Ухвала

від 26.03.2024 по справі 642/887/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 642/887/24 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1

Апеляційне провадження № 11-сс/818/344/24 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія тримання під вартою

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6 підозрюваного ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційну скаргу прокурора Новобоварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 22 лютого 2024 року, якою частково задоволено клопотання слідчого ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором Новобоварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42022222030000029 від 07 лютого 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, до 16 квітня 2024 року -

У С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

У провадженні слідчого відділу ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022222030000029 від 07.02.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 , ч. 2 ст.366 КК України.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у тому, що він будучи начальником структурного підрозділу «Служба з управління майновими та земельними ресурсами» РФ « Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» в інтересах третіх осіб, а саме ТОВ «Науково-виробничий інститут «УКРЗЕМСЕРВІС», всупереч інтересам потерпілого - РФ «ПЗ» АТ «Українська залізниця», в період часу з 18.12.2020 року по 26.10.2021 року за попередньою домовленістю з групою осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем і внесенням недостовірних даних до офіційних документів, внаслідок фактично завищеної вартості виконаних робіт завдав потерпілому РФ «ПЗ» АТ «Українська залізниця» матеріальну шкоду в сумі 1 740 980 грн., яка призвела до спричинення матеріальних збитків державним інтересам у великих розмірах, що в 650 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

16.02.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.

21.02.2024 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, та наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 22 лютого 2024 року частково задоволено клопотання слідчого.

Суд вирішив застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на два місяці, а саме до 16.04.2024 року включно, з покладенням на нього обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора або суду у даному кримінальному провадженні за першою вимогою; не відлучатися з Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; заборонити спілкування в будь-якій формі зі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 з приводу обставин у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до уповноваженого органу документ, що дає право на виїзд з України і в`їзд в Україну

Попереджено підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

На думку прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбачених ст.177 КПК України - окрім як тримання під вартою.

Позиції інших учасників судового провадження

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання вимог апеляційної скарги, пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Мотиви суду

Вирішуючи клопотання по суті слідчий суддя виходив з того, що з урахуванням ризиків, доведених слідчим та прокурором та їх ступеня, однак недоведеністю застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, вважав можливим застосувати до нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.2 ст. 181 КПК України).

На виконання вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини. Сама по собі наявність ризиків та обґрунтованої підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення не свідчить про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливість застосування інших запобіжних заходів.

Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Крім того, колегія суддів враховує рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти долученого Королівства», де зазначено, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий або прокурор доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, норма ч.4 ст.194 КПК України містить вказівку про те, що слідчий суддя, суд при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу має право застосувати більш м`який запобіжний захід, якщо прокурор не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбачених ст.177 КПК України. Тобто зі змісту цієї норми вбачається право слідчого судді на власний розсуд вирішувати, який запобіжний захід може забезпечити запобігання ризикам.

За таких обставин, законодавець залишив вирішення цього питання для суддівського розсуду, тобто можливості суддівської дискреції, а саме, право слідчого судді обирати між альтернативами, іншими більш м`якими запобіжними заходами, кожен з яких є законним, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу підозрюваної, справедливості й достатності обраного запобіжного заходу.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, підтверджується відомостями, доданими до клопотання слідчого, тому такі висновки слідчого судді є обґрунтованими та не оскаржуються в апеляційній скарзі, як прокурором, так і з цих підстав сторона захисту не подавала скаргу.

Зважуючи на такий обсяг відомостей, матеріали судового провадження об`єктивно свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв`язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_7 , до вчинення кримінальних правопорушень, згідно підозри.

Вказане свідчить про достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, але запобігання цим ризикам шляхом застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, згідно чинного КПК України - не виключається.

Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 КК України - тобто в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах та ч. 2 ст. 366 КК України - а саме в складанні службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, що спричинило тяжкі наслідки.

Разом з цим, у відповідності до вищенаведених норм закону, ті обставини, що ОСОБА_7 раніше не судимий, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання, колегія суддів вважає, що вказані обставини свідчать про наявність міцних соціальних зв`язків, що суттєво мінімізує існування ризику того, що підозрюваний може вдатись до спроб переховуватись від органу досудового розслідування, тому не обґрунтованими є доводи слідчого та прокурора щодо наявності підстав для обрання йому найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість злочину не може сама по собі слугувати виключною підставою для тримання особи під вартою, до чого прирівняно і домашній арешт.

Разом з цим, обґрунтованість підозри свідчить про достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що пов`язані з ризиками, але запобігти цим ризикам можливо шляхом застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який відповідно до справи ЄСПЛ «Манчіні проти Італії» прирівняно до позбавлення волі, тобто домашній арешт може цілком забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому належить врахувати те, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілого слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, статті 95, 224 КПК).

Таким чином, колегія суддів вважає, що обраний слідчим суддею запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не здатен запобігти ризикам незаконного впливу на іншого підозрюваного та на свідків у вказаному кримінальному провадженні, в т.ч. з метою схиляння їх до зміни раніше наданих показань, оскільки ризик впливу на свідків беззаперечно існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від підозрюваних та свідків та дослідження їх судом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що з огляду на те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, однак підозрюється у вчиненні, в тому числі, особливо тяжкого (корупційного) злочину, а тому цілодобовий домашній арешт з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та дотримання вимог ч.2 ст.28 КПК України, щодо проведення досудового розслідування у розумні строки.

Разом з цим, при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність цілодобового домашнього арешту, прокурор разом зі слідчим не позбавлений процесуальної можливості звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді щодо зміни запобіжного заходу на більш суворий.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час із покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8 частини 5 статті 194 КПК України.

Керуючись ст.404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Новобоварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 22 лютого 2024 року про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання щодо підозрюваного ОСОБА_7 - скасувати та постановити нову.

Клопотання слідчого ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором Новобоварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час, строком до 15 квітня 2024 року включно, заборонивши йому залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду з 21.00 год до 09.00 год наступного дня з правом переміщення до найближчого укриття у разі оголошення повітряної тривоги..

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та або/місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним (підозрюваними) та свідками у кримінальному провадженні №42022222030000029 від 07 лютого 2022 року;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час направити до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного для виконання.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Колегія суддів:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4