Ухвала

від 05.03.2024 по справі 240/18057/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/18057/23

категорія 112030500

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богунського району м. Житомира, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 22.06.2023 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління соціального захисту населення Богунського району м. Житомир, в якому він просив:

" - прийняти його позовну заяву до розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, вимоги пунктів 2, 4 частини 4 статті 12, статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з викликом очільників відповідачів;

- визнати дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області по неналежному нарахуванні (індексації, осучасненні, перерахунку) пенсії по о/р 171122/0629/ відмові в наданні належної, повної, всебічної, обґрунтованої інформації / - такими, що суперечать вимогам ст.ст. 1, 3, 8-9, 19, 21, 22, 40, 46, 48, 58, 68, 124 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 28 Конвенції про права осіб з інвалідністю;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області по зменшенню його реальної соціальної виплати (пенсії) по о/р171122/0629 в 5-7 разів, такими, що порушили його право: отримати гарантований соціальний захист, заборона його зменшення, погіршення, звуження: тому відсутні кошти на достатні: їжу, одяг, житло, соціальний розвиток, становлять реальну загрозу життю позивача, є порушенням вимог КУ, КІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до початку розгляду справи по суті, надати йому і суду протоколи нарахування, перерахунку, індексації, осучаснення його соціальної виплати, розрахунки коефіцієнтів стажу, заробітної плати (доходу), виконати вимоги ст.ст. 1, 3, 8, 9, 19, 22, 40, 48, 58, 68 Конституції України, статтями 4, 12, 28 Конвенції про права осіб з інвалідністю (див. дод. 1 -клопотання про витребування доказів);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести доцільний (найвигідніший йому) перерахунок соціальної виплати - пенсії (вид, розмір, належне осучаснення, з врахуванням реального доходу 1999-2003 років), що має відповідати статті 28 Конвенції про права інвалідів, ст.ст. 1, 3, 8-9, 19, 22, 46, 48, 58, 68 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум";

- Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до початку розгляду справи по суті має надати йому і суду: повну копію персональної електронної картки, обов`язковий розрахунок коефіцієнта з/п (доходу) за період з 01.07.2000 по о/р 171122/0629 ОСОБА_1 , та матеріали його пенсійної справи, всі розрахунки та відповіді на звернення, без цього розгляд позову - фікція. Врахувати весь заявлений його трудовий стаж, врахувати при нарахуванні соціальної виплати реальний дохід за період 01.01.1999 по 31.03.2005, відповідно довідки ДФС ГУ ДФС в Житомирській області Житомирської ОДПІ від 30.09.2019 р/н 987/14/06-30-51-64-03;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нанесену матеріальну шкоду в розмірі 720000 грн.;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нанесену моральну шкоду в розмірі 15000000 гривень;

- визнати дії (бездіяльність) Управління соціального захисту населення Богунського району м.Житомир, відмова в наданні субсидії, відмова провести нагляд за дотриманням законності нарахування, перерахунку, осучаснення, індексації пенсійної (соціальної) виплати, невиконанням основних завдань, що порушили його право, передбачене ст. 3, 8, 22, 48, 58, 68 КУ і ст.28 КІ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Богунського району м.Житомир надати суду (до розгляду справи) детальне, повне, законне роз`яснення, визнаної ним належної суми субсидії з 01.11.2022, чому вважає законною суму соціальної виплати 2500 грн, з врахуванням не надання субсидії, причини невиконання нагляду за нарахуванням і виплатою пенсії позивачу, роз`яснення не врахування рішень Окружного адміністративного суду м. Київ, Постанов Київського апеляційного адміністративного суду 2015/2018 років, стосовно прожиткового мінімуму (кошика споживчого), див. додаток до позовної заяви від 22.06.2023;

- стягнути з Управління соціального захисту населення Богунського району м.Житомир матеріальну шкоду в розмірі 28397,85 гривень та моральну шкоду 36000,00 гривень".

ОСОБА_1 26.02.2024 до суду була подана уточнена позовна заява, в якій він просить:

"- прийняти уточнення від 26.02.2024, до позовної заяви від 22.06.2023 року для її розгляду виключно за правилами загального проводження з викликом відповідачів, вимоги ч.4 ст. 6, ч. 2,4 ст.12, п. 2,4 ч. 4 ст. 257 КАС України, ст.ст. 12-13 Конвенції про права Інвалідів, ст. 8-9 КУ;

- визнати дії відповідачів 1,2 з 22.12.2022 - такими, що порушили вимоги ст.ст. 1, 3, 6-9, 21-24, 40-41, 46, 48, 58, 68, 124 Конституції України; ст.ст. 4, 5, 12, 28 Конвенції про права осіб з інвалідністю, порушили право позивача, принизили честь і гідність, створили загрозу життю;

- визнати протиправними дії відповідачів 1,2 в період з 22.12.2022 по 22.06.2023, по відмові в наданні обґрунтованої, повної інформації стосовно дотримання вимог КУ і КІ, Конвенції про права людини і основоположні свободи. Протоколу 1 до неї, розмір соцвиплат;

- зобов`язати відповідача 1 провести законне найвигідніше нарахування соціальної виплати - згідно Закону № 1058, ст. 48 КУ, ст. 28 КІ, що не може бути менше реальної пенсійної виплати 2013р. (кошти достатні на їжу, одяг, житло, соціальний розвиток - їх поліпшення);

- зобов`язати відповідача 2 провести нагляд за законністю, повнотою, своєчасністю нарахування соціальних виплат позивачу і надання (компенсації) субсидії і надати результат суду;

- позовну заяву ОСОБА_1 від 20.06.2023 залишити в силі - в межах вимог Закону в т.ч. ч. 2-4 ст. 122 КАСУ, він 6 місяців - вже знову наступив час позову за період з 22.06.2023 по 22.12.2023, а ЖОАС не припинив свавілля відповідачів, не поновив право, не виконав своє завдання припинити порушення права на належний соціальний захист".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи № 240/18057/23 визначено суддю Майстренко Н.М.

Перевіряючи після одержання позовної заяви, чи відповідає вона вимогам, установленим КАС України, судом враховується таке.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У статті 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак і не допускає обґрунтування позову не правовими фактами.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.

Крім того, чітке визначення предмета позову та суті спірних правовідносин має значення, зокрема, і для правильного обчислення строку звернення до суду.

Відповідно до пунктів 3 та 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За змістом частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Поданий позивачем позов не відповідає наведеним вимогам, оскільки усі редакції позовної заяви містять посилання на стверджувальні порушення прав позивача, проте без зазначення конкретних обставин спірних правовідносин. Суд з розумінням ставиться до скрутного матеріального становища позивача, втім не може надати йому перевагу по відношенню до інших учасників судових проваджень, визнавши обґрунтуванням позовних вимог опис власних життєвих подій.

Вимога визнати дії відповідачів такими, що порушують низку приписів чинного законодавства, безвідносно до окремих обставин звернення позивача до відповідачів та фактів надання або ненадання йому відповідей порушує вимогу щодо належного викладення у позовній заяві обставин, які вказують на допущення стверджуваного порушення. Використання ж формулювань "найвигідніше нарахування соціальної виплати" взагалі є суб`єктивним, у той час як позовна заява є процесуальним документом, який має оперувати виключно юридичними фактами та чіткими поняттями. Описавши всі обставини звернення до відповідачів та зазначивши абстрактно, що його прохання не були задоволені, позивач позбавляє суд можливості встановити зміст спірних правовідносин та конкретні обставини (юридичні факт) таких правовідносин, якими мають обґрунтовуватись заявлені вимоги. Позивачем не вказано, які складові соціальних виплат йому відповідачами нараховані чи зменшені неправомірно (індексація пенсії, середній заробіток для розрахунку пенсії, комірне, субсидія (допомога), оскільки позовні вимоги викладені однаково до обох відповідачів, не зазначено, хто з відповідачів які звернення позивача не розглянув або неналежно розглянув, та які обставини і відповідні їм правові обґрунтування вказують на протиправність дій відповідачів.

Також позивач зазначає, що вперше звернувся до пенсійного органу з проханням "провести повний, найвигідніший перерахунок соціальної виплати та призначити соціальну виплату" ще у 2015 році, проте відповідач зменшив реальну виплату з 2013 року. Натомість, судове провадження було ініційоване позивачем лише у 2023 році. А тому узагальнене формулювання позовних вимог шляхом визнання дій відповідачів такими, що порушують вимоги законів, не дозволяє суду зробити висновок про дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Окрім того, позивач просить визнати дії відповідачів такими, що принизили його честь та гідність.

З цього приводу суду зазначає, що право на захист честі, гідності та ділової репутації без обмеження строків звернення до суду гарантувалось у законодавстві України до прийняття КАС України в 2005 році та гарантується до цього часу, зокрема в Цивільному кодексі України. Відтак, позивачем не обґрунтовано юрисдикційну належність таких вимог адміністративному суду.

Позивачу також неодноразово вказувалось на те, що відповідно до положень ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Разом з тим, як зазначено в ч .2 ст.172 КАС України, об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до різних відповідачів суд може за клопотанням учасника справи.

Порушення правил об`єднання позовних вимог є самостійною підставою для повернення позовної заяви позивачу (п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України).

Позивачем в позовній заяві та уточненій позовній заяві до неї зазначено позовні вимоги, які не пов`язані між собою та які обґрунтовуються різними доказами, до двох відповідачів: ГУ ПФУ в Житомирській області та Управління соціального захисту населення Богунського району м. Житомира.

Жодних обґрунтувань щодо наявності підстав для такого об`єднання позовних вимог до різних відповідачів позивачем в позовній заяві та уточненій позовній заяві не наведено і відповідного клопотання не долучено.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 4 Постанову Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 № 4 позивач повинен зазначити, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Під обґрунтованим розрахунком суми, що стягується, слід розуміти визначення грошового еквіваленту факту заподіяння моральної шкоди залежно від характеру і обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних і т.д.), які зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення і т.д.) і з урахуванням інших обставин.

Разом з тим всупереч вказаним вимогам, позивач у позовній заяві, заявляючи вимогу про відшкодування відповідачами матеріальної та моральної шкоди, не наводить обґрунтованого розрахунку їх сум та не надає доказів на підтвердження їх розміру.

З урахуванням викладеного, з метою усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми заявленої до відшкодування шкоди, а також надати докази на підтвердження її розміру.

Наведене свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та складення поданої заяви з недоліками, які створюють перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Європейський суд з прав людини у пункті 27 рішення від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Слід відмітити, що відкриття провадження у справі має бути наслідком належних дій не тільки суду, а й учасників судового провадження, які мають добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та чітко і послідовно виконувати вимоги процесуального закону.

Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 169 КАС України).

Отже, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:

- нової позовної заяви відповідно до кількості учасників справи із викладенням позовних вимог відповідно до частини 1 статті 5 КАС України; зазначенням змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів; із чітким і зрозумілим зазначенням, якими саме діями/бездіяльністю кожного з відповідачів порушено права позивача, та у чому безпосередньо полягає протиправність дій відповідачів і чим вона обґрунтовується; обґрунтувань щодо наявності підстав для об`єднання позовних вимог до різних відповідачів;

- у разі необхідності оформленого належним чином клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду;

- обґрунтованого розрахунку сум заявленої до відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також наданням доказів на підтвердження їх розміру.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Н.М. Майстренко