Рішення

від 26.02.2024 по справі 350/479/23

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/479/23

Номер провадження 2/350/24/2024

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

представника позивача адвоката Мушинського В.Т.,

представника відповідача адвоката Лютана З.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Спаська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області про усунення порушень правил добросусідства, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою-

установив:

У своїй позовній заяві представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мушинський В.Т просить суд ухвалити рішення, яким зобов`язати ОСОБА_2 усунути порушення правил добросусідства, а саме: не чинити перешкод в користуванні існуючою водостічною канавою для відведення стічних вод, що проходить через його господарство в АДРЕСА_1 та зобов`язати його не перекривати, а впорядкувати та прочистити існуючу водостічну канаву. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зіслався на те, що ОСОБА_1 є співвласником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 доводиться позивачу сусідом, оскільки їхні земельні ділянки межують між собою. По межі земельної ділянки ОСОБА_3 постійно проходила та проходить канава для відведення стічних вод, яка перед земельною ділянкою позивача повертає і проходить по земельній ділянці відповідача. На даний час, на межі з земельною ділянкою позивача, відповідач перекрив існуючу водостічну канаву, чим створює позивачу перешкоди по відведенню грунтових вод, та сприяє затопленню його домогосподарства. Вода тепер протікає біля будівлі літньої кухні позивача і далі через подвір`я до річки. В літній кухні замокає підлога, появилася на стінах цвіль тим самим нищиться майно позивача.

З цього приводу позивач звертався до Спаської сільської ради ОТГ. На місце виходила комісія сільської ради, яка своїм актом від 26.04.2021, що затверджений Спаською сільською радою від 06.05.2021, зобов`язала відповідача та ОСОБА_3 забрати перешкоди для відведення стічних вод та рекомендувала: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 встановити септики для відведення витоків із вигрібної ями, що спричиняють отруєння ґрунтових вод та не заперечувати відведенню природніх ґрунтових вод через земельну ділянку ОСОБА_2 . Однак, відповідач проігнорував вищезгадане рішення Спаської сільської ради. Перешкоди для відведення природніх ґрунтових вод не забрав.

На повторне звернення про вирішення земельного спору комісія Спаської сільської ради своїм актом обстеження домогосподарств від 08.08.2022 рекомендувала: ОСОБА_3 відновити водовідведення із свого господарства, здійснивши прочищення (відновлення) існуючої канави через подвір`я ОСОБА_2 . Але у зв`язку з тим, що підступають ґрунтові води в нижній частині городу ОСОБА_3 рекомендувала ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 впорядкувати існуючу канаву, яка проходить через земельну ділянку ОСОБА_2 .

На будь які зауваження позивача щодо усунення перешкод в користуванні існуючою водостічною канавою, відповідач відповідає агресією, а Спаська сільська рада самоусунулась від вирішення даного земельного спору. Викладені обставини змушують його звертатись за захистом своїх законних прав та інтересів до суду.

20.04.2023 від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гордія В.Г. надійшов відзив на позовну заяву. Як на підставу заперечення проти позову, представник відповідача вказав, що не згідний з позовною вимогою про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Вважає її безпідставною внаслідок наявності двох власників будинковолодіння по АДРЕСА_2 . Позивач є власником 1/2 частини згаданого будинковолодіння в ідеальній частині, друга половина будинковолодіння належить ОСОБА_6 . Таким чином, невідомо для кого із власників будинковолодіння, на думку позивача, виникли перешкоди.

Крім того, виходячи із фактичних обставин справи, які відповідають плану забудови земельної ділянки ОСОБА_6 на підставі рішення виконкому Липовицької сільської ради від 10 листопада 2006 року з якого видно, що сторони ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є межівниками. Їхні земельні ділянки розмежовані металевою огорожею на бетонній основі. Стосовно встановленої межі спору не існує. Заїзд до згаданих господарств (земельних ділянок) до кожного господарства окремо з проектної вулиці Шевченка, яка проходить поза річкою Липівка з приводу чого спору не існує.

ОСОБА_2 при виготовлені проектної документації на будівництво житлового будинку та одержання Державного акту на право власності на земельну ділянку погодив межі земельної ділянки із межівниками в тому числі з ОСОБА_1 , який особисто підписав акт погодження меж. Погодження меж із ОСОБА_2 , підписав ОСОБА_3 . Спірних питань при узгодженні меж не виникло.

ОСОБА_6 отримав будівельний паспорт на будівництво господарської будівлі ( літньої кухні), яка на даний час підмокає внаслідок стічних природних вод. При отриманні будівельного паспорта ОСОБА_6 та ОСОБА_1 не порушували питання куди саме будуть стікати грунтові води в той час коли вони збудують літню кухню. Літня кухня збудована на віддалі 3 метрів від наявної бетонної межі. Господарською спорудою - літньою кухнею ОСОБА_6 та ОСОБА_1 створили перешкоду для стічної води, яка поступає із земельної ділянки ОСОБА_3 до межі земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Позивач ОСОБА_1 з метою спрямувати стічні води які поступають із земельної ділянки ОСОБА_3 намагається стічні води пустити через садибу (город і подвір`я) ОСОБА_2 довжиною 20 м. поперек садиби. В той час сам ОСОБА_1 має можливість стічну воду відвести по своїй земельній ділянці поруч металевої огорожі, яка є в наявності між огорожею і літньою кухнею. Позивач цього не бажає зробити а хоче скористатись бувшою канавою, яка існувала між господарствами ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . ОСОБА_1 не врахував, що існуюча канава між господарствами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 існувала оскільки ці господарства існували окремо і згадана канава не була облаштована на правових підставах, це було їх особисте бажання, як добросусідські відносини.

Оскільки спір між сторонами стосовно стічної води є триваючим комісія Липовецької сільської ради 12.06.2020 склала акт яким рекомендує ОСОБА_3 за згодою ОСОБА_1 влаштувати стічну канаву для дощових вод. Згаданий акт затверджений рішенням сесії Липовецької сільської ради від 21.06.2020. Актом комісії сільської рад та рішення сесії від 21.06.2020 не згадують та не рекомендують використовувати канаву яка раніше існувала між бувшими сусідами (межівниками) ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яка ліквідована ОСОБА_2 з часу коли він викупив земельну ділянку в ОСОБА_9 більше 10 років тому. Просить в позові ОСОБА_1 відмовити.

25.04.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вказав, що відповідач порушує правила добросусідства, а саме: перекрив існуючу канаву для стічних дощових вод та створив перешкоду по відведенню ґрунтових вод, що спричиняє затопленню домогосподарства позивача.

У відзиві відповідач стверджує, що позивач своєю господарською спорудою - літньою кухнею створив перешкоду для стічної води, яка поступає з земельної ділянки іншого сусіда ОСОБА_3 , з яким межує земельна ділянка позивача, тим самим спричиняючи її замокання. Дані твердження є безпідставними, оскільки канава для стічних вод з діда-прадіда проходила і проходить по межі земельної ділянки ОСОБА_3 . Перед земельною ділянкою позивача канава робила поворот на земельну ділянку відповідача і далі продовжувалася проходити по його земельній ділянці. Відстань від місця, де канава робить поворот на ділянку відповідача, до літньої кухні позивача сягає 2 метри. Натомість відповідачем на підтвердження своїх слів не подано жодного доказу того, що канава для стічних вод проходила саме через те місце, де збудована літня кухня позивача. Також у відзиві відповідач наголошує, що позивач бажає скористатися бувшою канавою, яка існувала між господарствами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Але відповідачем жодного разу не було заявлено претензій щодо посягання на його земельну ділянку зі сторони позивача. Більше того, відповідач стверджує, що канава для стічних вод існувала між бувшими сусідами (межівниками) ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , але викупивши земельну ділянку у ОСОБА_9 , відповідач ліквідував (перекопав) канаву. Отже, як вже зазначалося у позовній заяві, і дане твердження підтверджується відповідачем, канава для відведення стічних вод постійно проходила і проходить по межі земельної ділянки ОСОБА_3 , та земельній ділянці відповідача (бувша межа земельних ділянок відповідача і ОСОБА_9 ) і яка ліквідована ним.

Щодо господарської будівлі - літньої кухні позивача, то як вбачається з документів, поданих відповідачем, вона була збудована і запущена в експлуатацію у 2007 році. Будівництво літньої кухні було погоджено рішенням Липовецької сільської ради від 19.11.2006 на підставі проекту будівництва господарських будівель від 19.11.2006, та акту розбивки будівель у натурі від 26.11.2006. Жоден з поданих документів не містить інформації, що через земельну ділянку на якій узгоджено будівництво літньої кухні проходить канава для стічних дощових вод. З 2007 року підтоплення господарства позивача не спостерігалося, оскільки стічні води рухалися у звичному своєму русі по канаві, яка існувала. Замокання ж і підтоплення господарства позивача почалося з 2019 року, з того часу, як відповідач перекопав канаву і тим самим перекрив рух стічним водам. Твердження відповідача про те, що органом місцевого самоврядування не рекомендовано використовувати канаву, що раніше існувала між відповідачем і ОСОБА_9 і яку перекопав відповідач не відповідають дійсності. У позовній заяві подано копії витягів рішення Спаської сільської ради ОТГ від 06.05.2021 та від 08.08.2022, якими було зобов`язано відповідача та ОСОБА_3 «забрати перешкоди для відведення стічних вод та рекомендувала ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 впорядкувати існуючу канаву, яка проходить через земельну ділянку ОСОБА_2 ». На даний час відповідач рішення Спаської сільської ради не виконав. Перешкоди для відведення природніх ґрунтових вод не забрав, чим порушує права позивача у користуванні його земельною ділянкою.

16.05.2023 від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому вказано, що відповідь позивача на відзив відповідача на позовну заяву не можна брати до уваги оскільки позивач не розуміє поняття добросусідства (тобто нормальних стосунків між сусідами). Позивач вважає, що йому як сусідові ОСОБА_2 дозволено без правових підстав користуватися земельною ділянкою ОСОБА_2 і тим самим причиняє шкоду ОСОБА_2 , який не може повністю реалізувати своє право власності на земельну ділянку, яка передана йому у власність.

Земельна ділянка ОСОБА_2 чітко відмежована, без будь-яких обтяжень, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку. Земельній ділянці ОСОБА_2 присвоєний кадастровий номер. Межі земельних ділянок позивача та ОСОБА_2 узгодженні з позивачем. Генеральним планом забудови с.Липовиця не передбачено водовідведення стічних грунтових вод, які накопичуються на земельній ділянці ОСОБА_10 , а дальше штучно їх не пускає сам позивач по своїй земельній ділянці хоча для того має можливості. Тим сам створив перешкоду, яку хоче вирішити за рахунок земельної ділянки ОСОБА_2 і такі дії рахує добросусідськими.

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 02.06.2023 зобов`язано голову Спаської сільської ради Калуського району створити комісію з представників земельного та архітектурного відділів, та з участю сторін провести обстеження земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 25.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги з викладених в позовній заяві підстав. Крім того суду пояснив, що між земельними ділянками ОСОБА_3 і земельної ділянкою ОСОБА_2 , яка була придбана ОСОБА_2 у ОСОБА_11 приблизно двадцять років тому, викопана стічна канава, яка не доходячи до земельної ділянки ОСОБА_1 , повертає на подвір`я ОСОБА_2 . Таким чином вода рухається по стічній канаві, що викопана між земельними ділянками ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у напрямку через подвір`я ОСОБА_2 . Йому відомо, що стічну канаву було викопано років 200 назад прадідами домоволодінь ОСОБА_3 та ОСОБА_12 з метою відведення гірської води з їхніх земельних ділянок. Приблизно двадцять років тому ОСОБА_2 купив земельну ділянку у ОСОБА_11 разом з стічною канавою, яка проходить через земельну ділянку (подвір`я) ОСОБА_11 .

Коли він будував літню кухню, то розраховував, що його сусіди ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , між земельними ділянками, яких проходить стічна кава, не будуть при користуванні своїми земельними ділянками вчиняти йому незручності. Наразі, щоби вирити стічну канаву вздовж бетонної огорожі через все подвір`я довжиною 70 м. необхідно наймати екскаватор і розривати все подвір`я. Але, він немає жодного відношення до стічної канави, яка походить між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і біля його земельної ділянки повертає на земельну ділянку ОСОБА_2 . Дана стічна канава не проходить через його земельну ділянку.

У нього не має спору з сусідом ОСОБА_3 . Однак, інший сусід, ОСОБА_2 , вирішив на площі шириною 5 м. облаштувати маленький огородик. Для чого перекопав стічну яму, яка біля його земельної ділянки повертає на його земельну ділянку. В зв`язку з цим, вода яка текла стічною канавою, що проходить між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , уже не тече через земельну ділянку (подвір`я) ОСОБА_2 , а тече між парканом і літньою кутньою через все його подвір`я і підтоплює його літню кухню. Іншого шляху для відведення води не існує, просив позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, його представники адвокати Гордій В.Г. та ОСОБА_13 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували. Так, адвокат Гордій В.Г. суду пояснив, що Генеральним планом забудови с. Липовиця, не передбачено використання земельної ділянки ОСОБА_2 для облаштування канави (чи її відновлення) для стічних вод, які поступають із земельної ділянки ОСОБА_3 . ОСОБА_1 внаслідок будівництва літньої кухні стримує поступаючи води. Тобто позивач сам створив перешкоду і хоче її усунути за рахунок земельної ділянки ОСОБА_2 .. ОСОБА_1 не бажає для стічних вод облаштувати канаву для стічних вод по своїй земельній ділянці і відвести її до річки, як це робить кожний землекористувач своєї земельної ділянки згаданого регіону. Хоче проблему яка створилася стосовно стічної води вирішити за рахунок земельної ділянки ОСОБА_2 , але такого питання не порушує ОСОБА_3 хоча вода поступає з його земельної ділянки. При тому позивач не врахував, що для облаштування канави для стічних вод за рахунок земельної ділянки ОСОБА_2 необхідно частину земельної ділянки вилучити у ОСОБА_2 та передати в комунальну власність. Це питання компетенції Спаської сільської ради, яка не вирішувала цього питання, але невідомо з яких підстав склала акт і рішенням сесії пропонує ОСОБА_3 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 облаштувати канаву, яка в минулому існувала між землекористувачами ОСОБА_8 та ОСОБА_14 . Однак позивач ОСОБА_1 з таким питанням не звертався до сільської ради, як органу місцевого самоврядування. Одне бажання позивача не можна рахувати, що порушено будь-яке його цивільне право тому посилання позивача на захист порушеного права в порядку ст.ст. 15,16 ЦК України є безпідставним.

Адвокат Лютан З.Й., який діє як представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову. ОСОБА_2 не бажає, щоб вода, що стікає із земельних ділянок сусідніх землекористувачів протікала через його земельну ділянку, оскільки від цього йому створюються негативні наслідки у вигляді затоплення городини. Жодних даних про існування водовідведення через ділянку ОСОБА_2 не вказано в документах власності сторін, тому таке необхідно провести шляхом відповідного проектування, та визначити за рахунок по чиїй ділянці слід прокласти канаву. Наявність фоси, впоперек земельної ділянки відповідача, чинить йому перешкоди, тому він як власник своєї ділянки вправі таку ліквідувати, що він і зробив.

Представник третьої особи ОСОБА_15 в судовому засіданні підтримував вимоги позивача та зазначив, що відведення грунтових та поверхневих стічних вод можливе тільки через ділянку ОСОБА_2 . Єдиним варіантом відведення грунтових та поверхневих вод є канава, яка існувала десятиліттями і прокладена по земельній ділянці ОСОБА_2 . У правовстановлюючому документі на земельну ділянку ОСОБА_2 дійсно відсутні обмеження у вигляді існування канави, однак таке пояснюється тим, що представники землевпорядної організації проводили обстеження під час відсутності води у канаві, тому і не занесли такі відомості (обмеження) до Державного земельного кадастру.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_16 дав показання про те, що він 29.09.2023 провів експертизу згідно заяви адвоката ОСОБА_17 . Під час виготовлення експертизи, він використовував надані документи, а також був на місці розташування спірної канави. Він, як експерт повідомлений про кримінальну відповідальність, тому висновок в повній мірі відповідає вимогам судової експертизи. Стверджує, що немає технічної можливості відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва облаштувати водовідну стічну канаву між літньою кухнею ОСОБА_1 та земельною ділянки ОСОБА_2 , а прокладання канави у цьому місці призведе до негативних наслідків, а саме буде пошкоджена огорожа, а головне може бути підмито фундамент літньої кухні. Будь-які бетонні укріплення стічної канави, якщо б її прокласти між літньою кухнею позивача та парканом ОСОБА_2 , не є запобіжниками для захисту будівлі ОСОБА_1 , оскільки канава з бетону зовсім не захищає від промерзання фундаменту. Найбільш прийнятним є відведення води по вже існуючому стану, тобто по ділянці ОСОБА_2 .

