Постанова

від 05.03.2024 по справі 24/25-908/5753/14

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2024 року м. Дніпро Справа № 24/25-908/5753/14

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: Яковенко П.А. - адвокат

від відповідача: Медведєв В.Ю. - адвокат

від прокурора: не з`явився

від ВДВС: Ванжа О.І. - самопредставництво

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 р.

( суддя Азізбекян Т.А., м. Запоріжжя, повний текст ухвали складено 22.12.2023 р. )

у справі

за позовом:

Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

( м. Київ )

до відповідача:

Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол"

( м. Черкаси )

про стягнення 1 441 938 919 грн.

за участю:

Прокуратури Донецької області

( м. Маріуполь, Донецька область )

орган виконання:

Відділ примусового виконання рішень

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

( м. Київ )

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

До Господарського суду Запорізької області надійшла скарга Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на бездіяльність державного виконавця, в якій заявник просить суд: визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка виявилась у невжитті передбачених законом заходів щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 72959757 в частині стягнення: 934 521 527,38 грн. - суми основного боргу, 15 350 177,74 грн. -суми пені, 73 080,00 грн. - судового збору; зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 72959757 в частині стягнення: 934 521 527,38 грн. - суми основного боргу, 15 350 177,74 грн. - суми пені, 73 080,00 грн. - судового збору.

В обґрунтування скарги заявник посилається на норми ст. ст. 8, 57, 129-1 Конституції України, ст. ст. 2, 5, 326 - 341 ГПК України, ст. ст. 1, 2, 4, 39, 74 Закону України Про виконавче провадження та вказує на те, що ПрАТ "Концен Стирол" звернулося до органу виконання із заявою № 54/10-23 від 20.10.2023 р., де посилаючись на ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р. та від 24.12.2019 р. у справі № 24/25-908/5753/14, просило закінчити виконавче провадження № 72959757 в частині стягнення 934 521 527,38 грн. - суми основного боргу та 73 080,00 грн. - судового збору. Проте, органом виконання не лише не вчинено жодних дій стосовно закінчення виконавчого провадження № 72959757 у вказаній вище частині вимог, ай вживаються незаконні заходи, спрямовані на виконання судового наказу, який частково визнано таким, що не підлягає виконанню.

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" через систему Елетронний суд подано відзив на скаргу на бездіяльність державного виконавця, в якому Позивач не погоджується з доводами скарги та вказує на те, що на даний час заборгованість по виконанню наказу Господарського суду Запорізької області складає - 438 341 591,80 грн. ( 7 675 088,87 грн. пені, 34 227 550,90 грн. 3% річних та 396438 952,03 грн. інфляційних ). Ст. 39 Закону України Про виконавче провадження не передбачено закінчення виконавчого провадження у разі часткового визнання наказу таким що не підлягає виконанню. Тому у державного виконавця відсутні правові підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження в частині стягнення 934 521 527 грн. 38 коп. основного боргу та 73 080 грн. 00 коп. судового збору. ДК Газ України ніяких протиправних дій не здійснювала, а всі дії Стягувача направленні на отримання коштів відповідно до рішення суду. Просить суду відмовити в задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 р. у справі № 24/25-908/5753/14 скаргу ПрАТ "Концерн Стирол" залишено без задоволення.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство Концерн Стирол, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 р. та прийняти нове рішення, яким визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка виявилась у невжитті передбачених законом заходів щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 72959757 в частині стягнення 934 521 527,38 грн. суми основного боргу, 15 350 177,74 грн. суми пені, 73 080 грн. судового збору. Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міінстерства юстиції України, винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 72959757 в частині стягнення 934 521 527,38 грн. суми основного боргу, 15 350 177,74 грн. суми пені, 73 080 грн. судового збору.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вчинено всі відповідні заходи щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 24/25-908/5753/14, згідно вимог чинного законодавства.

Водночас, на думку Скаржника, ДК «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» відомо про те, що виконавчий документ ухвалою суду від 21.01.2019 р. у справі № 24/25-908/5753/14 визнаний таким, що не підлягає виконанню частково. Проте, свідомо розуміючи протиправність своїй дій, Стягувач вже вдруге пред`являє виконавчий документ на виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Разом з тим, незважаючи на подану ПрАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» заяву від 20.10.2023 р. № 54/10-23 Органом виконання не вчинено жодних дій для закінчення виконавчого провадження № 72959757 в частині стягнення: 934 521 527,38 грн. - суми основного боргу, 73 080,00 грн. - судового збору.

При цьому Скаржник зазначає, що п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є підставою для закінчення виконавчого провадження. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р., що набрала законної сили раніше виданий наказ Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 р. у справі № 24/25-908/5753/14 було визнано частково таким, що не підлягає виконанню. Проте, в порушення зазначених вище норм законодавства Органом виконання не було вчинено жодних дій стосовно відновлення порушених прав та охоронюваних Законом інтересів ПрАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» та не закінчено виконавче провадження № 72959757 в частині стягнення 934 521 527,38 грн. - суми основного боргу та 73 080,00 грн. - судового збору.

Скаржник наголошує на тому, що у виконавця не було належних правових підстав для винесення постанови «про зміну (доповнення) реєстраційних даних», оскільки ніякої технічної помилки при винесенні спірної постанови від 06.10.2023 р. про відкриття виконавчого провадження № 72959757 виконавцем допущено не було. В даному ж випадку навпаки, суми стягнення чітко узгоджуються з отриманими виконавцем первісними даними від Стягувана, що містяться у наказі Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 р. у справі № 24/25-908/5753/14, визнаному частково таким, що не підлягає виконанню, а отже - зазначення сум, що підлягають стягненню у відповідності до вказаного наказу ні в якому разі не може виступати як описка або технічна помилка. Замість цих неправомірних дій повинна бути скасована саме постанова від 06.10.2023 р. про відкриття виконавчого провадження № 72959757 від 06.10.2023 р. в її відповідній частині, що на даний час ним зроблено так і не було.

Скаржник зазначає, що не зважаючи на прийняття виконавцем як постанови від 15.11.2023 р., так і постанови від 28.11.2023 р. про зміну ( доповнення ) реєстраційних даних, сама спірна постанова від 06.10.2023 р. про відкриття виконавчого провадження № 72959757, про необхідність скасування якої і наголошував Відповідач, фактично залишається незміненою і не містить жодних виправлень стосовно сум грошових коштів, які підлягають стягненню. Отже, за вказаних обставин, спірна постанова від 06.10.2023 р. про відкриття виконавчого провадження № 72959757 підлягає скасуванню.

На переконання Скаржника - постанова Органу виконання від 28.11.2023 р. про зміну (доповнення) реєстраційних даних не оскаржується Відповідачем, адже вона не несе в собі ніяких змін прав та обов`язків Сторін виконавчого провадження № 72959757, а отже - не може собою їх порушувати, через що вона не може виступати у якості окремого предмету судового оскарження.

Відтак, на думку Скаржника, Органом виконання замість дій щодо внесення змін ( доповнень ) реєстраційних даних, що мали місце 15.11.2023 р. та 28.11.2023 р., повинна бути скасована саме постанова від 06.10.2023 р. про відкриття виконавчого провадження № 72959757 в її відповідній частині, що на даний час ним так і не зроблено. Орган виконання, який протиправно виніс постанову при відкриття виконавчого провадження, повинен невідкладно вжити заходи щодо усунення порушених прав і охоронюваних законом інтересів Сторін виконавчого провадження, а не виправляти відповідні помилки за рахунок осіб, яких вони стосуються. Таким чином, винесенням оскаржуваної ухвали від 12.12.2023 р. у справі № 24/25- 908/5753/14 Суд першої інстанції не з`ясував у повній мірі зазначені вище обставини, що мають вагоме значення для повного та об`єктивного розгляду справи, не надав належної оцінки наданим у справі доказам, а також протиправній поведінці Органу виконання, що в свою чергу також є підставою для скасування даної ухвали Суду відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України. Зазначені вище порушення норм матеріального права, яких припустився Господарський суд Запорізької області в оскаржуваній ухвалі від 12.12.2023 р. у справі № 24/25-908/5753/14, а також невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, є підставами для скасування даної ухвали суду в апеляційному порядку.

У відповіді на відзив, Скаржник вказує на те, що підставою для прийняття Органом виконання вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження став направлений ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» на виконання наказ Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 р. у справі № 24/25-908/5753/14. Проте, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р., залишеною в силі в її резолютивній частині постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2019 р. та ухвалою Верховного Суду від 06.05.2019 р., було задоволено заяву ПАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» про визнання наказу Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 р. у справі № 24/25-908/5753/14 частково таким, що не підлягає виконанню. Крім того, Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.12.2019 р. було надано відповідне роз`яснення щодо ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р. та зазначено, наказ Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 р. у справі № 24/25-908/5753/14 не підлягає виконанню в частині: 934 521 527,38 грн. основного боргу за поставлений природний газ в сумі та 73 080,00 грн. судового збору. 20.10.2024 р. враховуючи вищезазначені обставини ПрАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» звернулося до Органу виконання із заявою № 54/10-23 від 20.10.2023 р., де посилаючись на надане судом роз`яснення до вказаної судової ухвали, просило закінчити виконавче провадження № 72959757 в частині стягнення: 934 521 527,38 грн. - суми основного боргу, 73 080,00 грн. - судового збору. До матеріалів даної заяви Відповідачем були також додані завірені судом копії ухвал Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р. та від 23.12.2019 р. у справі № 24/25-908/5753/14. Вже після отримання Органом виконання від ПрАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» заяви від 20.10.2023 р. № 54/10-23, Позивач ( Стягувач ), завідомо знаючи про зазначені вище обставини, звернувся до Органу виконання із заявою, в якій повідомив, що залишок боргу за вищевказаним виконавчим документом складає 438 341 591,80 грн.

Проте, в порушення зазначених вище норм законодавства Органом виконання не було вчинено жодних дій стосовно відновлення порушених прав та охоронюваних Законом інтересів ПрАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» та не закінчено виконавче провадження № 72959757 в частині стягнення 934 521 527,38 грн. - суми основного боргу та 73 080,00 грн. - судового збору. У своєму відзиві Орган виконання зазначає, що державний виконавець приймає на виконання виконавчий документ та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження відповідно до резолютивної частини рішення суду. Проте, фактично державним виконавцем була винесена постанова, яка не відповідає резолютивній частині виконавчого документу, оскільки державний виконавець у своїй постанові стягує заборгованість без урахування обставин визнання судом частини суми боргу такою, що не підлягає стягненню.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Відділ примусового виконання рішень Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Відділ примусового виконання рішень не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Відділ примусового виконання рішень посилається на те, що при реєстрації виконавчого документа допущено описку у резолютивній частині рішення суду. Відповідно до абзацу третього частини третьої ст. 74 Закону начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 8, 18 Закону, пунктом 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень 15.11.2023 р. державним виконавцем винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою постановив внести зміни в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість Резолютивна частина: стягнути з Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - основний борг за поставлений природний газ в сумі 934 521 527 грн 38 коп., пеню в розмірі 23 025 266 грн 61 коп., інфляції в розмірі 396 438 952 грн 03 коп., 3% річних в сумі 34 227 550 грн 90 коп та 73 080 грн 00 коп судового збору. Зазначити Резолютивна частина: стягнути з Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - основний борг за поставлений природний газ в сумі 934 521 527 грн 38 коп., пеню в розмірі 7 675 088,87 грн 61 коп., інфляції в розмірі 396 438 952 грн 03 коп., 3% річних в сумі 34 227 550 грн 90 коп та 73 080 грн 00 коп судового збору.

Відділ примусового виконання рішень також вказує на те, що враховуючи те, що рішення суду на даний час залишається невиконаним у державного виконавця відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження. При цьому, законодавством не передбачено закінчення виконавчого провадження «в частині». Державний виконавець приймає на виконання виконавчий документ та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження відповідно до резолютивної частини рішення суду. У подальшому при виконанні виконавчого документу, якщо була часткова сплата чи частково визнано наказ таким, що не підлягає виконанню, державний виконавець стягує тільки ту заборгованість яка не була стягнена. Зазначене свідчить про те, що право Боржника не порушено, оскільки кошти по виконавчому документу на рахунки Стягувача не надходили.

Крім того, Відділ примусового виконання рішень зазначає про те, що суд не має права зобов`язувати посадових осіб органів державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватись лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, інакше це буде втручанням суду у дискреційні повноваження державного виконавця. Таким чином, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, було вчинено всі відповідні заходи щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 24/25-908/5753/14, згідно вимог чинного законодавства.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та прокуратура Донецької області не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2024 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 24/25-908/5753/14. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Концерн Стирол на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 р. у справі № 24/25-908/5753/14 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

Матеріали спави № 24/25-908/5753/14 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 05.03.2024 р..

Від представника Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" - адвоката Медведєва В.Ю. надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2024 р. судове засідання у справі № 24/25-908/5753/14, призначене на 05.03.2024 р., вирішено провести з представником Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол", в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

Від представника Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - адвоката Яковенко Павла Антоновича надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2024 р. судове засідання у справі № 24/25-908/5753/14, призначене на 05.03.2024 р., вирішено провести з представником Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

Прокуратура не скористалася своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечила явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання були повідомлена належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника прокуратури.

У судовому засіданні 05.03.2024 р., проведеному в в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.06.2015 р. у справі № 24/25-908/5753/14, частково зміненого постановою Донецького апеляційного господарського суду, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на користь ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" основного боргу за поставлений природний газ в сумі 934 521 527 грн. 38 коп., пеню в розмірі 7 675 088 грн. 87 коп., інфляції в розмірі 396 438 952 грн. 03 коп., 3% річних в сумі 34 227 550 грн. 90 коп. та 73 080 грн. 00 коп. судового збору.

На виконання вищевказаного судового рішення раніше, 13.10.2015 р. виданий судовий наказ, щодо стягнення з публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - основний борг за поставлений природний газ в сумі 934 521 527 грн. 38 коп., пеню в розмірі 23 025 266 грн. 61 коп., інфляції в розмірі 396 438 952 грн. 03 коп., 3% річних в сумі 34 227 550 грн. 90 коп. та 73 080 грн. 00 коп. судового збору.

Проте даний судовий наказ було визнано таким, що не підлягає виконанню, оскільки суму відображеної в ньому пені було змінено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2017 р. у даній справі.

16.09.2015 р. між сторонами у даній справі було укладено мирову угоду, яка 14.03.2016 р. була затверджена ухвалою Господарським судом Запорізької області.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016 р., ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 р. про затвердження мирової угоди між сторонами у справі № 24/25-908/5753/14 - залишено в силі.

19.09.2017 р. Господарським судом Запорізької області був виданий наказ у справі № 24/25-908/5753/14 про стягнення з ПрАТ "Концерн Стирол" зазначених вище сум грошових коштів, у тому числі 934 521 527 грн. 38 коп., 73 080 грн. 00 коп. судового збору, без врахування вище вказаної мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.07.2017 р. заяву ПрАТ "Концерн Стирол" про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 р. у справі № 24/25-908/5753/14 таким, що не підлягає виконанню частково задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню частково наказ господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 р. у справі № 24/25-908/5753/14.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2019 р. апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р. у справі № 24/25-908/5753/14 змінено.

Ухвалою суду від 23.12.2019 р. роз`яснено абзац другий резолютивної частини ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р. у справі № 24/25-908/5753/14, а саме зазначено, що наказ Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 р. у справі № 24/25-908/5753/14 визнано таким, що не підлягає виконанню частково в частині стягнення з публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - основного боргу за поставлений природний газ в сумі 934 521 527 грн. 38 коп. та 73 080 грн. 00 коп. судового збору.

Згідно заяви від 29.09.2023 р. № 31/01-540 вказаний наказ пред`явлено на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

06.10.2023 р. державним виконавцем зазначеного відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню вищезазначеного виконавчого провадження.

14.11.2023 р. Стягувачем до органу ДВС направлено заяву про залишок заборгованості, якою повідомлено, що на даний час залишок заборгованості по даному виконавчому документу становить 438 341 591,80 грн. ( 7 675 088,87 грн. пені, 34 227 550,90 грн. 3% річних та 396 438 952,03 грн. інфляційних ).

З посиланням на ст. 8, 18 Закону, пунктом 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень 15.11.2023 р. державним виконавцем винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою постановив внести зміни в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість Резолютивна частина: стягнути з Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - основний борг за поставлений природний газ в сумі 934 521 527 грн 38 коп., пеню в розмірі 23 025 266 грн 61 коп., інфляції в розмірі 396 438 952 грн 03 коп., 3% річних в сумі 34 227 550 грн 90 коп. та 73 080 грн 00 коп. судового збору. Зазначити Резолютивна частина: стягнути з Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - основний борг за поставлений природний газ в сумі 934 521 527 грн 38 коп., пеню в розмірі 7 675 088,87 грн 61 коп., інфляції в розмірі 396 438 952 грн 03 коп., 3% річних в сумі 34 227 550 грн 90 коп. та 73 080 грн 00 коп. судового збору.

06.11.2023 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла скарга Приватного акціонерного товариства «Концерн Стирол» на бездіяльність державного виконавця, в якій Заявник просить суд: визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка виявилась у невжитті передбачених законом заходів щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 72959757 в частині стягнення: 934 521 527,38 грн. - суми основного боргу, 15 350 177,74 грн. - суми пені, 73 080,00 грн. - судового збору; зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 72959757 в частині стягнення: 934 521 527,38 грн. - суми основного боргу, 15 350 177,74 грн. - суми пені, 73 080,00 грн. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 р. у справі № 24/25-908/5753/14 скаргу ПрАТ " Концерн Стирол" залишено без задоволення.

Судове рішення мотивоване тим, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, не порушено вимоги Закону, тому підстави для задоволення скарги ПрАТ «Концерн Стирол» відсутні.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів ( посадових осіб ), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів ( посадових осіб ) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Приписами ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права та обов`язки виконавців, закріплена обов`язковість вимог виконавців.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу», працівник органу державної виконавчої служби зобов`язаний сумлінно виконувати службові обов`язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців є однією із засад виконавчого провадження, встановлених ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 36 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Норми ГПК України, зокрема ст. 339 ГПК України, також передбачають право сторони виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення ( поновити порушене право заявника ).

За змістом скарги Боржника на бездіяльність державного виконавця, вбачається, що предметом спору є визнання протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка виявилась у невжитті передбачених законом заходів щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 72959757 в частині стягнення: 934 521 527,38 грн. - суми основного боргу, 15 350 177,74 грн. -суми пені, 73 080,00 грн. - судового збору та зобов`язання Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 72959757 в частині стягнення: 934 521 527,38 грн. - суми основного боргу, 15 350 177,74 грн. - суми пені, 73 080,00 грн. - судового збору.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із Законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Частиною першою ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено підстави закриття виконавчого провадження, серед яких:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;

2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;

3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;

4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувану, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;

7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;

{Пункт 8 частини першої статті 39 виключено на підставі Кодексу № 2597-УІІІ від 18.10.2018}

9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;

14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України;

15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;

16) врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних з нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "НафтогазУкраїни", її дочірньою компанією "Газ України", публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", оператором газотранспортної системи та операторами газорозподільних систем, за спожитий природний газ, а також послуги з його транспортування та розподілу відповідно, перед теплогенеруючими організаціями за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, перед електропостачальниками або операторами системи розподілу (як правонаступниками в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією) за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили;

17) списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа;

18) списання згідно з пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа;

19) прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про початок процедури ліквідації банку-боржника;

19-1) якщо відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню незалежно від дати укладення такої угоди;

19-2) врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість учасників процедури врегулювання заборгованості, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили;

20) врегулювання ( погашення, списання ) оператором газорозподільної системи заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", якщо таке виконавче провадження розпочато за рішенням про зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільної системи економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом.

Отже, чинним законодавством не передбачено закінчення виконавчого провадження «в частині».

Враховуючи вищевикладене та те, що рішення суду на даний час залишається невиконаним, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що у державного виконавця відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження.

Як слушно зауважив місцевий господарський суд - державний виконавець приймає на виконання виконавчий документ та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження відповідно до резолютивної частини рішення суду. В подальшому при виконанні виконавчого документу, якщо була часткова сплата чи частково визнано наказ таким, що не підлягає виконанню, державний виконавець стягує тільки ту заборгованість яка не була стягнена. Зазначене свідчить про те, що право Боржника не порушено, кошти по виконавчому документу на рахунки Стягувача не надходили.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги ПрАТ «Концерн Стирол».

Доводи Апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують викладених в ухвалі обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Оскаржуване судове рішення таким вимогам відповідає.

Зважаючи на наведене у його сукупності, колегія суддів визнає не обґрунтованими доводи апеляційної скаги щодо порушення судом попередньої інстанції норм процесуального права.

Вказане зумовлює залишення без змін ухвали суду першої інстанції.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Концерн Стирол залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 р. у справі № 24/25-908/5753/14 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.

Повний текст постанови складено 06.03.2024 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

СуддяМ.О. Дармін