Постанова

від 09.01.2025 по справі 295/3207/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №295/3207/24 Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л. М.

Категорія 76 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.,

з участю секретаря судового засідання Трикиші Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №295/3207/24 за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Семенцової Л.М. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог (т.1а.с.41-46) просила:

- поновити її на роботі вкомунальному некомерційному підприємстві «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради з дати звільненняна посаді заступника директора з економічних питань;

- стягнути з відповідачана свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.02.2024 до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову становить 17376,45 грн;

- стягнути з відповідачана свою користь 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди;

- стягнути з відповідачана свою користь витрати зі сплати судового збору.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що із 15.03.2022 вона була прийнята на посаду заступника директора з економічних питань КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради. Наказом № 28-к від 31.01.2024 її звільнено із займаної посади з 02.02.2024 на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України (одноразового грубого порушення трудових обов`язків).

Своє звільнення позивач вважає незаконним і безпідставним, адже її звільнено із порушенням трудового законодавства. Вказує, що наприкінці вересня 2023 року на виконання вимог електронного листа (нагадування) управління майном Житомирської обласної ради про подачу проекту і фінансового плану КНП та пояснювальної записки до нього на розгляд та погодження постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров`я, соціального захисту населення та у справах ветеранів нею було підготовлено проект фінансового плану КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради на 2024 рік із пояснювальною запискою та направлено для перевірки до управління майном Житомирської обласної ради. Після перевірки проекту фінансового плану КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради на 2024 рік управлінням майном Житомирської обласної ради та погодження Департаментом охорони здоров`я облдержадміністрації було підготовлено фінансовий план, який направлено для погодження до постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров`я, соціального захисту населення та у справах ветеранів. 21.11.2023 за № 25 постійною комісією обласної ради з питань охорони здоров`я, соціального захисту населення та у справах ветеранів фінансовий план КНП Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради на 2024 рік було погоджено та затверджено заступником голови Житомирської обласної ради. Вказала, що зазначені дії є такими, що узгоджуються із посадовою інструкцією заступника директора з економічних питань КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради.

Однак, у наказі № 28-к взагалі не зазначено конкретного грубого порушення нею трудових обов`язків, вчиненого одноразово, а міститься лише висновок про те, що з візуального огляду документу вбачається, що навпроти прізвища т.в.о. директора центру ОСОБА_2 стоїть не її індивідуальний підпис.

Зазначила,що оскількиїї звільненнянезаконне тавона підлягаєпоновленню нароботі,згідно положеньст.235КЗпП Українина їїкористь слідстягнути середнійзаробіток зачас вимушеногопрогулу.

Крім того, дії відповідача внаслідок незаконного звільнення негативно вплинули на неї та її сім`ю, що призвело до негативних переживань, настороги, тривоги, психологічного дискомфорту, зниження настрою, порушення сну, емоційної напруги. Також протиправні дії відповідача призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін. Наведені обставини свідчать про спричинення їй моральної шкоди, яку вона оцінила в сумі 100000 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просила задовольнити її позовні вимоги та вирішити питання судових витрат.

Рішенням Богунського районногосуду м.Житомира від16жовтня 2024року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Вказує, що судом першої інстанції не враховано того, що «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради є Комунальним некомерційним підприємством, і що відповідно до п.1.5 Статуту здійснює господарську некомерційну діяльність спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Суд першої інстанції посилається на заперечення відповідача, що в наказі № 47від 18.08.2020 року «Про дотримання діючих нормативних документів які застосовуються в бухгалтерському обліку та делегування підписів» відсутня посада заступника директора з економічних питань, якому делеговано право підпису господарських документів та документів для прийняття управлінських рішень на банківських та фінансових документах. Однак місцевий суд не взяв до уваги, що фінансовий план не відноситься до нормативних документів, які застосовуються в бухгалтерському обліку, господарських документів та документів для прийняття управлінських рішень на банківських та фінансових документах.

Позивач зазначає, що згідно пунктів 2.14 та 3.7 «Посадової інструкції (Посадова інструкція) заступника директора з економічних питань КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради» вона повинна брати участь у складанні, зокрема, фінансової, облікової і звітної документації про діяльність лікарні та має право підписувати та візувати документи в межах своєї компетенції. На вказане місцевий суд уваги не звернув.

Також зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що в жовтні 2023 року при подачі проекту фінансового плану КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради директор підприємства ознайомлювалася та вивчала проект фінансового плану на 2024 рік і жодних зауважень з цього приводу не було, після чого вона ( ОСОБА_1 ) підписала супровідний лист та його було направлено для перевірки до постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров`я, соціального захисту населення та у справах ветеранів.

Суд першої інстанції без проведення аудиторської перевірки взяв до уваги пояснення сторони відповідача, а саме, що вона ( ОСОБА_1 ) подала на затвердження недостовірні дані.

Судом першої інстанції не враховано, що якби в проекті фінансового плану КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради, який подавався для вивчення, були недостовірні дані, цей план не був би погоджений, і готувався би інший проект плану, і знову подавався би на погодження, і лише тільки після цього затверджувався би.

Судом першої інстанції не враховано, що відповідно до повідомлення Департаменту охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації розбіжності змісту проекту фінансового плану на 2024 рік та фінансового плану на 2024 рік Перинатального центру відсутні.

ОСОБА_1 наголошує, що в наказі № 28-к від 31.01.2024 року взагалі не зазначено конкретного грубого порушення її трудових обов`язків, вчиненого одноразово, а міститься лише висновок про те, що з візуального огляду документу вбачається, що навпроти прізвища т.в.о. директора Центру ОСОБА_2 стоїть не її індивідуальний підпис, а в акті службового розслідування зазначено лише, що комісією було виявлено порушення підпису фінансового плану, а саме - на документі накладений особистий підпис ОСОБА_1 , і жодного слова - про недостовірні дані в фінансовому плані на 2024 рік. КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради не надало підтвердження внесення недостовірних даних в фінансовий план на 2024 рік, що потягло завдання шкоди підприємству, або може бути цим завдано шкоди в подальшому.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що якби вона ( ОСОБА_1 ) не підготувала проект фінансового плану та після перевірки не подала на затвердження, то підприємство зупинило б свою діяльність, і населення залишилося б без надання медичної допомоги.

У відзиві на апеляційну скаргу КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вказує, що позивач ні у позовній заяві, ні у судових засіданнях не ставила питання про визнання незаконним та скасування наказу № 28-к від 31.01.2024 на підставі якого її було звільнено з посади заступника директора з економічних питань і на час розгляду справи зазначений наказ є чинним та до суду не оскаржувався.

У судових засіданнях судом неодноразово у позивача та її представника з`ясовувалося питання конкретної матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення щодо заявлених позовних вимог, на що позивач та її представник наголошували, що просять у суду задовольнити ті вимоги, які зазначені в уточненій позовній заяві.

Таким чином позивач визнавала, що наказ № 28-к від 31.01.2024 року «Про звільнення заступника директора (з економічних питань)» є законним і не підлягає скасуванню.

З огляду на вищезазначене та враховуючи, що позовна вимога про поновлення на роботі є похідною від вимоги щодо визнання незаконним наказу про звільнення з роботи та його скасування, з якою позивач до суду не зверталася, судом законно прийнято рішення про відмову у задоволені позову, оскільки позовна вимога щодо поновлення на роботі не ґрунтується на вимогах закону. Оскільки позивач протягом строку встановленого ст. 49 ЦПК України не зверталася до суду із заявою про зміну предмету та підстави позову і не заявляла клопотання про скасування наказу № 28-к «Про звільнення заступника директора (з економічних питань)», то її вимоги про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Зазначає, що необхідність включення до позовної заяви вимоги про скасування незаконного наказу про звільнення слідує і з норм чинного законодавства України, які вказують на необхідність вчинення роботодавцем певних дій при винесенні судом рішення про поновлення на роботі на користь працівника.

У відзиві також зазначається, що зміст посадової інструкції ОСОБА_1 та наказ № 47 від 18.08.2020 року «Про дотримання діючих нормативних документів, які застосовуються у бухгалтерському обліку та делегування підписів» вказує, що позивач, у межах своїх повноважень, не має права за своїм підписом направляти суб`єктам господарювання, органам державної влади та місцевого самоврядування будь-яких документів, які стосуються діяльності Центру.

Самовільне підписання працівником та направлення документів, що стосуються діяльності підприємства, установи, організації іншим суб 'єктам господарювання, державним органам та органам місцевого самоврядування є недопустимим і вказує на порушення трудової дисципліни, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У відзиві також вказується, що у судом першої інстанції досліджувалися питання щодо самовільного підписання та направлення ОСОБА_1 фінансового плану до Житомирської обласної ради. Усі інші питання, що стосуються його складання та включення до нього недостовірних даних є похідними. Проте і вони досліджувалися у судових засіданнях та їм надавалася належна оцінка. Підтвердженням цього факту є технічні записи судових засідань. Враховуючи вищевикладене безпідставним є твердження в апеляційній скарзі про те, що судом не було враховано цих обставин.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник Паламарчук О.В. доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.

Представник комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради Циганчук Н.А. проти доводів апеляційної скарги заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, в задоволенні позову просила відмовити, а рішення суду першої інстанції просила залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи наказом КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради № 34-к від 15.03.2022 ОСОБА_1 прийнята на посаду заступника директора з економічних питань в КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради (том 1 а. с. 12).

Наказом т. в. о. директора КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради Астрейко О. № 28-к від 31.01.2024 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з 02.02.2024 на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України (одноразового грубого порушення трудових обов`язків). Підстава: наказ від 23.01.2024 № 12 «Про створення комісії для проведення службового розслідування», акт службового розслідування за фактом підробки підпису на фінансовому документі від 23.01.2024, акт про відмову від надання письмового пояснення від 23.01.2024 (том 1 а. с. 10).

Звертаючись із позовом, ОСОБА_1 вказала, що вважає своє звільнення незаконним та вона підлягає поновленню на роботі, згідно положень ст. 235 КЗпП України на її користь слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що з огляду на визначені посадовою інструкцією заступника директора з економічних питань повноваження до компетенції позивача не входило право підписувати фінансовий план КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради і такий план за попередні 2022 та 2023 роки було підписано саме керівником підприємства (а. с. 86, 89). Проставлення власного підпису біля прізвища та посади керівника підприємства не є підробкою підпису, а єпідписанням основногофінансового документупідприємства нанаступний ріквід чужогоімені,який вонане малаправа підписуватив силусвоєї компетенції,визначеної їїпосадовою інструкцією. За таких обставин в зв`язку з недоведенням позивачем надання їй відповідних повноважень керівником підприємства, таку дію позивача можна віднести до одноразового грубого порушення трудових обов`язків заступником керівника підприємства, враховуючи при цьому важливе значення цього фінансового документу для функціонування підприємства протягом року.

Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що оскільки позовна вимога про поновлення на роботі є похідною від вимоги щодо визнання незаконним наказу про звільнення з роботи, з якою позивач до суду не зверталася, позовна вимога щодо поновлення на роботі не ґрунтується на вимогах закону та не підлягає задоволенню.

Враховуючи безпідставність позовних вимог про поновлення на роботі на посаді заступника директора з економічних питань КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради, то заявлені в позові похідні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, є також безпідставними.

Колегія суддів не може погодитись із висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Щодо поновлення на роботі.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбачених трудовим законодавством (статті 2, 36, 40, 41 КЗпП України).

Аналіз указаних норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах,в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені статтями 40, 41 КЗпП України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадках одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Важливою умовою застосування пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України є звільнення керівника за порушення, яке має ознаку одноразовості.

Під разовим порушенням необхідно розуміти таку протиправну поведінку, що є обмеженою в часі та вчиненою саме одноразово (одну дію або бездіяльність). Не є одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків тривале, неналежне «керування» роботою установи, ослаблення контролю за робою підлеглих тощо.Аналогічнийвисновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 305/1001/18 (провадження № 61-3286св21), від 28 липня 2022 року у справі № 216/3852/20 (провадження № 61-2822св22).

Також у постанові Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 466/6109/18 (провадження № 61-19125св19) зазначено, що, якщо порушення носить тривалий, а не разовий характер, зокрема, неналежне керівництво роботою ввіреного підрозділу, ослаблення контролю за роботою підлеглих працівників тощо, то це не дає підстав для звільнення керівника за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду, істотності наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставин справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали (могли настати) внаслідок такого порушення. В оцінці того, наскільки є грубим порушення трудових обов`язків, потрібно виходити з характеру дій чи бездіяльності працівника, істотності наслідків порушення та форми вини. Право оцінки порушення як грубого покладається на суд, який розглядає певний трудовий спір. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 554/897/21 (провадження № 61-13017св21).

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган, в силу частини третьої статті 149 КЗпП України, повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Обов`язковою умовою визнання діянь працівника як порушення трудових обов`язків є протиправність цих діянь, наявність вини, незалежно від її форми та причинного зв`язку між порушенням і його наслідком.

Порушення трудових обов`язків з прямим умислом може бути визнаним таким, що підпадає під пункт 1 частини першої статті 41 КЗпП України, навіть за відсутності шкідливих наслідків.

Під порушенням трудових обов`язків розуміється невиконання чи неналежне їх виконання. До трудових обов`язків віднесені обов`язки працівника, визначені трудовим договором (контрактом), посадовою інструкцією, іншими локальним нормативним актом та законодавством про працю.

Рішення компетентного органу власника підприємства і наказ про звільнення повинні містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою для звільнення. За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити посилання на цілу низку (систему) порушень, за які був звільнений керівник, а лише вказувати на одноразове грубе порушення конкретних трудових обов`язків.

Звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за своєю природою є дисциплінарним, а тому воно має здійснюватися з дотриманням порядку і строків, викладених у статтях 148, 149 КЗпП України.

Так, відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Також встановлено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Положення статті 149 КЗпП України зобов`язують до прийняття рішення про звільнення керівника за одноразове грубе порушення трудових обов`язків витребувати у нього письмові пояснення. Не можна звільнити за порушення, яке вже потягнуло застосовування інших видів дисциплінарних стягнень.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 461/4863/16-ц (провадження № 61-20758св18), від 22 січня 2020 року у справі № 607/25677/18 (провадження № 61-18430св19), від 09 квітня 2021 року у справі № 489/3510/19 (провадження № 61-17336св20).

Отже, рішення про звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України може бути прийняте роботодавцем за наявності сукупності таких умов: 1) суб`єктом дисциплінарної відповідальності може бути певна категорія працівників; 2) для застосування цієї норми закону потрібно встановити факт порушення працівником своїх трудових обов`язків; 3) порушення повинно бути одноразовим та грубим; 4) рішення про звільнення працівника може прийняти лише уповноважена на те особа.

За змістом частини другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала у відповідача на посаді заступника директора з економічних питань та наказом т. в. о. директора КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради Астрейко О. № 28-к від 31.01.2024 її звільнено із займаної посади з 02.02.2024 на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України (одноразового грубого порушення трудових обов`язків). Підстава: наказ від 23.01.2024 № 12 «Про створення комісії для проведення службового розслідування», акт службового розслідування за фактом підробки підпису на фінансовому документі від 23.01.2024, акт про відмову від надання письмового пояснення від 23.01.2024 (том 1 а. с. 10).

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що 17.01.2024 на фінансовому плані центру на 2024 рік було виявлено підробку підпису т.в.о. директора КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради Астрейко О.В. Наказом КНП «ОПЦ» ЖОР від 23.01.2024 № 12 «Про створення комісії для проведення службового розслідування» була створена комісія, яка 23.01.2024 провела службове розслідування та встановила, що фінансовий план центру на 2024 рік згідно посадової інструкції в листопаді 2023 року підготувала заступник директора з економічних питань Лавренюк О.В. Відповідно до п. 3.7 посадової інструкції заступника директора (з економічних питань) КНП «Обласний перинатальний центр» ЖОР ОСОБА_1 має право підписувати та візувати документи в межах своєї компетенції. Фінансовий план центру на 2024 рік мав бути підписаний т.в.о. директора центру Астрейко О.В. Проте з візуального огляду документу вбачається, що навпроти прізвища т.в.о. директора центру Астрейко О.В. стоїть не її індивідуальний підпис. Так як фінансовий план центру на 2024 рік був підготовлений заступником директора з економічних питань центру Лавренюк О.В., нею була проставлена печатка центру на документі та вона передала вказаний документ на погодження постійній комісії Житомирської обласної ради з питань охорони здоров`я, соціального захисту населення та у справах ветеранів і на затвердження заступнику голови Житомирської обласної ради Ширмі В.В. Все вказує на те, що саме нею було підроблено даний фінансовий документ.

Судом першої інстанції встановлено, що надати письмове пояснення з приводу вчинення грубого порушення трудової та фінансової дисципліни заступник директора з економічних питань центру Лавренюк О.В. відмовилася, про що складено акт про відмову від надання письмового пояснення.

Матеріалами справи підтверджено, що у пункті 2 розділу III (Основні обов`язки працівників) «Правил внутрішнього трудового розпорядку КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради» зазначено, щоколо обов`язків (робіт), які виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією або посадою, визначається професійними обов`язками медичних і фармацевтичних працівників, а також обов`язками інших працівників, передбачених положенням, посадовими інструкціями, технічними правилами та іншими документами, затвердженими у встановленому порядку, тарифно-кваліфікаційними довідками робіт і професій робітників, кваліфікаційними довідниками посад службовців.

Відповідно до п.1.4 «Посадової інструкції заступника директора з економічних питань КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради» в своїй діяльності заступник директора з економічних питань керується чинним законодавством України про охорону праці, про охорону здоров`я та іншими законами, наказами та інструкціями Міністерства охорони здоров`я, цією посадовою інструкцією та іншими нормативно-правовими документами, затвердженими у встановленому порядку.

Заступник директора з економічних питань здійснює управлінську та представницьку діяльність, здійснює керівництво фінансово-господарською діяльністю лікарні, повинен брати участь у складанні технічної, фінансової, облікової і звітної документації про діяльність лікарні. (п.2.2, п.2.4, п.2.14 посадової інструкції).

Відповідно до п. п. 3.7, 3.9 посадової інструкції заступник директора з економічних питань має право підписувати та візувати документи в межах своєї компетенції, а також приймати управлінські рішення в межах своєї компетенції.

Пунктом 4.4 посадової інструкції заступника директора з економічних питань передбачена відповідальність за правильне складання фінансового кошторису та подання звітів про результати економічної та господарчої діяльності в закладі.

Фінансовий план - це основний документ, згідно із яким комунальне підприємство отримує доходи та здійснює видатки, а також визначає обсяг та спрямування коштів, аби протягом року виконувати функції, які визначає статут підприємства (п. 8 ст. 77 Господарського кодексу України).

Фінансовий план КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради» на 2024 рік був підготовлений заступником директора з економічних питань ОСОБА_1 , про що вказує зазначення її прізвища та ініціалів під ним, а також проставлення нею свого підпису (том 1 а. с. 84-85).

Отже, фінансовий план на 2024 рік був розроблений і підписаний ОСОБА_1 (в кінці документа) у межах її компетенції, що не заперечується сторонами.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на першій сторінці фінансового плану, де містяться відмітки про його погодження Постійною комісією обласної ради з питань охорони здоров`я, соціального захисту населення та у справах ветеранів від 21.11.2023 № 25 та затвердження заступником голови Житомирської обласної ради Ширмою В.В., навпроти реквізитів підписанта «т.в.о. директора Олена Астрейко» міститься підпис ОСОБА_1 (том 1 а.с. 83).

Наказом КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради від 23.01.2024 №12 «Про створення комісії для проведення службового розслідування» було створено комісію для проведення службового розслідування у зв`язку з тим, що, як зазначено в наказі, 17.01.2024 був виявлений факт підробки підпису т.в.о. директора КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради ОСОБА_3 заступником директора з економічних питань Лавренюк Оленою (том 1 а.с. 91).

Цього ж дня комісією складено акт про те, що ОСОБА_1 була ознайомлена з цим наказом, проте відмовилася його підписувати (том 1 а.с.92).

Із Акта службового розслідування за фактом підробки підпису виявлено, що фінансовий план центру на 2024 рік розроблений позивачем, на даному документі була зазначена посада «т.в.о. директора Олена Астрейко», але накладений особистий підпис ОСОБА_1 та проставлена гербова печатка підприємства. Комісією було виявлено порушення підпису фінансового плану та запропоновано ОСОБА_1 надати письмове пояснення щодо виявленого порушення (том 3 а. с. 93).

Актом комісії від 24.01.2024 підтверджується, що ОСОБА_1 була ознайомлена з Актом службового розслідування за фактом підробки підпису від 23.01.2024, проте відмовилась його підписувати (том1 а.с.94).

Створеною зазначеним вище наказом комісією центру викладені письмові пропозиції до акта службового розслідування за фактом підробки підпису на фінансовому документі від 25.01.2024 (том 1 а. с. 95, 96).

У пропозиціях зазначено, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що вказаний документ відповідно до посадової інструкції має готувати заступник директора з економічних питань ОСОБА_1 . У листопаді 2023 року нею був підготовлений даний фінансовий документ. Відповідно до п. 3.7 посадової інструкції заступника директора з економічних питань КНП «Обласний перинатальний центр» ЖОР ОСОБА_1 має право підписувати та візувати документи в межах своєї компетенції. Як вбачається із фінансового плану центру на 2024 рік, він мав бути підписаний т.в.о. директора КНП «Обласний перинатальний центр» ЖОР ОСОБА_2 . Проте з візуального огляду документу вбачається, що навпроти прізвища т.в.о. директора КНП «Обласний перинатальний центр» ЖОР ОСОБА_2 стоїть не її індивідуальний підпис. Оскільки фінансовий план центру на 2024 рік був підготовлений заступником директора з економічних питань КНП «Обласний перинатальний центр» ЖОР ОСОБА_1 , нею була проставлена печатка центру на документі та вона передала вказаний документ на погодження Постійній комісії Житомирської обласної ради з питань охорони здоров`я, соціального захисту населення та у справах ветеранів і затвердження заступнику голови Житомирської обласної ради ОСОБА_4 , є усі підстави для того, щоб вважати, що саме заступник директора з економічних питань КНП «Обласний перинатальний центр» ЖОР ОСОБА_1 підробила підпис т.в.о. директора КНП «Обласний перинатальний центр» ЖОР ОСОБА_2 на вказаному фінансовому документі.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки позивачем проставлено власноручний підпис на фінансовому плані у місці, де було зазначено «т.в.о. директора Олена Астрейко», чого не заперечували та визнавали сторони, а не імітовано підпис саме т.в.о. директора, тому в даному випадку проставлення на документі власноручного підпису не можнавважати підробкою підпису іншої особи.

Місцевий суд також зазначив, що проставлення власного підпису біля прізвища та посади керівника підприємства не є підробкою підпису, а є підписанням основного фінансового документу підприємства на наступний рік від чужого імені, який позивач не мала права підписувати в силу своєї компетенції, визначеної її посадовою інструкцією. Суд вважав, що в зв`язку з недоведенням позивачем надання їй відповідних повноважень керівником підприємства, таку дію позивача можна віднести до одноразового грубого порушення трудових обов`язків заступником керівника підприємства, враховуючи при цьому важливе значення цього фінансового документу для функціонування підприємства протягом року.

Окрім того, обгрунтовуючи свою позицію щодо законності дій роботодавця, сторона відповідача зазначила, що ОСОБА_1 подала на затвердження недостовірні дані, зокрема в пояснювальній записці сума витрат не дорівнює загальній сумі (розбіжність 7893, 33 грн) та сфальсифікувала підпис керівника у фінансовому плані на 2024 рік.

Так, судом встановлено, що позивачем складено пояснювальну записку без зазначення дати її складення, де, зокрема, зазначено суми доходів підприємства за перше півріччя (загальна сума 53172,94 тис. грн.), витратну частину 52750,22 тис. грн. Також вказано, що при складанні проекту фінансового плану на 2024 рік було взято до уваги сьогоднішній військовий стан у країні, планові показники були розраховані до кількості проведених ліжко-днів та наповнення доходної частини до планових показників у 2023 році (а. с. 185, 186).

Відповідачем зазначалося, що в зв`язку з тим, що позивач подала на затвердження недостовірні дані та сфальсифікувала підпис керівника, центром було підготовлено документи для подання до Житомирської обласної ради для перезатвердження фінансового плану, але Департамент охорони здоров`я облдержадміністрації та Житомирська обласна рада не погодили внесення змін до фінансового плану на 2024 рік, посилаючись на те, що відповідно до Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану комунальних некомерційних підприємств Житомирської обласної ради, затвердженого рішенням обласної ради від 04.11.2021 № 275 (зі змінами від 14.07.2022 № 424) зміни до фінансового плану КНП не можуть вноситись у період, за які минув строк звітування. Згідно порядку КНП подано звіти про виконання фінансового плану за рік (а. с. 106).

На звернення представника позивача ОСОБА_5 . Департамент охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації надав відповідь про те, що листом Департаменту від 10.10.2023 № 4397/06-1 погоджено фінансовий план КНП «Обласний перинатальний центр» ЖОР на 2024 рік згідно вимог чинного законодавства та відповідно до вимог Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану комунальних некомерційних підприємств Житомирської обласної ради, затвердженого рішенням обласної ради від 04.11.2021 № 275.Фінансовий план на 2024 рік погоджено постійною комісією обласної ради з питань охорони здоров`я, соціального захисту населення та у справах ветеранів 21.11.2023 № 25 та затверджений Житомирською обласною радою. Розбіжності змісту проекту фінансового плану на 2024 рік та фінансового плану на 2024 рік Перинатального центру відсутні (а. с. 180, 181).

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення будь-яких перевірок, службових розслідувань щодо факту встановлення подання недостовірних відомостей у фінансовому плані на 2024 рік. При цьому вказана обставина не слугувала підставою для звільнення ОСОБА_1 з роботи, про що свідчить зміст наказу 28-к від 31.01.2024.

Отже, доводи сторони відповідача, що позивач подала на затвердження недостовірні дані, оскільки сума витрат не дорівнює загальній сумі (розбіжність 7893, 33 грн) не можуть бути враховані при застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача за п.1 ст. 41 КЗпП України, оскільки вказані обставини не були встановлені відповідачем на час винесення наказу від №28-к від 31.01.2024.

Обгрунтовуючи свою позицію, ОСОБА_1 вказувала, що вона мала право підписувати фінансовий план та підписала його після того, як план пройшов перевірку, до нього не було зауважень та на сесії обласної ради він був погоджений. Оскільки керівника підприємства не було на місці, план був готовий, тому вона нічого не змінювала в ньому та проставила свій підпис, не зазначивши свою посаду.

Водночас відповідачем наголошено, що ОСОБА_1 не мала права підписувати фінансового плану підприємства.

На обгрунтування своїх вимог, ОСОБА_1 вказувала, що у день підписання фінансового плану ОСОБА_6 була відсутня і якби вона ( ОСОБА_1 ) не підготувала проект фінансового плану та, після перевірки не подала на затвердження, то підприємство зупинило б свою діяльність і населення залишилося б без надання медичної допомоги.

Матеріалами справи не підтверджено, що т.в.о. директора Олена Астрейко була відсутня на роботі з підстав визначених законом (відпустка, тимчасова непрацездатність і.т.і).

В суді апеляційної інстанції представник відповідача зазначила, що т.в.о. директора підприємства Олена Астрейко у день підписання та направлення фінансового плану для погодження до постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров`я, соціального захисту населення та у справах ветеранів була на роботі.

Отже, перебуваючи на роботі, Астрейко О., як тимчасово виконуюча обов`язки директора КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради та особа, на яку покладено обов`язок здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства та, зокрема, обов`язок підписання фінансового плану повинна була знати про необхідність подання до компетентних органів фінансового плану на 2024 рік для погодження та подальшого затвердження. А тому, належним чином, контролюючи цей процес, т.в.о. директора, мала б знати про терміни подання такого документу та її обов`язку щодо його підписання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 фактично самоусунулася від виконання покладеного на неї обов`язку перевірки та підписання фінансового плану з огляду на присутність її на роботі, що не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні.

У цьому контексті необхідно врахувати, що фінансовий план було підготовлено та направлено для погодження до постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров`я, соціального захисту населення та у справах ветеранів після перевірки проекту фінансового плану та погодження Департаментом охорони здоров`я облдержадміністрації (№4397/06-1 від 10.10.2023) та погодження 21.11.2023 за №25 постійною комісією обласної ради з питань охорони здоров`я, соціального захисту населення та у справах ветеранів та затвердження заступником голови Житомирської обласної ради.

І лише 17 січня 2024 року відповідачем виявлено ту обставину, що фінансовий план підписано не т.в.о. директора Астрейко О., а ОСОБА_1 .

В свою чергу, заступник директора з економічних питань ОСОБА_1 , підготувавши та підписавши фінансовий план на 2024 рік без зазначення своєї посади, проте своїм підписом, що нею визнавалося під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій, допустила порушення процедури підписання фінансової документації для подальшого затвердження, проте допомогла уникнути несприятливих наслідків для подальшої роботи підприємства.

Матеріали справи не містять доказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача раніше. На момент звільнення позивача заподіяна нею шкода підприємству не встановлена.

Тому, з урахуванням наведеного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого проступку, відсутність заподіяної шкоди, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, колегія суддів вважає, що не можна стверджувати, що ОСОБА_1 допустила грубе порушення трудових обов`язків, тому підстави для її звільнення згідно п.1. ч.1 ст. 41 КЗпП України не є підтвердженими.

Отже, встановивши, що в діях ОСОБА_1 не міститься складу грубого порушення трудових обов`язків, що потягло негативні наслідки для підприємства, колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_1 про поновлення її на роботі на посаді заступника директора з економічних питань в комунальному некомерційному підприємстві «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відсутність вимоги про скасування наказу про звільнення з роботи не є перепоною для відмови у задоволенні позову про поновлення на роботі, оскільки невідповідність змісту наказу №28-к від 31.01.2024 фактичним обставинам справи та вимогам трудового законодавства надано в мотивувальній частині цієї постанови.

В цьому контексті колегія суддів відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України враховує, зокрема, позицію Верховного Суду, яка викладена в постанові від 14.08.2024 у справі № 126/1947/22, відповідно до якої касаційний суд поновив працівника на роботі за відсутності позовної вимоги про скасування наказу про звільнення.

Щодо вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Як визначено в ч. 1ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимогЗакону України"Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Справу розглянуто судом першої інстанції 16.10.2024 та в задоволенні позову відмовлено.

Оскільки апеляційним судом 9 січня 2025 року позов задоволено, то середній заробіток за час вимушеного прогулу необхідно обчислювати до цієї дати.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної платизатвердженого постановою КМУ №100 від 8 лютого 1995 рокусередньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 зазначеного Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на числоробочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством,календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

При обчисленні середньоденної заробітної плати та визначенні тривалості вимушеного прогулу, слід виходити з відповідної кількості робочих днів.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 32постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Із довідки КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної про доходи і податки №25 від 04.03.2024 вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 у грудні 2023 року становила 21327, 28 грн, у січні 2024 року 14782, 10 грн. Відтак середньоденна заробітна плата становить 820, 67 грн (36109, 38 грн/44 робочих дні).

Ураховуючи те, що ОСОБА_1 була звільнена з роботи незаконно, тому позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню за період із 02.02.2024 по 09.01.2025 в сумі 201064, 15 грн (820 грн (середньоденна заробітна плата) х 425 робочих днів) без утримання податків й інших обов`язкових платежів.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 2371КЗпП України, зокрема відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Враховуючи характер, тривалість та обсяг спричинених моральних страждань внаслідок незаконного звільнення, вимушених внаслідок цього змін в житті позивача, ступінь вини відповідача, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між шкодою і діями заподіювача, а також те, що незаконне звільнення з роботи вплинуло на емоційний стан позивача, призвело до втрати нормальних життєвих зв`язків, її моральних страждань, переживань, стресу, необхідності останньої у прикладенні додаткових зусиль для організації свого життя, колегія суддів вважає, що із відповідача на користь позивача слід стягнути 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В решті вимог відмовити.

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено із порушенням частини 1 статті 376 ЦПК України, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

При цьому рішення суду слід допустити до негайного виконання в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частин 1 та 2статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з п 1 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового зборупід час розгляду справи в усіх судових інстанціяхзвільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Оскільки при розгляді справи колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог та часткове задоволення апеляційної скарги, тому з огляду на наведені вище норми із КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 151, 40 грн. (за подання позовної заяви та апеляційної скарги за вимогу про стягнення моральної шкоди, так як вимога задоволена на 5%), та в дохід держави судовий збір в сумі 5026, 60 грн (за подання позовної заяви та апеляційної скарги за вимогу про стягнення середнього заробітку), так як позивач, звертаючись із позовом просила стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення і до ухвалення судового рішення, вимога задоволена на 100%).

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора з економічних питань в комунальному некомерційному підприємстві «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради з 02.02.2024.

Стягнути з комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.02.2024 по 09.01.2025 в сумі 201064, 15 грн без утримання податків й інших обов`язкових платежів та 5000 грн моральної шкоди.

В решті вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 .

Стягнути з комунального некомерційного підприємства «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 151, 40 грн. (за подання позовної заяви та апеляційної скарги за вимогу про стягнення моральної шкоди).

Стягнути зкомунального некомерційногопідприємства «Обласнийперинатальний центр»Житомирської обласноїв дохіддержави судовий збір в сумі 5026, 60 грн (за подання позовної заяви та апеляційної скарги за вимогу про стягнення середнього заробітку).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13.01.2025.

Головуючий Судді: