Постанова

від 05.03.2024 по справі 572/3512/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2024 року

м. Рівне

Справа № 572/3512/20

Провадження № 22-ц/4815/396/24

Головуючий у Сарненському районному суді

Рівненської області: суддя Ведяніна Т.О.

Дата, час і місце проголошення рішення суду першої інстанції:

об 11 год. 30 хв. 16 листопада 2023 року

в м. Сарни Сарненського району Рівненської області

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 16 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом Сарненської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,: Державне підприємство "Клесівське лісове господарство"; про стягнення шкоди, завданої незаконною порубкою лісових культур,

в с т а н о в и в:

У грудні 2020 року Сарненська місцева прокуратура, в інтересах держави в особі Селищенської сільської ради Сарненського району Рівненської області, пред`явила позов до ОСОБА_1 про стягнення на користь цього органу сільського самоврядування 36 232,81 гривень збитків, завданих внаслідок незаконної порубки лісових культур. Мотивуючи свої вимоги, покликалась на те, що слідчим відділенням Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020180200000833 від 11 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч.1 ст.246 КК України. В ході слідства встановлено факт здійснення відповідачем незаконної порубки трьох сироростучих дерев породи сосна діаметром в пні 41, 45, 57 см. кожна, що мало місце приблизно об 11 год. 11 листопада 2020 року. Шкода від незаконних дій відповідача, завдана державі в особі Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області, становить 36 232,81 гривень, однак в межах кримінального провадження питання відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, не вирішувалося.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 14 листопада 2022 року первісного позивача - Сарненську місцеву прокуратуру було замінено правонаступником - Сарненською окружною прокуратурою.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 16 листопада 2023 року позовну заяву задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області 36 232,81 гривень збитків, завданих внаслідок незаконної порубки лісу.

Стягнуто з ОСОБА_1 1073,60 гривень судового збору в дохід держави.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов такого висновку з огляду на те, що в ході судового розгляду підтверджено факт заподіяння відповідачем шкоди лісовому господарству внаслідок незаконної порубки лісу, а відповідачем відповідно до ст.81 ЦПК України не надано доказів на спростування відповідної обставини. Щодо підстав звернення саме прокуратури з позовом, то суд визнав їх обґрунтованими, оскільки орган місцевого самоврядування не заперечував та просив прокуратуру захистити їх інтереси у такому порядку та способу. Також суд врахував те, що Селищенська сільська рада увійшла у склад Вирівської об`єднаної територіальної громади.

На рішення суду відповідачем подано апеляційну скаргу, де він покликався на його незаконність та необґрунтованість, які полягали у неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначалось, що згідно з правовою позицією, викладеній в постанові Верховного Суду від 17 листопада 2022 року в справі № 640/16767/21 (провадження № К/9901/41097/21), підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду та повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб`єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Аналогічний висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 263/2038/16-а. Проте прокурор Сарненської окружної прокуратури, не маючи відповідних доказів про те, що Селищенська сільська рада Сарненського району Рівненської області не має змоги самостійно здійснювати захист інтересів держави або здійснює його неналежним чином, звернувся до суду з позовною заявою від імені Сарненської місцевої прокуратури, хоча фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава. Тому позовні вимоги прокурора спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного органу, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного органу, а прокурор не має повноважень на ведення справи в частині таких вимог.

З наведених підстав просив скасувати повністю рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відзиву на апеляційну скаргу не надано, хоча про таке право роз`яснювалося ухвалою Рівненського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Матеріалами справи з`ясовано, що вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 13 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, і йому призначено покарання у виді одного року позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку один рік.

Цим вироком встановлено, що ОСОБА_1 11 листопада 2020 року біля 11 години 50 хвилин, перебуваючи у виділі 3 кварталу №24 Чабельського лісництва ДП "Клесіський лісгосп", що в с.Чабель Сарненського району Рівненської області, за допомогою бензопили, яку взяв із собою, в порушення вимог ст.69 Лісового кодексу України, вимог Закону України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", без відповідного спеціального дозволу на використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці, тобто за відсутності лісорубного або лісового квитка, не маючи дозволу на порубку дерев, скориставшись відсутністю на місці події представників державної лісової охорони та інших сторонніх осіб, умисно, незаконно, за допомогою бензопили зрізав, тобто, відділив від кореня три сироростучих дерева породи сосна, діаметром в пні 41, 45, 57 см кожен, розкряжував їх на окремі частини (колоди), які за допомогою гужової повозки кустарного виробництва намагався вивезти до місця свого проживання в АДРЕСА_1 , проте, був виявлений працівниками Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області, спричинивши державі шкоду на суму 36 232 грн. 81 коп.

При цьому ухвалою Рівненського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року вирок в частині вирішення цивільного позову прокурора про стягнення з ОСОБА_1 завданої шкоди було скасовано через невстановлення судом першої інстанції підстав для звернення прокурора із таким позовом до суду, оскільки не з`ясовано, чи дійсно були обґрунтовані підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави у даному кримінальному провадженні.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, як правильно зазначив суд попередньої інстанції, в ході розгляду судом кримінального провадження щодо ОСОБА_1 встановлено та доведено факт здійснення ним незаконної порубки трьох дерев породи сосна, а також встановлено шкоду, завдану державі внаслідок неправомірних дій відповідача.

Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та застосувавши при вирішенні спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню, суд першої інстанції обґрунтовано вирішив покласти на відповідача обов`язок з відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев.

Доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, позаяк зводяться до неправильного розуміння заявником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції, були предметом перегляду судом апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження.

Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, 15 січня 2009 року).

Згідно п. 3 ч.1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, 06 грудня 2007 року).

Норма пункту 3 ч.1 ст. 1311 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Зазначена правова норма відсилає до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, тобто до Закону України "Про прокуратуру".

У частині третій ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Конструкція частини третьої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наводить на висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно з ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Матеріали справи містять відповідь Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області на відповідний лист Сарненської окружної прокуратури, де вказується про те, що в ході реорганізації, в т.ч. Селищенської сільської ради, згідно з рішенням Вирівської сільської ради №13 від 03 січня 2020 року "Про початок реорганізації Селищенської, Кам`яне-Случанської, Чудельської сільських рад шляхом приєднання до Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області", не виявлено будь-яких документів, які б свідчили про звернення вказаної ради до суду з метою відшкодування завданих відповідачем збитків. Отже, з урахуванням відсутності у Вирівської сільської ради коштів на оплату судового збору та необхідності оперативного реагування на порушення прав Вирівської сільської ради в частині відшкодування шкоди цей орган місцевого самоврядування не заперечував та просив прокуратуру захистити їх інтереси шляхом звернення до суду.

Отже, у зв`язку із невиконанням відповідними органами місцевого самоврядування визначених законодавством обов`язків щодо захисту інтересів держави на законних підставах їх захистила прокуратура.

Щодо аргументів заявника про залишення судом без уваги правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17 листопада 2022 року в справі № 640/16767/21 та від 21 серпня 2019 року у справі № 263/2038/16-а, то спірні права і обов`язки та правовідносини, які були предметом вирішення касаційним судом, відрізняються між собою обставинами справи, правовою природою та характеристиками. Тобто не є подібними і тому застосуванню при ухваленні оскаржуваного рішення не підлягали.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до необґрунтованості пред`явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Селищенської сільської ради Сарненського району Рівненської області, тому в іншій частині рішення суду першої інстанції колегією суддів не переглядалося.

Спонуканням для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 16 листопада 2023 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: Н.М. Ковальчук

С.С.Шимків