Рішення

від 05.03.2024 по справі 754/8492/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/340/24

Справа №754/8492/23

РІШЕННЯ

Іменем України

05 березня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді - Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання - Сарнавського М.О.,

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Горбач Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Київпастранс", Філії Комунального підприємства "Київпастранс" Автобусний парк №2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 23.05.2023 р. Відповідачем 1 - Комунальним підприємством «Київпастранс» було видано наказ № 120, відповідно до змісту якого Позивача - ОСОБА_2 було звільнено на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату. Зазначає, що дізнався про існування вищезазначеного Наказу № 120 із листа КП «Київпастранс» № 053/01/02-2094 від 23.05.2023, разом з тим, його не було ознайомлено під підпис і не надано копію Наказу № 120 як це передбачено КЗпП України. Так, до одержання інформації про існування Наказу № 120, 23.03.2023 Позивачем - ОСОБА_2 був одержаний від Відповідача 2 - Філії КП «Київпастранс» Автобусний парк № 2 документ від 20.03.2023 р. № 37/204, в якому було зазначено, що займана Позивачем - ОСОБА_2 посада - Заступника директора з організації безпеки дорожнього руху та надзвичайних ситуацій підлягає скороченню. В подальшому, у відповідь на запит Позивача - ОСОБА_2 , Відповідачем 1 - КП «Київпастранс» листом № 053/01/02-053/01/П-127-58 від 20.04.2023 було надано копії Наказів Відповідачів 1, 2 та перелік деяких вакантних посад станом на 18.04.2023 року. Також, Позивачем - ОСОБА_2 було одержано від Відповідачів 1, 2 листи від 19.05.2023 року із переліками деяких вакантних посад станом на 19.05.2023 року.

Позивач ОСОБА_2 не погоджується, зокрема, із вищезазначеним Наказом № 120 виходячи з наступного.

Так, документ від 20.03.2023 р. № 37/204, в якому було зазначено, що займана Позивачем - ОСОБА_2 посада - Заступника директора з організації безпеки дорожнього руху та надзвичайних ситуацій підлягає скороченню, був виданий Відповідачем 2 - Філією КП «Київпастранс» Автобусний парк № 2 та підписаний її директором А. Кураховським. Проте, відповідно до п.1.2. Посадової інструкції Заступника директора з організації безпеки дорожнього руху та надзвичайних ситуацій Філії КП «Київпастранс» Автобусний парк № 2, призначення на посаду та звільнення з неї. Заступника директора, здійснюється наказом генерального директора КП «Київпастранс» (далі - Підприємства) з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України. Крім того, в документі від 20.03.2023 р. № 37/204 Відповідачем 2 - Філією КП «Київпастранс» Автобусний парк № 2, одночасно із попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці не запропоновано працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. До того ж, як вбачається із змісту Наказу №26 від 10.03.2023 р. Відповідача 2 - Філії КП «Київпастранс» Автобусний парк № 2 Про вивільнення посад працівників Відповідач 2 скоротив та вивів зі штатного розпису, в тому числі, штатну одиницю - Заступника директора з організації безпеки дорожнього руху та надзвичайних ситуацій. Вищезазначені дії Відповідача 2 є порушенням п.1.2. Посадової інструкції Заступника 2 директора з організації безпеки дорожнього руху та надзвичайних ситуацій Філії КП «Київпастранс» Автобусний парк № 2, відповідно до змісту якої, призначення на посаду та звільнення з неї. Заступника директора, здійснюється наказом генерального директора КП -«Київпастранс» (далі - Підприємства) з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України. Згідно Довідки про доходи №60 від 01.08.2022, заробітна плата Позивача за останні два місяці роботи складає: лютий 2022 - 21 770 грн 00 коп.; березень 2022 - 15 798 грн 80 коп. Тобто середньоденна заробітна плата за час вимушеного прогулу складає. 37 568 грн 80 коп. (21 770 грн 00 коп. + 15 798 грн 80 коп.ї / 42 робочих днів (20 робочих днів у лютому 2022 р. + 22 робочих дня у березні 2022 р.) = 894 грн 50 коп. Тож враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 звернувся до суду з наступними позовними вимогами та просить суд:

- визнати наказ Комунального підприємства «Київпастранс» № 120 від 23.05.2023 про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника директора з організації безпеки дорожнього руху та надзвичайних ситуацій на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату незаконним та скасувати;

-поновити ОСОБА_2 на посаді заступника директора з організації безпеки дорожнього руху та надзвичайних ситуацій;

-стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2023 справу передано для розгляду головуючому судді - Панченко О.М.

Ухвалою судді від 29.06.2023 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

07.07.2023 на адресу суду від ОСОБА_2 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали від 29.06.2023 року.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10.07.2023 було відкрито провадження по справі, та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

09.08.2023 на адресу суду через засоби поштового зв`язку «Укрпошта» від представника за довіреністю КП «Київпастранс» - Тараско Т. надійшов відзив на позовну заяву. КП «Київпастранс» заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В обґрунтування вимог позовної заяви позивачем покладено наступні аругменти, а саме:

-документ від 20.03.2023 №307/24, яким його повідомлено про скорочення виданий не уповноваженою на те особою;

-всупереч вимог чинного законодавства, йому не було запропоновано іншу роботу на тому самому підприємстві;

-наказ Автобусного парку №2 від 10.03.2023 №26 «Про вивільнення посад працівників» суперечить п.1.2 його Посадової інструкції.

Вищезазначені обставини не відповідають дійсності та спростовуються наступним.

На виконання наказу КП «Київпастранс» від 24.02.2023 №30, філією КП «Київпастранс» автобусним парком №2 було видано наказ від 10.03.2023 №26 Про вивільнення посад працівників. На момент винесення оскаржуваного наказу, дія трудового договору з Позивачем була призупинена, у зв`язку з чим, ознайомити його під розпис не було можливим. Враховуючи викладене та з метою дотримання вимог чинного законодавства, листом від 20.03.2023 №37/204 керівництво Автобусного парку №2 повідомило Позивача про те, що на підставі наказів КП «Київпастранс» від 24.02.2023 №30 та філії КП «Київпастранс» автобусного парку №2 від 10.03.2023 №26 його посада підлягає скороченню та, одночасно з повідомленням про скорочення, запропоновано з`явитись у відділ кадрів філії для ознайомлення з вакансіями. Проігнорувавши вищезазначену пропозицію керівництва автобусного парку №2 Позивач, листом від 04.04.2023 (вх. №053/01/П-127 від 11.04.2023), звернувся до КП «Київпастранс» у якому, посилаючись на лист автобусного парку №2 від 20.03.2023 №37/20, просив надати йому завірені копії наказів КП«Київпастранс» від 24.02.2023 №30 та філії КП«Київпастранс» автобусного парку №2 від 10.03.2023 №26, а також надати перелік вакансій із зазначенням окладів. Листом від 20.04.2023 №053/01/02-053/П-127-58 КП «Київпастранс» надало Позивачу запитувані документи та інформацію. Звертає увагу суду, що до листа був доданий перелік вакансій наявних, станом на 18.04.2023, по усіх філіях та відокремлених підрозділах Підприємства. Вищевказаний лист Позивач отримав 22.04.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Також, про наявність вакансій по Підприємству, станом на 19.05.2023, Позивач був повідомлений листом КП «Київпастранс» від 19.05.2023 №053/01/02-2026 та листом Автобусного парку №2 від 19.05.2023 №053/01-37-146. У вищезазначеному листі Автобусного парку №2 було зазначено, що для відповідного переведення йому необхідно звернутись до відділу кадрів, а також, повідомлено, що у разі відсутності бажання здійснити таке переведення, 23.05.2023 його буде звільнено згідно п.1 ст.40 КЗпП України. У зв`язку з тим, що Позивач не виявив бажання бути переведеним на будь яку із запропонованих посад, наказом КП «Київпастранс» від 23.05.2023 №120-к його було звільнено у зв`язку із скороченням штату працівників (п.1 ст.40 КЗпП України) та, листом від 23.05.2023 №053/01/02-2094 запрошено на ознайомлення із зазначеним наказом.При цьому, звертає увагу суду, що підставою для винесення оскаржуваного наказу є наказ КП «Київпастранс» від 24.02.2023 №30 «Про затвердження штатних розписів керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців автобусних парків №2, №5, №6, №8 з 01.03.2023 року».Для ознайомлення з вищезазначеним наазом та, відповідно, отримання його копії Позивач не з`явився. Підсумовуючи викладене, зазначає, що Підприємство, з метою дотримання прав Позивача, здійснило увесь алгоритм дій передбачений ст.492 КЗпП України, при цьому Позивач знехтував своїм правом бути працевлаштованим на Підприємстві. Окрім цього, вважає за необхідне повідомити суд, як зазначалось вище, що філія КП «Київпастранс» Автобусний парк №2, відповідно до п.4.1 Положення затвердженого наказом КП «Київпастранс» від 06.12.2019 №482 не є юридичною особою, а відтак не може бути належним Відповідачем у даній справі.

Враховуюючи вищевикладене просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 повністю.

Ухвалою суду від 02.10.2023 клопотання представника позивача задоволено та витребувано докази від представника відповідача.

26.10.2023 року на адресу суду від КП «Київпастранс» надійшли витребувані судом докази.

Ухвалою суду від 10.11.2023 клопотання представника позивача задоволено та витребувано докази по справі від представника відповідача.

17.01.2024 року на адресу суду від КП «Київпастранс» надійшли витребувані судом докази.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги просилив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши сторону позивача та відповідача, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.

23.05.2023 р. Комунальним підприємством «Київпастранс» було видано наказ № 120, відповідно до змісту якого ОСОБА_2 було звільнено на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату.

Відповідно до документу Філії КП «Київпастранс» Автобусний парк №2 від 20.03.2023 року №37/204 ОСОБА_2 було повідомлено, що згідно наказу КП «Київпастранс» №30 від 24.02.2023 року та наказу філії КП «Київпастранс» автобусний парк №2 від 10.03.2023 року №26 посада заступника директора з організації безпеки дорожнього руху та надзвичайних ситуацій підлягає скороченню. ОСОБА_2 було запропоновано з`явитися у відділ кадрів автобусного парку №2 для ознайомлення з наявними вакансіями.

У відповідь на запит ОСОБА_2 від 04.04.2023 про надання йому належним чином засвідчені: копію Наказу КП «Київпастранс» від 24.02.2023 р. №30; копію Наказу Філії КП «Київпастранс» автобусний парк №2 від 10.03.2023 №26, а також в письмовому вигляді перелік вакантних посад із зазначенням посадових окладів - листом КП «Київпастранс» від 20.04.2023 року надало ОСОБА_2 відповідні копії наказів а також перелік вакантних професій у філіях, відокремлених підрозділах із зазначенням посадового окладу станом на 18.04.2023 року. Вказаний лист ОСОБА_2 отримав 22.04.2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до документу КП «Київпастранс» від 19.05.2023 року ОСОБА_2 було повторно направлено перелік вакантних посад станом на 19.05.2023, так як станом на цю дату ОСОБА_2 не виявив бажання щодо переведення на іншу вакантну посаду.

З метою упорядкування організаційної структури та чисельності працівників автобусних парків №2, №5, №6, №8 відповідно до виробничих програм, транспортної роботи та з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, затверджених на 2023 рік, відповідно до Статуту та колективного підприємства, наказом КП «Київпастранс» від 24.02.2023 №30, з 01.03.2023 було затверджено штатний розпис керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців вищезазначених автобусних парків.

Відповідно до п.2 вищезазначеного наказу, було зобов`язано керівників автобусних парків №2, №5, №6, №8 та начальника управління правового та кадрового забезпечення КП «Київпастранс» скоротити відповідні посади та здійснити заходи по вивільненню працівників, які обіймають ці посади в установленому законодавством порядку.

Пунктом 1.2 Положення «Філії КП Київпастранс» Автобусний парк №2» затвердженого наказом КП «Київпастранс» від 04.04.2016 №1482 автобусний парк здійснює свою діяльність в межах прав, наданих йому Підприємством відповідно до цього положення.

Відповідно до п.4.1 Положення, автобусний парк не є юридичною особою.

Згідно п.4.2 Положення, у своїй діяльності Автопарк керується Конституцією та Законами України, постановами Верховної Ради України, рішеннями Київради, розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, наказами КП «Київпастранс» та цим положенням.

Положеннями ст. 7 передбачено, що управління автопарком здійснює директор, який діє в межах повноважень, визначених цим Положенням та на підставі довіреності виданої Підприємством. Директор Автопарку керує діяльністю філії та організовує її діяльність.

В ст. 43 Конституції Україникожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

В рішенні Конституційного Суду Українивід 04.09.2019№6-р (П)2019 по справі № 3-425/2018(6960/18) зазначено, що не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обгрунтування і здійснюватись з урахуванням та дотриманням приписів Конституції Українита міжнародних правових актів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями частини другої статті 40КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до статті 49-2КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті49-2КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

В пункті 19 постанови Пленуму Верховного суду України №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. з наступними змінами і доповненнями роз`яснено про те, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ч.1ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи був він попереджений за 2 місяці про наступне вивільнення.

З наданих відповідачем документів, судом встановлено, що у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема скорочення штату працівників відповідно до наказу КП «Київпастранс» від 24.02.2023 №30 «Про затвердження штатних розписів керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців автобусних парків №2, №5, №6, №8 з 01.03.2023 року», для ознайомлення з яким та отримання його копії, позивач до КП «Київпастранс» не з`явився.

Ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Тобто, запропонована для переведення робота має відповідати професії чи спеціальності працівника, а у разі відсутності такої роботи допускається пропозиція нижчої за рівнем кваліфікації посада.

При цьому із матеріалів справи вбачається, що позивача ОСОБА_2 письмово повідомлено про наступне звільнення та одночасно направлено лист із переліком наявних вакансій із зазначенням посадового окладу станом на 18.04.2023 та 19.05.2023 року, що підтверджується повідомленням про отримання даних листів у матеріалах справи, однак Позивачем дані повідомлення були проігноровані.

Згідно із ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

В той же час посилання позивача на порушення його переважного права на залишення на роботі спростовуються положеннями ст. 42 КЗпП, де визначений перелік таких переваг.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до посадових інструкцій першого заступника директора, заступника директора з експлуатації та заступника директора з організації дорожнього руху та надзвичайних ситуацій функціональні обов`язки заступників директора дублюються. При цьому, відповідно до наказу від 29.09.2022 №197-к першого заступника директора переведено на посаду начальника відділу експлуатації, яку займає по цей час.

Відповідач обґрунтовує переважне право на залишення на роботі заступника з експлуатації транспорту ОСОБА_3 наступним чином. Останній має більший досвід роботи на підприємстві (з 2002 року), вищу освіту та на утриманні має неповнолітню дитину; виконував обов`язки першого заступника директора та заступника директора з організації безпеки дорожнього руху та надзвичайних ситуацій протягом року. В той же час, як позивач працював на підприємстві з 2016 року та є пенсійного віку. Таким чином відповідач наводить аргументи, що ОСОБА_3 має більш високу кваліфікацію та продуктивність праці.

В даному ж випадку позивачем не надано доказів на підтвердження його переважного права на залишення на роботі згідно зазначеного переліку.

Пленум Верховного Суду у п.19 постанови „Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 6 листопада 1992 року роз`яснив, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, зокрема, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є доказами про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі. Таким чином, принцип доцільності під призмою ч. 1 ст.40КЗпП України передбачає свободу розсуду і розпорядження роботодавцем своїми суб`єктивними правами, виходячи з міркувань ефективного розвитку підприємства, установи, організації, що відповідає його потребам.

Правомочність роботодавця у застосуванні п. 1 ст.40 КЗпП України не може виходити за межі його повноважень, які можуть бути визначені нормативними актами чи статутом юридичної особи.

З урахуванням цього, працівник не може обгрунтовувати чи заперечувати доречність, доцільність, користь чи ефективність, для підприємства, установи, організації, змін в організації виробництва і праці, скорочення чисельності чи штату працівників. Суд перевіряє лише дотримання роботодавцем законодавства про порядок розірвання трудового договору за ч. 1 ст. 40 КЗпП України і не може обговорювати питання про доцільність проведення скорочення штату на підприємствах, в установах, організаціях, а тому при вирішенні трудового спору не може поставити це питання на обговорення і з`ясовувати думку сторін трудового спору. Тобто, яких цілей бажав досягнути роботодавець, чим він керувався при прийнятті рішення про скорочення чисельності і штату, чи можна було б уникнути скорочення працівників, в судовому порядку не доводиться роботодавцем, та не оспорюється працівником.

Щодо доводів позивача про те, що документ від 20.03.2023 р. №37/204, в якому було зазначено, що займана позивачем - ОСОБА_2 посада Заступника директора з організації безпеки дорожнього руху та надзвичайних ситуацій підлягає скороченню, був виданий Відповідачем -2 - Філією КП «Київпастранс» Автобусний парк №2 та підписаний її директором А. Кураховським, однак до п.1.2 Посадової інструкції Заступника директора з організації безпеки дорожнього руху та надзвичайних ситуацій Філії КП «Київпастранс» Автобусний парк №2, призначення на посаду та звільнення з неї, Заступника директора, здійснюється наказом генерального директора КП «Київпастранс» з дотриманням вимог КЗпП України.

Як вбачається із засвідченої копії наказу №120-к від 23.05.2023 року про звільнення ОСОБА_2 у зв`язку із скороченням штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України, даний наказ підписано генеральним директором КП «Київпастранс» Д.Левченком, таким чином аргументи позивача щодо недотримання відповідачем вимог КЗпП України не знайшли місце.

Указом ПрезидентаУкраїни від 24.02.2022№ 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34,38,39,41-44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

У подальшому, строк дії воєнного стану було продовжено.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу Законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Згідно з пунктом 2 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 2136-ІХ главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

З огляду на вищевикладене, положення Закону № 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону № 2136-ІХ також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Так, відповідно до наданих доказів, що містяться у матеріалах справи, відповідачем в осбі генерального директора КП «Київпастранс» Д.Левченком, підписано наказ про звільнення ОСОБА_2 від 23.05.2023 року №120-к на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, а отже застосовано норми КЗпП України, які не суперечать Закону №2136- ІХ.

Жодних порушень прав позивача судом не встановлено, відповідач діяв у відповідності до діючого законодавства.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи у справі докази в цілому, так і кожний доказ, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, суд приходить до висновку, що позивача було звільнено правомірно, а підприємством дотримано вимоги чинного трудового законодавства України при його звільненні.

Судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.2,3,10-12,13,81,82,141,263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Київпастранс", Філії Комунального підприємства "Київпастранс" Автобусний парк №2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.

Дата складання повного тексту рішення: 06.03.2024 року.

Головуючий О.М. Панченко