Рішення

від 27.02.2024 по справі 906/21/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2024 р. м. Житомир Справа № 906/21/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.,

секретар судового засідання: Добровінська В.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Забігайло Л.В., довіреність від 06.02.2024;

від відповідача: Денисенко О.М., діє в порядку самопредставництва, згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирського обласного центру зайнятості

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про стягнення 61 788,63 грн

Процесуальні дії по справі.

Житомирський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 61788,63 грн.

Ухвалою від 10.01.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 08.02.2024.

18.01.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 08.02.2024 суд оголосив перерву у засіданні до 22.02.2024.

15.02.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 22.02.2024 на стадії з`ясування обставин та перевірки доказів суд оголосив перерву у засіданні до 27.02.2024.

У засіданні суду 27.02.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані виникненням у Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, як роботодавця, на підставі ч.4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" обов`язку відшкодувати суму виплаченої позивачем допомоги по безробіттю за період з 18.01.2018 по 29.05.2019 у розмірі 61788,63 грн. ОСОБА_1 , у зв`язку з поновленням її на роботі з 02.01.2018 за рішенням суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву(а.с.32-33) позовні вимоги не визнав. Вказав на пропуск позивачем строків позовної давності, визначених ст.257 ЦК України, оскільки припинення реєстрації ОСОБА_1 , як безробітного та відповідно припинення виплати їй допомоги по безробіттю відбулося 29.05.2019. Зазначив, що передавальним актом від 27.04.2023 Житомирським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заборгованість не передавалася. Вважає відсутніми підстави для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування шкоди за деліктним (позадоговірним) зобов`язанням, фактичною підставою для застосування відповідальності за який є вчинення особою правопорушення, у зв`язку з відсутністю вини відповідача, неправомірних рішень, дій чи бездіяльності з його боку, відсутністю шкоди для позивача внаслідок дій відповідача і безпосереднього причинного зв`язку між шкодою та правопорушенням.

У відповіді на відзив на позовну заяву (а.с.39-41) позивач стверджує, що про факт поновлення ОСОБА_1 на роботі позивач дізнався у 2023 році, у зв`язку з проведенням розслідування страхового випадку за результатами звірки з даними ПФУ, тому строк позовної давності позивачем не пропущено. Зазначає, що правонаступником Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, а відсутність у передавальному акті вказаної заборгованості не є підставою для звільнення від виконання зобов`язання за правонаступництвом.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

18.01.2018 до Житомирської філії Житомирського обласного центру зайнятості звернулася ОСОБА_1 для реєстрації як безробітної та нарахування і виплати їй допомоги по безробіттю.

До настання страхового випадку ОСОБА_1 працювала на посаді провідного спеціаліста Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області з 01.08.2017 року та була звільнена з посади наказом №419-к від 19.12.2017 у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Наказом від 24.01.2018 №НТ180124 ОСОБА_1 надано статус безробітного з 18.01.2018; наказом від 25.01.2018 №НТ180125 призначено допомогу по безробіттю; наказом від 05.02.2019 №НТ1902205 припинено виплату допомоги по безробіттю з 25.01.2019; наказом від 29.05.2019 №НТ190529 припинено реєстрацію, у зв`язку з поданням безробітним заяви (а.с.7-8).

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 07.10.2019 по справі №296/865/18 визнано незаконним наказ №419-к від 19.12.2017 про звільнення з роботи ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України та скасовано його, поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу перевірок страхувальників Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області з 30.12.2017 (а.с.14-17).

На виконання рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 07.10.2019 по справі №296/865/18 наказом №02-215-к від 07.10.2019 скасовано п.1 наказу №419-к "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлено на попередній роботі на посаді провідного спеціаліста відділу перевірок страхувальників з 30.12.2017 (а.с.18).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 17.02.2020 по справі №296/865/18 дата поновлення ОСОБА_1 на роботі змінена на 02.01.2018.

26.07.2023 року фахівцями Житомирської філії Житомирського ОЦЗ проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", про що складено акт № 156 від 26.07.2023 (а.с.19-21).

У вказаному акті зазначено, що Житомирською філією Житомирського обласного центру зайнятості здійснено обмін інформацією з Пенсійним фондом України, в результаті якого виявлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку у Житомирському міському центрі зайнятості як безробітна з 16.01.2018 по 29.05.2019 одночасно отримувала дохід в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області.

Відповідно до довідки Житомирського обласного центру зайнятості від 01.08.2023 № 2903/09.03-23 ОСОБА_1 за період з 30.01.2018 по 24.01.2019 отримала допомогу по безробіттю у розмірі 61788,63 грн. (а.с.22).

Інформація вказана у вищевказаній довідці відповідає данним, викладеним у Додатку до персональної карти ОСОБА_1 про прийняття рішення щодо нарахувань та платежів (а.с. 43-48).

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.09.2022 "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.

З метою досудового врегулювання спору Житомирська філія Житомирського обласного центру зайнятості звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з повідомленням від 04.08.2023 №3362/04/23 про необхідність сплатити суму, виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 61788,63 грн. (а.с.9-10).

Головне управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області відмовило в задоволенні вимоги Житомирської філії Житомирського обласного центру зайнятості (а.с.11-13).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно ч. 2 цієї ж статті статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Пунктами 2, 6, 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що:

- суб`єктами страхування на випадок безробіття є застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик;

- об`єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім`ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону;

- страховий випадок - це, зокрема, подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що застраховані особи мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, зокрема, у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили (пункт 2), подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг (пункт 3).

З наведеним кореспондуються приписи ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" згідно з якими, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (пункт 2), подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості (пункт 10).

Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено право Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Згідно з ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримуються, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

У постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №914/2087/17, від 06.07.2018 року у справі №921/220/17-г/16, від 09.07.2018 року у справі №914/1875/17, від 06.07.2018 року у справі №921/220/17-г/16 зазначено, що за положеннями ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.

Згідно з ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №711/8138/18 зазначено, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися. У разі невиконання цього обов`язку добровільно рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.

Судом встановлено, що на виконання рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 07.10.2019 по справі №296/865/18 згідно з наказом від 07.10.2019 №02-215-к ОСОБА_1 поновлено на посаді.

Допущене роботодавцем порушення процедури звільнення працівника призвело до поновлення працівника на роботі за правилом ч.1 ст.235 КЗпП України, коли звільнення відбулося без законної на те підстави.

Матеріали справи свідчать про те, що звільнення та поновлення на роботі ОСОБА_1 здійснювалося Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області, правонаступником якого є відповідач, який по відношенню до ОСОБА_1 є роботодавцем, а тому саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області покладено обов`язок з відшкодування суми виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Виходячи з наведеного, сума виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 61788,63 грн. під час перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітного, підлягають відшкодуванню відповідачем на підставі ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Заперечення відповідача щодо пропуску строку позовної давності судом відхиляються в силу прямої вказівки ч. 4 ст.38 ЗаконуЗакону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", згідно якої строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент.

При реорганізації в формі приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Відсутність у передавальному акті певного майна чи зобов`язань не свідчить про те, що відповідач не став правонаступником за ними, оскільки Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Житомирській області, як єдиним правонаступником, прийнято усе майно та усі зобов`язання Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області, яке припинилося шляхом приєднання.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що аргументи відповідача не заслуговують на увагу, а вимога позивача про стягнення 61788,63 грн. обґрунтована, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, у відповідності до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір в сумі 2684,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341)

на користь Житомирського обласного центру зайнятості (10001, м. Житомир, вул. Київська, 83, код ЄДРПОУ 03491398):

- 61788,63 грн. допомоги по безробіттю, виплаченої незаконно звільненій особі;

- 2684,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.03.24

Суддя Сікорська Н.А.

1 - до справи

- позивачу (додано до системи Електронний суд)

- відповідачу (додано до системи Електронний суд)