Постанова

від 05.03.2024 по справі 910/5936/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2024 р. Справа№ 910/5936/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Кузмінської О.Р.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 05.03.2024 у справі №910/5936/23 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2023, повний текст якої підписаний 19.12.2023,

про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця

у справі № 910/5936/22 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Акціонерного товариства «Банк Альянс»

до 1. ОСОБА_2 ,

2. ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ей Сі Джі Україна»

про солідарне стягнення 2 544 188,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії приватного виконавця в якій просила:

- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича, щодо звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 в розмірі 53242,53 грн. - пенсію, що були списані з її банківського рахунку НОМЕР_1 відкритого в АТ «Ощадбанк» у виконавчому провадженні №71154141 при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/5936/22;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 53 242,53 грн. - пенсію, що були списані з її банківського рахунку НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/5936/22.

Скаргу мотивовано тим, що приватним виконавцем порушено норму Закону України «Про виконавче провадження», яка встановлює, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, припиняється звернення стягнення на пенсію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка В.В. повернуто скаржнику.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 скасовано, справу направлено до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття вищевказаної скарги до розгляду.

Під час розгляду скарги пояснень учасників судового процесу та приватного виконавця щодо вимог скарги до суду першої інстанції не надходило.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/5936/22 скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця у справі №910/5936/22 задоволено частково; визнано незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича щодо звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 в розмірі 53 242,05 грн. - пенсію, що були списані з її банківського рахунку відкритого в АТ «Ощадбанк» у виконавчому провадженні при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/5936/22, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича зобов`язано повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 53 242,05 грн. - пенсію, що були списані з її банківського рахунку в АТ «Ощадбанк» при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/5936/22.

При розгляді скарги судом першої інстанції було встановлено, що;

- 26.03.2022 набрав чинності Закон України 2129-ІХ «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким вказаний розділ доповнено пунктом 10-2, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації), що свідчить про неможливість звернення стягнення, зокрема і на пенсію боржника;

- згідно виписки по картковому рахунку за період з 01.04.2023 по 06.09.2023 на рахунок НОМЕР_1 , який відкрито в АТ «Ощадбанк» перераховується пенсія заявника;

- 07.09.2023 приватним виконавцем Хоменко В.В. було знято арешт з коштів ОСОБА_1 на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк», проте за період з 01.04.2023 по 12.09.2023 з вказаного рахунку, на який зараховувалася виключно пенсія ОСОБА_1 , були списані грошові кошти на виконання наказу Господарського суду м. Києва від 23.01.2023 у справі №910/5936/22 у загальній сумі 53 242,05 грн. (заявник зазначає про те, що загальний розмір таких коштів становить 53 242,23 грн. - примітка суду);

- відповідно до положень Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 стягнуті з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, відкриті Міністерством юстиції України, міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках, приватними виконавцями - в державних банках, у тому числі рахунки в іноземній валюті (далі - депозитний рахунок); перерахування коштів з рахунків органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця здійснюється на підставі платіжних інструкцій; платіжна інструкція підписується начальником органу державної виконавчої служби та відповідальною особою органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем; копії платіжних інструкцій (реєстри до платіжних інструкцій) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувача.;

- в матеріалах справи відсутні докази перерахування приватним виконавцем стягнутих з боржника коштів стягувачу, доказів відсутності стягнутої суми з рахунку скаржника на таких рахунках приватним виконавцем не надано.

З огляду на вказані обставини суд першої інстанції подану скаргу задовольнив частково.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хоменко Вадим Валерійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/5936/22 та ухвалити нове рішення по вказаній справі, про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 ..

У апеляційній скарзі апелянт послався на те, що оскаржуване рішення суду було прийнято внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та неповного дослідження всіх обставин справи.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- суд першої інстанції неправильно ідентифікував спірні правовідносини, вказавши що списання з рахунку боржника коштів в межах ВП НОМЕР_2 було «зверненням стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію» та, відповідно, помилково застосував до вказаних правовідносин положення п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в межах виконавчого провадження НОМЕР_2 не виносилося постанови про звернення стягнення на пенсію боржника, та відповідна постанова не направлялася до Пенсійного фонду України на виконання, з пенсії боржника не відбувається відрахувань в межах ВП НОМЕР_2, а списання коштів з поточного рахунку боржника, як захід примусового виконання рішень та звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію не є тотожними поняттями.

- рахунок ОСОБА_1 ІВАN НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», належить саме до групи рахунків « 262» (кошти на вимогу фізичних осіб), тобто звичайний поточний рахунок фізичної особи, на який можуть зараховуватися будь-які кошти, а не виключно заробітна плата;

- у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 по справі № 756/1927/16-ц викладено наступний правовий висновок: «кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів. Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу. Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24.06.2015 у справі № 6-535цс15. Велика Палата Верховного Суду від зазначеного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відступала.»;

- отже, на банківському рахунку Пімкіної В.А. ІВАN НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Ощадбанк» містяться кошти, які є банківським вкладом, а Закон України «Про виконавче провадження» не забороняє, а навпаки зобов`язує приватного виконавця, виконуючи рішення суду, звертати стягнення в першу чергу на кошти боржника;

- списані з рахунку ОСОБА_1 кошти в сумі 52 242,53 грн. явно не відповідають розміру заявленої пенсії скаржника, були як банківський вклад накопичені на відповідному рахунку, та, згідно наведеного вище правового висновку Верховного Суду, є нічим іншим як банківським вкладом боржника.

Крім того, скаржником заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаної ухвали.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2024, справу № 910/5936/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5936/22, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/5936/22.

18.01.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 залишено без руху апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/5936/22 та надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом надання доказів надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідачу 1 та третій особі на стороні позивача.

05.02.2024 від скаржника до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява, до якої, зокрема, додані докази надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідачу 1 та третій особі на стороні позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 клопотання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/5936/22 залишено без розгляду, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/5936/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 05.03.2024 об 11:35 год.

04.03.2024 до суду від позивача надійшла заява, в якій позивач підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а також просив розгляд справи здійснити за відсутності представника позивача. просить

Станом на 05.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

В судове засідання позивач, відповідач 1 та апелянт представників не направили, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників позивача, відповідача 1 та апелянта за наявними матеріалами апеляційного провадження.

У судовому засіданні представник відповідача 2 проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача 2, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвалу суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Позов заявлено про солідарне стягнення 2 544 188,89 грн., з яких: 2 261 069,75 грн. - основний борг, 283 119,14 грн. - проценти за користування кредитними коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов`язань за договорами поруки №19-201/ЮК/П від 12.12.2019, 19-201/ЮК/П1 від 12.12.2019, укладеними із відповідачами за забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Сі Джі Україна» по договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії №19-201/ЮК від 12.12.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 позов задоволено повністю, з відповідачів солідарно на користь позивача присуджено основний борг у сумі 2 261 069,75 грн та проценти за користування кредитними коштами у сумі 283 119,14 грн., а також з відповідача 1 на користь позивача присуджено до стягнення витрати по сплаті судового збору в сумі 19 081,42 грн., а з відповідача 2 на користь позивача - витрати по сплаті судового збору в сумі 19 081,41 грн.

23.01.2023 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

З матеріалів справи слідує, що наказ про стягнення з відповідача 2 коштів в сумі 2 544 188,89 грн. (далі Наказ) позивачем було пред`явлено до виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича (далі Виконавець).

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 28.02.2023 відкрите виконавче провадження з виконання Наказу (ВП № 71154141), а постановою про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 71154141 виконавчі провадження № 71154141, № 71154425 об`єднані у зведене виконавче провадження № 71154771.

В рамках виконавчого провадження № 71154771 Виконавцем, серед іншого, накладено арешт на грошові кошти на банківському рахунку за № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (боржника), відкритому в АТ «Ощадбанк», на який боржнику зараховуються пенсійні виплати.

06.09.2023 відповідач 2 звернувся (шляхом направлення на електронну пошту) до Виконавця із заявою про зняття арешту з коштів на рахунку № НОМЕР_1 , оскільки останній використовується для зарахування пенсії.

07.09.2023 Виконавцем знято арешт з коштів на рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк».

Звертаючись до суду з цією скаргою відповідач 2 зазначає про те, що з вказаного рахунку Виконавцем були списані грошові кошти у сумі 53 242,23 грн. на виконання Наказу, про що він дізнався 12.09.2023 після отримання виписки по рахунку та, з огляду на що, 13.09.2023 звернувся (шляхом направлення на електронну пошту) до Виконавця із заявою про повернення коштів у сумі 53 242,23 грн., списаних з рахунку № НОМЕР_1 ,0, проте Виконавцем кошти повернуто не було.

З огляду на вказані обставини відповідач 2 звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії приватного виконавця в якій просив:

- визнати незаконними дії Виконавця щодо звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 в розмірі 53242,53 грн. - пенсію, що були списані з її банківського рахунку НОМЕР_1 відкритого в АТ «Ощадбанк» у виконавчому провадженні №71154141 при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/5936/22;

- зобов`язати Виконавця повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 53 242,53 грн. - пенсію, що були списані з її банківського рахунку НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/5936/22.

Скаргу мотивовано тим, що Виконавцем порушено норму Закону України «Про виконавче провадження», яка встановлює, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, припиняється звернення стягнення на пенсію.

Суд першої інстанції подану скаргу задовольнив частково, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

За приписами статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/5936/22, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання рішень - це сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судові накази віднесено до виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню органами державної виконавчої служби (пп. 1) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

У відповідності до ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

26.03.2022 набрав чинності Закон України 2129-ІХ «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким вказаний розділ доповнено пунктом 10-2, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно виписки по картковому рахунку за період з 01.04.2023 по 06.09.2023 на рахунок НОМЕР_1 , який відкрито в АТ «Ощадбанк» перераховується пенсія, проте, виходячи з положень п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» на пенсію ОСОБА_1 , що нарахована та надійшла на його картковий рахунок після набрання чинності Законом 2129-ІХ, на час воєнного стану не може бути накладено арешт та звернуто стягнення.

Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Матеріалами справи підтверджено, що 07.09.2023 приватним виконавцем Хоменко В.В. було знято арешт з коштів ОСОБА_1 на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк», проте з виписки по картковому рахунку за період з 01.04.2023 по 12.09.2023 слідує, що з вказаного рахунку, на який зараховувалася виключно пенсія ОСОБА_1 , були списані грошові кошти на виконання Наказу.

Вказаним спростовується доводи апелянта як в частині того, що списані з рахунку ОСОБА_1 кошти в сумі 52 242,53 грн. явно не відповідають розміру заявленої пенсії скаржника, так і частині того, що на вказаному рахунку містяться кошти, які є банківським вкладом.

Колегія суддів вважає помилковими твердження апелянта про те, що в межах виконавчого провадження НОМЕР_2 не виносилося постанови про звернення стягнення на пенсію боржника, та відповідна постанова не направлялася до Пенсійного фонду України на виконання, з пенсії боржника не відбувається відрахувань в межах ВП НОМЕР_2, а списання коштів з поточного рахунку боржника як захід примусового виконання рішень та звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію не є тотожними поняттями та зауважує його на тому, що виходячи зі змісту положень п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» припиняється саме звернення стягнення на грошові кошти, які були отримані боржником, як пенсія.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, при додаванні списаних за період з 01.04.2023 по 12.09.2023 коштів, було встановлено, що загальна сума списаних коштів становить 53 242,05 грн., а не 53 242,23 грн. як зазначено скаржником.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, який, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності та взаємного зв`язку, установивши, що надані скаржником докази підтверджують, що кошти які знаходилися на рахунку боржника НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк» є пенсією та на яку наразі заборонено звертати стягнення згідно з внесеними змінами до розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», визнав, що в діях Виконавця є порушення вимог 59 Закону України «Про виконавче провадження» та частково задовольнив скарга та визнав незаконними дії Виконавця щодо звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 в розмірі 53 242,05 грн. - пенсію, що були списані з її банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк» у виконавчому провадженні №71154141 при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/5936/22. Ухвала суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог скарги в частині зобов`язання Виконавця повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 53 242,53 грн. - пенсію, що були списані з її банківського рахунку НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/5936/22, слід зазначити таке.

Як встановлено вище, з банківського рахунку НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/5936/22 були списані грошові кошти в сумі 53 242,05 грн., які є пенсією ОСОБА_1 , на яку наразі заборонено звертати стягнення згідно з внесеними змінами до розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно п. 1 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 стягнуті з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, відкриті Міністерством юстиції України, міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках, приватними виконавцями - в державних банках, у тому числі рахунки в іноземній валюті (далі - депозитний рахунок).

Згідно із п. 14 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень перерахування коштів з рахунків органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця здійснюється на підставі платіжних інструкцій. Платіжна інструкція підписується начальником органу державної виконавчої служби та відповідальною особою органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем. Копії платіжних інструкцій (реєстри до платіжних інструкцій) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам.

Колегія суддів зауважує на тому, що наявними у матеріалах справи, станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали доказами, не підтверджується перерахування Виконавцем стягнутих з рахунку відповідача 2 коштів у загальній сумі 53 242,05 грн. стягувачу, що свідчить про те, що такі кошти перебували на рахунку Виконавця.

При цьому, направлення Виконавцем таких доказів до суду 14.12.2023, тобто у день постановлення оскаржуваної ухвали, не може бути підставою для її скасування, так як ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 Виконавця зобов`язано надати копії матеріалів виконавчого провадження з виконання Наказу у строк до 11.12.2023.

За імперативним приписом ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Також слід зауважити на правовій позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 499/895/19, у якій судом касаційної інстанції зауважено на тому, що сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази. Це відповідає і практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права відповідно до Закону України від 23 лютого 2006 року 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Наприклад, ЄСПЛ у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява № 3236/03, пункт 40) зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

За таких обставин, суд першої інстанції цілком вірно частково задовольнив вимоги скарги, зобов`язавши Виконавця повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 53 242,05 грн. - пенсію, що були списані з її банківського рахунку НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/5936/22.

Стаття 339 ГПК України встановлює, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами статті 343 ГПК України:

- за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч. 1);

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 2);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно частково задовольнив вимоги скарги.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У цій справі колегія суддів вважає, що апелянтові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у цій справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ухвала Господарського суду Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/5936/22 залишається без змін, оскільки правові підстави для скасування відсутні, апеляційна скарга приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича залишається без задоволення.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за подачу апеляційної скарги покладаються на приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/5936/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі № 910/5936/22 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5936/22.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 05.03.2024

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала