Ухвала

від 05.03.2024 по справі 500/1288/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 березня 2024 року

м. Київ

справа № 500/1288/18

провадження № 61-2435ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, Комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації», третя особа - ОСОБА_3 , про визнання неправомірними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, Комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації»), третя особа - ОСОБА_3 , про визнання неправомірними та скасування рішень.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано неправомірним та скасовано рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 20 серпня 2009 року № 1085 «Про виконання будівництва згідно рішення виконкому від 04 травня 2005 року № 602 «Про дозвіл будівництва гаражу та водонепроникного вигребу на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні на АДРЕСА_1 ».

Визнано неправомірним та скасовано рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 07 грудня 2012 року № 1626 «Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна на АДРЕСА_1 ».

Скасовано свідоцтво про право власності від 11 грудня 2012 року № 1265 на нерухоме майно, що видано ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями, який складається з: літ. «А» будинок жилий загальною площею 158,6 кв. м, жилою площею 81,0 кв. м, літ. «Б»- гараж, надвірні споруди № 1 - 8, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасовано рішення КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 23 грудня 2012 року про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями, який складається з: літ. «А» будинок жилий загальною площею 158,6 кв. м, жилою площею 81,0 кв. м, літ. «Б»- гараж, надвірні споруди № 1 - 8, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

У лютому 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційна скарга відправлена до Верховного Суду 16 лютого 2024 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, у тому числі, дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просять поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, з посиланням на те, що процесуальний строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вони отримали 19 січня 2024 року, проте доказів на підтвердження цього не надають.

Наведені особами, які подали касаційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки ними не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не долучено до касаційної скарги доказів, які підтверджують дату отримання копії судового рішення.

Згідно із частинами першою-п`ятою статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Положеннями частини шостої статті 272 ЦПК України перебачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, заявникам необхідно подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту разом із супровідним листом (зі штрихкодовим ідентифікатором для відстеження поштового відправлення), довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 768 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вимоги касаційної скарги свідчать про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 оскаржують постанову Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року в частині вирішення позовних вимог щодо визнання неправомірним та скасування рішень виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 20 серпня 2009 року № 1085 та від 07 грудня 2012 року № 1626; скасування свідоцтва про право власності від 11 грудня 2012 року № 1265 на нерухоме майно, що видано ОСОБА_3 .

При цьому позовна вимога про скасування рішення КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» про державну реєстрацію від 23 грудня 2012 року права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 є похідною вимогою від вимоги про скасування свідоцтва про право власності від 11 грудня 2012 року № 1265 на нерухоме майно, що видано ОСОБА_3 , тому оплачується судовим збором за ставками встановленими для цієї вимоги.

Пунктом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Отже, за вказані вимоги до сплати кожним позивачем підлягала сума у розмірі 2 114,40 грн (1 768 грн * 0,4) * 3 = 2 114,40 грн).

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та складає 4 228,80 грн (2 114,40 грн * 2) * 200% = 4 228,80 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 необхідно надати суду касаційної інстанції докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі по 4 228,80 грн кожному.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Також касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте заявниками не зазначено відповідних відомостей щодо себе.

За таких обставин, заявникам необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Так, частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати наведені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець