Рішення

від 27.02.2024 по справі 902/1509/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2024 р. Cправа № 902/1509/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства "Червона Калина-К" (с. Дубові Махаринці, Хмільницький (Козятинський), Вінницька область, 21150)

до: Самгородоцької сільської ради (вул. Миру, 48а, с. Самгородок, Хмільницький (Козятинський) район, Вінницька область, 22163)

про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Червона Калина-К" з вимогами до Самгородоцької сільської ради про визнання укладеної Додаткової угоди до Договору оренди землі № 585 від 16.12.2016, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24.02.2017, номер запису 19430104, з моменту набрання судовим рішенням у даній справі законної сили, в редакції прохальної частини позовної заяви.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2023, вказану позовну заяву розподілено судді Матвійчуку В.В.

У зв`язку із встановленими судом недоліками позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд, ухвалою від 13.12.2023 постановив позовну заяву Фермерського господарства "Червона Калина-К" залишити без руху та встановив позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Клопотанням № б/н від 18.12.2023, що надійшло до суду 18.12.2023, позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Суд, ухвалою від 21.12.2023 за вказаним позовом відкрив провадження у справі №902/1509/23 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 18.01.2024.

За заявою позивача № б/н від 22.12.2023 (вх. № 01-48/72/23 від 22.12.2023) суд, ухвалою від 25.12.2023, застосував заходи забезпечення позову шляхом заборони Самгородоцькій сільській раді вчиняти дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0521482000:02:002:0024, площею 20,0000 га, а саме приймати рішення про передачу її в оренду, користування чи власність третім особам.

Суд, ухвалою від 18.01.2024, відклав підготовче засідання на 06.02.2024.

24.01.2024 до суду надійшла відповідь на відзив № б/н від 23.01.2024 (вх. № 01-34/837/24 від 24.01.2024) представника позивача - адвоката Тиховського М.О. з наведенням заперечень щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.

02.02.2024 до суду надійшов відзив № 32 від 04.01.2024 відповідача, в якому останній наводить заперечення проти позову та просить відмовити в його задоволенні.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 27.02.2024, про що 06.02.2024 постановлено відповідну ухвалу.

На визначену судом дату представник позивача не з`явився. В заяві №б/н від 27.02.2024 (вх. № 01-34/2112/24 від 27.02.2024), представник позивача клопотав про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив про їх задоволення. Крім того просив про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, докази понесення яких зобов`язався подати у відповідності до вимог ст. 126 ГПК України.

Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався. При цьому суд зважає, що про дату, час та місце розгляду справи відповідача повідомлено належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 06.02.2024 до електронного кабінету в ЄСІТС.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З урахуванням неявки представників сторін суд зважає на положення ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 27.02.2024 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення 16.12.2016 між громадянином ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області Договору оренди землі №585, відповідно до якого в оренду передалась земельна ділянка з кадастровим номером 0521482000:02:002:0024 площею 20,0000 га. Даний Договір оренди земельної ділянки був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24.02.2017, номер запису 19430104.

В подальшому гр. ОСОБА_1 створено Фермерське господарство "Червона Калина-К", в зв`язку із чим права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки, в силу закону, перейшли до фермерського господарства.

Пунктом 8 Договору оренди, Договір укладено терміном на 7 (сім) років. Після закінчення строку дії Договору, Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну Договору 15.12.2023 року.

Позивач стверджує, що належним чином виконував обов`язки Договору оренди, сплачував орендну плату у розмірі, який був визначений відповідно до Договору оренди.

Маючи намір поновити Договір оренди гр. ОСОБА_1 як голова Фермерського господарства «Червона Калина-К» 19.09.2023 звернувся Самгородоцької сільської ради з клопотанням про продовження Договору оренди землі №585 від 16.12.2016., до якого було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. копію договору оренди землі №585 від 16.12.2016, копію паспорта та ідентифікаційного коду, Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, Агрохімічний паспорт земельної ділянки з кадастровим номером 0521482000:02:002:0024, довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно із зазначенням зареєстрованого права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521482000:02:002:0024, Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, довідку про відсутність заборгованості по орендній платі.

З метою отримання результатів розгляду поданого позивачем клопотання до відповідача було надіслано адвокатський запит, у відповідь на який відповідач, листом від 01.12.2023 №1415, повідомив про те, що проект рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки ( ОСОБА_1 , 20,0000 га, Журбинецький старостинський округ) не набрав необхідної кількості голосів, тому заява ОСОБА_1 була непогоджена.

Позивач вважає, що відповідачем було протиправно допущено бездіяльність в поновленні Договору оренди землі та порушено вимоги Закону України «Про оренду землі» тому вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання укладеної Додаткової угоди до Договору оренди землі №585 від 16.12.2016 в редакції, викладеній в прохальній частині позовної заяви.

Відповідач заперечив проти позову. Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що відповідно до клопотання громадянина ОСОБА_1 від 19.09.2023 про поновлення договору оренди земельної ділянки № 585 від 16.12.2016, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 20,0 га кадастровий номер 0521482000:02:002:0024 на території Журбинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, апаратом Самгородоцької сільської ради надано на розгляд сесії сільської ради проект рішення «Про поновлення договору оренди земельної ділянки», за наслідками голосування якого більшість присутніх депутатів утрималися від голосування. В результаті - рішення не прийнято, пояснюючи тим, що вказана земельна ділянка буде заброньована для майбутнього поділу та безоплатної передачі у власність учасникам бойових дій, які проживають на території громади, згідно ст. 121 Земельного кодексу України після скасування воєнного стану в Україні та оголошення загальної демобілізації.

Крім того відповідач зауважує на тому, що Фермерське господарство «Червона Калина-К» не є стороною Договору оренди земельної ділянки № 585 від 16.12.2016, тому не може звертатись до суду в інтересах громадянина ОСОБА_1 .

Позивач, в свою чергу, у відповіді на відзив, заперечує доводи відповідача наголошуючи на тому, що з комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 973-ІУ слідує, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство мало бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набути статусу юридичної особи. З цього часу землекористувачем земельної ділянки є фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Тому, з моменту заснування Фермерського господарства «Червона Калина-К», останнє є орендарем спірної земельної ділянки, а відтак, і належним позивачем у даному спорі.

До того ж позивач наголошує, що відповідачем у відзиві не спростовано жодними доказами доводів позивача, в тому рахунку і протиправної бездіяльності Самгородоцької сільської ради в поновленні договору оренди.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 16.12.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області (Орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір оренди землі № 585 (надалі Договір).

Згідно з предметом даного Договору Орендодавець відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 07.12.2016 року № 2-16446/15-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду», надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (земельні ділянки) сільськогосподарського призначення з кадастровим номером (з кадастровими номерами): 0521482000:02:002:0024, яка розташована (які розташовані) на території Журбинецької сільської ради (за межами населеного пункту), Козятинського району, Вінницької області.

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається (передаються) земельна ділянка загальною площею 20,0060 га, - пасовища.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору становить 158382 (сто п`ятдесят вісім тисяч триста вісімдесят дві) гривні. (п. 5. Договору.

Договір укладено на 7 (сім) років з моменту укладання. Після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну Договору 15.12.2023 року (п. 8. Договору).

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 19005,84 (дев`ятнадцять тисяч п`ять) гривень, 84 коп., за 1 рік. (п. 9. Договору)

Згідно з п. 11 Договору орендна плата вноситься до місцевого бюджету Орендарем рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За змістом п. 14. Договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства (код цільового призначення - 01.02).

Договір підписаний сторонами та скріплений відтиском печатки Орендодавця.

На підставі вищевказаного Договору 24.02.2017 було проведено державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 20 га, кадастровий номер 0521482000:02:002:0024 із строком дії 7 (сім) років з правом пролонгації (номер запису про інше речове право: 19430104), що підтверджується витягом № 346910912 від 18.09.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців серія №362644251858 від 05.12.2023, державна реєстрація Фермерського господарства "Червона Калина-К" проведена 13.02.2015, засновником якого є ОСОБА_1 .

Як убачається з наданих доказів, та не заперечується відповідачем, Фермерське господарство "Червона Калина-К" (позивач) належним чином виконував свої зобов`язання за вказаним Договором оренди землі, використовував земельну ділянку відповідно до цільового призначення, дотримувався вимог законодавства щодо охорони земель, вчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату.

Суд зазначає, що пунктом 58 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 18 квітня 2021 року, внесено зміни у п.24 розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України. Відповідно до вказаних змін з дня набрання чинності цим пунктом (тобто з 27 травня 2021 року) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім певних виключень, зазначених в цій нормі. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Відтак, з огляду на зазначені норми Закону, Орендодавцем за вищевказаним Договором є Самгородоцька сільська рада.

На виконання вимог Земельного кодексу України Самгородоцькою сільською Радою 21.12.2022 було зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0521482000:02:002:0024 (номер відомостей про інше речове право 48803658).

19 вересня 2023 року громадянин ОСОБА_1 як голова Фермерського господарства «Червона Калина-К» звернувся до Самгородоцької сільської ради з клопотанням про продовження Договору оренди землі №585 від 16.12.2016. До клопотання про поновлення договору оренди землі позивачем було додано наступні документи: проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; копію договору оренди землі №585 від 16.12.2016; копію паспорта та ідентифікаційного коду; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; Агрохімічний паспорт земельної ділянки з кадастровим номером 0521482000:02:002:0024; довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно із зазначенням зареєстрованого права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521482000:02:002:0024; витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок; довідку про відсутність заборгованості по орендній платі.

Клопотання отримано представником відповідача 19.09.2023 та зареєстровано за вхідним номером 293 від 19.09.2023.

Позивач зазначає, що з метою отримання результатів розгляду поданого ним клопотання до відповідача було надіслано адвокатський запит.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач, листом від 01.12.2023 №1415, повідомив адвоката позивача про те, що у зв`язку з тим, що проект рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки ( ОСОБА_1 , 20,0000 га, Журбинецький старостинський округ), не набрало необхідної кількості голосів, тому заява ОСОБА_1 була непогоджена, підтвердженням чого є Протокол поіменного голосування 48 сесії Самгородоцької сільської ради 8 скликання від 21.11.2023.

Наведене розцінено позивачем як протиправна бездіяльність, що і стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки площею 20,00 га, кадастровий номер 0521482000:02:002:0024, укладеного 16.12.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та громадянином ОСОБА_1 в редакції, зазначеній у позовній заяві.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб передбачений законом або договором.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Ця норма кореспондується з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

У статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" тут і надалі в редакції, чинній на момент створення ФГ "Червона Калина-К", унормовано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

За приписами ч. 3 ст. 7 зазначеного Закону земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Таким чином, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У статті 1 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 вищевказаного Закону відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Суд встановив, що між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області (Орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (Орендар) 16.12.2016 було укладено Договір оренди землі № 585, за умовами п. 1, 2, 8 якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування терміном на 7 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0521452000:02:002:0024, загальною площею 20,0000 га, яка знаходиться на території Журбинецької сільської ради (за межами населеного пункту), Козятинського району Вінницької області.

Згідно з п. 13 договору земельна ділянка передавалася в оренду для ведення фермерського господарства.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців серія №362644251858 від 05.12.2023, державна реєстрація Фермерського господарства "Червона Калина-К" проведена 13.02.2015, засновником якого є ОСОБА_1 .

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 зробила висновок, що з аналізу положень ст.ст. 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" вбачається, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Практика застосування норм права щодо фактичної заміни землекористувача у правовідносинах користування земельними ділянками та переходу обов`язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі №317/2520/15-ц, від 22.08.2018 у справі №606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі №677/1865/16-ц, від 21.11.2018 у справі № 272/1652/14-ц, від 12.12.2018 у справі № 704/29/17-ц, від 16.01.2019 у справі № 695/1275/17 та у справі № 483/1863/17, від 27.03.2019 у справі №574/381/17-ц, від 03.04.2019 у справі № 628/776/18).

З огляду на викладене, Фермерського господарства "Червона Калина-К" набуло права оренди земельної ділянки кадастровий номер, загальною площею 20,0000 га за Договором оренди земельної ділянки від 16.12.2016.

Відповідно до інформаційної довідки № 346910912 від 18.09.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 21.12.2022 було припинено право державної власності та проведена державна реєстрація права власності Самгородоцької сільської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 0521482000:02:002:0024 площею 20,0000 га на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій № 48-ОТГ від 11.12.2020 .

Таким чином, зважаючи на вищевикладені обставини, між позивачем та відповідачем виникли цивільно-правові відносини найму (оренди) земельної ділянки кадастровий номер 0521482000:02:002:0024, загальною площею 20,0000 га.

Як вбачається із змісту п. 8 Договору оренди земельної ділянки від 16.12.2016, його було укладено терміном на 7 (сім) років, тобто строком до 15.12.2023.

19.09.2023 позивач, скориставшись переважним правом Орендаря, згідно з Договором оренди землі № 585 від 16.12.2016, звернувся до Самгородоцької сільської ради з клопотанням №б/н від 19.09.2023 у якому просив поновити строком на 10 років Договір оренди земельної ділянки від 16.12.2016 площею 20,0000 га, кадастровий номер 0521482000:02:002:0024 та встановити в договорі орендну плату у розмірі 12% від вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, в редакції згідно додаткової угоди.

До клопотання про поновлення Договору оренди землі позивачем було додано наступні документи: проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; копію договору оренди землі №585 від 16.12.2016; копію паспорта та ідентифікаційного коду; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; Агрохімічний паспорт земельної ділянки з кадастровим номером 0521482000:02:002:0024; довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно із зазначенням зареєстрованого права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521482000:02:002:0024; витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок; довідку про відсутність заборгованості по орендній платі.

Клопотання отримано представником відповідача 19.09.2023 та зареєстровано за вхідним номером 293 від 19.09.2023.

Проте, як вказує позивач, відповідач у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення Договору оренди землі. Лише на запит адвоката, листом від 01.12.2023 №1415, повідомив про те, що проект рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки ( ОСОБА_1 , 20,0000 га, Журбинецький старостинський округ), не набрало необхідної кількості голосів, тому заява ОСОБА_1 була непогоджена.

Відтак, відповідачем не виконано свого обов`язку щодо укладення Додаткової угоди про поновлення Договору оренди та не надіслав лист-повідомлення про заперечення у його поновленні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 910/16448/18).

За приписами ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача та позов має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі позовних вимог, що їх викладає позивач у позовній заяві.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 914/3203/21, від 20.06.2023 у справі №910/644/22 (910/1687/22).

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на приписи ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на час укладення договору.

Суд приймає до уваги, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 № 340-IX, який набрав чинності 16.01.2020, статтю 33 Закону України "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди землі, було викладено у новій редакції та названо "Переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк". Також вказаним Законом № 340-IX від 05.12.2019 доповнено Закон України "Про оренду землі" статтею 32-2 "Поновлення договорів оренди землі", якою унормовано, що "поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України".

Водночас, Законом № 340-IX від 05.12.2019 також доповнено Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі", зокрема абзацом четвертим, в якому зазначено: "Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення."

Договір оренди земельної ділянки площею 20,0000 га, кадастровий номер 05214820000:02:002:0024, був укладений між сторонами 16.12.2016, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (16.01.2020).

Зважаючи на викладене, поновлення Договору оренди землі від 16.12.2016 має здійснюватись на умовах, визначених таким Договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору).

Положеннями ч.1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і надалі у редакції, яка була чинною станом на дату укладення договору) було унормовано, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.ч. 2, 3 ст. 33 вказаного Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4 ст. 33 Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, зокрема, із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч.6 ст. 33 Закону).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.ч 8, 11 ст. 33 Закону).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

При цьому важливість дотримання як строку звернення орендаря до орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, так і відповіді орендодавця на таке звернення неодноразово підтверджена правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 159/5756/18 та № 313/350/16-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зроблено висновок, що надсилаючи орендодавцю відповідне письмове повідомлення орендар таким чином завчасно мав продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар. При цьому незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Законодавець у нормі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої ч.ч. 1-5, так і для підстави, передбаченої ч.6 цієї статті, що, за висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №159/5756/18, свідчить про їх логічну послідовність, оскільки факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме, ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. При цьому таке поновлення не вимагає прийняття орендодавцем відповідного рішення, оскільки земельні правовідносини сторони вже врегулювали під час передання земельної ділянки й укладення договору оренди землі, а подальше регулювання закон передбачив у вигляді поновлення цього договору.

Наведений правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пунктах 28 - 29 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Відповідно до ст. 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар. Тому у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

У частині 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За змістом статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; здійснення контролю за використанням та. охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26, статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд встановив, що позивач, з дотриманням положень ч.ч. 1-4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" звернувся до відповідача з клопотанням від 19.09.2023, в якому просив поновити Договір оренди земельної ділянки від 16.12.2016. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі ФГ "Червона Калина-К" додало, серед іншого, проєкт додаткової угоди.

Вказане вище повідомлення було отримано Самгородоцькою сільською радою 19.09.2023, що підтверджується відтиском печатки вхідної кореспонденції сільської ради та не заперечується відповідачем.

Як встановлено судом, відповідачем лише 21.11.2023 винесено на розгляд 48 сесії Самгородоцької сільської ради 8 скликання клопотання позивача від 19.09.2023, і за результатами розгляду рішення про погодження поновлення позивачу договору оренди не прийнято з огляду на ненабрання необхідної кількості голосів.

При цьому суд зважає, що приписами ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначено обов`язок орендодавця у місячний термін не лише розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, а й за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі направити орендарю лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Вказане відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, в якій зазначено, що факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення має самостійне правове значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", якщо орендар дотримався процедури, встановленої, зокрема ч.3 ст.33 вказаного Закону, а саме надав до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, сформовано такий правовий висновок: "Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше".

Зазначена правова позиція Великої Палати Верховного Суду підтвердила раніше висловлені висновки Верховного Суду щодо застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній до 15.07.2020), зокрема щодо виникнення в орендаря права на поновлення договору оренди землі на підставі ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у відповідній редакції у випадку порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі у відповідь на лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди.

За таких обставин суд дійшов висновку, що в порушення приписів ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відповідач у місячний термін письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні Договору оренди земельної ділянки від 16.12.2016.

При цьому суд зважає, що позивач продовжує належним чином користуватися орендованою земельною ділянкою та виконує обов`язки землекористувача за спірним Договором (сплачує орендну плату).

Доводи відповідача про те, що спірну земельну ділянку сільська рада планує зарезервувати для наступного її поділу та приватизації фізичними особами не є підставою для ухилення від укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, тому відхиляються судом як безпідставні.

Тобто, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивачем дотримані усі умови для поновлення договору оренди, визначені ст.33 Закону України "Про оренду землі" щодо звернення до відповідача в установлений термін з проханням поновити договір. Відтак, в результаті відмови відповідача у поновленні договору порушене переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в силу приписів ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" договір оренди земельної ділянки від 16.12.2016 вважається поновленим.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення сторонами додаткової угоди як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків на новий строк. Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з п.1 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (ст. 125 Земельного кодексу України).

У позовній заяві позивач просить визнати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 16.12.2016 з викладенням в новій редакції преамбули, пунктів 2, 5, 8, 9 Договору та реквізитів сторін.

Суд враховує, що з огляду на створення Фермерського господарства "Червона Калина-К" та передачу спірної земельної ділянки з державної в комунальну власність, сторонами Договору оренди земельної ділянки від 16.12.2016 є ФГ "Червона Калина-К" та Самгородоцька сільська рада. Тому викладення в новій редакції преамбули та реквізитів сторін лише відображає зміни в Договорі, які мали місце ще до його поновлення.

Умови п.п. 2, 5, 9 Договору в редакції Додаткової угоди, викладеної у позовній заяві, лише покращують становище Орендодавця, відповідають інтересам територіальної громади та враховують проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з витягом №НВ-9928160522023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 20.07.2023.

При цьому, щодо викладення у Додатковій угоді п. 8 Договору про строк дії Договору - 10 (десять) років з моменту укладення, суд зауважує, що умовами п. 8 Договору чітко встановлено, що останній укладався на строк 7 (сім) років до 15.12.2023 року.

З врахуванням терміну дії Договору, встановленого умовами п. 8, виходячи з прямої вказівки ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та принципу "jura novit curia" ("суд знає закони"), Договір оренди земельної ділянки № 585 від 16.12.2016 підлягає поновленню на той самий строк, на тих самих умовах, тобто на 7 років.

Доводи відповідача з приводу того, що Фермерське господарство «Червона Калина-К» не є стороною Договору оренди земельної ділянки № 585 від 16.12.2016, тому не може звертатись до суду в інтересах громадянина ОСОБА_1 спростовуються наведеними вище висновками суду, тому відхиляються судом як безпідставні.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст.86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У п.п.1-3 ч.1 ст.237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суддів зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "Dombo V. v. The Netherlands").

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для захисту прав ФГ «Червона Калина-К» на поновлення Договору оренди землі на строк 7 років шляхом визнання укладеною Додаткової угоди до нього.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Окрім того, з урахуванням заявлення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на заяву представника позивача від 27.02.2024 про подання доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу в порядку положень ст. 126 ГПК України, суд дійшов висновку про встановлення 5-ти денного строку для подання відповідних доказів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення, з призначенням судового засідання відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Визнати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі №585 від 16.12.2016 року, зареєстрованому у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24.02.2017 року, номер запису 19430104, з моменту набрання судовим рішенням у даній справі законної сили, в наступній редакції:

Додаткова угода

до договору оренди землі від №585 від 16.12.2016 року

с. Самгородок "___" 2023 р.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ, Самгородоцька сільська рада, в особі сільського голови Лановика Сергія Яковича, що діє на підставі Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», з одного боку, та ОРЕНДАР, фермерське господарство «Червона Калина-К» в особі голови Козаченка Володимира Олександровича, код ЄДРПОУ 39639806, згідно зі ст.ст. 21, 30, 33 Закону України "Про оренду землі" за домовленістю сторін уклали цю додаткову угоду про нижченаведене:

Предмет Угоди

1.Цією Угодою до договору оренди землі, укладеного 16.12.2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та гр. ОСОБА_1 , про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вчинено запис від 24.02.2017 року за № 19430104, вносяться зміни на підставі пункту 30 Договору та викладаються пункти 2,5,8,9 договору в новій редакції:

1.1.Пункт 2 договору в розділі «Об`єкт оренди»:

«В оренду передається земельна ділянка загальною площею 20,00 га, з яких 17,7863 га-рілля, 2,2137 га- пасовища».

«Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 658767 шістсот п`ятдесят вісім тисяч сімсот шістдесят сім грн. 87 коп.;

1.2.Пункт 8 в розділі «Строк дії договору»:

«Договір укладено на 7 (сім) років з моменту укладання» Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

1.3.Пункти 9 договору в розділі «Орендна плата»:

«Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі - 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - в сумі 79 052,14 (сімдесят дев`ять тисяч п`ятдесят дві грн. 14 коп./рік)»;

2.Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від « 16» грудня 2016 року та набирає чинності після підписання сторонами.

Додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у "Орендодавця", другий - у «Орендаря».

Реквізити сторін:

Орендодавець:Орендар:Самгородоцька сільська радаФермерське господарство "Червона Калина-К" в особі голови Козаченка Володимира Олександровича22163, Вінницька область, Хмільницький район, с. Самгородок, вул. Миру, 48, Код ЄДРПОУ 04328481 Голова підпис, м.п. Лановик С.Я. с. Дубові Махаринці, Козятинський (Хмільницький) район, Вінницька область, Україна, 22150 Код ЄДРПОУ 39639806 Тел. +380978812333 підпис, м.п.

Стягнути з Самгородоцької сільської ради (вул. Миру, 48а, с. Самгородок, Хмільницький (Козятинський) район, Вінницька область, 22163; код ЄДРПОУ 44653157) на користь Фермерського господарства "Червона Калина-К" (с. Дубові Махаринці, Хмільницький (Козятинський), Вінницька область, 21150; код ЄДРПОУ 39639806) 2 684 грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до ст. 221 ГПК України для вирішення питань про судові витрати на професійну правничу допомогу призначити судове засідання на 13.03.2024 об 11:30 год.

Для подання суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу встановити позивачу строк п`ять днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення. Зобов`язати позивача у цей же строк надіслати належним чином завірені копії вказаних доказів відповідачу.

Примірник повного судового рішення надіслати сторонам та представнику позивача - адвокату Тиховському М.О. до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 06 березня 2024 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи