Постанова

від 19.03.2024 по справі 703/3624/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 703/3624/22Провадження № 22-з/821/48/24

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.,

суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.

секретаря: Мунтян К.С.

учасники справи:

позивач: Акціонерне товариство «Смілянський машинобудівний завод»;

представник позивача - адвокат Беніцька Валентина Іванівна;

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Новіков Ігор Миколайович;

представник ОСОБА_1 - адвокат Петренко Олександр Володимирович

розглянув в порядку позовного провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом Акціонерного товариства «Смілянський машинобудівний завод» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Новікова Ігоря Миколайовича про визнання недійсним договору дарування та скасування реєстраційних дій.

в с т а н о в и в :

У листопада 2022 року АТ «Смілянський машинобудівний завод» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Новікова І.М. про визнання недійсним договору дарування та скасування реєстраційних дій.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 вересня 2023 року в задоволенні позовних вимог АТ «Смілянський машинобудівний завод» відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду представник АТ «Смілянський машинобудівний завод» - адвокат Беніцька В.І. оскаржила його в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі просила скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.09.2023 року за позовом ПАТ «Смілянський машинобудівний завод» про визнання недійсним договір дарування та скасування реєстраційних дій, за участі третьої особи ОСОБА_3 та ухвалити нове рішення про задоволення позову у даній справі.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 05 березня 2024 року апеляційну скаргу представника АТ «Смілянський машинобудівний завод» - адвокат Беніцької В.І. залишено без задоволення. Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 вересня 2023 року залишено без змін.

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до Черкаського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанцій.

В обґрунтування доводів своєї заяви відповідач зазначила, що на розгляді Черкаського апеляційного суду перебувала справа за позовом Акціонерного товариства «Смілянський машинобудівний завод» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Новікова Ігоря Миколайовича про визнання недійсним договору дарування та скасування реєстраційних дій.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у апеляційну скаргу представника АТ «Смілянський машинобудівний завод» - Беніцької В.І. - залишено без задоволення, а рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.09.2023 року без змін.

Вважає, що понесені відповідачкою судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 5000 грн. мають бути покладені на позивача.

Просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з АТ «Смілянський машинобудівний завод» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3)судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Перевіривши доводи заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу, вважає, що вона підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою вказаної статті ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

При цьому відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27 липня 2022 року у справі №686/28627/18, витрати на професійну правову допомогу можуть відшкодовуватись незалежно від того, оплачені вони стороною до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування, чи будуть оплачені лише в майбутньому.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо)

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19), постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс) та постанові від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 листопада 2023 року представник відповідачки Петренко О.В. направив до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу АТ «Смілянський машинобудівний завод», в якому зазначив, що відповідачка має намір стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в апеляційному суді у разі наявності підстав їх стягнення та остаточні докази понесення зазначених судових витрат будуть заявлені і пред`явлені до суду після ухвали основного рішення протягом строку встановлений п.8 ст. 141 ЦПК України.

05 березня 2024 року під час апеляційного розгляду справи було прийнято постанову за наслідками розгляду апеляційної скарги представника АТ «Смілянський машинобудівний завод» - адвоката Беніцької В.І.

11 березня 2024 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до Черкаського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання стягнення судових витрат на правову допомогу, яку відповідачка понесла в суді апеляційної інстанції під час розгляду справи.

Враховуючи вище встановлені обставини, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 дотримано процесуальний порядок та строки звернення до суду апеляційної інстанції з відповідною заявою про вирішення питання щодо стягнення судових витрат на правову (правничу) допомогу, яку вона понесла в суді апеляційної інстанції під час розгляду справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу в матеріалах справи наявні докази, а саме: оригінал договору про надання правничої допомоги № б/н від 10.11.2023 року; оригінал квитанції про оплату вартості наданої адвокатом правової допомоги від 06.03.2024 року за № 06/03/24-1; оригінал акта виконаних робіт від 06.03.2024 року; детальний опис робіт, наданих адвокатом, та їх вартість від 06.03.2024 року, підготовленого адвокатом Петренком О.В.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, в матеріалах справи відсутня заява позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Таким чином, за змістом ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним.

На думку колегії суддів, загальний розмір витрат в розмірі 5000,00 грн. буде відповідати принципу співмірності виконаній роботі адвоката відповідача в частині підготовки та оформлення відзиву на апеляційну скаргу та участь в судових засідання в апеляційній інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви щодо розподілу судових витрат під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та вважає, що такі витрати у розмірі 5000,00 грн. повинні бути стягнуті з АТ «Смілянський машинобудівний завод» на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених під час розгляду апеляційної скарги представника Акціонерного товариства «Смілянський машинобудівний завод» - адвоката Беніцької Валентини Іванівни на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 вересня 2023 року - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Смілянський машинобудівний завод» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи 703/3624/22 в розмірі 5000,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 19 березня 2024 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді Л.І. Василенко

О.В. Карпенко