Постанова

від 05.03.2024 по справі 703/3624/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 703/3624/22Провадження № 22-ц/821/63/24категорія 304020000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.,

суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.

секретаря: Мунтян К.С.

учасники справи:

позивач: Акціонерне товариство «Смілянський машинобудівний завод»;

представник позивача адвокат Беніцька Валентина Іванівна;

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Новіков Ігор Миколайович;

представник ОСОБА_1 адвокат Петренко Олександр Володимирович

розглянув у порядку позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Смілянський машинобудівний завод» - адвоката Беніцької Валентини Іванівни на додаткове рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 жовтня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Смілянський машинобудівний завод» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Новікова Ігоря Миколайовича про визнання недійсним договору дарування та скасування реєстраційних дій.

в с т а н о в и в :

Описова частина

У листопада 2022 року АТ «Смілянський машинобудівний завод» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Новікова І.М. про визнання недійсним договору дарування та скасування реєстраційних дій.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 вересня 2023 року в задоволенні позовних вимог АТ «Смілянський машинобудівний завод» відмовлено повністю.

19 вересня 2023 року до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

04 жовтня 2023 року до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання АТ «Смілянський машинобудівний завод»про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Клопотання мотивоване тим, що адвокатом було виконано незначний обсяг робіт у справі, яка за предметом спору не відноситься до категорії складних справ. Заявлений ОСОБА_1 до стягнення розмір витрат на правничу допомогу не відповідає реальній ринковій ціні на адвокатські послуги, які пропонуються адвокатами в м. Сміла.

Виокремлення адвокатом як окремої правничої послуги «ознайомлення з матеріалами справи» є штучним збільшенням витрат на правничу допомогу, оскільки відповідна дія охоплюється сукупно діями адвоката з «підготовки до судового засідання» в суді для представництва інтересів клієнта. В частині «гонорар успіху» позивач вважає, що таке стягнення буде надмірним та завищеним щодо іншої сторони спору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 жовтня 2023 року заява відповідача ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з АТ «Смілянський машинобудівний завод» на користь ОСОБА_1 10000 грн. понесених нею витрат на правничу допомогу.

Судове рішеннямотивоване,зокрема тим,що враховуючи фактичний обсяг наданих відповідачу юридичних послуг, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), тривалість судових засідань, а також наявність обґрунтованого клопотання позивача про зменшення розміру судових витрат, суд прийшов до висновку, що справедливим, розумно обґрунтованим та співмірним є розмір судових витрат в сумі 10000 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду представник АТ «Смілянський машинобудівний завод» адвокат Беніцька В.І. оскаржила його в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі просила скасувати додаткове рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05.10.2023 року про стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 10000,00 грн. понесених нею судових витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при визначенні суми відшкодування суд першої інстанції повинен був виходити з критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції встановив, що у підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 21.03.2023 року, адвокат Петренко О.В. був присутній 6 хвилин.

Крім того, адвокат Петренко О.В. приймав участь, як представник ОСОБА_1 у двох засіданнях 03.07.2023 року, яке тривало 22 хвилини, та 14.09.2023 року, яке тривало 46 хвилин.

Таким чином, загальний час витрачений адвокатом Петренко О.В. на представництво ОСОБА_1 становить 1 година 14 хвилин.

При оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критерії та факти на підтвердження таких критеріїв.

За змістом пропозиції щодо надання правничої допомоги адвокатами в м. Сміла ринкові ціни на правничі послуги є наступними: за складання позовної заяви (цивільні спори0 500 грн.; за складання апеляційної/касаційної скарги 700 грн., за представництво в суді 800 грн./год., тощо. Дані відомості містяться на сайті, який розміщений в Інтернеті.

Враховуючи вказані обставини, позивач вважає, що стягнення з нього на користь ОСОБА_1 10000,00 грн. понесених нею на правничу допомогу є завищеними щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони та не співмірності цих витрату порівнянні з ринковими цінами на адвокатські послуги в м. Сміла.

Відзиви на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 16 листопада 2023 року, відповідач ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду від 05 жовтня 2023 року залишити без змін.

Так, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, представник позивача вказує, що посилання в апеляційній скарзі на те, що визначений судом розмір гонорару є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами на адвокатські послуги в м. Сміла з огляду на дані що містять на вказаному, позивачем, сайті, то таке твердження є помилковим.

Оскільки, вказаний сайт не є безумовним і єдиним в Україні, що свідчить про вартість правничої допомоги на території м. Сміла. Із матеріалів апеляційної скарги не вбачається, які критерії пошуку були визначені апелянтом для встановлення відповідної вартості правничої допомоги в м. Сміла. Адже вартість правничої допомоги різниться у зв`язку зі складністю справи, тривалістю надання правничої допомоги і т.д.

Крім того, сам факт визначений судом розгляду справи у порядку загального позовного провадження свідчить про те, що ця конкретна справа не є простою.

Звертає увагу на те, що адвокат надав правничу допомогу ОСОБА_1 в межах цивільної справи понад 9 місяців, що свідчить про тривалість надання правничої допомоги.

З огляду на викладене, сторона відповідача вважає, що розмір судових витрат, визначений додатковим рішенням - є законним і обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другоїстатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду повністю відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що 19 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

04 жовтня 2023 року до суду надійшло клопотання АТ «Смілянський машинобудівний завод»про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК Українипередбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6ст. 137 ЦПК Україниу разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

При цьому відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27 липня 2022 року у справі №686/28627/18, витрати на професійну правову допомогу можуть відшкодовуватись незалежно від того, оплачені вони стороною до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування, чи будуть оплачені лише в майбутньому.

З аналізу частини третьоїстатті 141 ЦПК Україниможна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновкиузгоджуються звисновками,викладеними впостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від04червня 2019року усправі №9901/350/18(провадження№ 11-1465заі18)та додатковійпостанові увказаній справівід 12вересня 2019року,постанові від12травня 2020року усправі №904/4507/18(провадження№ 12-171гс19),постанові від26травня 2020року усправі №908/299/18(провадження№ 12-136гс19),постанові від08червня 2021року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс) та постанові від08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22).

Згідно зусталеною практикоюЄвропейського судуз правлюдини (далі-ЄСПЛ),зокрема врішенні від28листопада 2002року «Лавентспроти Латвії»за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що застаттею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно дост. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу в матеріалах справинаявні договір ОСОБА_3 , акт виконаних робіт від 19 вересня 2023 року до договору про надання правничої допомоги від 06.01.2023 року, детальний опис робіт, наданих адвокатом, та їх вартість, квитанції на оплату юридичних послуг.

Відповідно до п. 2.1 договору про надання правничої допомоги від 06.01.2023 адвокат приймає на себе зобов`язання щодо надання юридичних послуг, а саме: 2.1.1) ознайомлення із матеріалами позовної заяви АТ «Смілянський машинобудівний завод»; 2.1.2) підготовка відзиву на позовну заяву, а також усіх інших процесуальних документів в інтересах клієнта; 2.1.3) представництво прав та законних інтересів клієнта як відповідача у підготовчому засіданні, в тому числі підготовка усіх необхідних процесуальних документів; 2.1.4) представництво прав та законних інтересів клієнта як відповідача під час розгляду справи по суті, в тому числі підготовка усіх необхідних процесуальних документів.

Згідно з п.4.1, 4.3 договору оплата послуг адвоката згідно умов цього договору складає 15000 грн. за юридичні послуги, обумовлену у п.п. 2.1.1-2.1.4 п.2.1 цього договору. Вказаний розмір гонорару сплачується клієнтом таким чином: 1) за послуги, передбачені п.п.2.1.1 -2.1.2 п.2.1 цього договору5000 грн. протягом 15 днів з дня укладення договору; 2) за послуги, передбачені п.п.2.1.3 п.2.1 договору- 4000 грн до часу закінчення підготовчого засідання; 3) за послуги, передбачені п.п.2.1.4 п.2.1 договору6000 грн до часу проведення першого судового засідання по суті , але не пізніше дня судового засідання, яким завершиться розгляд позовної заяви.

П. 4.2 Договору передбачено, що сторони, також, обумовили сплату клієнтом «гонорару успіху» в розмірі 5000 грн., який виплачується виключно у випадку позитивного вирішення справи, тобто у випадку ухвалення судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Як встановлено з акту виконаних робіт від 19 вересня 2023 року та детального опису робіт, наданих адвокатом, та їх вартість, адвокатом виконано таку роботу:

- ознайомлення із матеріалами позовної заяви АТ «Смілянський машинобудівний завод»та підготовка відзиву на позовну заяву5000 грн.;

- представництво прав та законних інтересів клієнта як відповідача у підготовчому засіданні, що відбулося 17.01. та 21.03.2023 року, в тому числі підготовка усіх необхідних процесуальних документів, зокрема, клопотання про приєднання доказів4000 грн.;

- представництво прав та законних інтересів клієнта як відповідача під час розгляду справи по суті, зокрема, у судових засіданнях 24.05., 03.07., 04.08. та 14.09.2023, а також подання клопотання про приєднання доказів від 25.07.2023 - 6000 грн.

Крім того, адвокату було сплачено Поперечною Н.Ю. 5000 грн. «гонорару успіху».

З квитанції №17/01/23-1 від 17 січня 2023 року на оплату юридичних послуг вбачається, що Поперечною Н.Ю. було сплачено адвокату 5000 грн., з квитанції №15/02/23-1 від 15 лютого 2023 року на оплату юридичних послуг - 4000 грн., з квитанції №31/05/23-1 від 31 травня 2023 року на оплату юридичних послуг - 3000 грн., з квитанції №31/07/23-1 від 31 липня 2023 року на оплату юридичних послуг - 3000 грн., з квитанції №19/09/23-1 від 19 вересня 2023 року на оплату юридичних послуг - 5000 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Як вбачається з наданих ОСОБА_1 доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу нею, зокрема, було сплачено 4000 грн. адвокату Петренку О.В. за представництво прав та законних інтересів клієнта як відповідача у підготовчому засіданні, що відбулося 17.01.2023 року та 21.03.2023 року, в тому числі підготовка усіх необхідних процесуальних документів, зокрема, клопотання про приєднання доказів.

Щодо представництва адвокатом прав та законних інтересів клієнта як відповідача під час розгляду справи по суті,зокрема, у судових засіданнях 24.05., 03.07., 04.08. та 14.09.2023 року, а також подання клопотання про приєднання доказів від 25.07.2023, вартість послуг яких було оцінено сторонами договору у розмірі 6000 грн., то суд першої інстанції зазначив, що адвокат Петренко О.В. приймав участь як представник ОСОБА_3 лише у двох судових засідання03.07.2023 року, яке тривало 22 хв., та 14.09.2023 року, яке тривало 46 хв. Судове засідання, що відбулось 24 травня 2023 року, було відкладено за відсутності представника ОСОБА_1 (а.с.214 т.1), а 04 серпня 2023 року судове засідання взагалі не відбулось в зв`язку із зайнятістю судді в розгляді іншої справи (а.с.244 т.1).

Щодо стосується«гонорару успіху» в розмірі 5000 грн. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як «гонорар успіху», проте суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року в справі №904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

Відтак, враховуючи дані позиції Великої Палати Верховного Суду, клієнт і адвокат, користуючись принципом свободи договору, можуть визначити додаткові витрати між собою у вигляді гонорару успіху, проте вказаний вид гонорару не підпадає під пряме визначення адвокатських послуг та, відповідно, не може переносить на іншу сторону (не сторону такого договору).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Адже вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.

Отже, винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення у справі як «гонорар успіху», за своїм змістом і правовою природою не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей632,903 ЦК Українита статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а є платою за сам результат (позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг, так як і не є професійною правничою допомогою в розумінністатті 137 ЦПК України, оскільки не є послугою адвоката та не відноситься до судових витрат. А тому, «гонорар успіху» не є складовою витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на викладене, враховуючи фактичний обсяг наданих відповідачу ОСОБА_1 юридичних послуг, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), тривалість судових засідань, а також наявність обґрунтованого клопотання позивача про зменшення розміру судових витрат, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що справедливим, розумно обґрунтованим та співмірним із вказаними вище обставинами є розмір судових витрат в сумі 10 000 грн.

У відповідностіст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі додаткове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Смілянський машинобудівний завод» - адвоката Беніцької Валентини Іванівни - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 жовтня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 06 березня 2024 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді Л.І. Василенко

О.В. Карпенко