Постанова

від 05.03.2024 по справі 420/22968/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/22968/23

Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.,

повний текст судового рішення

складено 28.11.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ТОВ «Згода» (далі позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач-1, ГУ ДПС), ДПС України (далі відповідач-2, ДПС), в якому, крім визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДПС та зобов`язання зареєструвати податкові накладні, просило стягнути з ГУ ДПС та ДПС на користь ТОВ «ЗГОДА» суму судових витрат, а саме, судового збору в розмірі 8052,00 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 30000,00 грн..

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 року позовні вимоги стосовно визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДПС та зобов`язання зареєструвати податкові накладні задоволено повністю. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС та ДПС на користь ТОВ «Згода» суму сплаченого судового збору в розмірі 8052,00 грн..

Питання розподілу судових витрат на правничу допомогу судом першої інстанції в рішенні суду від 15.11.2023 року не вирішувалось.

24.11.2023 року до суду першої інстанції від представника позивача адвоката Босонченко Олени Миколаївни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення суму витрат на правову допомогу.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 року в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою, ТОВ «ЗГОДА» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову, якою заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2023 року через систему «Електронний суд», зареєстровано судом 24.11.2023 року, до суду першої інстанції від представника позивача адвоката Босонченко Олени Миколаївни надійшла заява (вхід. №41709/23) про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просив ухвалити додаткове рішення у даній справі про стягнення з ГУ ДПС та ДПС на користь ТОВ «ЗГОДА» суму витрат на правову допомогу в розмірі 30000,00 грн..

До заяви представником позивача було додано: Договір про надання правової допомоги №21/08/2023 від 21.08.2023 року; Акт приймання-передачі наданих послуг №16/11-23 від 16.11.2023 року; Ордер про надання правничої допомоги №1059320 від 30.08.2023 року.

Відмовляючи в задоволенні вказаної вище заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником було порушено строк звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідачів суми витрат на правову допомогу, встановленого ч.7 ст.139 КАС України, та представником позивача не надано доказів порушення вказаного строку з поважних причин.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 2, 4 ст.134 КАС України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, у строки, визначені ч.7 ст.139 КАС України, тобто до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву про ухвалення додаткового рішення з відповідними доказами було подано представником позивача до суду 24.11.2023 року, тобто через 9 днів з моменту ухвалення судом рішення по справі, чим було порушено строк встановлений ч.7 ст.139 КАС України.

В апеляційній скарзі на ухвалу суду від 28.11.2023 року представник апелянта не заперечує, що ним було порушено строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення з відповідними доказами, встановлений ч.7 ст.139 КАС України, та зазначає, що строк було порушено з наступних підстав.

15.11.2023 року ТОВ «Юридична компанія «Армада» було видано наказ №25-ОД від 15.11.2023 року, яким ОСОБА_1 було відряджено у службове відрядження до Одеської області та м. Одеси для участі у переговорах з 16 по 23 листопада.

16.11.2023 року у підсистемі «Електронний суд» адвокат отримала рішення по справі №420/22968/23. Того ж дня, перебуваючи у м.Одеса у відрядженні, адвокат домовилась про зустріч з директором ТОВ «ЗГОДА», та сторони підписали Акт приймання-передачі наданих послуг №16/11-23 від 16.11.2023 року.

Повернувшись зі службового відрядження представником позивача того ж дня, 23.11.2023 року було підготовлено та подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №420/22968/23.

Представник позивач вважає, що вищезазначені обставини, а саме, перебування представника позивача у службовому відрядженні спричинило затягування строку для звернення до суду з вказаною вище заявою та доказами.

Отже, з цього приводу, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що ст.44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання строків встановлених КАС України.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення правничої допомоги та відповідних доказів особа, яка має намір подати таку заяву та докази, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, при цьому, особливості організації роботи в установі, що таку заяву та докази подає, жодним чином не повинні впливати на неухильність виконання нею своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань.

Отже, у випадку пропуску строку підставами для розгляду питання про ухвалення додаткового рішення про стягнення правничої допомоги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

За таких обставин, колегія суддів не може вважати поважними наведені в апеляційній скарзі доводи пропуску строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення та відповідних доказів.

Отже, оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька