Постанова

від 21.02.2024 по справі 910/6490/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2024 р. Справа№ 910/6490/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Прокопенко О.В.

учасники справи:

від позивача: Андрейчук А.І.

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: Багрій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 (повне рішення складено 30.10.2023)

у справі №910/6490/23 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Фірма "Трейдінвестбуд"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс"

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ТРЕЙДІНВЕСТБУД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРЕСТ ТРАНС СЕРВІС" про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги № 08122021/2 від 08.12.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/6490/23 позов задоволено повністю. Визнано недійсним Договір відступлення права вимоги № 08122021/2 від 08.12.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" (03039, м. Київ, просп. Науки, буд. 3, каб. 14, код 42482418) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" (19001, Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 271, код 44279874). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" (03039, м. Київ, просп. Науки, буд. 3, каб. 14, код 42482418) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" (21022, місто Вінниця, вул. Енергетична, будинок 5, код 36830374) 1 342 (одну тисячу триста сорок дві) грн судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" (19001, Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 271, код 44279874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" (21022, місто Вінниця, вул. Енергетична, будинок 5, код 36830374) 1 342 (одну тисячу триста сорок дві) грн судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішення, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" подало апеляційну скаргу, у якій просило прийняти до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/6490/23 та відкрити апеляційне провадження у справі; рішення Господарського суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року у справі №910/6490/23 - скасувати повністю; ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Фірма "Трейдінвестбуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю " Форест Транс Сервіс" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №08122021/2 від 08.12.2021 у справі №910/6490/23; судові витрати покласти на позивача; розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з викликом сторін.

Апеляційна скарга зокрема обґрунтована тим, що за позивачем рахувалась заборгованість перед відповідачем 1 за договором про надання послуг № 20190322/1 від 22.03.2019, строк оплати якої настав згідно п. 2.7. договору, з огляду на реєстрації податкових накладних органами податкової служби за рішенням суду № 640/12789/19. Тому, враховуючи, що строк оплати суми боргу настав, відповідач 1. мав законне право продати право вимоги відповідачу 2 за оспорюваним договором і стягнути з позивача існуючу заборгованість. Також апелянт стверджує, що п. 2.7. Договору пов`язує виникнення обов`язку з оплати із конкретно визначеною подією - фактом реєстрації податкової накладної і про складання розрахунку коригування до податкової в договорі не йдеться. Отже за фактом реєстрації податкових накладних у позивача виникло грошове зобов`язання. Також вказав, що правильність податкових накладних була предметом перевірки як органів ДФС так і адміністративного суду, і з урахуванням цих перевірок, податкові накладні були зареєстровані в реєстрі, що згідно норм ПК України, виключає їх помилковість та презюмує їх правомочність.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Позивач посилається на обґрунтованість рішення та безпідставність вимог, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/6490/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 24.01.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 розгляд справи відкладено до 07.02.2024.

У судовому засіданні 07.02.2024 оголошено перерву до 21.02.2024.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 22.03.2019 між відповідачем 1 (виконавцем) та позивачем (замовником) укладено Договір про надання послуг № 20190322/1, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити вартість послуг виконавця в розмірі і в порядку, визначених цим Договором.

Згідно з п. 2.4. Договору виконавець зобов`язується надати замовнику податкову накладну в електронній формі (розрахунок коригування до податкової накладної) у термін і порядку встановлених законодавством, чинним на момент виникнення податкових зобов`язань.

Відповідно до умов п. 2.5. Договору у разі порушення виконавцем зобов`язань передбачених п. 2.4 цього Договору, що спричинить ризик нарахування або нарахування іншій стороні штрафу податковими органами згідно Податкового кодексу України за невиконання іншою Стороною своїх зобов`язань як платника податку, винна сторона зобов`язана сплатити іншій стороні штраф в наступному розмірі від суми ПДВ, яка зазначена в розрахунках коригувань:

- 10 відсотків у разі порушення терміну від 1 до 5 календарних днів;

- 20 відсотків у разі порушення терміну від 6 до 25 календарних днів;

- 30 відсотків у разі порушення терміну від 26 до 55 календарних днів;

- 40 відсотків у разі порушення терміну від 56 до 175 календарних днів;

- 50 відсотків у разі порушення терміну протягом 175 календарних днів і більше.

Замовник має право не здійснювати оплату виконавцю за вже надані послуги у розмірі, що дорівнює сумі податкового кредиту з ПДВ, до подання Виконавцем на користь замовника податкової накладної з ПДВ, складеної в електронній формі з дотриманням умови щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої Виконавцем особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Замовник сплачує суму, що дорівнює податковому кредиту з ПДВ протягом 5-ти банківських днів з моменту виконання виконавцем відповідних зобов`язань, передбачених Податковим кодексом України. Зазначений пункт застосовується незалежно від умов оплати, передбачених будь-якими Додатками до цього Договору і має перевагу перед будь-якими іншими умовами Додатків чи Специфікацій, які визначають умови оплати послуг (п. 2.7. Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 травня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо жодна із сторін письмово не заявить про намір розірвання цього Договору не пізніше ніж за 20 календарних днів до моменту закінчення строку його дії, то Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний період часу на аналогічних умовах (п. 9.2. Договору).

Відповідно до Специфікації послуг від 22.03.2019 (Додаток №1 до Договору) сторони погодили найменування та вартість за одиницю виміру таких послуг.

22.03.2019 між позивачем та відповідачем 1 укладена додаткова угода № 1 до вказаного договору, якою було викладено специфікацію послуг в новій редакції.

На виконання умов Договору протягом березня-травня 2019 року сторони підписали ряд актів прийому-передачі наданих послуг на загальну суму 125 298 754,35 грн, а саме: №№ ВР-20190322/1-001.1 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.2 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.3 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.4 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.5 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.6 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-002 від 02.04.2019, ВР-20190322/1-003 від 09.04.2019, ВР-20190322/1-004 від 16.04.2019, ВР-20190322/1-005 від 23.04.2019, ВР-20190322/1-006 від 02.05.2019, ВР-20190322/1-007 від 07.05.2019, ВР-20190322/1-008 від 14.05.2019, ВР-20190322/1-009 від 21.05.2019, ВР-20190322/1-010 від 21.05.2019, ВР-20190322/1-011 від 28.05.2019.

На підставі вищевказаних актів приймання-передачі наданих послуг та на виконання пункту 2.7 Договору відповідач 1. підготував та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: ПН №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 від 26.03.2019, 7 від 02.04.2019, 8 від 09.04.2019, 9 від 16.04.2019, 10 від 23.04.2019, 11 від 02.05.2019, 13 від 07.05.2019, 16 від 14.05.2019, 20, 21 від 21.05.2019, 23 від 28.05.2019.

У подальшому, реєстрація таких податкових накладних була зупинена органами Державної податкової служби України, внаслідок чого відповідач 1 звернувся із відповідним позовом до суду.

За наслідками розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва справи №640/12789/19 постановою від 22.11.2019 позовні вимоги відповідача 1 були задоволені та зобов`язано ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, вищевказані податкові накладні складені відповідачем 1 днем їх направлення на реєстрацію.

Фактична реєстрація податкових накладних за рішенням суду, окрім ПН № 13 від 07.05.2019 та ПН № 20 від 21.05.2019, відбулася 10.11.2021, що підтверджується даними електронного кабінету платника податків відповідача 1. та такий факт позивачем не заперечується.

08.12.2021 між відповідачем 1 (первісний кредитор) та відповідачем 2 (новий кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги № 08122021/2, за умовами якого відповідачем 1 відступлено відповідачу 2, а відповідачем 2 набуто право вимоги належне відповідачу 1 за Договором про надання послуг № 20190322/1 від 22.03.2019 (основний договір).

Пунктом 1.2. Договору установлено, що відповідачем 2 одержано право замість відповідача 1 вимагати від позивача (боржника) належного виконання зобов`язань за основним договором у сумі 20 883 125,71 грн з ПДВ.

Право вимоги відповідача 1 до позивача на суму 20 883 125,71 грн за основним договором підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 24.07.2019 та актами-прийому-передачі виконаних робіт №№ ВР-20190322/1-001.1 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.2 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.3 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.4 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.5 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.6 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-002 від 02.04.2019, ВР-20190322/1-003 від 09.04.2019, ВР-20190322/1-004 від 16.04.2019, ВР-20190322/1-005 від 23.04.2019, ВР-20190322/1-006 від 02.05.2019, ВР-20190322/1-007 від 07.05.2019, ВР-20190322/1-008 від 14.05.2019, ВР-20190322/1-009 від 21.05.2019, ВР-20190322/1-010 від 21.05.2019, ВР-20190322/1-011 від 28.05.2019.

Позивач вказує, що оскільки податкові накладні були оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, то вони не дозволяють позивачу як платнику податків ідентифікувати такі операції станом на дату їх реєстрації за рішенням суду. Також зазначає, що на підставі неналежної реєстрації відповідачем 1 податкових накладних, позивач скористався правом, передбаченим п. 2.7. Договору про надання послуг, не здійснювати оплату виконавцю за надані послуги у розмірі, що дорівнює сумі податкового кредиту з ПДВ.

Отже, на думку позивача, на дату укладення спірного правочину, так і на дату подання даного позову, у позивача відсутні грошові зобов`язання перед відповідачем 1, а відповідно і перед відповідачем 2.

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частина 2 вказаної статті вказує, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно до частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не установлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не установлено договором або законом. (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори.

Умовами укладеного між позивачем та відповідачем 1 Договору надання послуг, а саме п. 2.7., сторони передбачили, що позивач має право не здійснювати оплату відповідачу 1. за вже надані послуги у розмірі, що дорівнює сумі податкового кредиту з ПДВ, до подання відповідачем 1 на користь позивача податкової накладної з ПДВ, складеної в електронній формі з дотриманням умови щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої відповідачем 1 особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач сплачує суму, що дорівнює податковому кредиту з ПДВ протягом 5-ти банківських днів з моменту виконання відповідачем 1 відповідних зобов`язань, передбачених Податковим кодексом України. Зазначений пункт застосовується незалежно від умов оплати, передбачених будь-якими Додатками до цього Договору і має перевагу перед будь-якими іншими умовами Додатків чи Специфікацій, які визначають умови оплати послуг.

Таким чином, сторонами в Договорі передбачено порядок виникнення у позивача зобов`язання з оплати сум податкового кредиту з ПДВ за надані послуги, а саме, що такий обов`язок виникає протягом 5-ти банківських днів після здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі.

Як досліджувалось, в межах справи № 902/611/22, Господарським судом Вінницької області, що зазначено в рішенні від 13.01.2023, підтвердженим є факт реєстрації в ЄРПН податкових накладних ПН № 1 від 26.03.2019; ПН № 2 від 26.03.2019; ПН № 3 від 26.03.2019; ПН № 4 від 26.03.2019; ПН № 5 від 26.03.2019; ПН № 6 від 26.03.2019,; ПН № 7 від 02.04.2019; ПН № 8 від 09.04.2019; ПН № 9 від 16.04.2019; ПН № 10 від 23.04.2019; ПН № 11 від 02.05.2019; ПН № 16 від 14.05.2019; ПН № 21 від 21.05.2019; ПН №23 від 28.05.2019; ПН № 12 від 02.05.2019; ПН № 14 від 07.05.2019; ПН № 17 від 21.05.2019; ПН № 18 від 21.05.2019; ПН № 22 від 28.05.2019 на загальну суму 19 407 910,16 грн податкового кредиту з ПДВ

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої установлено ці обставини, якщо інше не установлено законом.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

При цьому, факт реєстрації податкових накладних №№ 13 від 07.05.2019 (на суму ПДВ 1 128 506,95 грн) та № 20 від 21.05.2019 (на суму ПДВ 346 708,60 грн) не підтверджений, що не спростовано жодною із сторін.

Таким чином, станом на момент укладення спірного правочину відповідачем 1 передано відповідачу 2. право вимоги за зобов`язаннями позивача, зокрема на суму ПДВ в розмірі 1 128 506,95 грн та 346 708,60 грн, яке відповідно до п. 2.7. Договору надання послуг не настало, з огляду на відсутність підтвердженої обставини реєстрації податкових накладних № 13 від 07.05.2019 та № 20 від 21.05.2019 на вказані суми, враховуючи що вищевказаним пунктом Договору сторони визначили, що цей пункт застосовується незалежно від умов оплати, передбачених будь-якими Додатками до цього Договору і має перевагу перед будь-якими іншими умовами Додатків чи Специфікацій, які визначають умови оплати послуг.

Посилання апелянта на те, що рішенням Господарського суду Вінницької області надано оцінку правомірності спірного правочину спростовуються змістом вказаного рішення від 13.01.2023 № 902/611/22.

За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду, однак, це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З`ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Однак, інший спір, крім даного, про нікчемність спірного правочину, відсутній, як і рішення про встановлення такого.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статті 203 ЦК України, відповідно до якої: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст договору, тому оцінюючи відповідність волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Основним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом у цій справі є дійсне настання обставин виникнення зобов`язання з оплати вартості послуг задля можливості передачі права вимоги такої оплати третій особі.

Як установлено вище, укладенням спірного правочину відповідачем 1 передано відповідачу 2. право вимоги за зобов`язаннями позивача, яке відповідно до п. 2.7. Договору про надання послуг № 20190322/1 від 22.03.2019 не настало.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що внаслідок укладення спірного правочину створено передумови для протиправної передачі права вимоги за зобов`язанням строк виконання якого не настав, а передача права вимоги за зобов`язанням на майбутнє спірним договором не передбачена.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання недійсним Договору відступлення права вимоги № 08122021/2 від 08.12.2021 року.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/6490/23, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/6490/23 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/6490/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/6490/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.03.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран