Постанова

від 28.02.2024 по справі 760/8803/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 760/8803/20

провадження № 61-12338св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мак Роад», ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мак Роад», ОСОБА_3 , про визнання права власності на спільне майно подружжя та поділ спільного майна подружжя

за касаційною скаргою адвоката Прокудіної Катерини Анатоліївни як представника ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року у складі судді Коробенка С. В. та постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Кулікової С. В.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати спільним сумісним майном та поділити:

- квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 58,1 кв. м (свідоцтво про право власності від 20 квітня 2015 року, зареєстрована за ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 62142038000), вартістю 1 580 000,00 грн;

- квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 117,3 кв. м (свідоцтво про право власності від 15 вересня 2014 року, зареєстрована за ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 453423280000), вартістю 2 992 000,00 грн;

- квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 64,0 кв. м (договір дарування від 26 липня 2017 року, зареєстрована за ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 453916180000), вартістю 1 580 000,00 грн;

- житловий будинок АДРЕСА_4 (зареєстрований за ОСОБА_2 ), вартістю 3 570 000,00 грн;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 (зареєстрована за ОСОБА_2 ), вартістю 4 800 000,00 грн;

- машиномісце № НОМЕР_1 на АДРЕСА_5 , загальною площею 13,3 кв. м (свідоцтво про право власності від 28 січня 2015 року, зареєстроване за ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 559583080000), вартістю 380 000,00 грн;

- машиномісце № НОМЕР_2 на АДРЕСА_5 , загальною площею 13,0 кв. м (свідоцтво про право власності від 11 листопада 2014 року, зареєстроване за ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 498830680000), вартістю 380 000,00 грн;

- машиномісце № НОМЕР_3 на АДРЕСА_5 , загальною площею 12,6 кв. м (свідоцтво про право власності від 11 листопада 2014 року, зареєстроване за ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 498087980000), вартістю 380 000,00 грн;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222487202:02:002:0403, загальною площею 0,0569 га, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Круглик, с/т «Південна Троянда» (договір купівлі-продажу від 08 грудня 2017 року, зареєстрована за ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 480918332224), вартістю 283 398,00 грн;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222487202:02:002:5043, загальною площею 0,05 га, Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Хотівська (договір купівлі-продажу від 17 травня 2017 року, зареєстрована за ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 477967032224), вартістю 283 398,00 грн;

- садовий будинок АДРЕСА_6 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222487202:02:002:5043 (договір купівлі-продажу від 17 травня 2017 року, зареєстрована за ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 477943432224), вартістю 546 000,00 грн;

- частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Роад» (далі - ТОВ «Мак Роад»), що у відсотковому вираженні становить 3 % та складає 55 500,00 грн;

- частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Теп Мак Роад» (далі - ТОВ «Теп Мак Роад»), що у відсотковому виражені становить 49 % та складає 98 000,00 грн;

- транспортні засоби:

1) «RENDERS NS4G31», 1999 року випуску (зареєстрований 28 липня 2017 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 133 375,00 грн;

2) «RENAULT MAGNUM», 2006 року випуску (зареєстрований 28 липня 2017 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 279 219,00 грн;

3) «DAF XF 105.460», 2009 року випуску (зареєстрований 03 серпня 2017 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 392 421,00 грн;

4) «KOGEL SN 24», 2013 року випуску (зареєстрований 28 серпня 2017 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 355 833,00 грн;

5) «SMHMITZ SCS 24L-1362MB», 2017 року випуску (зареєстрований 28 вересня 2017 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 338 767,00 грн;

6) «RENAULT PREMIUM 460DXI», 2011 року випуску (зареєстрований 21 жовтня 2017 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 402 166,00 грн;

7) «SMHMITZ SCS 24L-1362MB», 2017 року випуску (зареєстрований 25 січня 2018 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 338 767,00 грн;

8) «DAF XF 105.460», 2011 року випуску (зареєстрований 01 лютого 2018 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 485 160,00 грн;

9) «RENAULT PREMIUM 440.19», 2006 року випуску (зареєстрований 03 серпня 2018 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 239 691,00 грн;

10) «SMHMITZ SKO 24/L-13.4», 2015 року випуску (зареєстрований 05 червня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 841 987,00 грн;

11) «RENAULT PREMIUM 460.19Т», 2014 року випуску (зареєстрований 01 жовтня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 1 331 000,00 грн;

12) «BMW Х5», 2016 року випуску (зареєстрований 24 травня 2016 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 1 089 623,00 грн;

13) «SMHMITZ S01», 2004 року випуску (зареєстрований 08 червня 2017 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 171 457,00 грн;

14) «SMHMITZ SKO 24», 2008 року випуску (зареєстрований 14 липня 2017 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 443 162,00 грн;

15) «SMHMITZ SKO 24/L-13.4», 2013 року випуску (зареєстрований 22 лютого 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 594 333,00 грн;

16) «TOYOTA HIGHLANDER», 2012 року випуску (зареєстрований 21 березня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 563 500,00 грн;

17) «KRONE PROFILINER SD», 2008 року випуску (зареєстрований 09 квітня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 189 834,00 грн;

18) «DAF TE95XF», 1997 року випуску (зареєстрований 09 квітня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 152 436,00 грн;

19) «DAF FT XF105», 2008 року випуску (зареєстрований 12 квітня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 448 506,00 грн;

20) «SMHMITZ S02», 2007 року випуску (зареєстрований 12 квітня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 322 762,00 грн;

21) «SCHWARZMULLER SPA-3E», 2005 року випуску (зареєстрований 12 квітня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 148 863,00 грн;

22) «RENAULT PREMIUM 440.19», 2006 року випуску (зареєстрований 12 квітня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 239 691,00 грн;

23) «SMHMITZ SPR24», 2002 року випуску (зареєстрований 12 квітня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 157 413,00 грн;

24) «DAF FT XF105», 2008 року випуску (зареєстрований 24 квітня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 448 506,00 грн;

25) «KOGEL SN24», 2013 року випуску (зареєстрований 24 квітня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 337 960,00 грн;

26) «KOGEL SN24», 2012 року випуску (зареєстрований 14 травня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 297 850,00 грн;

27) «RENAULT MAGNUM 480», 2006 року випуску (зареєстрований 14 травня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 351 493,00 грн;

28) «RENAULT MAGNUM», 2006 року випуску (зареєстрований 17 травня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 351 493,00 грн;

29) «SMHMITZ S3ZD22E», 2007 року випуску (зареєстрований 17 травня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 443 162,00 грн;

30) «RENAULT PREMIUM 440.19», 2006 року випуску (зареєстрований 23 травня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 239 691,00 грн;

31) «SCHWARZMULLER SPA-3E», 2005 року випуску (зареєстрований 23 травня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 287 212,00 грн;

32) «RENAULT MAGNUM 440.19», 2006 року випуску (зареєстрований 29 травня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 351 493,00 грн;

33) «RENAULT PREMIUM 440.19», 2006 року випуску (зареєстрований 21 червня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 239 691,00 грн;

34) «KOGEL SN24», 2012 року випуску (зареєстрований 19 вересня 2019 року за ТОВ «Мак Роад»), вартістю 297 850,00 грн.

В порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_2 просила визнати за нею

право власності на квартири АДРЕСА_1 та машиномісце № НОМЕР_1 на АДРЕСА_5 , а все інше майно залишити у власності відповідача; стягнути з відповідача на свою користь компенсацію різниці у вартості часток у розмірі 8 508 581,70 грн; стягнути з відповідача на свою користь 27 750,00 грн компенсації половини вартості внеску до статутного капіталу ТОВ «Мак Роад» та 49 000,00 грн компенсації половини вартості внеску до статутного капіталу ТОВ «Теп Мак Роад».

Як на обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 22 червня 2002 року. Все вказане майно подружжя, загальною вартістю 30 081 163,40 грн, було придбане сторонами під час шлюбу за спільні кошти.

Квартира АДРЕСА_3 , яка хоч і зареєстрована за відповідачем на підставі договору дарування від 26 липня 2017 року від його матері - ОСОБА_3 , фактично проінвестована коштами подружжя і лише технічно право власності первісно було оформлене за ОСОБА_3 , тому ця квартира є спільним майном подружжя.

Крім того, транспортні засоби, які зареєстровані за ТОВ «Мак Роад», також були придбані за рахунок спільних коштів подружжя, а потім зареєстровані за юридичною особою.

Разом із цим квартиру АДРЕСА_9 просила визнати особистою власністю позивача, адже придбана за рахунок кредиту, отриманого в АППБ «Аваль» за кредитним договором від 23 вересня 2005 року № 014/3847/84/19000. Водночас умови договору виконувала її мати, а 30 листопада 2006 року кредит повістю був погашений за рахунок коштів, отриманих від продажу її матір`ю особистого майна - квартири. ОСОБА_2 жодної участі у придбанні цієї квартири не брав, тому це майно не підлягає поділу між подружжям.

У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому, окрім майна, про яке йдеться у первісному позові (за винятком квартири АДРЕСА_3 та транспортних засобів), просив також віднести до спільного сумісного майна подружжя і зареєстровану на праві власності за позивачем квартиру АДРЕСА_9 .

Ураховуючи наведене, просив визнати об`єктами права спільної сумісної власності визначений перелік майна, та здійснити його поділ таким чином:

виділити у приватну власність ОСОБА_1 (на суму 4 192 000,00 грн):

- квартиру АДРЕСА_9 , загальною площею 55 кв. м, вартістю 1 500 000,00 грн;

- квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 58,1 кв. м;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222487202:02:002:0403, загальною площею 0,0569 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Круглик, с/т «Південна Троянда»;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222487202:02:002:5043, загальною площею 0,05 га, яка знаходиться за адресою:

АДРЕСА_14 загальною площею 53,8 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_15.

Виділити у власність ОСОБА_2 (на суму 4 132 000,00 грн):

- квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 117,3 кв. м;

- машиномісце № НОМЕР_2 на АДРЕСА_5 , загальною площею 13 кв. м;

- машиномісце № НОМЕР_3 на АДРЕСА_5 загальною площею 12,6 кв. м;

- машиномісце № НОМЕР_1 на АДРЕСА_5 загальною площею 13,3 кв. м.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію половини вартості внеску до статутного капіталу ТОВ «Мак Роад» і ТОВ «Теп Мак Роад» суму в розмірі 76 750,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Солом`янський районний суд м. Києва рішенням від 18 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнив частково.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнав за ОСОБА_1 право приватної власності на таке майно:

- квартиру АДРЕСА_9 , загальною площею 55 кв. м;

- квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 58,1 кв. м;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222487202:02:002:0403, загальною площею 0,0569 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Круглик, с/т «Південна Троянда»;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222487202:02:002:5043, загальною площею 0,05 га, яка знаходиться за адресою:

АДРЕСА_14 загальною площею 53,8 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_15.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнав за ОСОБА_2 право приватної власності на таке майно:

- квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 117,3 кв. м;

- машиномісце № НОМЕР_2 на АДРЕСА_5 , загальною площею 13 кв. м;

- машиномісце № НОМЕР_3 на АДРЕСА_5 загальною площею 12,6 кв. м;

- машиномісце № НОМЕР_1 на АДРЕСА_5 загальною площею 13,3 кв. м.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 76 750,00 грн компенсації половини вартості внеску до статутного капіталу ТОВ «Мак Роад» і ТОВ «Теп Мак Роад».

У здійсненні поділу іншого майна, зазначеного в позові ОСОБА_1 , відмовив.

Скасував заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26 травня 2020 року, у вигляді накладення арешту на зареєстроване за ОСОБА_2 майно.

Судові витрати поклав на сторін у розмірі, фактично ними понесеному.

Рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю правових підстав для часткового задоволення позовів.Враховуючи, що транспортні засоби належать ТОВ «Мак Роад», підстав для визнання їх спільною власністю подружжя немає. Квартира АДРЕСА_10 є спільним майном подружжя, оскільки придбана в період шлюбу за спільні кошти, отримані подружжям у кредит.Квартира АДРЕСА_3 є особистою власністю ОСОБА_2 , адже була подарована йому його матір`ю ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 26 липня 2017 року. Будь-яких доказів, що ця квартира є об`єктом спільної сумісної власності, позивач не надала.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Київський апеляційний суд постановою від 29 червня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 залишив без задоволення, а рішення

Солом`янського районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Прокудіна К. А. як представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити повістю згідно з пред`явленими позовними вимогами, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 червня 2018 року у справі № 711/5108/18, від 13 березня 2019 року у справі № 308/11448/14, від 05 грудня 2019 року у справі № 462/2866/18, від 25 березня 2021 року у справі № 2-17/11, від 30 вересня 2021 року у справі № 645/2804/16, від 17 серпня 2022 року у справі № 522/8676/20.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Суди помилково віднесли квартиру АДРЕСА_11 до об`єктів права спільної сумісної власності та здійснили її поділ, адже ця квартира була придбана за договором купівлі-продажу від 23 вересня 2005 року, укладеним між ОСОБА_5 і ОСОБА_1 , за рахунок кредитних коштів в сумі 76 000,00 дол. США, отриманих на підставі кредитного договору від 23 вересня 2005 року № 014/3847/84/19000, укладеного між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_1 . Погашення кредиту здійснювала особисто матір позивача із її власних коштів, а 30 листопада 2006 року кредит був виплачений за рахунок коштів, отриманих від продажу позивачем та її матір`ю іншої квартири, що належала їм на праві власності за договором дарування. Відповідач жодної участі у набутті позивачем у власність вказаної квартири не брав, тому вона не підлягає поділу між подружжям. Свій висновок про належність спірної квартири до спільної сумісної власності подружжя суди зробили лише на підставі факту придбання цього майна під час шлюбу, а не спільної участі подружжя коштами в набутті цього майна.

Відмовляючи в задоволенні вимог щодо квартири АДРЕСА_3 , суди послалися лише на те, що квартира набута ОСОБА_2 у власність на підставі договору дарування від 26 липня 2017 року. Разом із тим докази придбання цієї квартири за спільні кошти суди проігнорували, як і проігнорували той факт, що в цей час питання щодо визнання договору дарування недійсним перебуває на розгляді в суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні вимог що поділу 34 одиниць транспортних засобів, зареєстрованих на праві власності за ТОВ «Мак Роад», суди лише констатували, що спірні транспортні засоби зареєстровані за юридичною особою, залишивши поза увагою доводи позивача про їх придбання за спільні кошти подружжя.

Крім того, варіант поділу майна, який визначив суд в рішенні, не враховує фактичний порядок користування майном, що склався між сторонами. Адже позивач із спільними дітьми сторін проживає у квартирі АДРЕСА_2 , яку суди виділили у власність відповідача. Квартира АДРЕСА_1 , яку суд виділив у власність позивача є непридатною для проживання в ній ОСОБА_1 з дітьми. Позивач не виїжджає на дачу та не має в цьому потреби, тому виділення їй земельних ділянок в Київській області замість квартири у м. Києві, необхідної для проживання її з дітьми та машиномісця за місцем проживання, є необґрунтованим.

До Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, який мотивований законністю і обґрунтованістю ухвалених у справі судових рішень.Спірна квартира № 175 була придбана спільно ним і ОСОБА_1 за спільні сімейні кошти, отримані у кредит на підставі кредитного договору, на укладення якого він надавав їй письмову згоду. ОСОБА_1 не довела набуття спірної квартири в її особисту приватну власність, та не спростувала поширення правового режиму спільного сумісного майна на цю квартиру. Крім цього, у цій квартирі зареєстровані місця проживання їхніх спільних дітей.

Доводи касаційної скарги про незаконність відмов судів у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про зупинення провадження у цій справі до вирішення інших справ № 760/15390/21 і № 760/468/22, є безпідставними. Суди зробили правильний висновок про дію презумпції правомірності вказаного вище правочину (у першому випадку) та не пов`язаності предметів судового розгляду (у другому випадку).

Докази, що надані ТОВ «МАК РОАД» підтверджують належність спірних транспортних засобів саме товариству, яке набуло права власності на них на підставі належних документів та у встановлений законом спосіб, без залучення для придбання їх придбання коштів інших осіб, в тому числі від його та ОСОБА_1 , що нею не спростовано.

Аргументи ОСОБА_1 про безпідставне неврахування судами фактичного користування нею спірним майном є також безпідставними, адже нею не надано доказів фактичного користування спірним майном в розрізі кожного об`єкта, які надавали б судам підстави зробити висновок про необхідність врахування цього питання під час поділу спільного майна. Застосований судом варіант поділу майна враховує права та інтереси їхніх дітей, ніяким чином не впливає на місце їхнього проживання і не є підставою для їхнього виселення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

21 вересня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 22 вересня 2002 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року.

Під час шлюбу вони придбали таке майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності, і та цей факт ними не оспорюється:

- квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 117,3 кв. м, вартістю 2 992 000,00 грн;

- квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 58,1 кв. м, вартістю 1 580 000,00 грн;

- машиномісце № НОМЕР_2 на АДРЕСА_5 , загальною площею 13 кв. м, вартістю 380 000,00 грн;

- машиномісце № НОМЕР_3 на АДРЕСА_5 загальною площею 12,6 кв. м, вартістю 380 000,00 грн;

- машиномісце № НОМЕР_1 на АДРЕСА_5 загальною площею 13,3 кв. м, вартістю 380 000,00 грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3222487202:02:002:0403, загальною площею 0,0569 га, яка розташована за адресою: с/т «Південна Троянда», с. Круглик, Києво-Святошинський район, Київська область, вартістю 283 398,00 грн;

- земельну ділянку кадастровий номер 3222487202:02:002:5043, загальною площею 0,05 га, яка розташована за адресою: с/рада Хотівська, Києво-Святошинський район, Київська область, вартістю 283 398,00 грн;

- садовий будинок АДРЕСА_13 , вартістю 546 000,00 грн;

- корпоративні права (частка у статутному капіталі ТОВ «Мак Роад» (ЄДРПОУ 33222810), в розмірі 3 %, що становить 55 500,00 грн;

- корпоративні права (частка у статутному капіталі ТОВ «Теп Мак Роад» (ЄДРПОУ 37035180), в розмірі 49 %, що становить 98 000,00 грн.

Позивач також просила віднести до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя:

- 34 транспортні засоби, зареєстровані за ТОВ «Мак Роад», що підтверджується відповідями Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київські області та Регіонального сервісного центру та Регіонального сервісного центру ГСЦ в м. Києві, до яких додані копії договорів, на підставі яких були зареєстровані права ТОВ «Мак Роад» на транспортні засоби;

- квартиру АДРЕСА_3 , яка набута ОСОБА_2 у власність на підставі договору дарування від 26 липня 2017 року, за яким він отримав цю квартиру в дарунок від своєї матері ОСОБА_3 .

Крім того, між сторонами існує спір щодо належності до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя квартири АДРЕСА_9 , яка придбана 23 вересня 2005 року за договором купівлі-продажу, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , за рахунок кредитних коштів у розмірі 76 000,00 дол. США, отриманих на підставі кредитного договору від 23 вересня 2005 року № 014/3847/84/19000, укладеного між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_1 .

Письмовою заявою від 23 вересня 2005 року ОСОБА_2 надав згоду на купівлю спірної квартири за спільні кошти та передачу її АППБ «Аваль» в іпотеку.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке саме положення містить і стаття 368 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до статті 65 CК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина перша, друга статті 71 СК України).

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Отже, статтею 60 СК України, статтею 368 ЦК України передбачено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Згідно зі статтею 115 ЦК України господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього товариства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Дослідивши надані сторонами докази та надавши їм відповідну правову оцінку суди встановили, що спільним сумісним майном подружжя у цій справі є: квартира АДРЕСА_10 , загальною площею 55 кв. м; квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 58,1 кв. м; квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 117,3 кв. м; земельна ділянка з кадастровим номером 3222487202:02:002:0403, загальною площею 0,0569 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3222487202:02:002:5043, загальною площею 0,05 га; садовий будинок АДРЕСА_13 ; машиномісце № НОМЕР_2 на АДРЕСА_5 , загальною площею 13 кв. м; машиномісце № НОМЕР_3 на АДРЕСА_5 загальною площею 12,6 кв. м; машиномісце № НОМЕР_1 на АДРЕСА_5 загальною площею 13,3 кв. м; грошові внески до статутного капіталу ТОВ «Мак Роад» і ТОВ «Теп Мак Роад».

Визначаючи обсяг спільного сумісного майна подружжя суди встановили, що квартира АДРЕСА_3 набута ОСОБА_2 хоч і у шлюбі проте на підставі договору дарування, тобто враховуючи презумпцію правомірності правочину (стаття 204 ЦК України) є його особистою власністю, адже на час ухвалення рішення у цій справі вказаний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнано.

Також суди встановили, що зазначені ОСОБА_1 у позові транспортні засоби належать на праві власності ТОВ «Мак Роад», доказів їх придбання за рахунок спільних коштів подружжя позивач не надала.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання спірних автомобілів спільною власністю подружжя та стягнення на її користь компенсації половини їх вартості, а також про поділ між сторонами квартири АДРЕСА_3 .

З огляду на викладене, судові рішення в указаній частині слід залишити без змін, адже доводи касаційної скарги щодо вказаного майна висновки судів не спростовують, зводяться до незгоди з ними та необхідності здійснення переоцінки фактичних обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).

Разом з цим, правильно встановивши обсяг набутого сторонами спільного сумісного майна, суд першої інстанції здійснив його поділ, в результаті якого у власність ОСОБА_1 передано дві однокімнатні квартири площею 55 і 58,1 кв. м та будинок із земельними ділянками, а ОСОБА_2 - одну трикімнатну квартиру площею 117,3 кв. м та три паркомісця; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 76 750,00 грн компенсації половини вартості внесків до статутного капіталу ТОВ «Мак Роад» і ТОВ «Теп Мак Роад».

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині проведеного поділу між сторонами спільного сумісного майна, апеляційний суд не надав оцінки та не перевірив доводи ОСОБА_1 про не врахування фактичного порядку користування майном, що склався між сторонами, адже вона разом з дітьми проживає та користується саме трикімнатною квартирою АДРЕСА_2 площею 117,3 кв. м. Крім того, суд апеляційної інстанції не перевірив і доводи ОСОБА_1 про непридатність для її проживання разом з дітьми, які залишились з нею, у переданих їй у власність однокімнатних квартирах, в той час коли ОСОБА_2 , який проживає один, суд передав квартиру площею 117,3 кв. м.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд не встановив фактичні обставини справи в частині обґрунтованості проведеного районним судом поділу спільного сумісного майна сторін, які мають важливе значення для правильного вирішення спору, в результаті чого дійшов передчасних висновків про залишення без змін у цій частині рішення суду першої інстанції.

Перевірка доводів касаційної скарги, пов`язаних з установленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній перебуває поза визначеними статтею 400 ЦПК України межами перегляду справи в касаційному порядку.

Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому немає правових підстав для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень у цій справі.

Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позовних та зустрічних позовних вимог не може вважатися законною й обґрунтованою, тому касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова апеляційного суду в цій частині - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; рішення районного суду та постанова апеляційного суду в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 - залишенню без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката Прокудіної Катерини Анатоліївни як представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції щодо задоволених позовних вимог ОСОБА_1 і зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов