Строк дії ухвали становить до 25.03.2024 року.

Підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримати у залі Одеського апеляційного суду, взяти під варту і доставити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Організацію виконання ухвали Одеського апеляційного суду покласти на прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4