Ухвала

від 31.01.2025 по справі 295/3207/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2025 року

м. Київ

справа № 295/3207/24

провадження № 61-1173ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради на постанову Житомирського апеляційного суду від 09 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог просила: поновити її на роботі в Комунальному некомерційному підприємстві «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради (далі - КНП «ОПЦ» ЖОР) з дати звільнення на посаді заступника директора з економічних питань; стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 лютого 2024 року до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову становить 17 376,45 грн; стягнути з відповідача на свою користь 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди; стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору.

16 жовтня 2024 року Богунський районний суд м. Житомира ухвалив рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скарг.

Житомирський апеляційний суд своєю постановою від 09 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, скасував рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2024 року та ухвалив нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Поновив ОСОБА_1 на посаді заступника директора з економічних питань в КНП «ОПЦ» ЖОР з 02 лютого 2024 року.

Стягнув з КНП «ОПЦ» ЖОР на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 лютого 2024 року по 09 січня 2025 року в сумі 201 064, 15 грн без утримання податків й інших обов`язкових платежів та 5 000,00 грн моральної шкоди.

В решті вимог відмовив. Допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 . Вирішив питання про розподіл судових витрат.

21 січня 2025 року КНП «ОПЦ» ЖОР через засоби поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 09 січня 2025 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити без змін рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2024 року.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Положеннями частини першої статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються зокрема малозначні справи та справи, що виникають з трудових відносин.

Богунський районний суд м. Житомира ухвалою від 20 березня 2024 року визнав дану справу малозначною та призначив її до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Підстави вважати, що суд помилково відніс зазначену справу до категорії малозначних, відсутні. Крім того, заявник не мотивує наявність підстав для розгляду касаційної скарги вказаною обставиною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення ухвалене у малозначній справі, тому у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради на постанову Житомирського апеляційного суду від 09 січня 2025 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов