Постанова

від 28.02.2024 по справі 909/488/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р. Справа №909/488/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.

Суддів: Кравчук Н.М.,

Малех І.Б.

за участю секретаря судового засідання Кострик К.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , м.Івано-Фракнівськ

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2023 (суддя Валєєва Т.Е.)

у справі №909/488/21

за позовом: ОСОБА_2 , м.Івано-Франківськ, ОСОБА_1 , м.Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз", м.Івано-Франківськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство Перший український міжнародний банк, м.Київ

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз" (ідентифікаційний код 20538262), оформлене протоколом №2 від 20.01.2015, який засвідчений підписом 03.04.2019 адвокатом Борисовим О.С.

за участю представників сторін:

від позивачів: Хоптій М.В., Гач В.П.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи : Награбовський О. В.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 , позивач I) та ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач II) звернулись до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою (вх.№8261/21 від 26.05.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз" (далі ТОВ "Авторемгаз", відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Авторемгаз", оформлене протоколом №2 від 20.01.2015, який засвідчений підписом 03.04.2019 адвокатом Борисовим О.С.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2023 у задоволенні позову ОСОБА_2 , м.Івано-Франківськ, ОСОБА_1 , м.Івано-Франківськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз" (ідентифікаційний код 20538262), оформлене протоколом №2 від 20.01.2015, який засвідчений підписом 03.04.2019 адвокатом Борисовим О.С., відмовлено.

При ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачі не довели порушення їх прав оспорюваним рішенням загальних зборів учасників ТОВ Авторемгаз.

Крім того, позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Авторемгаз щодо надання згоди на внесення змін і доповнень до іпотечного договору №2 та підтвердження повноважень директора ТОВ Авторемгаз не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів позивачів у цих правовідносинах, не призведе до повернення майна у власність ТОВ Авторемгаз, на яке банк (АТ "ПУМБ") уже звернув стягнення, не відновить жодних майнових прав у спірних правовідносинах.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 , м.Івано-Франківськ, звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка надійшла до суду 28.11.2023.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини справи, визнано встановленими недоведені обставини, що мають значення по справі, зроблено висновки, що не відповідають фактичним обставинам справи, порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.

Зокрема, вимоги мотивовано тим, що рішення загальних зборів учасників ТОВ Авторемгаз, оформлене протоколом №2 від 20.01.2015, є недійсним, оскільки таке рішення позивачами - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , будучи єдиними учасниками ТОВ Авторемгаз, не приймалося, а підписи від імені учасників у такому рішенні є підробленими.

У зв`язку з чим, укладаючи додатковий договір до іпотечного договору, директор ТОВ "Авторемгаз" Гач В.П. діяв без відповідних повноважень. Як на правову підставу заявлених вимог апелянт посилається на ст. 41, 59, 60 Закону України Про господарські товариства, ст. 6 Закону України Про іпотеку, ст. 41 Закону України Про акціонерні товариства, ст. 15 Закону України Про кооперацію, постанову Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 №18, постанову Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин від 25.02.2016 №4.

Відтак, апелянт просить суд скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2023 у справі №909/488/21 і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа заперечила проти її задоволення, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У письмових поясненнях щодо апеляційної скарги третя особа, як іпотекодержатель заперечує щодо позовних вимог, вважаючи позицію позивачів щодо не проведення загальних зборів учасників ТОВ Авторемгаз від 20.01.2015, такими, що суперечать попереднім заявам (діям) позивачів у вигляді особистого підписання іпотечного договору, додаткових угод до нього. Також вважає, що обраний позивачами спосіб судового захисту є неефективним, оскільки не призведе до поновлення права власності на колишній предмет іпотеки за ТОВ Авторемгаз.

В судовому засіданні 28.02.2024 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив таку задоволити та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.

Представник третьої особи, який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, надав пояснення, в яких проти вимог апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Під час розгляду справи по суті позивачем було заявлено усне клопотання про відвід колегії суддів. Дане клопотання, зі слів позивача, обгрунтовано упередженістю колегії. Ухвалою суду від 28.02.24 року колегією суддів було відмовлено в задоволені заяви про відвід.

Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів звукозапису, згідно зі ст. 222 ГПК України та відбувалось в режимі відеоконференції у відповідності до ст.197 ГПК України.

Причини відкладення розгляду справи та процесуальні питання, пов`язані з розглядом справи, викладено в ухвалах суду.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

05.12.2006 рішенням загальних зборів учасників ТОВ Авторемгаз, оформленим протоколом №02/06, затверджено статут товариства (далі статут), який зареєстровано Івано-Франківським міськвиконкомом 02.02.2007 (а.с. 39-42 том ІІ).

Розділ 4 статуту регулює управління товариством та передбачає, зокрема:

- вищим органом товариства є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники товариства мають кількість голосів, пропорційно розміру їх часток в статутному капіталі (п. 4.1 статуту);

- збори учасників вважаються правомірними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як 60% голосів (п. 4.5 статуту);

- про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного (п. 4.11 статуту);

- виконавчим органом товариства є директор. Директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства та самостійно укладати правочини (п. 4.13 статуту).

Згідно з п. 1.3, 5.1 статуту учасниками ТОВ "Авторемгаз" є ОСОБА_3 (частка в статутному капіталі 5%) та ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі 95%).

02.02.2007 рішенням зборів учасників ТОВ Авторемгаз, оформленим протоколом №03/06, призначено на посаду директора та головного бухгалтера ТОВ Авторемгаз ОСОБА_1 (а.с. 36 том ІІ).

У цей же день, 02.02.2007, видано наказ №1/к про призначення ОСОБА_1 директором та головним бухгалтером ТОВ Авторемгаз (а.с. 36 на звороті том ІІ).

Також відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.07.2014 (а.с. 43-45 том ІІ):

- засновниками (учасниками) ТОВ "Авторемгаз" є ОСОБА_3 (розмір внеску до статутного фонду 4 862,00 грн) та ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного фонду 92 377,00 грн).

- уповноваженою особою ТОВ "Авторемгаз" у правовідносинах з третіми особами, вчинення дій від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписання договорів, є керівник та підписант ОСОБА_1

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 13.09.1983 перебувають у шлюбі (а.с. 38, 96 том ІІ) та 23.01.2008 прізвище ОСОБА_3 було змінено на ОСОБА_2

05.05.2020, за актом приймання-передачі частини частки у статутному капіталі ТОВ Авторемгаз ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла частку у статутному капіталі ТОВ Авторемгаз у розмірі 90%, яка в грошовому еквіваленті становить 87 515,00 грн (а.с. 39 том І).

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ Авторемгаз від 06.05.2020, оформленим протоколом №1, затверджено нову редакцію статуту ТОВ Авторемгаз (а.с. 29-38, 40 том І).

Станом на час подання позову та розгляду справи учасниками ТОВ "Авторемгаз" є громадяни України: ОСОБА_2 (частка в статутному капіталі 95%) та ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі 5%).

Позивачі - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є єдиними засновниками (учасниками) ТОВ "Авторемгаз.

26.02.2014 між АТ ПУМБ (банк) та ТОВ Компанія Рона (клієнт) в особі директора ОСОБА_5 укладено генеральний договір №ЮР/1.14-17 про умови надання банківських гарантій і акредитивів (далі генеральний договір) (а.с. 76-86 том ІІ), предметом якого є встановлення порядку надання/відкриття гарантії/акредитива та здійснення операцій за наданою/відкритим гарантією/акредитивом, визначення комісій та процентів, які клієнт зобов`язаний сплатити на користь банка за надання/відкриття гарантії/акредитива та за здійснення операцій за наданою/відкритим гарантією/акредитивом тощо (п. 1.1 генерального договору).

При цьому за визначенням термінів генерального договору:

- акредитивом є письмово оформлене умовне грошове зобов`язання, що надається банком за дорученням та інструкціями клієнта, здійснити платіж на користь одержувача коштів чи визначеного ним бенефіціара або уповноважити інший банк провести такий платіж проти передбачених документів з урахуванням дотримання умов акредитива;

- гарантією є письмово оформлене грошове зобов`язання банку перед бенефіціаром сплатити кошти за принципала в разі настання гарантійного випадку при пред`явленні бенефіціаром відповідної письмової вимоги та дотримання всіх умов гарантії.

У п. 1.3 генерального договору сторони домовилися, що загальна сума всіх чинних гарантій/акредитивів, які будуть надані/відкриті банком на підставі цього генерального договору, та невідшкодована клієнтом банку сума заборгованості за сплаченими банком за свій рахунок гарантіями/акредитивами, та заборгованість клієнта перед банком за кредитним договором №1.14-16 від 26.02.2014 на дату відкриття гарантій/акредитивів не буде перевищувати 6 000 000,00 доларів США.

Згідно з п. 1.4 генерального договору строк дії гарантії/акредитиву не може перевищувати 25.02.2017.

При цьому, відповідно до положень розділу Умови надання/відкриття Гарантії/Акредитива генерального договору умовами надання кредиту є укладення між банком та поручителями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 договорів поруки та укладення між банком та клієнтом або третьою особою угод про забезпечення - договорів застави/іпотеки рухомого та нерухомого майна, реєстрація обтяжень рухомого майна, накладення заборони на відчуження нерухомого майна.

У подальшому до генерального договору укладено ряд додаткових угод, згідно з якими до розділу Умови надання/відкриття Гарантії/Акредитива генерального договору внесені зміни та умовами надання кредиту додатково були визначені укладення між банком та майновими поручителями (третіми особами) договорів іпотеки нерухомого майна.

У цей же день, 26.02.2014, між АТ ПУМБ (банк) та ТОВ Компанія Рона (клієнт) укладено кредитний договір №1.14-16, відповідно до якого АТ ПУМБ зобов`язався надати ТОВ Компанія Рона кредит у розмірі еквівалентному 2 000 000,00 доларів США, а ТОВ Компанія Рона прийняти кредит, використовувати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути АТ ПУМБ кредит у повному обсязі, в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

Щодо іпотечного договору №1, за яким іпотекодавцем є ОСОБА_1 (як фізична особа)

27.06.2014, перед укладанням іпотечного договору №1, ОСОБА_2 підписала заяву (а.с. 96 том ІІ), в якій зазначила:

- даю свою згоду на укладення ОСОБА_1 як майновим поручителем ТОВ Компанія Рона договору про передачу в іпотеку на його власний розсуд адміністративно-виробничі будівлі у буд. АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій знаходяться такі адміністративно-виробничі будівлі, у забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Компанія Рона за генеральним договором №ЮР/1.14-17 про умови надання банківських гарантій і акредитивів від 26.02.2014 та кредитним договором №1.14-16 від 26.02.2014 між ТОВ Компанія Рона та АТ ПУМБ;

- майно, яке передається в іпотеку, є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як така, що набувалась у період перебування в зареєстрованому шлюбі;

- заявляю, що такий правочин відповідає інтересам нашої сім`ї, та погоджуюсь з тим, щоб всі умови договору іпотеки (чи будь-яких договорів про внесення змін та доповнень до цього договору) визначались моїм чоловіком самостійно на його розсуд і укладання цього договору відповідає нашому спільному волевиявленню.

Дана заява засвідчена приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Бородовською Н.О. та зареєстрована у реєстрі за №366.

09.07.2014 між АТ ПУМБ (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено іпотечний договір №1.14-16/17/І-6 (без видачі заставної) (далі іпотечний договір №1) з метою забезпечення виконання зобов`язання ТОВ "Компанія Рона" як позичальника за (1) генеральним договором №ЮР/1.14-17 про умови надання банківських гарантій і акредитивів від 26.02.2014 з усіма змінами та доповненнями до нього та (2) кредитним договором №1.14-16 від 26.02.2014 з усіма змінами та доповненнями до нього (а.с. 69-75 том ІІ).

Предметом іпотеки за іпотечним договором №1 є адміністративно-виробничі будівлі (адмінбудинок (літера А) площею 1 203,50 м2, виробничий цех (літера Б) площею 1 865,10 м2 та трансформаторна підстанція (літера Г) площею 50,90 м2), а також земельна ділянка (кадастровий номер 2625886801:02:006:0018 площею 1,3504 га) (п. 2.1 ст. 2 іпотечного договору №1). Всі зазначені об`єкти розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

За домовленістю сторін на момент укладення цього договору загальна оціночна вартість предмета іпотеки становить 8 818 000,00 грн (п. 2.3 ст. 2 іпотечного договору №1).

Пунктом 1.3.1 статті 1 іпотечного договору №1 договору сторони погодили, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель задовольняє свої вимоги за основним зобов`язанням, включаючи сплату процентів, комісій неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, передбаченого договором, з якого випливає основне зобов`язання, інших платежів на користь іпотекодержателя, передбачених договором, з якого випливає основне зобов`язання.

У разі порушення умов договору, з якого виникло основне зобов`язання та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику за договором на підставі якого виникло основне зобов`язання, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору та/або чинного законодавства України (п.6.4 ст.6 іпотечного договору №1).

Відповідно до п.п.6.7.1, 6.7.2 ст.6 іпотечного договору №1 у разі виникнення у іпотекодержателя права звернути стягнення на предмет іпотеки, іподекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Зазначене застереження, яке вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Цей договір, за умови його підписання сторонами, набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання основного зобов`язання (п. 7.5 ст. 7 іпотечного договору №1).

Іпотечний договір №1 підписано ОСОБА_1 як іпотекодавцем фізичною особою, посвідчено приватним нотаріусом Слободян Л.А. та зареєстровано у реєстрі за №1084.

Приватним нотаріусом Слободян Л.А. проведено державну реєстрацію іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 117, 118 том ІІ).

Згодом, 28.01.2015, ОСОБА_2 підписала тотожну заяву, що і заява від 27.06.2014, в якій надала свою згоду на внесення будь-яких змін її чоловіком ОСОБА_1 до іпотечного договору №1 (а.с. 124 том ІІ).

Дана заява засвідчена приватним нотаріусом Слободян Л.А. та зареєстрована у реєстрі за №102.

У цей же день, 28.01.2015, між АТ ПУМБ (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до іпотечного договору №1.14-16/17/І-6 (без видачі заставної) від 09.07.2014 (а.с. 119-120 том ІІ), згідно з яким змінено розмір процентів річних за запозичені кошти.

Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Слободян Л.А. та зареєстровано у реєстрі за №103.

24.07.2015, між АТ ПУМБ (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір №2 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №1.14-16/17/І-6 (без видачі заставної) від 09.07.2014 (а.с. 125 том ІІ).

Згідно з цим договором викладено предмет іпотечного договору №1 в іншій редакції, а саме встановлено, що іпотекою забезпечується виконання зобов`язань перед іпотекодержателем, що випливає з (1) генерального договору №ЮР/1.14-17 про умови надання банківських гарантій і акредитивів від 26.02.2014 з дев`ятьма додатковими угодами до нього (остання додаткова угода №9 від 11.06.2015) та (2) кредитним договором №1.14-16 від 26.02.2014 з дев`ятьма додатковими угодами до нього (остання додаткова угода №9 від 11.06.2015). Крім того, цим договором встановлено нову загальну оціночну вартість предмета іпотеки у розмірі 10 067 466,00 грн.

Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Слободян Л.А. та зареєстровано у реєстрі за №979.

Щодо іпотечного договору №2, за яким іпотекодавцем є ТОВ Авторемгаз.

27.05.2014 загальними зборами учасників ТОВ Авторемгаз прийнято рішення, яке оформлено протоколом №23 (а.с. 15 том І), згідно з яким вирішено:

- надати в заставу АТ ПУМБ, як забезпечення повернення кредиту, наданого ТОВ Компанія Рона, нерухоме майно (виробничо-складські приміщення загальною площею 923,4 м2 та земельні ділянки площею 0,3572 м2), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- надати право підпису договору іпотеки та інших документів, пов`язаних з майновою порукою, директору ОСОБА_1 .

У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходилася справа №909/736/18 за позовом ОСОБА_9 та ОСОБА_1 до ТОВ Авторемгаз про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Авторемгаз, оформленого протоколом №23 від 27.05.2014.

Позов заявлено з тотожних підстав, що і позов, який розглядається, а саме з підстав того, що оспорюване рішення загальних зборів учасників ТОВ "Авторемгаз" учасниками цього товариства не приймалось, а підписи від імені учасників в протоколі є підробленими.

Справа №909/736/18 розглядалась судами трьох інстанцій неодноразово.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.10.2020 у справі №909/736/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 та постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.08.2021, у задоволенні позову відмовлено (а.с. 228-233 том І).

Під час розгляду справи №909/736/18 судами було встановлено:

- оригінал протоколу загальних зборів учасників ТОВ Авторемгаз №23 від 27.05.2014 при посвідченні іпотечного договору було надано приватному нотаріусу Слободян Л.А.; приватним нотаріусом Слободян Л.А. на виконання ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 09.10.2018 у справі №909/736/18 було надано суду відповідний оригінал протоколу; цей оригінал протоколу було досліджено на предмет відповідності підписів позивачів на ньому при проведенні судової почеркознавчої експертизи; за висновком експерта №5818/5823 криміналістичної судово-почеркознавчої експертизи від 13.02.2019, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено факт підписання спірного протоколу не учасниками ТОВ Авторемгаз, а іншими особами;

- АТ ПУМБ у ході розгляду справи №909/736/18 подано до суду копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ Авторемгаз №23 від 27.05.2014, яка посвідчена адвокатом Борисовим О.С.; зміст відповідної копії протоколу відрізняється від змісту оригіналу цього протоколу, який був поданий до суду приватним нотаріусом Слободян Л.А.; цю копію протоколу, а також копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ Авторемгаз №2 від 20.01.2015, яка також посвідчена адвокатом Борисовим О.С., було досліджено на предмет монтажу з різних елементів (текст, підписи тощо); за висновком експерта №1152/1163/20-28 судово-технічної експертизи від 09.07.2020, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що ознак монтажу шляхом додрукування, видалення будь-яких реквізитів або їх внесення в ці копії з інших документів, не виявлено. Однак, за висновком експерта, встановити чи був застосований монтаж або ні, при виготовленні наданих копій протоколів за допомогою копіювально-множної та комп`ютерної техніки, не виявляється можливим з причини того, що надані документи є копіями, що виготовлялися шляхом сканування відповідного(них) документу(ів) та обробки його(їх) за допомогою графічних редакторів комп`ютерних програм; при такому виготовленні копій ознаки монтажу (видалення будь-яких реквізитів або їх внесення в ці копії з інших документів) найчастіше нівелюються.

27.05.2014, перед укладанням іпотечного договору №2, ТОВ Авторемгаз видано 2 довідки (а.с. 35 та 35 на звороті том ІІ).

Так, відповідно до довідки про установчі документи та керівні органи №32 від 27.05.2014 ТОВ Авторемгаз підтверджено:

- установчі документи товариства діють в такій редакції: статут товариства затверджено загальними зборами учасників товариства від 05.12.2006 (протокол №02/06);

- виконавчим органом товариства є директор Гач В.П., строк закінчення повноважень не обмежений;

- директор товариства як виконавчий орган не має обмежень повноважень щодо укладання правочинів в залежності від їх розміру (суми).

Згідно з довідкою №33 від 27.05.2014 ТОВ Авторемгаз підтверджено:

- наявність у власності товариства станом на дату видачі даної довідки нерухомого майна у кількості 5 шт. (2 виробничо-складські приміщення та 3 земельні ділянки) загальною залишковою вартістю 1 822 822,07 грн;

- рішення про передачу даного нерухомого майна в іпотеку АТ ПУМБ (код ЄДРПОУ 14282829) прийнято відповідним органом управління товариства, у відповідності з його установчими документами і діючим законодавством України;

- зазначене вище нерухоме майно може виступати в якості предмета іпотеки, воно може бути відчужене і на нього може бути звернене стягнення.

Довідки підписані директором ТОВ Авторемгаз Гачем В.П. та скріплені печаткою товариства.

19.07.2014 між АТ ПУМБ (іпотекодержатель) та ТОВ Авторемгаз (іпотекодавець) укладено іпотечний договір №1.14-16/17/І-10 (без видачі заставної) (далі іпотечний договір №2) з метою забезпечення виконання зобов`язання ТОВ "Компанія Рона" як позичальника за генеральним договором №ЮР/1.14-17 про умови надання банківських гарантій і акредитивів від 26.02.2014 з усіма змінами та доповненнями до нього (а.с. 2-9 том ІІ).

Предметом іпотеки за іпотечним договором №2 є виробничо-складські приміщення (цех (літера А) площею 563,00 м2 та склад матеріалів (літера Б) площею 360,40 м2), а також три земельні ділянки (кадастровий номер 2610100000:14:001:0105 площею 0,0111 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0184, площею 0,2982 га кадастровий номер 2610100000:14:001:0183, площею 0,0479 га) (п. 2.1 ст. 2 іпотечного договору №2). Всі зазначені об`єкти розташовані за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Нова, 2-А.

За домовленістю сторін на момент укладення цього договору загальна оціночна вартість предмета іпотеки становить 2 558 154,00 грн (п.2.3 ст.2 іпотечного договору №2).

У решті умови іпотечного договору №2 відповідають умовам іпотечного договору №1.

Іпотечний договір №2 від імені іпотекодавця підписано директором ТОВ "Авторемгаз" Гачем В.П. який, як зазначено в цьому договорі, діє на підставі статуту та рішення загальних зборів учасників іпотекодавця (протоколу №23 від 27.05.2014). Іпотечний договір №2 посвідчено приватним нотаріусом Слободян Л.А. та зареєстровано у реєстрі за №1152.

Приватним нотаріусом Слободян Л.А. проведено державну реєстрацію іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 55-58 том ІІ).

У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходилася справа №909/747/18 за позовом ТОВ "Авторемгаз" до відповідачів АТ "ПУМБ", ТОВ "Компанія "Рона" про визнання недійсним іпотечного договору та скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень, якими було вирішено зареєструвати за ПАТ "ПУМБ" право власності на предмет іпотеки.

Позов заявлено з підстав того, що іпотечний договір вчинений внаслідок помилки та у зв`язку з введенням в оману.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2019 у справі №909/747/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019, у задоволенні позову відмовлено (а.с. 222-227 том І).

Під час розгляду справи №909/747/18 судами було встановлено:

- 12.08.2016 АТ "ПУМБ" надіслано ТОВ "Компанія Рона" та ТОВ "Авторемгаз" письмову вимогу про усунення порушень, з вказівкою на те, що станом на 11.08.2016 у ТОВ "Компанія Рона" існує прострочена заборгованість за кредитним договором №1.14-16 від 26.02.2014 - 81 530 496,64 грн за основною сумою кредиту, 12 227 649,73 грн за нарахованими процентами; за генеральним договором №ЮР/1.14-17 від 26.02.2014 - 263 356,81 дол. США за наданими/відкритими гарантіями/акредитивами та 29 942,31 дол. США за нарахованими процентами;

- у відповідності до довідки АТ "ПУМБ" №КНО-61-05-бн від 31.01.2017 ТОВ "Компанія "Рона" та ТОВ "Авторемгаз" письмову вимогу про усунення порушень не виконано.

- згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.02.2017 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс І.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, якими зареєстровано за АТ "ПУМБ" право власності на предмет іпотеки.

4.3.7. У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходилася справа №909/1114/17 за позовом ТОВ "Авторемгаз" до відповідачів АТ "ПУМБ", Державного реєстратора приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П. про визнання недійсними (протиправними) та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, якими зареєстровано за АТ "ПУМБ" право власності на предмет іпотеки.

Позов заявлено з підстав того, що оспорювані реєстраційні дії були вчинені приватним нотаріусом без дотримання визначених законодавством вимог (зокрема, банк не надав приватному нотаріусу документи, що передбачені п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 № 1127 і підтверджують факт виконання основного зобов`язання (надання кредиту тощо), звіти про оцінку майна (предмета іпотеки)) тощо.

4.3.8. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.2018 у справі №909/1114/17, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.08.2023, у задоволенні позову відмовлено.

20.01.2015 зборами учасників ТОВ Авторемгаз прийнято рішення, яке оформлено протоколом №2 (а.с. 41 том І), згідно з яким ухвалено:

- укласти ТОВ Авторемгаз з АТ ПУМБ договір про внесення змін та доповнень №1 до іпотечного договору №1.14-16/17/1-10 від 19.07.2014 в частині зміни процентної ставки до рівня, вказаного у протоколі, шляхом укладання договору про внесення змін та доповнень;

- підтвердити повноваження директора ТОВ Авторемгаз Гача В.П. на укладення та підписання з АТ ПУМБ від імені ТОВ Авторемгаз договору про внесення змін, рішення про укладення якого прийнято відповідно до п. 1 порядку денного цього протоколу, на власний розсуд та за узгодження з АТ ПУМБ.

Як було зазначено вище, копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ Авторемгаз №2 від 20.01.2015, яка посвідчена адвокатом Борисовим О.С. (разом з копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ Авторемгаз №23 від 27.05.2014, яка посвідчена адвокатом Борисовим О.С.) було досліджено на предмет монтажу з різних елементів (текст, підписи тощо) з різних документів; висновком експерта №1152/1163/20-28 судово-технічної експертизи від 09.07.2020, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що ознак монтажу шляхом додрукування, видалення будь-яких реквізитів або їх внесення в ці копії з інших документів, не виявлено. Однак, за висновком експерта, встановити чи був застосований монтаж або ні, при виготовленні наданих копій протоколів за допомогою копіювально-множної та комп`ютерної техніки, не виявляється можливим з причини того, що надані документи є копіями, що виготовлялися шляхом сканування відповідного (них) документу (ів) та обробки його (їх) за допомогою графічних редакторів комп`ютерних програм; при такому виготовленні копій ознаки монтажу (видалення будь-яких реквізитів або їх внесення в ці копії з інших документів) найчастіше нівелюються.

24.07.2015 загальними зборами учасників ТОВ Авторемгаз прийнято рішення, яке оформлено протоколом №б/н (а.с. 65 том ІІ), згідно з яким вирішено:

- внести зміни в іпотечний договір №1.14-16/17/І-10 від 19.07.2014 в частині зміни максимальної процентної ставки;

- підтвердити повноваження директора ТОВ Авторемгаз Гача В.П. на укладення та підписання з АТ ПУМБ від імені ТОВ Авторемгаз відповідної додаткової угоди до іпотечного договору №2 на умовах, описаних в п. 1 порядку денного даного протоколу, а також інших умов на власний розсуд та за узгодженням з АТ ПУМБ.

28.01.2015 між АТ ПУМБ (іпотекодержатель) та ТОВ Авторемгаз (іпотекодавець) укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень №1 до іпотечного договору №1.14-16/17/1-10 (без видачі заставної) від 19.07.2014 (далі договір про внесення змін №1) (а.с. 59-60 том ІІ), згідно з якими внесено зміни до ст. 1 іпотечного договору №2 щодо зміни ставок процентів річних за запозичені кошти, а також зміни до ст. 5 щодо страхування предмета іпотеки.

Договір про внесення змін №1 від імені іпотекодавця підписано директором ТОВ "Авторемгаз" Гачем В.П. який, як зазначено в цьому договорі, діє на підставі статуту та рішення загальних зборів учасників іпотекодавця (протоколу №2 від 20.01.2015).

24.07.2015 між АТ ПУМБ (іпотекодержатель) та ТОВ Авторемгаз (іпотекодавець) укладено договір №2 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №1.14-16/17/1-10 (без видачі заставної) від 19.07.2014 (далі договір про внесення змін №2) (а.с. 64 том ІІ), відповідно до якого викладено п. 1.2 іпотечного договору №2 щодо основного зобов`язання, яке забезпечується іпотекою, в іншій редакції, а також викладено в іншій редакції п. 2.3 цього договору щодо оціночної вартості предмета іпотеки.

Договір про внесення змін №2 від імені іпотекодавця підписано директором ТОВ "Авторемгаз" Гачем В.П. який, як зазначено в цьому договорі, діє на підставі статуту та рішення загальних зборів учасників іпотекодавця (протоколу №б/н від 24.07.2015).

Договори підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Договори посвідчено приватним нотаріусом Слободян Л.А. та зареєстровано в реєстрі за №105 та №983 відповідно.

У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходилася справа №909/819/19 за позовом ТОВ "Авторемгаз" до відповідачів АТ "ПУМБ", ТОВ "Компанія "Рона", ОСОБА_10 , Приватного підприємства "Догма-К", Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, зокрема, про визнання недійсними договору про внесення змін №1, договору про внесення змін №2.

Позов в цій частині заявлено з підстав того, що оспорювані договори вчинено внаслідок помилки та у зв`язку з введенням в оману.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2023 у справі №909/819/19 в задоволенні позову відмовлено. Зазначене рішення не оскаржувалось в установленому чинним законодавством порядку та 13.04.2023 набрало законної сили.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

За приписами ст.167 Господарського кодексу України (далі ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Аналогічні положення були закріплені у підп. а ч. 1 ст. 10 Закону України Про господарські товариства (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (на момент прийняття загальними зборами ТОВ "Авторемгаз" спірного рішення)).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Так, частиною 1 статті 145 ЦК України передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Відповідні положення містить ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" (яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), за якою вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно з ч. 1 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

При цьому, рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами ненормативного характеру (актами індивідуальної дії), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Відповідного правового висновку дотримується Верховний Суд, зокрема у своїй постанові від у справі №909/736/18.

За приписами ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є рішення (загальних) зборів учасників ТОВ "Авторемгаз", оформлене протоколом №2 від 20.01.2015, копію якого засвідчено 03.04.2019 адвокатом Борисовим О.С.

Водночас предметом позову є визнання зазначеного рішення (загальних) зборів учасників ТОВ "Авторемгаз" недійсним (далі оспорюване рішення зборів).

Позов заявлено єдиними учасниками ТОВ "Авторемгаз" ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (з частками у статутному капіталі станом на момент спірних правовідносин - 5% та 95% відповідно).

При цьому один з позивачів ОСОБА_1 обіймав (на момент спірних правовідносин) та продовжує обіймати (на час розгляду справи) посаду одноосібного виконавчого органу (директора) ТОВ "Авторемгаз" відповідача у справі.

Позов заявлено з підстав того, що оспорюване рішення загальних зборів учасників ТОВ "Авторемгаз" учасниками цього товариства не приймалось, а підписи від імені учасників в протоколі є підробленими.

В обґрунтування такої підстави позову позивачі вказують на неповідомлення учасників зборів про проведення зборів та порядок денний (зборів учасників не скликалися); відсутність кворуму (обидва учасники товариства не брали участі у зборах); протокол не підписувався учасниками товариства (підписи підроблені).

Як вбачається з матеріалів справи, на вимоги суду оригінал протоколу зборів учасників ТОВ "Авторемгаз" №2 від 20.01.2015 не був наданий суду ні приватним нотаріусом Слободян Л.А. (яка посвідчувала договори), ні АТ ПУМБ (іпотекодержателем), ні ТОВ "Авторемгаз" в особі директора Гача В.П. (іпотекодавцем), ні ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (учасниками товариства).

Також оригінал цього протоколу відсутній в матеріалах даної справи.

Зазначене унеможливлює проведення судової криміналістичної почеркознавчої експертизи у справі на предмет встановлення факту підробки підписів на протоколі зборів учасників ТОВ "Авторемгаз" №2 від 20.01.2015 в межах даної господарської справи.

Копія протоколу зборів учасників ТОВ "Авторемгаз" №2 від 20.01.2015, яка засвідчена 03.04.2019 адвокатом Борисовим О.С., була предметом дослідження судово-технічної експертизи (у справі №909/736/18) на предмет монтажу з різних елементів (текст, підписи тощо) з інших документів. Проте, за висновком експерта, встановити чи був застосований монтаж або ні не виявилося можливим.

Як встановлено судом, іпотечний договір №2 від імені ТОВ "Авторемгаз" підписано директором товариства ОСОБА_1 , який, як зазначено у договорі, діє на підставі статуту та рішення загальних зборів учасників товариства (протоколу №23 від 27.05.2014).

Крім того, договір про внесення змін №1 до іпотечного договору №2 від імені ТОВ "Авторемгаз" підписано директором товариства ОСОБА_1 , який, як зазначено у договорі, діє на підставі статуту та рішення загальних зборів учасників товариства (протоколу №2 від 20.05.2015) оспорюваного рішення зборів.

Також договір про внесення змін №2 до іпотечного договору №2 від імені ТОВ "Авторемгаз" підписано директором товариства Гачем В.П., який, як зазначено у договорі, діє на підставі статуту та рішення загальних зборів учасників товариства (протоколу №б/н від 24.07.2015).

Згідно з ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У задоволенні позовів про визнання вищезазначених договорів недійсними відмовлено та відповідні рішення суду набрали законної сили.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції правомірно застосував презумпцію правомірності правочинів, встановлену ст. 204 ЦК України.

Вищезазначені договори, які підписано директором ТОВ "Авторемгаз" Гачем В.П., посвідчено приватним нотаріусом Слободян Л.А.

У силу положень п.п.1, 2 гл.3 розд.I Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі Порядок) при вчиненні нотаріальної дії нотаріус установлює особу, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється нотаріусом за документами, передбаченими законом.

Нотаріус зобов`язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріус зобов`язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Установлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині (гл. 6 розд. І Порядку).

Згідно з підп. 2.1, 2.2 п. 2 гл.1 розділу ІІ Порядку письмові правочини, що посвідчуються нотаріально, виготовляються нотаріусом не менше ніж у двох примірниках, один з яких залишається у матеріалах нотаріальної справи. Усі примірники підписуються учасниками правочину та мають силу оригіналу, у тому числі примірник, який зберігається у справах нотаріуса.

Як вбачається з матеріалів нотаріальної справи, при посвідченні іпотечного договору №2 нотаріусу були надані оригінали документів, що посвідчують право власності на предмет іпотеки (свідоцтво про права власності на нерухоме майно, державні акти на права власності на земельну ділянку, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, паспорт ОСОБА_1 тощо), про що нотаріусом здійснено відмітку оригінал мною, нотаріусом, оглянуто та повернено на руки іпотекодавцю (а.с. 1-68 том ІІ).

Як вбачається з матеріалів нотаріальної справи, при посвідченні іпотечного договору №2 нотаріусу надано довідку ТОВ Авторемгаз про установчі документи та керівні органи №32 від 27.05.2014 та довідку ТОВ Авторемгаз №33 від 27.05.2014.

У цих довідках підтверджено, зокрема, наявність у власності ТОВ Авторемгаз нерухомого майна у кількості 5 шт. (2 виробничо-складські приміщення та 3 земельні ділянки); рішення про передачу даного нерухомого майна в іпотеку АТ ПУМБ (код ЄДРПОУ 14282829) прийнято відповідним органом управління товариства, у відповідності з його установчими документами і діючим законодавством України; зазначене вище нерухоме майно може виступати в якості предмета іпотеки, воно може бути відчужене і на нього може бути звернене стягнення (а.с. 1-68 том ІІ).

При цьому видані ТОВ Авторемгаз в особі ОСОБА_1 довідки адресовані саме АТ ПУМБ.

Як встановлено судом, всі вищезазначені договори та довідки не тільки підписані директором ТОВ Авторемгаз Гачем В.П., а й скріплені печаткою ТОВ Авторемгаз.

Отже, у матеріалах нотаріальної справи зберігаються примірники нотаріально посвідчених договорів (іпотечного договору №2, договору про внесення змін №1, договору про внесення змін №2), що містять оригінали і підписів, і відтисків печатки ТОВ Авторемгаз.

Доказів втрати ТОВ Авторемгаз своєї печатки (зокрема, загублення, викрадення) суду не надано та матеріали справи не містять.

Як встановлено судом, іпотечний договір №1 (предметом іпотеки якого є майно, належне ОСОБА_1 ), договір про внесення змін та доповнень №1 до іпотечного договору №1 та договір №2 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №1 укладено ОСОБА_1 як іпотекодавцем фізичною особою та посвідчено приватним нотаріусом Слободян Л.А.

Як вбачається з матеріалів нотаріальної справи, укладанню цих договорів передувало надання двічі згоди дружини ОСОБА_1 ОСОБА_2 на передання майна, що було спільною сумісною власністю подружжя, в іпотеку (відповідні дві заяви ОСОБА_2 посвідчено приватними нотаріусами ОСОБА_11 і ОСОБА_12 ).

При цьому нотаріальне посвідчення договорів у справі свідчить про те, що ОСОБА_1 09.07.2014 підписаний іпотечний договір №1 (за яким іпотекодавцем є ОСОБА_1 як фізична особа) та через десять днів (19.07.2014) підписаний іпотечний договір №2 (за яким іпотекодавцем є ТОВ "Авторемгаз" в особі директора Гача В.П.), а зміни до цих договорів підписані ОСОБА_1 в однакові дні - 28.01.2015 та 24.07.2015 відповідно.

Разом з тим, друга згода ОСОБА_2 на внесення її чоловіком змін до іпотечного договору №1 нотаріально посвідчена також 28.01.2015.

Вказане свідчить також про те, що 28.01.2015 при вчиненні нотаріальних дій у приватного нотаріуса Слободян Л.А. мали перебувати обидва учасника ТОВ "Авторемгаз" ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (обидва позивача у справі).

ТОВ "Авторемгаз" та ОСОБА_1 (як фізична особа) є майновими поручителями, оскільки є іпотекодавцями, однак не є позичальниками.

У справах, в яких судами розглядалися спірні правовідносини, не було встановлено дефекту волі іпотекодавця.

Як стверджували позивачі у позовній заяві, за укладеним з ТОВ Компанія Рона договором поруки ОСОБА_1 повинен був отримувати від останнього 50 000,00 грн на місяць (з 01.01.2015 - 80 000,00 грн) протягом всього часу перебування майна в іпотеці (а.с. 56 на звороті том І).

Зазначене свідчить про те, що передача майна в іпотеку мала характер фінансової зацікавленості одного іпотекодавця та директора другого іпотекодавця.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК України добросовісність віднесено до однієї з загальних засад цивільного законодавства, відтак дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Згаданий принцип римського права venire contra factum proprium є вираженням equitable estoppel - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на principles of fraud та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. Доктрина виступає своєрідним механізмом гарантування захисту очікувань іншої сторони правовідносин і забезпечення балансу відносин між сторонами.

Відповідних правових висновків дотримується Велика Палата Верховного Суду (зокрема, у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20), Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду (зокрема, у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).

Головне завдання застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоб перешкодити стороні отримати переваги та вигоду внаслідок своєї непослідовної поведінки на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома. Тобто, принцип добросовісності проявляється у тому, що жодна особа не може отримувати переваги від своєї незаконної або недобросовісної поведінки (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 04.08.2022 у справі №513/879/19).

Враховуючи всі вищенаведені обставини та факти в їх сукупності та системному взаємозв`язку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вчинення такої кількості послідовних, пов`язаних між собою, рознесених у часі дій щодо передання майна в іпотеку та згодом заперечення однієї з цих дій свідчить про суперечливу поведінку як позивачів, так і відповідача у справі.

Таким чином, твердження позивачів про те, що рішення зборів учасників ТОВ "Авторемгаз", оформлене протоколом №2 від 20.01.2015, на підставі якого укладено договір про внесення змін №1 до іпотечного договору №2, не приймалося, суперечать доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) та статті 3 ЦК України.

За приписами ч.1 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права. Також норми ч. 1 ст. 11 ГПК України встановлюють, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Питання правової визначеності є невід`ємною складовою принципу верховенства права.

Ключовими елементами принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, виконуваність судових рішень, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників справи.

Ухвалення протилежних і суперечливих судових рішень може спричинити порушення права на справедливий суд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/11273/20, від 18.01.2022 у справі №910/17048/17, від 25.01.2022 у справі №143/591/20.

В Україні завдання забезпечення єдності судової практики відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та ГПК України, інших процесуальних кодексів покладається на Верховний Суд.

Як встановлено судом, у вищезазначеній справі №909/736/18 за позовом ОСОБА_9 та ОСОБА_1 до ТОВ Авторемгаз про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Авторемгаз, оформленого протоколом №23 від 27.05.2014, Верховний Суд констатував, що судами не взято до уваги наявності суперечливих доводів позивачів, зокрема ОСОБА_1 , щодо проведення загальних зборів та прийняття спірних рішень; не враховано, що ОСОБА_1 володіє часткою у статутному капіталі товариства 95% та особисто підписав іпотечний договір з посиланнями саме на рішення загальних зборів, оформлене протоколом №23 від 27.05.2014, а також той факт, що відповідний протокол було надано нотаріусу для посвідчення договору, проте згодом заперечено прийняття відповідних рішень. За висновком Верховного Суду, з огляду на вказані обставини судам слід оцінити дії позивачів на предмет добросовісності виконання ними процесуальних обов`язків (постанова Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №909/736/18).

Також в цій справі в наступній постанові Верховний Суд підтримав висновок попередніх судових інстанцій про те, що звернення позивачів до суду з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Авторемгаз, оформленого протоколом № 23 від 27.05.2014, з тих підстав, що рішення не приймалось, суперечить попередній поведінці позивача ОСОБА_1 (позивача), а саме щодо особистого підписання договору іпотеки з посиланням на спірне рішення (постанова Верховного Суду від 16.08.2021 у справі №909/736/18).

Отже, з огляду на принцип правової визначеності, при ухваленні рішення у справі має бути врахована практика Верховного Суду, що вже склалася у застосуванні зазначених норм права за подібних правовідносин.

Таким чином, постанови Верховного Суду у справі №909/736/18, які прийняті у подібних (у даному випадку тотожних) правовідносинах, підлягають врахуванню судом під час ухвалення рішення у справі, що розглядається, у силу принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.

Положеннями ч. 1 ст. 2 ГПК України до завдань господарського судочинства віднесено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням уважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України).

За змістом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді із застосуванням способів захисту, які передбачені ч. 2 ст. 16 цього кодексу.

Частиною 2 статті 20 ГК України визначено способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 р. у справі № 925/1265/16 (п. 5.5)). Тобто це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц (п. 14) та від 01.04.2020 у справі №610/1030/18 (п. 40)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (п. 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (п. 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (п. 48), від 09.02.2021 у справі № 381/622/17 (п. 14) та від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (п. 42).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постанові від 20.07.2022 у справі № 806/5244/15.

Також за висновком Великої Палати Верховного Суду, при ухваленні рішення суд має дослідити усі обставини справи, навіть мотиви звернення з позовом і правовий результат, на який сподівається позивач (ухвала від 15.03.2023 у справі №909/1154/21).

Судом встановлено, що позивачі та відповідач неодноразово звертались до суду з позовами щодо спірних правовідносин, а позовні вимоги стосувались, зокрема:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Авторемгаз", оформлене протоколом №23 від 27.05.2014, на підставі якого укладено іпотечний договір №2 (справа №909/736/18);

- визнання недійсним іпотечного договору №2 (справа №909/747/18);

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Авторемгаз", оформлене протоколом №2 від 20.01.2015, на підставі якого укладено договір про внесення змін №1 до іпотечного договору №2 (справа №909/488/21, що розглядається);

- визнання недійсним договору про внесення змін №1 до іпотечного договору №2 (справа №909/819/19);

- визнання недійсним договору про внесення змін №2 до іпотечного договору №2 (справа №909/819/19);

- скасування рішень приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з якими право власності на предмет іпотеки зареєстровано за АТ ПУМБ (справи №909/747/18, №909/1114/17).

Тобто, вказане вище свідчить про намір позивачів та відповідача повернути майно ТОВ "Авторемгаз", яке є предметом іпотеки за іпотечним договором №2.

Отже, вищезазначені позови, в т.ч. даний позов, спрямовані на захист права власності майна, яке належить ТОВ "Авторемгаз", а не на захист корпоративних прав його учасників.

Водночас, за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється (п. 8.3 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17).

Також згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від його імені. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які не наділені правами діяти від імені товариства. Підписання виконавчим органом товариства (директором) договору з іншою особою може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника (п. 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17).

Відповідні правові висновки у подальшому підтримані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду також бере до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення у справі Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95 від 20.05.1998; рішення у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28 - 30, від 18.10.2005; рішення у справі Фельдман та банк Слов`янський проти України, заява № 42758/05, п. 30, від 21.12.2017) (п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17).

Позовні вимоги у справі, що розглядається, були заявлені учасниками ТОВ Авторемгаз (26.05.2021) через тривалий час після прийняття загальними зборами учасників ТОВ Авторемгаз оспорюваного рішення (20.01.2015) та після звернення АТ ПУМБ стягнення на іпотечне майно (01.02.2017).

На підставі вищенаведеного суд дійшов правомірного висновку, що заявлені позивачами вимоги стосуються майнових прав самого ТОВ Авторемгаз, прав власності ТОВ Авторемгаз на майно, а дійсними підставами та мотивами звернення позивачів до суду з такими позовними вимогами є відновлення майнового стану саме ТОВ Авторемгаз.

Вказане безпосередньо підтверджується позивачем ОСОБА_1 у заяві щодо додаткового обґрунтування порушеного права від 19.07.2023 №б/н (а.с.78 на звороті том ІІІ).

При цьому додаткове посилання ОСОБА_1 у цій заяві на те, що визнання недійсним оспорюваного рішення загальних зборів учасників впливає на відновлення порушеного права в кримінальному провадженні, у даному випадку не може обґрунтовувати необхідність захисту порушеного права, оскільки кримінальне провадження має власні засоби доказування (ст.ст.7, 22, 23, 84, 93 Кримінального процесуального кодексу України).

Враховуючи вищезазначені висновки Великої Палати Верховного Суду та обставини даної справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивачі не довели порушення їх прав оспорюваним рішенням загальних зборів учасників ТОВ Авторемгаз.

Крім того, позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Авторемгаз щодо надання згоди на внесення змін і доповнень до іпотечного договору №2 та підтвердження повноважень директора ТОВ Авторемгаз не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів позивачів у цих правовідносинах, не призведе до повернення майна у власність ТОВ Авторемгаз, на яке банк (АТ "ПУМБ") уже звернув стягнення, не відновить жодних майнових прав у спірних правовідносинах.

У позовній та апеляційній заяві позивачі стверджують, що у кримінальному провадженні №12017090010000414 доводяться незаконні дії осіб, причетних до укладання іпотечного договору та додаткових угод до нього, зокрема ОСОБА_5 (колишнього директора ТОВ Компанія Рона), ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (посадових осіб АТ ПУМБ) (а.с. 61 на звороті 62 том І).

Крім того, у позовній заяві позивачі посилаються на те, що вони та ТОВ Авторемгаз визнані потерпілими у кримінальному провадженні №12019090010001272, а також вказують на те, що вони та ТОВ Авторемгаз стали жертвами в результаті шахрайських дій представників АТ ПУМБ, зокрема щодо підробки рішень загальних зборів учасників ТОВ Авторемгаз (а.с. 62 на звороті том І).

Так, у заяві щодо додаткового обґрунтування порушеного права один з позивачів ОСОБА_1 зазначає про подання позивачами (19.07.2023) заяви про злочини, передбачені ч.2 ст. 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів, печаток тощо), ст.384 Кримінального кодексу України (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу), що вчинені представником АТ ПУМБ адвокатом Борисовим О.С. (а.с.78-84 том ІІІ).

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Водночас за приписами ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 2, 3 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок. Обвинувальний вирок ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У силу ч.6 ст.75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок суду.

При цьому за змістом цієї норми такий вирок є обов`язковим саме в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з п.п.1, 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема:

- істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

- встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.

Отже, у разі ухвалення обвинувального висновку суду або постановлення ухвали про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що безпосередньо стосується обставин даної справи, та набрання ним законної сили, ухвалене у цій справі рішення суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами в порядку ст.ст.320 - 325 ГПК України.

На підставі вищенаведеного в сукупності, колегія суддів дійшла до висновку про правильність рішення суду першої інстанції, оскільки відсутні підстави для задоволення позову про визнання недійним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Авторемгаз", оформлене протоколом №2 від 20.01.2015.

Приписами ст.13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст.ст.73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст.86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи, викладені в апеляційній скарзі, та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м.Івано-Франківськ на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2023 у справі №909/488/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2023 у справі №909/488/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені §1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.03.2024

Головуючий суддяПлотніцький Б.Д.

СуддяКравчук Н.М.

СуддяМалех І.Б.