Ухвала

від 01.03.2024 по справі 295/3207/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/3207/24

Категорія 75

2/295/1287/24

У х в а л а

01 березня 2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду міста Житомира Семенцова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року до суду надійшла указана позовна заява, в якій позивач просить: 1) поновити її на роботі в комунальному некомерційному підприємстві «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради з дати звільнення на посаді заступника директора з економічних питань; 2) стягнути з комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.02.2024 до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову становить 17376,45 грн; 3) стягнути з комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради на свою користь моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст.175-177 ЦПК України.

При вирішенні питання прийняття позовної заяви до розгляду виявлено, що позовна заява не відповідає всім зазначеним до неї вимогам з наступних підстав.

У позовній заяві зазначено ціну позову в розмірі 100000,00 грн, що не відповідає загальній сумі коштів станом на день подання позову, які позивач просить стягнути з відповідача, враховуючи, що згідно п. 1 ч. 1 ст.176ЦПК України позов підлягає грошовій оцінці, яка визначається сумою, яка стягується.

Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду. Оцінка правильності визначення ціни позову здійснюється судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі. Неправильне визначення ціна позову, що приводить до недоплати судового збору є недоліком позовної заяви, а тому до неї повинні застосовуватися вимоги, передбаченіст. 185 ЦПК України, про залишення заяви без руху.

Відповідно до ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст.5Закону України«Про судовийзбір» визначено пільги щодо сплати судового збору, зокрема, пунктом першим встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Отже, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Структура заробітної плати визначенаст. 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

За змістом норм чинного законодавства, середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та середній заробіток за затримку виплати розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.

Позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру, а саме щодо стягнення середнього заробітку та кошів на відшкодування моральної шкоди. При цьому в порушення вимог закону сплачено судовий збір у розмірі 1000,00 грн. Тому позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1422,40 грн (2422,40 грн - 1000,00 грн), оскільки за кожну вимогу майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1211,20 грн, та надати суду квитанцію про сплату судового збору.

Окрім того, слід звернути увагу позивача на те, що до позовної заяви не додано доказів розміру її заробітної плати за фактичний час роботи, а саме за останні два повних місяці перед звільненням, так як такі дані необхідні для обчислення середнього заробітку згідно Постанови КМУ від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати».

Для визначення середнього заробітку позивачем можуть бути використанні відомості з Пенсійного фонду України про нарахування позивачу виплат за запитуваним періодом або відомості з розрахункових листків, в цих документах маються дані і щодо суми заробітної плати і щодо кількості робочих днів.

Відповідно до ч. 5 ст.177ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Наведені вище обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження в справі.

За положеннями ст.185ЦПК України якщо позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК Українита/або не сплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 43, 95, 175 - 177, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважаться неподаною та повернута позивачу зі всіма доданими документами. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ЦПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М. Семенцова