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що спірна стічна канава існувала на протязі багатьох років на ділянці, яку він продав ОСОБА_2 . Спірною фосою вода стікає з гори аж до самої річки. Існування даної канави є єдиним варіантом відведення поверхневої води.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону ( ст.5 ЦПК України).

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо ).

Згідно ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею певних дій, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як встановлено в судовому засіданні сторони є сусідами та проживають за адресою АДРЕСА_2 ( ОСОБА_1 ) та АДРЕСА_1 ( ОСОБА_2 ) в с.Липовиця Калуського району Івано-Франківської області.

З пояснень сторін та свідків встановлено, що прокладання канави через земельну ділянку позивача не є можливим. Водовідвідна канава прокладена по земельній ділянці ОСОБА_2 , яку відповідач закидав камінням, чим створив неможливість протікання поверхневих стічних вод, які спрямовуються на земельну ділянку позивача ОСОБА_1 .

Отже, між сторонами виникла суперечка щодо усунення перешкод у користуванні канавою для відведення стічних вод, яка проходить через земельну ділянку відповідача, у зв`язку з чим позивач по справі неодноразово звертався в Спаську сільську раду (а.с.5-7, 52).

Комісією сільської ради за наслідками обстеження господарств в АДРЕСА_1 надано висновок №950/02-16 від 30.06.2023 (а.с.83) яким встановлено, що у разі підняття ґрунтових вод візуально вода спрямовується і рухається по канаві у напрямку земельної ділянки ОСОБА_2 . Водовідведення з земельної ділянки ОСОБА_1 через земельну ділянку ОСОБА_2 можливе. ОСОБА_2 створює перешкоди в русі природних вод по канаві закиданням її камінням та перекриття шифером.

Оглянуті в судовому засіданні відео та фотоматеріали, підтверджують, що ОСОБА_2 створює перешкоди в русі природніх поверхневих вод по канаві, яка прокладена по земельній ділянці відповідача, закидавши канаву камінням, що в свою чергу створює позивачу перешкоди.

Відсутність технічної можливості облаштувати водовідведення між літньою кухнею позивача ОСОБА_1 та земельною ділянкою відповідача ОСОБА_2 підтверджено висновком експерта №17/Е від 22.09.2023 (а.с.118-150).

Експерт ОСОБА_16 підтвердив суду неможливість облаштуваня водовідної стічної канави між літньою кухнею ОСОБА_1 та земельною ділянки ОСОБА_2 . Ствердив, що прокладання канави у цьому місці може призвести до негативних наслідків, вважає, що найбільш прийнятним є відведення води по вже існуючому стану, тобто по ділянці ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Оцінюючи та аналізуючи надані сторонами на підтвердження та заперечення позову докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки в судовому засіданні доведено існування водовідвідної канави через земельну ділянку відповідача ОСОБА_2 . Встановлено факт створення відповідачем перешкод позивачу в користуванні земельною ділянкою, що по АДРЕСА_2 шляхом перекриття водостічної канави, по якій передбачено протікання поверхневих стічних вод, які спрямовуються під будівлю ОСОБА_1 .

За таких обставин, ОСОБА_2 , слід зобов`язати усунути перешкоди в користуванні канавою для відведення стічних вод, яка проходить через земельну ділянку з кадастровим номером 2624882901010020031, що в АДРЕСА_1 , шляхом її очищення для безперешкодного проходження стічних вод та заборони перекривати її у будь-який спосіб в майбутньому.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Задоволити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Спаська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області про усунення порушень правил добросусідства, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні канавою для відведення стічних вод, яка проходить через земельну ділянку з кадастровим номером 2624882901010020031, що в АДРЕСА_1 , шляхом її очищення для безперешкодного проходження стічних вод та заборони перекривати її у будь-який спосіб в майбутньому.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05.03.2024.

Суддя: