Ухвала

від 04.03.2024 по справі 202/20621/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/20621/23

Провадження № 1-кс/202/1741/2024

УХВАЛА

Іменем України

04 березня 2024 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

підозрюваного - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, в режимі відеоконференції, клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пнів Івано-Франківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працевлаштованого керівником громадської організації «Довіра-України», код ЄДРПОУ: 44894658, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання в якому наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України, а також в обґрунтування необхідності продовження тримання підозрюваного під вартою, слідчим зазначено, що ОСОБА_6 може: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, на даний час не зменшились.

Прокурор у судовому засіданні, вказавши на наявність підстав для продовження відносно ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що підозрюваний має місце мешкання, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведені. За таких обставин, на думку адвоката, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку

ОСОБА_6 судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_4 підтримав думку адвоката ОСОБА_5 та зазначив, що вважає можливим змінити застосований відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід на домашній арешт із забороною залишати місце мешкання у нічний період доби.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку захисників.

Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши думку сторін, слідчий суддя прийшов до наступних , а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведені. За таких обставин, на дмуку адвоката, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 висновків.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні 12023040000000217 від 15.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України .

09.01.2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, та цього ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України.

10.01.2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у вербуванні, переміщенні людини, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб з метою експлуатації, з використанням примусу та обману.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.03.2024 року. Одночасно визначено ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 605600 грн. та перелік обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які підозрюваний має виконувати у разі внесення застави.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні апеляційної скарги захисника та залишено без змін ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2024 року.

Постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 , строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023040000000217 від 15.03.2023 року продовжено до трьох місяців, тобто до 09 квітня 2024 року включно.

На обґрунтування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії застосованого запобіжного заходу, тобто до 08.03.2023 року, слідчим у клопотанні зазначено, що у слідства є необхідність проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено слідчим суддею при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу.

Що ж стосується наявності підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , то слідчий суддя вважає, що викладені слідчим у клопотанні відомості щодо існування окремих ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими та виправдовують необхідність продовження відносно підозрюваного ОСОБА_6 строку тримання під вартою.

Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який має середню спеціальну освіту, офіційно працевлаштований, має вагітну дружину, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що ризик переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, тяжкість якого особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Водночас, наявність у підозрюваного вагітної дружини та орендованого будинку, не може нівелювати фактор втечі та в повній мірі запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає про наявність підстав вважати, що ОСОБА_6 впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення від кримінальної відповідальності.

Також беручи до уваги те, що підозрюваному відомі анкетні дані свідків та потерпілих, а під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження йому стануть відомі анкетні дані експертів, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_6 , наділений потенційною можливістю незаконно впливати на них, схиляючи до надання неправдивих показань, з метою уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя також бере до уваги те, ОСОБА_6 раніше не судимий, однак наданий час підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину проти волі, честі та гідності особи, вчиненого з корисливих мотивів, в групі з іншими особами, як за ознак ретельного планування, так і з розподіленням відповідних ролей.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх специфіку, та корисливий характер, а також те що ОСОБА_6 ймовірно отримував дохід від незаконних дій (вербування, переміщення осіб з метою експлуатації, з використанням примусу та обману), кількість потерпілих осіб, слідчий суддя вважає, що наведене вказує на систематичний характер його протиправної поведінки та дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиком, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, та з врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчинені яких підозрюється ОСОБА_6 , та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, обставин, які є перешкодою для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Зазначене вказує на необхідність продовження застосованого відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Слідчий суддя приймає до уваги те, що в період введення на території України воєнного стану підозрюваний систематично в групі з іншими особами, вчиняв незаконні дії, тим самим наносив шкоду суспільним інтересам.

Таким чином, продовжуючи строку дії застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вирішуючи питання щодо можливості визнання підозрюваному ОСОБА_6 розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з вимог ст. ст. 176, 177, 178, 182 КПК України, слідчий суддя враховує наявність встановлених ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , його майновий стан, ролі підозрюваного, який є одним із керівників реабілітаційного центру, де за версією органу досудового розслідування здійснювались протиправні дії, зокрема, експлуатація, з використанням примусу та обману, вербування людей.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя визначає ОСОБА_6 заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 605600 гривень. Такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного, однак на цьому етапі досудового розслідування, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та забезпечить запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 09 квітня 2024 року включно, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені частиною 5 статті 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України - задовольнити.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до 09 квітня 2024 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, як альтернативний запобіжний захід у кримінальному провадженні, в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605600 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 09 квітня 2024 року включно.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09 квітня 2024 року включно.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Повний текст ухвали оголошено о 12 годині 00 хвилин 06 березня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1