Ухвала

від 02.05.2024 по справі 24/25-908/5753/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 24/25-908/5753/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В.(головуючої), Ємця А. А. та Колос І. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (далі - Концерн)

на ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024

за скаргою Концерну

на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Концерну

про стягнення 1 441 938 919 грн,

за участю Прокуратури Донецької області,

ВСТАНОВИВ:

Концерн 25.03.2024 (згідно з поштовою відміткою на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати (згідно прохальної частини) ухвалу господарського суду Донецької області від 12.12.2023 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 24/25-908/5753/14 та ухвалити нове рішення, яким визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що виявилась у невжитті передбачених законом заходів щодо закінчення виконавчого провадження №72959757 в частині стягнення 934521527, 38 грн основного боргу, 15350177,74 грн пені та 73 080,00 грн судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2024 касаційну скаргу Концерну залишено без руху у зв`язку з тим, що у скарзі не наведено підстав касаційного оскарження, передбачених відповідним абзацом частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) як для оскарження судового рішення, визначеного пунктами 2, 3 частини першої статті 287 названого Кодексу та чітких вимог прохальної частини касаційної скарги щодо оскаржуваного рішення суду першої інстанції; надано скаржнику строк для усунення зазначених недоліків.

Концерн 25.04.2024 (згідно з поштовою відміткою на конверті) подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої додано касаційну скаргу в новій редакції, згідно з прохальною частиною якої скаржник просить, зокрема, скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у цій справі.

Як було зазначено в ухвалі Верховного Суду від 15.04.2024 про залишення касаційної скарги без руху, що приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої

(передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.

Так, предметом касаційного оскарження є ухвала господарського суду Запорізької області від 12.12.2023, залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №24/25-908/5753/14, якою скаргу Концерну на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби залишено без задоволення.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Тобто, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене, зокрема, у пункті 2 частини першої статті 287 цього Кодексу (ухвала суду), в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень), а підставою касаційного оскарження є саме абзац другий частини другої статті 287 ГПК України.

Однак подана скаржником уточнена касаційна скарга фактично повторює зміст попередньої касаційної скарги і не містить посилання та уточнення підстав для касаційного оскарження судового рішення, визначеного пунктами 2, 3 частини першої статті 287 вказаного Кодексу, з урахуванням вимог вказаної ухвали суду від 15.04.2024 про залишення касаційної скарги без руху. Натомість в уточненій скарзі скаржник повторно зазначає про те, що підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 3 частини другої статті 328 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", тобто як для оскарження судового рішення, зазначеного у пунктах 1, 4 частини першої вказаної норми, про що й було зазначено Судом в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху.

За приписами ГПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що Концерн не усунув недоліків поданої ним касаційної скарги в частині зазначення підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (як для оскарження судового рішення, передбаченого пунктами 2, 3 частини першої статті 287 названого Кодексу), як того вимагає пункт 5 частини другої статті 290 ГПК України, що є підставою для її повернення без розгляду як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її змісту і форми.

Відповідно до частини п`ятої статті 292 ГПК України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на викладене та керуючись статтею 234, частиною п`ятою статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 24/25-908/5753/14 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Булгакова

Суддя А. Ємець

Суддя І. Колос