Ухвала

від 05.03.2024 по справі 420/31729/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/31729/23

У Х В А Л А

05 березня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши заяву представника позивача адвоката Чернеги І.Ф., про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12, код ЄДРПОУ 08592268) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 16 листопада 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, в якій позивач, з урахуванням уточнень від 03.01.2024, просить суд:

1. Визнати неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, які полягають у не нарахуванні не виплаті середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 06.11.2014 - 10.03.2015, з 03.03.2016 -03.01.2018, з 24.07.2018 - 25.09.2018, з 20.12.2018 - 17.04.2019, з 13.09.2019 - 17.02.2020, з 21.12.2020 - 23.04.2021, з 21.12.2022 - 19.05.2023 та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за вказані періоди;

2. Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 06.11.2014 - 10.03.2015, з 03.03.2016 - 03.01.2018, в 24.07.2018 - 25.09.2018, з 20.12.2018 - 17.04.2019, з 13.09.2019 - 17.02.2020, з 21.12.2020 - 23.04.2021, з 21.12.2022 - 19.05.2023 та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за вказані періоди;

3. Визнати неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області щодо не зарахування до вислуги років ОСОБА_1 трудового стажу за період з 18.12.2020 по 08.09.2023;

4. Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області зарахувати трудовий стаж ОСОБА_1 за період роботи з 18.12.2020 по 08.09.2023 рік включно до вислуги років.

Ухвалою судді від 21.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів про сплату судового збору у сумі 1073,60 грн, та зазначенням відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету у позивача та його представника.

Ухвалою судді від 04.12.2023 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

31.01.2024 до суду надійшло клопотання (вх..№ЕС/4729/24) представника Головного управління МВС України в Одеській області Рудь В.В., про залишення частини позовних вимог без розгляду, а саме щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з: 24.07.2018 по 30.09.2018; 20.02.2019 по 19.05.2019; 3.09.2019 по 12.06.2020; 18.12.2020 по 29.06.2021; 20.12.2022 по 08.09.2023 залишити без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 26.02.2024 клопотання (вх..ЕС/4729/24 від 31.01.2024) задоволено частково. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів на підтвердження цього; доказів досудового врегулювання спору, якщо таке відбувалось за період 21.12.2022 - 19.05.2023.

29.02.2024 до суду надійшла заява (вх..№8680/24) представника позивача з проханням поновити позивачу строк на звернення до суду з цими вимогами. Представника позивача посилається на те, що до 30.06.2023 діяв карантин через COVID-19 та позивача було звільнено 11.09.2023, а тому звернувшись до суду 16.11.2023 позивачем не пропущено строк.

Дослідивши отриману 29.02.2024 заяву про поновлення строку на звернення до суду, надавши оцінку всім наведеним в ній доводам, суд приходить до наступного.

Рішенням суду по справі №420/12655/21 від 20.12.2022 було частково задоволено позов ОСОБА_1 та, серед іншого, стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 29 червня 2021 року по день ухвалення рішення суду по даній справі (20.12.2022) у загальному розмірі 79 556 (сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) грн. 40 коп.

Суд акцентує увагу представника позивача на тому, що спірний період 21.12.2022 19.05.2023 щодо середнього заробітку виник через несвоєчасне виконання рішення суду та цей період ніяк не пов`язаний з фактом працевлаштування та здійснення трудових функцій ОСОБА_1 до 11.09.2023, а тому дата звільнення позивача (11.09.2023) не є датою, з якої розпочинається відлік строку на звернення до суду з питань (вимогами), що виникли на підставі неналежного, на думку позивача, рішення суду №420/12655/21.

Щодо посилань заявника на дію карантину через COVID-19. Так, дійсно відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №383 дію карантину було продовжено до 30 червня 2023 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 30.06.2023 на всій території України карантин.

Підсумовуючи викладене, у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку від 29.02.2024 взагалі не наведені обставини, що свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку щодо вимог про не нарахування не виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 21.12.2022 - 19.05.2023, в розумінні КАС України.

Згідно із ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Запроваджений в КАС України інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин, саме тому його застосування не може свідчити про надмірний формалізм.

Крім того, правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права. Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

У деяких рішеннях ЄСПЛ наголошується, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин; при цьому, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії», п. 109 ).

Отже, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Натомість, позивачем на підтвердження зазначених обставин належних та відповідних доказів не надано.

У Рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а тому не реалізація цього права є наслідком його власної поведінки.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, доводи представника позивача в заяві від 29.02.2024 щодо не пропущення позивачем строку на звернення до суду є помилковими, а посилання на правові висновки ЄСПЛ та Верховного Суду не є поважними причинами пропуску строку. Відповідно, позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог за період з 21.12.2022 - 19.05.2023 слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 240 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду з позовними вимогами до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії неповажними.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 21.12.2022 - 19.05.2023 залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА