Вирок

від 05.03.2024 по справі 556/580/24

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 556/580/24

Номер провадження 1-кп/556/129/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2024 року.

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Володимирець, кримінальне провадження №12023181230000386 від 18.12.2023 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, військовозобов`язаного, не працює, раніше судимого 27.07.2018 Володимирецьким районним судом Рівненської області, за ч.2 ст.289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном, із трирічним іспитовим строком. 21.02.2019 року ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області скасовано звільнення від відбування покарання з випробувальним терміном та направлено для відбування покарання у вигляді 5 (п`ять) років позбавлення волі, призначеного вироком Володимирецьким районним судом Рівненської області від 27.07.2018 року. 20.06.2022 звільнений із Катеринівської ВК №46 у зв`язку із відбуттям строку покарання,-

за ч.4 ст.185, стю.395 КК України,-

в с т а н о в и в:

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 , 16.12.2023, приблизно о 01 год, діючи в умовах воєнного стану, веденого указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022 із змінами, внесеними згідно з Указами Президента №133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023 № 254/2023 від 01.05.2023 № 451/2023 від 26.07.2023 № 734/2023 від 06.11.2023, з метою викрадення чужого майна, перебуваючи на АДРЕСА_1 , діючи умисно, таємно, протиправно, шляхом розбиття каменем скла у шибці вікна будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_6 , проник до вищевказаного житлового будинку та здійснив крадіжку грошових коштів в сумі 1500 гривень, завдавши останньому матеріальний збиток на вказану суму.

Окрім цього, 16.12.2023, приблизно о 01 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з метою викрадення чужого майна, перебуваючи на АДРЕСА_1 , діючи умисно, таємно, протиправно, повторно проник через раніше розбите вікно в будинок АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_6 , та здійснив крадіжку майна, а саме: ланцюга до бензопили, марки «Dnipro-M 0.325", 40 см, вартістю 412,09 гривень; пильну шину, марки «Dnipro-M 40 см 0.325", 0.058", 64 DL.», вартістю 385,16 гривень; рулетку, марки «MASTERTOOL 50 м. 13 мм», вартістю 228,64 гривень та електрошокер, марки «ОСА Т?РE 928 Крайт PRO», вартістю 605, 08 гривень - завдавши потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 1630,97 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 16.12.2023, приблизно о 15 год., ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з метою викрадення чужого майна, перебуваючи у житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_3 , діючи умисно, таємно, протиправно, шляхом вільного доступу здійснив крадіжку мобільного телефону, марки «Xiaomi Redmi Al», вартістю 3695 гривень, що належить ОСОБА_7 .

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.

Окрім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до вимог Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», ухвалою Володимирецького районного суду від 15.08.2023 по справі №556/2303/23 відносно ОСОБА_4 встановлено адміністративний нагляд, строком на 12 (дванадцять) місяців та установлено наступні обмеження: заборонено виходити з будинку з 00:00 години до 05 години, заборонено перебувати в ресторанах, кафе, барах та в місцях продажу спиртних напоїв на розлив, заборонено виїжджати за межі Вараського району Рівненської області без дозволу ВП № 1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, реєструватися у відділенні поліції № 1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області 10 та 20 числа місяця.

Однак, ОСОБА_4 всупереч вимогам ст. 9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01 грудня 1994 року, п. 5.9. «Інструкції про порядок організації здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1303/203 від 04 листопада 2003 року, достовірно знаючи про те, що відносно нього ухвалою Володимирецького районного суду від 15.08.2023 встановлено адміністративний нагляд та будучи ознайомленим із встановленими відносно нього обмеженнями під розписку, з метою ухилення від адміністративного нагляду та уникнення перевірок з боку працівників поліції, усвідомлюючи необхідність виконувати покладені на нього ухвалою суду обов`язки та відповідальність за їх порушення, без поважних причин, без повідомлення працівників відділення поліції № 1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про виїзд за межі району проживання, самовільно залишив місце проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та в особистих справах поїхав з 03 по 15 січня 2024 року в с. Ремчиці Сарненського району Рівненської області, де був виявлений працівниками поліції.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному порушенні правил адміністративного нагляду, тобто самовільне залишення особою місця проживання адміністративного з метою ухилення від нагляду, ОСОБА_4 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ст. 395 КК України.

23 лютого 2024 року між прокурором Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_8 , обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з умовами вказаної угоди, ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у зазначених діяннях і зобов`язався під час судового розгляду беззастережно визнати обвинувачення в обсязі висунутого у судовому провадженні та у подальшому подібного не вчиняти. Щиро розкаявся у вчиненому.

Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме: за ч.4 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років; за ст. 395 КК України у вигляді арешту строком на 6 (шість) місяців. На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку.

Відповідно до угоди, ОСОБА_4 зрозуміло, що згідно із вимогами ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і підозрюваного є обмеження їх права на оскарження вироку. Йому також роз`яснено та є зрозумілими, визначені п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України, підстави для апеляційного оскарження обвинувального вироку, яким затверджена угода про визнання винуватості, а також підстави для касаційного оскарження відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 468, ст. 469 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості, дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.

ОСОБА_4 та його захисник в підготовчому судовому засіданні також просили зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене ними покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ст.395 КК України в обсязі підозри та дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Кримінальні правопорушення у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину та кримінального проступку. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкціям, що передбачені ч.4 ст.185, ст.395 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст.ст.66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, є рецедив злочину.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, цілком розуміє свої права, визначені абзацами 1 і 3 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому засіданні те, що ОСОБА_4 дійсно вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.185, ст.395 КК України, за якими належить призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Разом з тим, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, особу винного, конкретні обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України. Іспитовий строк обвинуваченому обрати терміном на один рік.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину та розкаявся у вчиненому, відшкодував збитки, потерпілі претензій не мають.

Призначене покарання, на думку суду, буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових кримінальних правопорушень.

Водночас суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України на нього слід покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Також з обвинуваченого слід стягнути витрати на залучення експертів для проведення експертиз в загальній сумі 2271 грн. 84 коп., згідно ст.124 КПК України.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Відносно ОСОБА_4 не застосовувався запобіжний захід.

Керуючись статтями 100, 124, 174 314, 373, 374, 474-475 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 23 лютого 2024 року, укладену між прокурором Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023181230000386 від 18.12.2023 за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.4 ст.185, ст.395 КК України та призначити покарання:

- за ч.4 ст.185 КК України: 5 (п`ять) років позбавлення волі.

- за ст.395 КК України - 6 (шість) місяців арешту.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, з однорічним іспитовим строком.

Згідно ч.1 ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: змив речовини бурого кольору, упаковану до паперового конверту НПУ СУ - знищити.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі статтею 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ст.395 КК України.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого, потерпілим копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1