Постанова

від 19.02.2024 по справі 2-1527/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/5451/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 2-1527/10

19 лютого 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Колесник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді Марчука О.Л., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вимоги заяви обгрунтовані тим, що 30 серпня 2005 року між АППБ «Аваль» (правонаступник AT «Райффайзен Банк Аваль») та ним, ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір №014/4038/82/17614, відповідно до умов якого він отримав кредит в розмірі 28 328,60 доларів США, строком до 30 серпня 2025 року.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області 26 листопада 2010 року у справі №2-1527/2010 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором №014/4038/82/17614, витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу на загальну суму 226 817,68 грн.

11 серпня 2011 року Васильківським міськрайонним судом Київської області у цивільній справі №2-1527/2010 було видано виконавчий лист на виконання вказаного судового рішення.

08 серпня 2012 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Назаренко Оленою Юріївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №33747013 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-1527/10, виданого 11 серпня 2011 року Васильківським міськрайонним судом Київської області.

Державним виконавцем ВДВС Васильківського МРУЮ Назаренко О.Ю. в рамках вказаного виконавчого провадження №33747013 накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , а саме: постанова про накладення арешту на все майно боржника від 17.08.2012 року (номер обтяження 12893783); постанова про накладення арешту на майно боржника від 21.09.2012 року (номер обтяження 13027505); постанова про накладення арешту на майно боржника від 08.10.2012 року (номер обтяження 13094432).

26 лютого 2015 року державним виконавцем виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.47 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону №606-XIV чинній на момент існування відповідних правовідносин). Питання про зняття арешту з майна боржника не вирішувалось.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2015 року у справі №362/5346/15-ц скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2012 року задоволено частково.

Дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Назаренко О.Ю. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 08 серпня 2012 року - визнано протиправними.

Постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 08 серпня 2012 року - скасовано.

У вказаній справі судом встановлено, що постанова державного виконавця Відділу ДВС Васильківського МРУЮ від 08 серпня 2012 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-1527/10 від 11 серпня 2011 року винесена неправомірно, з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки строк пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився 11 травня 2012 року і не був перерваний або поновлений.

Крім того, згідно довідки AT «Райффайзен Банк» вих. №81-23/2/373 від 04 січня 2022 таку, виданої ОСОБА_1 , 11 лютого 2022 року заборгованість за кредитним договором №014/4038/82/17614 від 30 серпня 2005 року була відступлена на користь нового кредитора - AT «КРИСТАЛБАНК». AT «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 претензій, як первісний кредитор, не має.

11 лютого 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Централ фінанс» (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) було укладено договір купівлі- продажу прав вимоги за кредитним договором №014/4038/82/17614 від 30 серпня 2005 року відносно боржника - ОСОБА_1 . Права грошової вимоги Продавця до Боржника були набуті на підставі договору відступлення права вимоги 11 лютого 2022 року, укладеного між Продавцем та AT «КРИСТАЛБАНК», який, в свою чергу, набув їх у Банка згідно договору відступлення права вимоги від 11 лютого 2022 року, строк платежу по яким настав.

Надалі, 25 вересня 2023 року між ОСОБА_2 (Новий кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальником за кредитним договором №014/4038/82/17614 від 30.08.2005) було укладено угоду про прощення боргу за кредитним договором №014/4038/82/17614 від 30 серпня 2005 року.

Посилаючись на те, що зобов`язання за кредитним договором №014/4038/82/17614 від 30 серпня 2005 року було припинено внаслідок прощення боргу ОСОБА_1 і зазначені обставини свідчать про відсутність матеріального зв?язку у боржника, які виникли після ухвалення судового рішення та наявності процесуальних підстав, які наділяють суд правомірною можливістю визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, заявник просив суд визнати виконавчий лист №2-1527/2010 від 11 серпня 2011 року, виданий на підставі рішення Васильківським міськрайонним судом Київської області від 26 листопада 2010 року таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись із такою ухвалою суду першої інстанції, 06 грудня 2023 року заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалуВасильківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким визнати виконавчий лист №2-1527/2010, виданий 11 серпня 2011 року Васильківським міськрайонним судом Київської області таким, що не підлягає виконанню.

Зазначає, що відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв?язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

В постанові Верховного Суду від 20.02.2019 року (справа №2-4671/11) зазначено, що наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов?язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видач! виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред?явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред?явлення цього листа до виконання тощо.

Також Верховним Судом у постанові від 19 січня 2023 року по справі № 824/2/22 викладено висновок, що сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов?язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц (провадження N? 61-43447св18), від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20 (провадження N? 61-10482ав21), від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001 (провадження № 61-1762ав22).

Вказує на те, що, подаючи до суду заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, він надав належні та допустимі докази, які вказують як на матеріально-правові, так і на процесуально-правові підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зокрема: виконавчий лист було пред?явлено до виконання вже після закінчення строку на пред?явлення цього листа до виконання.

Зазначена обставина встановлена ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2015 року у справі №362/5346/15-ц за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 08 серпня 2012 року; відбулось припинення зобов?язань у зв?язку з прощенням боргу на підставі статті 605 ЦК України та укладеної 25 вересня 2023 року між ОСОБА_2 (Новий кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальником за кредитним договором №014/4038/82/17614 від 30 серпня 2005 року).

Однак, на думку заявника ОСОБА_1 , судом першої інстанції не було враховано наведені заявником обставини, які свідчать про наявність підстав для визнання виконавчого листа, таким що не підлягає виконанню.

Вважає, що суд першої інстанції порушив право боржника на захист від подвійного стягнення та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню.

До дня призначення справи до розгляду відзив на апеляційну скаргу від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» не надійшов.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Борусевич Сергій Йосипович підтримав доводи апеляційної скарги та просив скаргу задовольнити.

Представник Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в судове засідання не з`явився. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлявся у встановленому законом порядку.

У відповідності до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника заявника, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2010 року (справа №2-1527/2010), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 травня 2011 року, частково задоволено позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на майнові права на квартиру.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції заборгованість за кредитним договором в сумі 224 997,68 грн, 1 700,00 грн витрат по сплаті судового збору, 120,00 грн витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу, а всього 226 817,68 грн (а.с. 155-157, 194-197 том 1).

Рішення суду у справі №2-1527/2010 набрало законної сили 11 травня 2011 року та Васильківським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист на виконання вказаного судового рішення, зі строком пред`явлення до виконання протягом одного року (а.с. 228 том 1 копія виконавчого листа, а.с. 54 том 2).

08 серпня 2012 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Назаренко Оленою Юріївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №33747013 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-1527/10, виданого 11 серпня 2011 року Васильківським міськрайонним судом.

Державним виконавцем ВДВС Васильківського МРУЮ Назаренко О.Ю. в рамках вказаного виконавчого провадження №33747013 накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , а саме: постанова про накладення арешту на все майно боржника від 17.08.2012 (номер обтяження 12893783); постанова про накладення арешту на майно боржника від 21.09.2012 (номер обтяження 13027505); постанова про накладення арешту на майно боржника від 08.10.2012 (номер обтяження 13094432).

26 лютого 2015 року державним виконавцем виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.47 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону №606-XIV чинній на момент існування відповідних правовідносин). Питання про зняття арешту з майна боржника не вирішувалось.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2015 року у справі №362/5346/15-ц частково задоволено скаргу ОСОБА_1 (боржника за виконавчим провадженням) на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 08 серпня 2012 року.

Дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Назаренко О.Ю. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 08 серпня 2012 року - визнано протиправними.

Постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 08 серпня 2012 року - скасовано.

У вказаній справі судом встановлено, що постанова державного виконавця відділу ДВС Васильківського МРУЮ від 08 серпня 2012 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-1527/10 від 11 серпня 2011 року, винесена неправомірно, з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки строк пред`явлення виконавчого документа закінчився 11 травня 2012 року і не був перерваний або поновлений.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2016 року у справі №362/2317/16-ц частково задоволено скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність головного державного виконавця, постанови про відкриття провадження, стягнення з боржника виконавчого збору, арешт коштів та повернення виконавчого документа стягувачеві.

Визнано протиправними дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Назаренко Олени Юріївни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 від 19.10.2015 року, постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.10.2015 року ВП НОМЕР_2, постанови про арешт коштів боржника від 28.01.2016 року ВП НОМЕР_2, постанови про арешт коштів боржника від 05.02.2016 року ВП НОМЕР_2, постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.02.2016 року ВП НОМЕР_2.

Скасовано постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Назаренко Олени Юріївни про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 від 19.10.2015року.

Скасовано постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Назаренко Олени Юріївни про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.10.2015 ВП НОМЕР_2.

Скасовано постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Назаренко Олени Юріївни про арешт коштів боржника від 28.01.2016 ВП НОМЕР_2.

Скасовано постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Назаренко Олени Юріївни про арешт коштів боржника від 05.02.2016 ВП НОМЕР_2.

Скасовано постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Назаренко Олени Юріївни про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.02.2016 ВП НОМЕР_2.

Обставини встановлені у справі №362/2317/16-ц вказують на те, що постанови головного державного виконавця відділу ДВС Васильківського МРУЮ з виконання виконавчого листа, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області 11.08.2011 року на підставі рішення, що набрало законної сили 11.05.2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Райффайзен банк Аваль» боргу у розмірі 226817,68 грн, винесені неправомірно, з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки строк пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився 11.05.2012 року і не був перерваний або поновлений.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості (а.с. 119 -120 том 2).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2020 року заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання залишено без розгляду з тих підстав, що причини пропуску строку для звернення до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не є поважними, а тому пропущений строк не може бути поновлено (а.с. 160 том 2).

Відповідно до довідки AT «Райффайзен Банк» вих. №81-23/2/373 від 04 січня 2022 року про стан кредиту вбачається, що 11 лютого 2022 року заборгованість за кредитним договором №014/4038/82/17614 від 30 серпня 2005 року була відступлена на користь нового кредитора - AT «Кристалбанк». AT «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 претензій як Первісний кредитор не має (а.с. 172 том 2).

11 лютого 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Централ фінанс» (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) було укладено договір купівлі- продажу прав вимоги за кредитним договором №014/4038/82/17614 від 30 серпня 2005 року відносно боржника - ОСОБА_1 . Права грошової вимоги Продавця до Боржника були набуті на підставі договору відступлення права вимоги 11 лютого 2022 року, укладеного між Продавцем та AT «Кристалбанк», який в свою чергу набув їх у Банка, згідно договору відступлення права вимоги від 11 лютого 2022 року, строк платежу по яким настав (а.с. 189-193 том 2).

25 вересня 2023 року між ОСОБА_2 (Новий кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальником за кредитним договором №014/4038/82/17614 від 30.08.2005 року) було укладено угоду про прощення боргу за кредитним договором №014/4038/82/17614 від 30 серпня 2005 року (а.с. 176 том 2).

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що заявником не доведено обставин для визнання вказаного виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавчий лист №2-1527/2010 не існує фізично та він не перебуває на примусовому виконанні, не було замінено стягувача у виконавчому провадженні чи у виконавчому листі, виданому на виконання судового рішення у справі №2-1527/2010.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що виконавчий лист №2-1527/2010, що виданий на виконання судового рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області 26 листопада 2010 року у справі за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, втрачено та він не перебуває на примусовому виконанні.

Встановивши, що ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України було його процесуальним обов`язком, з урахуванням наявності судового рішення - ухвали суду від 05 червня 2020 рокупро залишення без розгляду заяви первісного кредитора Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з підстав пропуску строку для звернення до суду із вказаною заявою, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання такого виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Викладені в апеляційній скарзі доводи заявника про те, що судом першої інстанції не врахована укладена між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 угода від 25 вересня 2023 року про прощення боргу за кредитним договором № 014/4038/82/17614 від 30 серпня 2005 року, були предметом перевірки суду першої інстанції, їм надана належна оцінка, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, заявником не надано суду відомостей про заміну сторони виконавчого провадження на виконання вказаного рішення суду від 26 листопада 2010 року чи заміну стягувача у зазначеному виконавчому листі №2-1527/2010 від первісного кредитора АТ «Райффайзен Банк Аваль» до правонаступників.

Також є обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відображені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно арешти ДВС майна боржника в рамках ВП № НОМЕР_1, а саме: постанова про накладення арешту на все майно боржника від 17.08.2012 року (номер обтяження 12893783); постанова про накладення арешту на майно боржника від 21.09.2012 року (номер обтяження 13027505); постанова про накладення арешту на майно боржника від 08.10.2012 року (номер обтяження 13094432), які до тепер не скасовано, не є підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. В даному випадку заявник має захищати свої права шляхом скасування (зняття) арешту з майна, враховуючи те, що ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2015 року у справі №362/5346/15-ц дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Назаренко О.Ю. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 08 серпня 2012 року, в рамках якого накладались арешти на все майно боржника, визнано протиправними та скасовано постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 08 серпня 2012 року.

Безпідставними є посилання заявника в апеляційній скарзі на неврахування судом першої інстанції у справі, яка переглядається, відповідної судової практики Верховного Суду у зазначеній категорії справ, оскільки у кожній справі суд виходить з конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Отже, доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали суду.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2023 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування немає, а тому апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги не відшкодовуються та покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді: