Постанова

від 14.02.2024 по справі 304/1376/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 304/1376/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 лютого 2024 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого: Собослой Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Мацунич М.В.,

з участю секретаря Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Січка Василь Васильович на рішення Перечинського районного суду від 11 грудня 2018 року у справі №304/1376/18 (Головуючий: Ганько І.І.)

в с т а н о в и л а :.

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись у суд із позовом до Порошківської сільської ради Перечинського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько та чоловік відповідно ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 ще за життя склав заповіт, яким належний йому житловий будинок та земельну ділянку заповів йому, своєму синові ОСОБА_2 (їх брат і син відповідно) фактом спільного проживання із спадкодавцем прийняли спадщину.

Однак, згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а положення ст. 1241 цього Кодексу визначають право на обов`язкову частку у спадщині.

Оскільки позивачу, як спадкоємцю за заповітом, та позивачці, як дружині спадкодавця в оформленні спадщини нотаріусом було відмовлено за відсутності правовстановлюючого документа на спадковий будинок, тому просили позов задовольнити.

Рішенням Перечинського районного суду від 11 грудня 2018 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Порошківської сільської ради Перечинського району, с. Порошково, вул. Центральна, №74, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом за спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 3/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із даним рішенням суду ОСОБА_1 , який визначений позивачами, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не був належно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, та не отримував рішення суду, так як на розписці про отримання повісток про виклик до суду не його підпис. Суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не з`ясував і не перевірив обставини стосовного того, яким чином і щодо якого майна відбулося спадкування за ОСОБА_4 , не з`ясував питання про коло спадкоємців тощо. При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікується відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначається на час відкриття спадщини згідно з п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК. Наявність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погоджено з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року та інших нормативно-правових актів. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі, на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника адвоката Січка В.В., які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_2 та його представника адвоката Заяць В.І., які просять рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 26 червня 2023 року поновлено ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Січка Василь Іванович, строк на апеляційне оскарження рішення Перечинського районного суду від 11 грудня 2018 року, в якій зазначено, що ухвалою Перечинського районного суду від 09.10.2018 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цій справі та оскаржуване судове рішення не були вручені особисто апелянту ОСОБА_1 , а вручені його сім`ї.

Також в матеріалах справи міститься розписка з приміткою «для вручення в суді» про виклик до суду на ім`я апелянта ОСОБА_1 про з`явлення до Перечинського районного суду на 11.12.2018 року о 10:00 год.(як третя особа), в якій зазначено «одержав особисто» і підпис.

Зважаючи на те, що скаржник ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд зазначеної справи, копію оскаржуваного рішення від 11.12.2018 року особисто не отримував, а тому вказані ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано поважними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 1 ст. 1241 цього Кодексу малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до довідки виконкому Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області № 1025 від 23 березня 2018 року на момент смерті ОСОБА_4 разом з ним в будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані його дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із пояснень даних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції вбачається, що батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був ОСОБА_5 , який помер і їх мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , одружилася з рідним його братом ОСОБА_4 і від цього шлюбу народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після одруження ОСОБА_3 з ОСОБА_4 йому ОСОБА_6 було замінено по-батькові на « ОСОБА_7 ».

Дані обставини не заперечуються ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 зазначав, що у спірному будинку він проживав із народження (1962 р.) і будинок був побудований їхнім дідом.

ОСОБА_4 на випадок смерті, все своє майно, житловий будинок і все те, що буде йому належати на день його смерті заповів своєму синові ОСОБА_2 , про що свідчить заповіт від 18 листопада 1999 року, посвідчений секретарем виконкому Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області.

Відповідно до повідомлення Перечинської державної нотаріальної контори за вих. № 39/01-16 від 18 квітня 2018 року позивачам було відмовлено у оформленні спадщини за спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як документ, що посвідчує право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , відсутній.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначається на час відкриття спадщини та згідно із п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погоджено з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року та інших нормативно-правових актів.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємців переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчують право власності на це майно.

У разі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок або відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно судом може визначатись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності із встановленим судом правовим режимом спірного майна.

Таким чином, зазначене нерухоме майно при житті ОСОБА_4 не було належно ним оформлено, останній не набув на нього права власника, а тому спірний будинок не може бути об`єктом спадковості, тобто якщо за життя спадкодавець не набув права власності на зазначений у позові житловий будинок, то спадкоємець також не набуває право власності у порядку спадкування.

При постановленні рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначене і рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, у відповідності до п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, яким у позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід відмовити із вищезазначених підстав.

Керуючись ст.ст. 374,376, 381-384 ЦПК України, судова колегія,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Січка Василь Васильович задовольнити.

Рішення Перечинського районного суду від 11 грудня 2018 року скасувати.

У позові ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 лютого 2024 року.

Головуючий (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Закарпатського

апеляційного суду Габор СОБОСЛОЙ