Ухвала

від 05.03.2024 по справі 642/887/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

05.03.2024

Справа № 642/887/24

Провадження № 1-кс/642/754/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській областімайора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про арешт майна, у кримінальному провадженні №42022222030000029 від 07.02.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 , ч. 2 ст.366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Відділуполіції №2Харківського районногоуправління поліції№ 3 Головногоуправління Національноїполіції вХарківській областімайор поліції ОСОБА_3 звернувся до Ленінського районного суду м.Харкова із погодженим прокурором клопотанням про накладення арешту на майно.

В обґрунтування зазначив, що у провадженні СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022222030000029 від 07.02.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 , ч. 2 ст.366 КК України,по факту заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем, та службового підроблення, що потягло за собою тяжкі наслідки.

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , наказом № 2076/ОС від 08.10.2020 АТ «Укрзалізниця» призначений на посаду начальника структурного підрозділу «Служба з управління майновими та земельними ресурсами» РФ « Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» і, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, являвся службовою особою.

ОСОБА_4 , працюючи на вищевказаній посаді, діючі умисно , із корисливих мотивів в інтересах третіх осіб, а саме ТОВ «Науково-виробничий інститут «УКРЗЕМСЕРВІС», всупереч інтересам потерпілого - РФ «ПЗ» АТ «Українська залізниця», зловживаючи своїм службовим становищем, в період часу з 18.12.2020 по 26.10.2021 став на шлях вчинення кримінальних правопорушень, а саме заволодіння грошовими коштами, шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою домовленістю групою осіб, в особливо великих розмірах та службового підроблення за наступних обставин.

Так,18.12.2020року міжзамовником АТ «Українська залізниця» вособі начальникаструктурного підрозділу»Служба зуправління майновимиі земельнимиресурсами» РФ «Південна залізниця»АТ «Українськазалізниця» ОСОБА_4 та заступникадиректора регіональноїфілії зінфраструктури РФ« Південназалізниця» АТ«Українська залізниця» ОСОБА_6 із виконавцем ТОВ «Науково-виробничий інститут «УКРЗЕМСЕРВІС» в особі директора ТОВ «Науково-виробничий інститут «УКРЗЕМСЕРВІС» ОСОБА_7 ,як переможцем тендерних закупівель, було укладено договір № П\НКМ- 201502\НЮ від 18.12.2020 про надання послуги землевпорядних робіт з переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Одержувачем послуг і платником послуг відповідно умов договору є АТ «Українська залізниця».

Згідно умов договору № П\НКМ- 201502\НЮ від 18.12.2020 про надання послуг землевпорядних робіт з переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки , замовник АТ «Українська залізниця» доручає, а виконавець ТОВ «Науково-виробничий інститут «УКРЗЕМСЕРВІС» зобов`язується за завданням замовника надати послуги землевпорядних робіт з оформлення \переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, а ЗАМОВНИК - АТ «Українська залізниця» зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги, при цьому ціна договору дорівнює загальній вартості послуги, та становить 10 472000 грн.

ОСОБА_4 ,діючи вгрупі таза попередньоюдомовленістю з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , будучи достеменно обізнаним, що вартість фактично наданих ТОВ «Науково-виробничий інститут «УКРЗЕМСЕРВІС»послуг в рамках договору П\НКМ- 201502\НЮ від 18.12.2020 з розроблення документації із землеустрою, для формування земельних ділянок та державної реєстрації права постійного користування земельними ділянками АТ «Українська залізниця» за адресою :

м.КременчукПолтавської області(державний актна правопостійного користування11ПЛ 002439 від 25.01.2001 (560,2136 га),

м.Лубни Полтавськоїобласті (державний актна правопостійного користування11ПЛ 002289 від 23.05.2002 (99,8592 га),

смт. Новооріхівка, Полтавської області, (державний актна правопостійного користування 11ПЛ 001151 від 30.01.2004 (14,1773 га),

складає 8722 020 грн., і при проведенні розрахунку вартості даних вишукувань має застосовуватися розрахунковий показник 674,2051 га, діючи умисно в інтересах ТОВ «Науково-виробничий інститут «УКРЗЕМСЕРВІС», при проведенні розрахунку вартості наданих послуг, згідно висновку експерта № 27\05-2023 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 27.05.2023, застосували:

- завищення площі земельних ділянок як розрахункового показника на 129, 6973 га;

- скасовані на момент укладання договору «Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг», які були раніше затверджені наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України № 97\298\124 від 15.06.2001 р., скасовані наказом № 83\411\625 від 05.04.2016:

1) Закладка межових знаків, грунтових реперів, центрів полігонометрії. Категорія складності 11.Розрахункоий показник : (репер)межовий знак);

2) Складання документів, що посвідчують право власності на землю або право користування землею. Підготовчі роботи. Розрахунковий показник : (об`єкт);

3) Установлення (відновлення) меж землекористування. Природна категорія складності 1V.Розрахунковий показник: (землекористування);

4) Установлення (відновлення) меж землекористування. Природна категорія складності 111.Розрахунковий показник: (км. межі, що встановлюється);

5) Складання, викреслювання кадастрових планів меж земельних ділянок .Розрахунковий показник: (об`єкт);

6) Складання, викреслювання кадастрових планів меж земельних ділянок .Розрахунковий показник: (тис. га території);

7) Опис і погодження меж землекористування. Розрахунковий показник (об`єкт);

8) Вирахування загальної площі землекористування (планшета, ділянки) за координатами крапок окружної границі (настільна ЕКВМ).

- коефіцієнти (поправки), які не розповсюджуються на дані види робіт:

1)Коефіцієнт (поправка) П2=1,15 п.15загальної частини розділу VІІ ( на даний час розрахунки камеральних робіт не проводяться на настільних ЕВМ) ,- який на даний час не використовується у зв`язку з відсутністю такого обладнання;

2) Коефіцієнт (поправка) П3=1,15 ЗЦВР-82 (ЗЦВР ч.1 п. 1 «Загальні положення.)- даний коефіцієнт передбачений частиною 1 та не розповсюджується на частину V11.,

що в подальшому призвело до штучного необґрунтованого завищення вартості виконаних проектно-вишукувальних робіт, визначених договором П\НКМ-201502\НЮ від 18.12.2020 на суму 1740980 грн.

В подальшому, ОСОБА_7 , діючи вгрупі з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , реалізуючисвій злочиннийумисел,будучи поінформованоюпро вказаніумови особистонею укладеногота підписаногодоговору,діючи ,як службоваособа,усвідомлюючи суспільнонебезпечний характерсвоїх дій,зловживаючи своїмслужбовим становищем,з метоюнезаконного заволодіннячужим майном грошовимикоштами АТ«Українська залізниця», діючи в період часу з 30.06.2021 по 20.08.021 в робочий час (у період з 08 год. 00 хв. до 17 год.00 хв., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено)подала як директор ТОВ «Науково-виробничий інститут «УКРЗЕМСЕРВІС» до РФ «ПЗ`АТ`УЗ»,розташованого за адресою:м.Харків вул.Євгена Котляра,7 актиздачі-прийманнянаданих послугза договоромП\НКМ-201502\НЮвід 18.12.2020,які особистов дніскладання ,зазначені вактах,підписала таскріпила печаткою,надававши статусдостовірності зазначенимвище завідомопідробленим актам ,після чого,реалізуючи свійзлочинний намір ОСОБА_7 , надала на підпис дані завідомо підроблені акти співвиконавцям злочину:заступнику директоравиконавчого регіональноїфілії зінфраструктури РФ« Південназалізниця» АТ«Українська залізниця» ОСОБА_6 , таначальнику структурногопідрозділу «Службаз управліннямайновими таземельними ресурсами»РФ «Південна залізниця»АТ «Українськазалізниця» ОСОБА_4 ,після чогоостанні,реалізуючи своючастину злочинноїдомовленості, користуючисьпотуранням збоку першогозаступника директоравиконавчого «Південна залізниця»АТ «Українськазалізниця» ОСОБА_8 ,надали йому напідпис данізавідомо підроблені акти,тобто ОСОБА_7 ,реалізуючи злочиннийнамір підписалаакти приймання-передачінаданих послугу уповноваженихосіб напідписання актівприймання-передачіробіт відімені РФ «ПЗ`АТ`УЗ» та передала дані документи до РФ « Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» для отримання завищеної оплати вишукувальних за договором П\НКМ- 201502\НЮ від 18.12.2020.

На підставі внесення завідомо неправдивих відомостей до наступних офіційних документів: платником - СТ «Служба колії» Регіональної філії «Південна залізниця» код ЄДРПУО 40075815 з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 відкритому в АТ «Ощадбанк» МФО: 351823, проведено розрахунки за договоромП\НКМ-201502\НЮвід 18.12.2020 насуму 10472000 грн.,з яких,внаслідок вчинення протиправних дій з боку ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , на розрахунковий рахунок належний ТОВ «НВІ УКРЗЕМСЕРВІС»(код36396960) НОМЕР_2 в ПАТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩПДЖЕНЬ», згідно висновку експерта № СЕ-19\121-23\12568-ЕК від 29.06.2023 розмір оплати грошових коштів за надані послуги за договором П\НКМ-201502\НЮвід 18.12.2020 замовником Регіональною філією«Південна залізниця»АТ «Українськазалізниця» наадресу ТОВ «НВІ УКРЗЕМСЕРВІС»надлишково перераховані грошовікошти занадані послугина 1740980 грн.,тобто зайво перераховані державні кошти у особливо великих розмірах.

Внаслідок умисних протиправних дій вчинених в інтересах ТОВ «Науково-виробничий інститут «УКРЗЕМСЕРВІС» всупереч інтересівРФ «ПЗ"АТ «Українськазалізниця»,що виразилисяв заволодінні грошовими коштамив особливо великихрозмірах вчиненими ОСОБА_4 запопередньою домовленістюта вгрупі з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , шляхомзловживання своїмслужбовим становищемі внесеннямнедостовірних данихдо офіційнихдокументів,потерпілому РФ«ПЗ» АТ«Українська залізниця»,внаслідок фактичнозавищеної вартостівиконаних робіт нанесенаматеріальна шкодав сумі1740980 грн., яка призвела до спричинення матеріальних збитків державним інтересам, в особі РФ«ПЗ`АТ «Українська залізниця», у великих розмірах, що в 650 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України тобто в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах та в складанні службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, що спричинило тяжкі наслідки.

16.02.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Харків Харківської області, українцю, громадянину України, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючому за адресою: АДРЕСА_2 , працюючому на посаді начальника структурного підрозділу «Служба з управління майновими та земельними ресурсами» РФ «ПЗ`АТ «УЗ», раніше не судимому - повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст.191 ч 5, 366 ч. 2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст.366 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 366315048 ОСОБА_4 на праві власності належить :

-земельна ділянка ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 932520863220) з кадастровим номером 6322082000:04:000:0067 площею 0,1 га з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва Харківська область Дергачівський район с\р Русько-Лозівська;

-земельна ділянка (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 932520863220) з кадастровим номером 6322056501:00:000:0594 площею 0, 2127 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ;

-об`єкт нерухомого майна -гаражний бокс № НОМЕР_3 літ «Ж-1», загальною площею 36,7 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 732418563101)

-земельна ділянка ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677651863220) з кадастровим номером 6322056501:04:000:0589 площею 0,8 га з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості, вартістю 25000 грн.;

-земельна ділянка ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677605263220) з кадастровим номером 6322056501:00:000:0590 площею 1,8423 га з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості, вартістю 50000 грн.

Підозрюваному ОСОБА_4 інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Санкція ст. 191 ч. 5 КК України передбачає позбавлення волі від 7-ми до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років та з конфіскацією майна.

Зазначене вище майно по кримінальному провадженню необхідно арештувати у зв`язку з тим, що воно належить підозрюваному ОСОБА_6 на праві власності, а незастосування в свою чергу тимчасового позбавлення можливості будь-яких спосіб відчужувати це майно, може призвести до зникнення, втрати, пошкодження вказаного майна, що може перешкодити забезпеченню можливої конфіскації майна.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18.02.2016 року арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, підтвердили доводи, викладені у клопотанні на його обгрунтування, просили його задовольнити у повному обсязі.

Власник майна ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, вказав, що наміру відчужувати вказанеу клопотаннімайно тавчиняти діїякі призведутьдо зникнення,втрати,пошкодження вказаногомайна вінне має.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Жушман проти України» № 13223/05 від 28.05.2009 р. зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Як зазначено в ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

При цьому, відповідно до ч.ч.4, 6, 9-11 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у п.п.1-4 ч.1 ст.96-2 КК України.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Судом встановлено, що у провадженні СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022222030000029 від 07.02.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 , ч. 2 ст.366 КК України, по факту заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем, та службового підроблення, що потягло за собою тяжкі наслідки.

Як слідує із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні декількох корупційних особливо тяжких злочинів, передбачених ч.5 ст.191 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, та з конфіскацією майна, та ряді кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, передбачених ч.2 ст.366 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обґрунтованість пред`явленоїпідозри підтверджується: договором № П/НКМ-201502/НЮ від 18.12.2020, укладеним між РФ «ПЗ`АТ «УЗ» та ТОВ «НЗІ «УКРЗЕМСЕРВІС», наказом про призначення та посадовою інструкцією ОСОБА_4 , висновком судово - економічної експертизи № СЕ-19/121-23/12568-EК від 20.06.2023, висновком експерта № 27/05-2023 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 27.05.2023 та всіма іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КПК України.

Згідно пред`явленої підозри всупереч інтересів РФ «ПЗ» АТ «Українська залізниця», ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який потяг за собою тяжкі наслідки, у вигляді матеріальних збитків ДЕРЖАВІ на суму, що перевищує 1740 980 грн., яка призвела до спричинення матеріальних збитків державним інтересам, в особі РФ «ПЗ» АТ «Українська залізниця», що в 650 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до клопотання, Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 366315048 ОСОБА_4 на праві власності належить: земельна ділянка ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 932520863220) з кадастровим номером 6322082000:04:000:0067 площею 0,1 га з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва Харківська область Дергачівський район с\р Русько-Лозівська; земельна ділянка (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 932520863220) з кадастровим номером 6322056501:00:000:0594 площею 0, 2127 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; об`єкт нерухомого майна -гаражний бокс № НОМЕР_3 літ «Ж-1», загальною площею 36,7 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 732418563101); земельна ділянка ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677651863220) з кадастровим номером 6322056501:04:000:0589 площею 0,8 га з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості, вартістю 25000 грн.; земельна ділянка ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677605263220) з кадастровим номером 6322056501:00:000:0590 площею 1,8423 га з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості, вартістю 50000 грн.

Посилаючись на необхідність уникнення можливості втрати, зникнення, пошкодження вказаного майна, що унеможливіть забезпечення конфіскації майна, яка передбачена санкцією ч.5 ст.191 КК України та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий та прокурор просив накласти арешт на вищенаведене майно.

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Отже, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні декількох корупційних особливо тяжких злочинів, передбачених ч.5 ст.191 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, та з конфіскацією майна, а тому клопотання слідчого про накладення арешту на майно, яке належить підозрюваному на праві власності, з метою уникнення можливості втрати, зникнення, пошкодження вказаного майна, є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам п.п.3,4 ч.2 ст.170 КПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з ч.4 ст.173 КПК України, вирішуючи питання про арешт майна, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Як вбачається з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Окрім того, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно зі ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість конфіскації майна як виду покарання з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання на накладення арешту на вказане майно.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171-173 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській областімайора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про арешт майна, у кримінальному провадженні №42022222030000029від 07.02.2022,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.191,ч.2ст.366 ККУкраїни задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_4 , з метою забезпечення можливої конфіскації майна, заборонивши пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження:

- земельної ділянки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 932520863220) з кадастровим номером 6322082000:04:000:0067 площею 0,1 га з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва Харківська область Дергачівський район с\р Русько-Лозівська;

-земельної ділянки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 932520863220) з кадастровим номером 6322056501:00:000:0594 площею 0, 2127 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ;

-об`єкт нерухомого майна -гаражний бокс № НОМЕР_3 літ «Ж-1», загальною площею 36,7 кв.м, розташований за адресою : АДРЕСА_4 , ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 732418563101)

-земельної ділянки ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677651863220) з кадастровим номером 6322056501:04:000:0589 площею 0,8 га з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості, вартістю 25000 грн.;

-земельної ділянки ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677605263220) з кадастровим номером 6322056501:00:000:0590 площею 1,8423 га з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості, вартістю 50000 грн.

Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали суду доручити СВ відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 05.03.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1