Постанова

від 30.04.2024 по справі 910/5936/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/5936/22

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М.- головуючого, Кролевець О. А., Мамалуя О. О.,

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення та виклику сторін касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича

на ухвалу Господарського суду міста Києва

у складі судді Турчин С. О.

від 14 грудня 2023 року

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Яковлєва М. Л., Тищенко О. В., Шаптали Є. Ю.

від 05 березня 2024 року (повний текст складено 05 березня 2024 року)

у справі за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс",

до: 1) ОСОБА_1 ;

2) ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ей Сі Джі Україна",

про солідарне стягнення 2 544 188,89 грн

за скаргою ОСОБА_2 від 22 вересня 2023 року

на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича

ВСТАНОВИВ:

1. Суть спору, короткий зміст судових рішень.

У липні Акціонерне товариство "Банк Альянс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення з відповідачів як з поручителів боржника банку (Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Сі Джі Україна") 2 261 069,75 грн суми основного боргу та 283 119,14 грн процентів за користування кредитними коштами по договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 19-201/ЮК від 12 грудня 2019 року.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12 вересня 2022 року прийняв цю позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/5936/22.

Господарський суд міста Києва рішенням від 21 грудня 2022 року у справі № 910/5936/22 позов задовольнив повністю: стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" основний борг у сумі 2 261 069,75 грн та проценти за користування кредитними коштами у сумі 283 119,14 грн, а також стягнув по 19 081,42 грн витрат зі сплати судового збору з кожного відповідача.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21 грудня 2022 року у справі № 910/5936/22 набрало законної сили 18 січня 2023 року.

Господарський суд міста Києва 23 січня 2023 року на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21 грудня 2022 року у справі № 910/5936/22 видав відповідні накази.

2. Короткий зміст скарги на дії органу державної виконавчої служби.

У вересні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії приватного виконавця, в якій просила:

- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича щодо звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_2 в розмірі 53 242,53 грн - пенсію, що були списані з її банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк», у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 23 січня 2023 року у справі № 910/5936/22;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича повернути ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 53 242,53 грн - пенсію, що були списані з її банківського рахунку НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 23 січня 2023 року у справі № 910/5936/22.

В обґрунтування вимог скарги відповідачка послалася на те, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хоменко В. В. незаконно в порушення встановленої пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» заборони щодо звернення стягнення на пенсію до припинення або скасування воєнного стану в Україні здійснив списання грошових коштів з рахунку відповідачки, на який зараховуються виключно пенсійні виплати, і такі дії приватного виконавця є протиправними, порушують права відповідачки на соціальне забезпечення - отримання пенсії в повному обсязі, враховуючи введений в Україні воєнний стан.

3. Короткий виклад обставин, встановлених судами попередніх інстанцій при розгляді скарги відповідачки на дії приватного виконавця.

У лютому Акціонерне товариство «Банк Альянс» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича із заявою № 07.6/022/НПА від 20 лютого 2022 року про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21 січня 2023 року у справі № 910/5936/22 про стягнення з відповідача-2 коштів в сумі 2 544 188,89 грн та пред`явило цей наказ до виконання.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хоменко Вадим Валерійович постановою від 28 лютого 2023 року відкрив виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21 січня 2023 року у справі № 910/5936/22 (ВП № НОМЕР_2), а постановою від 28 лютого 2023 року об`єднав виконавчі провадження № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_4.

Під час здійснення виконавчого провадження № НОМЕР_4 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хоменко Вадим Валерійович постановою від 28 лютого 2023 року наклав арешт на грошові кошти боржника - ОСОБА_2 , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів, що містяться на рахунках зі спеціальним режимом використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 2 822 229,33 грн.

06 вересня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича із заявою про припинення звернення стягнення на грошові кошти на рахунку, який використовується для зарахування пенсії, шляхом направлення заяви на електронну пошту виконавця, в якій заявниця просила припинити звернення стягнення та чинність арешту на грошові кошти - пенсію, що надходять на банківський рахунок № НОМЕР_1 на її ім`я, відкритий в АТ «Ощадбанк».

При проведенні виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хоменко Вадим Валерійович 07 вересня 2023 року виніс постанову про зняття арешту з коштів боржника - ОСОБА_2 на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Ощадбанк", а також вчинив дії щодо списання з рахунку боржника - ОСОБА_2 №грошових коштів шляхом направлення до АТ «Ощадбанк» платіжної інструкції № 2698 від 07 вересня 2023 року про списання грошових коштів, на виконання якої із зазначеного рахунку були списані грошові кошти у сумі 53 242,05 грн, які надійшли на рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменко Вадима Валерійовича, відкритого в АТ КБ «Приватбанк», 09 вересня 2023 року.

13 вересня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до приватного виконавця із заявою шляхом направлення заяви на електронну пошту виконавця про повернення списаних з її рахунку грошових коштів (пенсії), в якій просила повернути на її рахунок грошові кошти в сумі 53 242,23 грн, списані з її рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк», а 26 вересня 2023 року звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії приватного виконавця, в якій просила:

- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича щодо звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_2 в розмірі 53 242,53 грн - пенсію, що були списані з її банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк», у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 23 січня 2023 року у справі № 910/5936/22;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича повернути ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 53 242,53 грн - пенсію, що були списані з її банківського рахунку НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 23 січня 2023 року у справі № 910/5936/22.

4. Короткий виклад оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, їх обґрунтування.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14 грудня 2023 року у справі № 910/5936/22, що була залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05 березня 2024 року, скаргу ОСОБА_2 на дії приватного виконавця у справі № 910/5936/22 задовольнив частково: визнав незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича щодо звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_2 в розмірі 53 242,05 грн - пенсію, що були списані з її банківського рахунку №, відкритого в АТ "Ощадбанк", у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 23 січня 2023 року у справі № 910/5936/22; зобов`язав приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка В. В. повернути ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 53 242,05 грн - пенсію, списані з її банківського рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 23 січня 2023 року у справі № 910/5936/22.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані відповідачкою ( ОСОБА_2 ) докази підтверджують те, що грошові кошти, що знаходилися на її рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Ощадбанк", є пенсією, на яку згідно з пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звертати стягнення, а в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка В. В. щодо звернення стягнення на пенсійні грошові кошти ОСОБА_2 є порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».

За висновком судів вимога про зобов`язання приватного виконавця повернути скаржниці протиправно списані виконавцем грошові кошти у даному випадку є ефективним способом захисту прав скаржниці та відновить її порушені права, оскільки станом на дату постановлення місцевим господарським судом ухвали про задоволення скарги ОСОБА_2 на дії приватного виконавця останній не надав доказів відсутності на його рахунку для обліку депозитних сум стягнутої ним з рахунку скаржниці суми пенсійних коштів та доказів перерахування ним стягнутої суми стягувачу.

Крім того, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, встановив, що загальна сума списаних приватним виконавцем грошових коштів з рахунку відповідачки № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "Ощадбанк", складає 53 242,05 грн, а не 53 242,23 грн, як зазначено відповідачкою, з огляду на що задовольнив вимоги скарги частково.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хоменко Вадим Валерійович у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14 грудня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05 березня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії приватного виконавця.

6. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржник послався на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суди попередніх інстанцій:

- неправильно застосували норми матеріального права, а саме пункт 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», не врахували висновок Верховного Суду щодо застосування зазначеної норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 29 вересня 2023 року у справі № 336/1212/23, залишили поза увагою те, що приватний виконавець не ухвалював постанову про звернення стягнення на пенсію боржника;

- неправильно застосували норми матеріального права, а саме: статті 68 - 70 Закону України «Про виконавче провадження» та порушили норми процесуального права, а саме: статтю 5 Господарського процесуального кодексу України та пункт 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08 червня 2022 року у справі № 521/895/20, від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18 та від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16, стосовно неможливості заявлення вимог про зобов`язання приватного виконавця повернути грошові кошти, списані з рахунку боржника, на який зараховується пенсія, не врахували те, що заявлена відповідачкою вимога про зобов`язання приватного виконавця повернути грошові кошти є неефективним та неналежним способом захисту порушених прав;

- порушили норми процесуального права, а саме: статті 20 та 339 Господарського процесуального кодексу України, не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права, викладені у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 229/1026/21 щодо юрисдикції розгляду справи, залишили поза увагою те, що в межах цієї справи фактично заявляються вимоги про стягнення з приватного виконавця коштів боржника, що є майновим спором, який виходить за межі оскарження дій виконавця під час виконавчого провадження та судового контролю за виконанням відповідного рішення суду.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Сторони та третя особа відзивів на касаційну скаргу приватного виконавця не надали

Позиція Верховного Суду

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій.

Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Отже, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, передбачене пунктом 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження», та звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника, передбачене пунктом 2 частини першої статті 10 цього закону, є різними заходами примусового виконання рішень, порядок вчинення яких, визначений Законом України «Про виконавче провадження», не є однаковим.

Порядок звернення стягнення на майно боржника визначений у розділі VII Закону України «Про виконавче провадження». Натомість у розділі IX цього закону урегульований спеціальний порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Відповідно до положень статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника застосовується лише за певних визначених законом умов, зокрема у разі: 1) відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3) виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Крім того, застосування порядку звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника вимагає від виконавця винесення відповідної постанови, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Отже, за наведеними нормами Закону України «Про виконавче провадження» кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, можуть бути об`єктом звернення стягнення за виконавчим документом, а виконавець має повноваження звернути стягнення на такі кошти боржника, однак лише за певних умов: якщо у боржника відсутні інші кошти та/або об`єкти для стягнення, якщо стягнення за виконавчим документом має характер періодичних платежів, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Застосування такого порядку оформлюється виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у межах звернення стягнення на ці кошти боржника здійснюються у межах дозволених законом розмірів. При цьому, під зверненням стягнення у розумінні положень розділу IX Закону України «Про виконавче провадження» слід розуміти саме списання (відрахування) коштів, що є заробітною платою, пенсією, стипендією та іншим доходами боржника.

26 березня 2022 року набрав чинності Закон України № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", яким вказаний розділ Закону України "Про виконавче провадження" був доповнений пунктом 10-2, який, зокрема передбачав, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

Відповідно до редакції зазначеної норми (пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"), що була чинна станом на 07 вересня 2023 року - дату вчинення приватним виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 спірних у цій справі дій щодо списання грошових коштів ОСОБА_2 з банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ: припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

Отже, станом на дату вчинення приватним виконавцем спірних у цій справі виконавчих дій існувала тимчасова (до припинення або скасування воєнного стану в Україні) заборона на вчинення такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Як встановили суди попередніх інстанцій під час здійснення виконавчого провадження № НОМЕР_4 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хоменко Вадим Валерійович постановою від 28 лютого 2023 року наклав арешт на грошові кошти боржника - ОСОБА_2 , що містяться на відкритих рахунках, зокрема і на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк».

06 вересня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича із заявою про припинення звернення стягнення та чинність арешту на грошові кошти, що надходять на банківський рахунок № НОМЕР_1 на її ім`я, відкритий в АТ «Ощадбанк», оскільки цей рахунок використовується для зарахування пенсії.

Розглянувши зазначену заяву боржника, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хоменко Вадим Валерійович 07 вересня 2023 року виніс постанову про зняття арешту з коштів боржника - ОСОБА_2 на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Ощадбанк", з підстав того, що цей рахунок використовується для зарахування пенсії та має спеціальний режим використання, на який заборонено звертати стягнення та накладати арешт.

За змістом пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом є підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Відповідно до висновків Верховного суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 та від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження).

З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що приватний виконавець, знявши за результатом розгляду заяви боржника арешт з коштів на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Ощадбанк", тим самим визнав доведеним (документально підтвердженим) факт того, що цей рахунок боржника має спеціальний режим використання для зарахування пенсійних виплат, підтвердив цей факт у постанові від 07 вересня 2023 року про зняття арешту з коштів.

Крім того, за результатом розгляду скарги на дії приватного виконавця у цій справі суди попередніх інстанцій також встановили факт того, що на рахунок № НОМЕР_1 зараховуються саме пенсійні виплати ОСОБА_2 .

Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, приватний виконавець у день зняття арешту з коштів боржника на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Ощадбанк", також вчинив дії щодо списання грошових коштів з цього рахунку шляхом направлення до АТ «Ощадбанк» платіжної інструкції № 2698 від 07 вересня 2023 року, на виконання якої із зазначеного рахунку були списані грошові кошти у сумі 53 242,05 грн, що є виключно пенсійним виплатами ОСОБА_2 .

Отже, Верховний Суд зазначає про те, що приватний виконавець вчинив дій зі списання з банківського рахунку боржника грошових коштів, що є пенсією боржника, без застосування спеціального порядку звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, передбаченого розділом IX Закону України «Про виконавче провадження», без урахування визначених цим порядком умов та встановленого законом розміру щомісячних пенсійних відрахувань, що є порушенням статей 68 - 70 Закону України "Про виконавче провадження". Докази винесення приватним виконавцем постанови в порядку частини третьої статті 68 Закону України "Про виконавче провадження" про звернення стягнення на пенсію боржника у матеріалах справи відсутні.

Крім того, приватний виконавець вчинив зазначені дії зі списання пенсійних коштів боржника у період дії встановленої законом заборони (тимчасового припинення) звернення стягнення на пенсію боржника, що є порушенням пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження". Докази того, що списані приватним виконавцем з рахунку боржника № НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Ощадбанк", грошові кошти є іншим видом доходу боржника, ніж пенсія, на які можливо було звернути стягнення у період дії воєнного стану в Україні, в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зазначені спірні дії приватного виконавця щодо списання з рахунку боржника № НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Ощадбанк", суми пенсії у розмірі 53 242,05 грн, є незаконними, не відповідали чинному станом на 07 вересня 2023 року - дату вчинення цих дій законодавству, суперечили положенням статей 68 - 70 Закону України "Про виконавче провадження" та правилам, закріпленим у пункті 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, чинній станом на дату вчинення спірних дій приватного виконавця.

Верховний Суд вважає, що суди правильно визнали незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича щодо звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_2 в розмірі 53 242,05 грн - пенсію, що були списані з її банківського рахунку №, відкритого в АТ "Ощадбанк", у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 23 січня 2023 року у справі № 910/5936/22.

Доводи приватного виконавця, викладені у касаційній скарзі, про порушення судами попередніх інстанцій пункт 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставними та такими, що не підтверджені жодними обґрунтованими доводами.

Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», викладеного у постанові від 29 вересня 2023 року у справі № 336/1212/23, оскільки правовідносини у зазначеній справі за скаргою на дії державного виконавця є неподібними до правовідносин у цій справі № 910/5936/22. У справі № 336/1212/23 предметом вимог скарги боржника на дії державного виконавця були вимоги про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця щодо незняття арешту з доходу (грошових коштів) боржника, що знаходиться на банківському рахунку, та зобов`язання державного виконавця зняти арешт з цих грошових коштів. В обґрунтування зазначених вимоги боржник послався на те, що він є фізичною особою-підприємцем, отримує дохід від підприємницької діяльності на банківський рахунок, на який постановою державного виконавця накладений арешт і він не може вільно розпоряджатися коштами на цьому рахунку.

З огляду на вимоги, визначенні боржником у скарзі на дії державного виконавця у справі № 336/1212/23, висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», викладені у постанові від 29 вересня 2023 року у справі № 336/1212/23, стосувалися правомірності накладення виконавцем арешту на грошові кошти боржника, що є доходом фізичної особи - підприємця. При цьому, вимоги про визнання незаконними дії виконавця щодо звернення стягнення на грошові кошти боржника, що є пенсію, та були списані з банківського рахунку боржника у виконавчому провадженні та про зобов`язання виконавця повернути боржнику списані пенсійні грошові кошти не були визначені вимогами скарги боржника на дії виконавця. Правовідносини за скаргою на дії державного виконавця у справі № 336/1212/23 не стосувалися оскарження дій виконавця щодо стягнення пенсійних коштів боржника. Постанова Верховного Суду від 29 вересня 2023 року у справі № 336/1212/23 не містить висновків щодо правомірності дій виконавця при звернення стягнення на пенсію боржника та списанні її з банківського рахунку боржника.

Отже, правовідносини у справі № 336/1212/23 за скаргою на дії державного виконавця є неподібними до правовідносин у цій справі № 910/5936/22 за скаргою на дії приватного виконавця, що виключає можливість врахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29 вересня 2023 року у справі № 336/1212/23, при вирішенні питання щодо правомірності дій виконавця у справі № 910/5936/22.

З огляду на викладене доводи скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанції пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими.

Відповідно до частини другої статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Як вбачається ОСОБА_2 , звертаючись до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, крім вимоги про визнання недійсними дій приватного виконавця щодо звернення стягнення на грошові кошти - пенсію, списані з її банківського рахунку при виконанні судового наказу у цій справі, також заявила вимогу про зобов`язання приватного виконавця повернути їй списані з її банківського рахунку грошові кошти в розмірі 53 242,53 грн, що є пенсією.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про виконавче провадження» органи державної виконавчої служби мають рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам. Приватний виконавець для здійснення примусового виконання рішень відкриває в державних банках рахунки, у тому числі за потреби в іноземній валюті, для: обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам; зарахування коштів виконавчого провадження; зарахування винагороди. Кошти, зазначені у пунктах 1 і 2 частини другої цієї статті, не є доходом приватного виконавця. Орган державної виконавчої служби та приватний виконавець щодо кожного рахунка ведуть електронний облік і звітність за сумами на рахунках у порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Відповідно пункту 1 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 04 квітня 2012 року № 512/5, (далі по тексту - Інструкція) стягнуті з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, відкриті Міністерством юстиції України, міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках, приватними виконавцями - в державних банках, у тому числі рахунки в іноземній валюті (далі - депозитний рахунок). Основна та додаткова винагороди приватного виконавця перераховуються на рахунок приватними виконавцями для зарахування винагороди.

Згідно з пунктом 14 Інструкції перерахування коштів з рахунків органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця здійснюється на підставі платіжних інструкцій. Платіжна інструкція підписується начальником органу державної виконавчої служби та відповідальною особою органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем. Копії платіжних інструкцій (реєстри до платіжних інструкцій) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства стягнуті приватним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на спеціальні відкриті депозитні рахунки.

Як встановили суди попередніх інстанцій приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хоменко Вадим Валерійович при проведенні виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 вчинив дії щодо списання з рахунку боржника - ОСОБА_2. №грошових коштів, що є пенсією боржника, внаслідок чого із зазначеного рахунку на виконання наказу Господарського суду міста Києві від 23 січня 2023 року у справі № 910/5936/22 були списані грошові кошти у сумі 53 242,05 грн, які надійшли на рахунок приватного виконавця.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 30 листопада 2023 року у цій справі запропонував приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Хоменку В.В. в строк до 11 грудня 2023 року надати суду письмові пояснення щодо скарги та зобов`язав приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка В.В. у строк до 11 грудня 2023 року надати суду копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23 січня 2023 року у справі № 910/5936/22.

Однак, станом на 14 грудня 2023 року - дату постановлення місцевим господарським судом у цій справі оскаржуваної ухвали про задоволення скарги ОСОБА_2 на дії приватного виконавця останній не надав суду письмових пояснень та копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2, зокрема не надав суду доказів відсутності на його депозитному рахунку стягнутої ним з рахунку боржниці ( ОСОБА_2 ) спірної суми пенсійних коштів та доказів перерахування ним цієї суми стягувачу.

З огляду на ці обставини суди встановили, що станом на 14 грудня 2023 року (дата постановлення місцевим господарським судом у цій справі оскаржуваної ухвали про задоволення скарги ОСОБА_2 на дії приватного виконавця) стягнуті приватним виконавцем з рахунку боржника - ОСОБА_2. №грошові кошти у сумі 53 242,05 грн перебували на депозитному рахунку виконавця, у зв`язку з чим дійшли обґрунтованого висновку про те, що за таких обставин у даному випадку вимога заявника скарги на дії приватного виконавця про зобов`язання приватного виконавця повернути скаржниці протиправно списані виконавцем грошові кошти є ефективним способом захисту прав скаржниці та відновить її порушені права.

При цьому, суд апеляційної інстанції правильно не взяв до уваги заперечення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка В. В. проти скарги ОСОБА_2 з доданими до них доказами, оскільки ці заперечення були надіслані виконавцем до місцевого господарського суду та отримані судом після постановлення місцевим господарським судом у цій справі ухвали про задоволення скарги ОСОБА_2 на дії приватного виконавця, а в матеріалах справи відсутні докази неможливості подання виконавцем цих заперечень та доданих до них доказів у встановлений судом строк з причин, що об`єктивно не залежали від виконавця. Верховний Суд зазначає про те, що дії суду апеляційної інстанції щодо неприйняття цих заперечень приватного виконавця та доданих до них доказів узгоджуються та відповідають положенням частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій правильно задовольнили вимоги скарги про зобов`язання приватного виконавця повернути скаржниці протиправно списані виконавцем грошові кошти.

При цьому, Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08 червня 2022 року у справі № 521/895/20, від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18, від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 26 жовтня 2022 року у справі № 229/1026/21, оскільки зазначені постанови не містять висновків щодо належності такої вимоги скарги на дії виконавця як зобов`язання виконавця повернути протиправно списані з рахунку боржника грошові кошти, що є пенсією, за умови наявності цих протиправно стягнутих виконавцем сум на депозитному рахунку виконавця.

Крім того, у справах № 910/11511/18, № 912/1856/16 та № 229/1026/21 скарги на дії, рішення або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення в порядку, визначеному розділом VI Господарського процесуального кодексу України, не заявлялися. Постанови Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18, від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 26 жовтня 2022 року у справі № 229/1026/21 взагалі не стосуються розгляду вимог скарг, заявлених сторонами виконавчого провадження в порядку розділу VI Господарського процесуального кодексу України, та не містять висновків, зроблених за наслідком розгляду таких скарг.

У справі № 521/895/20, на висновки Верховного Суду в якій послався скаржник, Одеській апеляційний суд ухвалою від 18 травня 2021 року задовольнив скаргу боржника у виконавчому провадженні частково: визнав дії приватного виконавця щодо списання з пенсійного рахунку, відкритого в Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк "Південний" на ім`я боржника суми пенсії в розмірі 11 652,76 грн при виконанні виконавчого провадження №60433694 про примусове виконання виконавчого листа №2-1268/11 від 08 листопада 2012 року, виданого Малиновським районним судом м. Одеси, - незаконними. В задоволенні решти вимог (про зобов`язати приватного виконавця повернути скаржнику на пенсійний рахунок суму пенсії в розмірі 11 652,76 грн та про визначення порядку виконання судового рішення, яке набрало законної сили) відмовив. Однак, зазначена ухвала суду апеляційної інстанції від 18 травня 2021 року у справі № 521/895/20 була оскаржена до суду касаційної інстанції приватним виконавцем в частині задоволених вимог скарги на дії приватного виконавця. В частині відмови у задоволенні вимог скарги ця ухвала апеляційного суду до суду касаційної інстанції не оскаржувалася, з огляду на що постанова Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 521/895/20 не містить висновків, які б стосувалися вимоги скарги на дії виконавця про зобов`язати приватного виконавця повернути боржнику протиправно списані з рахунку боржника пенсійні грошові кошти.

Верховний Суд також не бере до уваги посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», оскільки згідно з нормами чинного Господарського процесуального кодексу України висновки Вищого спеціалізованого суду України не є джерелом правозастосовчої практики та не є обов`язковими для врахування при застосуванні судами норм права.

З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що скаржник не довів обставин неправильного застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги не спростовують правильні висновки судів попередніх інстанцій.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи те, що наведена приватним виконавцем у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження є необґрунтованою, оскаржувані ухвала та постанова судів попередніх інстанцій прийняті з правильним застосуванням та дотримання норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних ухвали Господарського суду міста Києва від 14 грудня 2023 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 05 березня 2024 року.

З огляду на викладене оскаржувані ухвала місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають залишенню без змін як такі, в яких за результатом розгляду скарги боржника у виконавчому провадженні на дії приватного виконавця було ухвалене правильне рішення.

10. Судові витрати.

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 302, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14 грудня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05 березня 2024 року у справі № 910/5936/22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй