Постанова

від 30.04.2024 по справі 754/3268/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №754/3268/23 Головуючий у І інстанції - Скрипка О.І.

апеляційне провадження №22-ц/824/7757/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження додаткового рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 січня 2024 року

у справі за позовомЖитлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

установив:

У провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебувала на розгляді справа за вказаним вище позовом.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Автотранспортник-4» заборгованість за житлового-комунальні послуги за період з 01 березня 2017 року по 31 серпня 2021 року в розмірі 12699,96 грн., 3% річних за період з 01 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року в розмірі 1368,76 грн., інфляційні втрати за період з 01 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року в розмірі 3873,28 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1499,44 грн.

19 грудня 2023 року представник ЖБК «Автотранспортник-4» - Горбенко К.О. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив стягнути на користь позивача з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11500 грн.

Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19 січня 2024 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Автотранспортник-4» судові витрати на правову допомогу в розмірі 6424,27 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що витрати, які він поніс в суді першої інстанції, під час розподілу судових витрат та винесення відповідного додаткового рішення судом першої інстанції не було враховано.

Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги його аргументовані заперечення, щодо співмірності витрат позивача на правову допомогу із виконаними АО «Аспект» роботами.

Вважає, що з нього стягнули необґрунтовану та надмірно обраховану вартість робіт, яка вже була зроблена іншим адвокатом АО «Аспект» в межах іншої справи №754/9772/21, зокрема за написання позовної заяви.

Крім того, в провадженні Деснянського районного суду м. Києва знаходяться й інші провадження по аналогічним справам, щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в яких представництво позивача також здійснюють адвокати АО «Аспект», які ймовірно використовують один зразок позовної заяви в усіх справах.

З урахуванням наведеного, вказує, що вбачається неспівмірність витрат позивача за роботи (послуги) АО «Аспект» із виконаними роботами та витраченим часом, необхідним, зокрема, на написання позовної заяви.

Просив скасувати додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 січня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат.

На вказану апеляційну скаргу ЖБК «Автотранспортник-4» подало відзив, в обґрунтування якого зазначило, що апеляційна скарга відповідача є безпідставною, необґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без задоволення.

Оскільки, Додаткова угода №1 від 02 березня 2021 року до Договору №02/03/2021 про надання правової допомоги була укладена безпосередньо між адвокатом Мартяном О.В. та ЖБК «Автотранспортник-4». Адвокатське об`єднання «Аспект» не було стороною вказаної угоди.

Відповідач не надав жодних доказів того, що адвокат Мартян О.В. взагалі здійснював представництво інтересів ЖБК«Автотранспортник-4» в Деснянському районному суді м. Києва при розгляді справи №754/9772/21.

Позовна заява, подана в 2021 році ЖБК «Автотранспортник-4», була підписана безпосередньо головою ЖБК «Автотранспортник-4» Галацевич К.С. , а не адвокатом Мартян О.М.

Таким чином, твердження відповідача, що «..Деснянський районний суд м. Києва не звернув увагу та не надав належної оцінки спробі стягнути із відповідача необґрунтовану та надмірно обраховану вартість робіт, яка вже була зроблена іншим адвокатом Адвокатського об`єднання «Аспект» в межах іншої справи, зокрема за написання позовної заяви.» є безпідставним та необґрунтованим.

Просило суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 січня 2024 року залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Колегією суддів по справі встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ЖБК «Автотранспортник-4» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 березня 2017 року по 31 серпня 2021 року в розмірі 12699,96 грн., 3% річних за період з 01 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року в розмірі 1368,76 грн., інфляційні втрати за період з 01 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року в розмірі 3873,28 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1499,44 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Протягом п`яти днів з дня ухвалення судом рішення позивачем було подано відповідну заяву про стягнення витрат на правничу допомогу та надано докази на понесення таких витрат.

Зокрема, розмір витрат на правову допомогу у розмірі11500 грн. підтверджено договором про надання правничої допомоги №14/09/2020 від 14 вересня 2020 року, додатковою угодою №2 від 02 березня 2023 року, актом №18/12/2023 приймання-передачі наданих послуг до вищевказаного договору та платіжними інструкціями №683 в розмірі 5000 грн. та №827 в розмірі 6500 грн.

Факт надання правничої допомоги підтверджується матеріалами справи (зокрема, подання представником позовної заяви з додатками).

Ухвалюючи додаткове рішення та задовольняючи частково заяву представника позивача, суд першої інстанції брав до уваги та виходив з пропорційності розміру позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено. Відповідно, сума витрат позивача на правову допомогу склала 6424,57 грн.

З висновками викладеними у додатковому рішенні суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

Як передбачено у ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 ст. 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Приписами ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 ст. 137 ЦПК України визначено, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ч. 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У п.п.6,9 ч.1 ст.1 вказаного Закону установлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Види адвокатської діяльності зазначені у ст.19 даного Закону, це зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд першої інстанції з урахуванням вищезазначених норм матеріального права та практики Європейського суду з прав людини, прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 6424,57 грн., як такі, що відповідають критерію реальності та розумності таких витрат, є співмірними, виходячи зі складності, категорії справи, реальності адвокатських витрат.

Викладені в апеляційній скарзі доводи на думку колегії суддів не є переконливими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку під час ухвалення додаткового рішення про часткове задоволення заяви представника позивача та відшкодуванню судових витрат, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування.

Крім того, суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову (правничу) допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 4000 грн.

На підтвердження понесених судових витрат на правову (правничу) допомогу представником позивача було додано до відзиву на апеляційну скаргу: додаткову угоду №4 до договору про надання правової допомоги №14/09/2020 від 14 вересня 2022 року, згідно з якою: виконавець зобов`язується за дорученням клієнта здійснити опрацювання наявних матеріалів та документів, підготувати проект відзиву на апеляційну скаргу у справі №754/3268/23 в частині оскарження додаткового рішення від 19 січня 2024 року, а у разі необхідності надати інші послуги, що буде потребувати клієнт.

Згідно п. 2.1. зазначеної вище додаткової угоди, вартість послуг складає 4000 грн.

Крім того, до відзиву на апеляційну скаргу долучено: акт №07/03/2024 від 07 березня 2024 року приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №14/09/2020 від 14 вересня 2022 року та платіжну інструкцію №865 від 07 березня 2024 року про оплату ЖБК «Автотранспортник-4» правової допомоги згідно додатковї угоди №4 до договору про надання правової допомоги №14/09/2020 від 14 вересня 2022 року у розмірі 4000 грн., отримувач: АО «Аспект».

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що представник позивача відповідно до вимог ЦПК України надіслав відзив на апеляційну скаргу відповідачу ОСОБА_1 та його представнику - ОСОБА_3 , що підтверджується квитанціями №№704279, 704278 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету.

Разом з тим клопотання про зменшення розміру судових витрат від відповідача до апеляційного суду не надходило.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд покладає на відповідача витрати позивача на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції (складання відзиву на апеляційну скаргу) у розмірі 4000 грн, що обумовлено додатковою угодою №4 до договору про надання правової допомоги №14/09/2020 від 14 вересня 2022 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, додаткове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 січня 2024 року залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-4» (код ЄДРПОУ 22934163) витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 4000 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба