Ухвала

від 05.03.2024 по справі 400/4409/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 березня 2024 року

м. Київ

справа №400/4409/21

адміністративне провадження №К/990/6254/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Бучик А.Ю.,

перевіривши касаційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 у справі № 400/4409/21 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Обслуговуючий гаражний кооператив «Колодязний» до Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 22.04.2021 №4/311,

УСТАНОВИВ:

У червні 2021 року Обслуговуючий кооператив «Обслуговуючий гаражний кооператив «Колодязний» звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївської міської ради, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 22.04.2021 № 4/311 про відмову ОК «ОГК «Колодязний» в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговуючого автогаражного кооперативу у Центральному районі м. Миколаєва.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 у справі №400/4409/21, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2021, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 16.03.2023 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.08.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2021 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.08.2023, яке залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024, позов задоволено.

Не погодившись із такими судовими рішеннями, Миколаївська міська рада звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

Із відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що позивачем у справі є юридична особа, яка звернулася до суду у 2021 році та заявила одну позовну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі- Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Станом на 01.01.2021 (на момент звернення до суду із позовом) прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 270,00 грн.

Згідно із підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у даній справі становить 4540 грн (2270 грн х 0,4) х 200 %.

Сплату судового збору слід здійснювати за реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

У касаційній скарзі, як підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили всі наявні в матеріалах справи докази та не встановили усі обставини в частині невідповідності місця розташування земельної ділянки по вул. Колодязній, 14-А, що мають значення для розгляду цієї справи та прийняття у ній обґрунтованого рішення.

Відповідно можна припустити, що касаційну скаргу Миколаївська міська рада подає на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме пункту 1 частини другої статті 353 КАС України. Проте у даній касаційній скарзі таке посилання скаржника відсутнє.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

При цьому пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Наводячи зміст пунктів 1 частини другої статті 353 КАС України (суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу), скаржник не зазначив, які саме докази суд не дослідив.

Окрім того, у касаційній скарзі відсутнє належне викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, які передбачені пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу унеможливлює перевірку такої умови.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі статті 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 у справі № 400/4409/21 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Обслуговуючий гаражний кооператив «Колодязний» до Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 22.04.2021 №4/311 - залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого скаржнику необхідно подати документ про сплату судового збору та зазначити обґрунтовані підстави касаційного оскарження судового рішення, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали є підставою для її повернення заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду