Постанова

від 06.03.2024 по справі 135/1193/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 135/1193/22

Провадження № 22-ц/801/717/2024

Категорія: 101

Головуючий у суді 1-ї інстанції Нікандрова С. О.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 рокуСправа № 135/1193/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Ковальчука О.В., Матківської М.В.,

за участю секретаря судового засідання Луцишина О.П.,

за участю сторін: представника позивача ОСОБА_1 адвоката Богачук І.Ю., представника Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Мазяра А.Й.,

розглянувши у відкритому судовомузасіданні вм.Вінниці цивільнусправу №135/1193/22запозовом ОСОБА_1 , яка є законним представником неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Орган опіки та піклування Ладижинської міської ради Вінницької області, ОСОБА_5 , законним представником якої є ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю,

за апеляційноюскаргою Вінницькогообласного територіальногоцентру комплектуваннята соціальноїпідтримки нарішення Ладижинськогоміського судуВінницької областівід 12червня 2023року,яке ухвалила суддя Нікандрова С.О. в Ладижинському міськомусуді Вінницької області, повний текст складено 21 червня 2023 року,

в с т а н о в и в:

В листопаді 2022 року ОСОБА_1 , яка є законним представником неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Позов обґрунтований тим, що 17 січня 2019 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі народилася донька ОСОБА_5 . Від першого шлюбу у ОСОБА_8 є донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з ОСОБА_6 і ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 склалися теплі, рідні відносини, останній вважав ОСОБА_2 донькою, постійно піклувався про неї, відвідував батьківські збори в навчальному закладі, де навчається ОСОБА_2 , та матеріально забезпечував її, натомість ОСОБА_2 вважала ОСОБА_6 своїм батьком.

23 березня 2022 року згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 про оголошення мобілізації, ОСОБА_6 було призвано для проходження військової служби у складі військової частини № НОМЕР_1 .

19 квітня 2022 року ОСОБА_6 розпочав проходження військової служби за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 загинув при виконанні бойових завдань по обороні від російського агресора під час артилерійського вогню біля населеного пункту Любомирівка Миколаївського району Миколаївської області, про що ОСОБА_1 отримала письмове сповіщення від 22 серпня 2022 року.

ОСОБА_1 звернулася до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_6 .

Зазначену заяву згідно листа №952/9/3923 від 19 жовтня 2022 року направлено на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

Також представники Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки усно повідомили, що для реалізації права на отримання виплати, необхідно надати рішення суду про підтвердження статусу ОСОБА_2 , як члена сім`ї загиблого.

Крім того, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_6 мають його батьки: мати ОСОБА_3 , батько ОСОБА_4 .

Отже, позивач ОСОБА_1 ,яка дієв інтересахнеповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,просила суд визнати ОСОБА_2 членом сім`ї військовослужбовця ОСОБА_6 ,який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Ладижинськогоміського судуВінницької областівід 12 червня 2023 року позов задоволено.

Встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є членом сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця ОСОБА_6 . Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі начальник Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки просить рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 12 червня 2023 року скасувати, в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального прав.

Представник позивача адвокат Красіловський В.О. 14 серпня 2023 року надіслав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

ПостановоюВінницького апеляційного суду від 05 вересня 2023 року апеляційну скаргуВінницького обласноготериторіального центрукомплектування тасоціальної підтримки задоволено частково. Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 12 червня 2023 року скасовано, провадження у справі закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

Постановою Верховного Суду від 31 січня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником адвокатом КрасіловськимВ.О., задоволено частково. Постанову Вінницького апеляційного суду від 05 вересня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Отже здійснюється новий розгляд зазначеної справи, з урахуванням вказівок, що містяться в постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Згідно ч.1-3,5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів, погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 січня 2019 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено шлюб, після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_7 присвоєне прізвище « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 17 січня 2019 року.

Від першого шлюбу у ОСОБА_8 є донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_6 та ОСОБА_1 у шлюбі народилася спільна донька ОСОБА_5 .

23 березня 2022 року згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 про оголошення мобілізації, ОСОБА_6 було призвано для проходження військової служби у складі військової частини № НОМЕР_1 .

19 квітня 2022 року ОСОБА_6 розпочав проходження військової служби за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 загинув при виконанні бойових завдань по обороні від російського агресора під час артилерійського вогню біля населеного пункту Любомирівка Миколаївського району Миколаївської області, про що ОСОБА_1 отримала письмове сповіщення від 22 серпня 2022 року.

ОСОБА_1 як дружина загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , звернулася до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_6 .

Крім цього, з заявами про отримання одноразової грошової допомоги звернулися батьки загиблого ОСОБА_6 відповідачі мати ОСОБА_3 , батько ОСОБА_10 , які є відповідачами у справі.

14 жовтня 2022 року за вих. №952/9/3861 документи ОСОБА_1 у зв`язку з загибеллю чоловіка ОСОБА_6 направлені Вінницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

Протоколом комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №313 від 09 грудня 2022 року вирішено призначити одноразову грошову допомогу відповідно до п.2 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 - батьку, матері, дружині та дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок смерті, пов`язаної із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_6 в сумі 15000000 грн у рівних частках кожному.

Наказом Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №57 від 16 січня 2023 року «Про виплату грошової допомоги членам сім`ї (утриманцям) солдата ОСОБА_6 » грошові кошти, отримані для виплати одноразової грошової допомоги, перераховано батьку ОСОБА_4 , матері ОСОБА_3 , дружині ОСОБА_1 , малолітній дочці ОСОБА_5 .

Згідно довідки виконавчого комітету Ладижинської міської ради №551 від 29 серпня 2022 року, ОСОБА_1 є виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов`язалася поховати (поховала) померлого за власні кошти ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з приписами статті16-1Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) право на отримання такої допомоги мають члени сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, коло яких визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Аналіз наведеної норми права вказує, що для визначення статусу сім`ї необхідно встановити три складові компоненти: особи спільно проживали; ці особи пов`язані спільним побутом; ці особи мають взаємні права та обов`язки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц (провадження №14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року у справі №5-рп/99 про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження №14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 31 травня 2022 року у справі №554/8629/17 (провадження №61-3012св21).

Згідно з абзацем третім пункту 6 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999року №5-рп/99(справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») дружина (чоловік), їх діти і батьки є членами сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони, якщо вони проживають разом з ним, а у передбачених законом випадках ще й ведуть спільне господарство. Стосовно дітей не має значення їх походження, а також те, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999року №5-рп/99(справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно довідки виконавчого комітету Ладижинської міської ради №543 від 06 березня 2023 року, ОСОБА_1 проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 та донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , підтвердили, що ОСОБА_6 піклувався, приймав активну участь у вихованні, забезпечував матеріально ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в свою чергу ОСОБА_14 вважала ОСОБА_6 батьком.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була членом сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця ОСОБА_6 , оскільки матеріалами справи беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , їх спільна донька ОСОБА_5 та донька від першого шлюбу ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом та інше, тому доводи апеляційної скарги, що позивачем не доведено спільного проживання та побуту є безпідставними.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстави для його скасування відсутні.

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишити без задоволення.

Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 12 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06 березня 2024 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Ковальчук О.В.

Матківська М.В.