Ухвала

від 28.02.2024 по справі 1-356/11

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №1-356/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11/816/2/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

УХВАЛА

Іменем України

28 лютого 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальну справу № 1-356/11 за клопотанням засудженого ОСОБА_6 і його захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.11.2011, за яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

установила:

Вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.11.2011 ОСОБА_8 визнано винним вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, і йому призначене покарання у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій строком на три роки та із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК без конфіскації майна. На підставі ст. 75, 76 КК ОСОБА_8 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки з покладенням певних обов`язків.

08.02.2022 ОСОБА_8 та адвокат ОСОБА_9 звернулися з апеляційною скаргою на вказаний вирок суду, в якій просили поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_8 не був присутнім при оголошенні вироку, до набрання вироком законної сили його копію не отримував, а отримав лише 01.12.2011 (після набрання вироком законної сили), а тому вважають, що строк на його оскарження пропущений з поважних причин.

До початку апеляційного розгляду від захисника ОСОБА_9 надійшло письмове клопотання про зупинення судового провадження, яке обгрунтоване тим, що ОСОБА_8 перебуває на військовій службі у військовій частині.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 в судове засідання не прибули, з клопотаннями про відкладення судового розгляду до апеляційного суду не зверталися, а від прокурора ОСОБА_10 надійшла письмова заява про розгляд клопотання захисника без її участі, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути подане захисником клопотання у відсутність сторін провадження, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК.

Вислухавши доповідь судді-доповідача про зміст клопотання, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що вказане вище клопотання захисника задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно ч. 3 ст. 43 КПК, засуджений має права обвинуваченого, передбачені ст. 42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження, а згідно ч. 1 ст. 335 КПК у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

Вказане положення кримінального процесуального закону орієнтує суд на те, що перебування обвинуваченого на військовій службі за призовом під час мобілізації, унеможливлює проведення судового провадження щодо нього та вимагає зупинення такого провадження з метою максимально мобілізувати ресурси для надання збройної відсічі державі-агресору та забезпечити можливість проходження обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації.

Разом з тим, таке зупинення провадження може створити загрозу реалізації однієї із засад кримінального провадження - розумності строків. Ця засада має своєю метою встановити темпоральну межу невизначеності підозри й обвинувачення та гарантувати право насамперед підозрюваного та обвинуваченого, а також інших осіб, права та законні інтереси яких обмежуються під час провадження, від необґрунтованого і надмірного його затягування.

Вирішуючи питання конкуренції положень, які визначають процесуальну форму здійснення судового розгляду (до якої можна віднести також і положення про зупинення судового провадження) та положень щодо обов`язку суду забезпечити розумність строків судового розгляду, колегія суддів виходить зі змістовної характеристики належної правової процедури.

Так, недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд, п. 1 ст. 6 якої надає кожній особі право на розгляд справи упродовж розумного строку, яке має на меті забезпечити аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (рішення ЄСПЛ у справі «Вемхофф проти Німеччини», заява № 2122/64).

З огляду на викладене, якщо положення ч. 1 ст. 335 КПК сприймати як такі, що безальтернативно вимагають зупинення судового провадження у випадку призову для проходження військової служби за мобілізацією обвинуваченого, то можна дійти висновку, що законодавець не врахував засади кримінального провадження при формулюванні відповідних положень.

Однак згідно ч. 3 ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ч. 1 цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом IX-І цього Кодексу.

На переконання колегії суддів, конструкція ст. 335 КПК дозволяє дійти висновку, що зупинення судового провадження можливе за наявності об`єктивних перешкод для його продовження. Наприклад, у випадку ухилення обвинуваченого від явки до суду, суд може прийняти рішення щодо приводу обвинуваченого (ст. 140 КПК), накладення на нього грошового стягнення (ст. 139 КПК) або ж звернення застави у дохід держави (ст. 182 КПК). Зупинення з підстав захворювання обвинуваченого на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу можливе у тих випадках, коли ця хвороба виключає його участь у судовому провадженні. Ці висновки щодо тлумачення положень ст. 335 КПК забезпечують дотримання належної правової процедури та з урахуванням диференціації процесуальної форми дозволяють уникнути надмірного формалізму у правозастосуванні.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що положення ст. 335 КПК в частині зупинення судового провадження у зв`язку із мобілізацією не є імперативною. При цьому на відміну від інших підстав для зупинення судового провадження при зупиненні у зв`язку із мобілізацією обвинуваченого необхідно враховувати реальну можливість його участі в судових засіданнях, зокрема виходячи із роду військ, завдань, які виконує відповідний військовій підрозділ, його дислокації, посади обвинуваченого тощо.

Як убачається з наданої довідки № 695 від 12.02.2024 ОСОБА_8 перебуває на військовій службі у відповідній в/ч.

Разом з тим, будь-яких доказів того, що ОСОБА_8 , виходячи із роду військ, завдань, які виконує дана військова частина, її дислокації не має реальної можливості брати участь в судових засіданнях, в тому числі, і використовуючи засоби відеоконференції, стороною захисту не надано.

На переконання колегії суддів, вище викладене дозволяє дійти висновку про відсутність на теперішній час підстав для зупинення судового провадження.

Керуючись ст. 335, 404, 405 КПК України,

постановила:

Відмовити захиснику ОСОБА_11 у задоволенні його клопотання про зупинення кримінального провадження № 1-356/11 відносно засудженого ОСОБА_12 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4