Ухвала

від 05.03.2024 по справі 754/3268/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№22-ц/824/7757/2024

Унікальний №754/3268/23

УХВАЛА

05 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Приходька К.П., Журби С.О., Писаної Т.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року

у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

установив:

25 січня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Самофалова О.Ю., з пропуском строку на апеляційне оскарження, подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року у вказаній справі.

Представник особи, яка подала апеляційну скаргу, у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначила, що повний текст оскарженого судового рішення був доставлений до підсистеми «Електронний суд» заявника 18 грудня 2023 року, пропуск строку зумовлений погіршенням стану здоров`я представника відповідача, на підтвердження чого надала довідку лабораторного дослідження від 23 грудня 2023 року про виявлення у неї коронавірусної хвороби.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року підстави наведені у апеляційній скарзі визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу подати заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій навести інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

29 лютого 2024 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Самофалова О.Ю. подала заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Самофалова О.Ю., у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, зазначає, що у зв`язку з діагностованою у неї 23 грудня 2023 року коронавірусною хворобою, вона з 25 грудня 2023 року по 08 січня 2024 року перебувала на амбулаторному лікуванні в Клініці сімейної медицини «Здравиця». До заяви додано довідку лікаря Клініки сімейної медицини «Здравиця» від 23 лютого 2024 року.

Вказані причини не можна вважати поважними з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення складено 18 грудня 2023 року та як зазначає апелянт, у цей же день був доставлений до підсистеми «Електронний суд» заявника.

Апеляційна скарга була відправлена через відділення поштового зв`язку 25 січня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого ч. 2 ст. 354 ЦПК України, оскільки останнім днем подачі апеляційної скарги було 17 січня 2024 року.

ОСОБА_1 повний текст оскарженого судового рішення отримав 18 грудня 2023 року про, що зазначено в апеляційній скарзі. Аргумент про те, що представник апелянта перебувала на амбулаторному лікуванні з 25 грудня 2023 року по 08 січня 2024 року не підтверджує неможливість подання апеляційної скарги у встановлений законом строк.

Пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року).

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Від судів вимагається вказувати підстави.

Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.

Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судового рішення, а також підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Зазначені представником відповідача підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не можуть бути визнані поважними, оскільки надані докази не підтверджують поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, не доведено наявність обставини, які об`єктивно унеможливлювали подання апеляційної скарги у визначений законом строк.

Положення аналогічного змісту містить також частина третя статті 357 ЦПК України.

Оскільки зазначені підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року є неповажними, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України, суд

ухвалив:

відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді К.П. Приходько

Т.О. Писана

С.О. Журба