Постанова

від 15.05.2024 по справі 906/21/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року Справа № 906/21/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. , суддя Саврій В.А.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 27.02.24р. суддею Сікорською Н.А. у м.Житомирі, повний текст складено 05.03.24р. у справі № 906/21/24

за позовом Житомирського обласного центру зайнятості

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про стягнення 61 788,63 грн

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Житомирський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 61788,63 грн.

Позовні вимоги мотивовані виникненням у Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, як роботодавця, на підставі ч.4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" обов`язку відшкодувати суму виплаченої позивачем допомоги по безробіттю за період з 18.01.2018 по 29.05.2019 у розмірі 61788,63 грн. ОСОБА_1 , у зв`язку з поновленням її на роботі з 02.01.2018 за рішенням суду.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.02.2024 у справі №906/21/24 позов задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь Житомирського обласного центру зайнятості: 61788,63 грн допомоги по безробіттю, виплаченої незаконно звільненій особі; 2684,00 грн судового збору.

В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст. 11 ЦК України, ст.ст. 1, 6, 31, 34, 35, 38 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст.ст. 43, 44, 45 Закону України «Про зайнятість населення», постанови Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №914/2087/17, від 06.07.2018 у справі №921/220/17-г/16, від 09.07.2018 у справі №914/1875/17, від 06.07.2018 у справі №921/220/17-г/16, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №711/8138/18, ст. 235 КЗпП, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 07.10.2019 по справі №296/865/18, наказ від 07.10.2019 №02-215-к вказав, що звільнення та поновлення на роботі ОСОБА_1 здійснювалося Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області, правонаступником якого є відповідач, який по відношенню до ОСОБА_1 є роботодавцем, а тому саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області покладено обов`язок з відшкодування суми виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. А тому прийшов до висновку, що сума виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 61788,63 грн під час перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітного, підлягає відшкодуванню відповідачем на підставі ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Крім того, суд вказав, що доводи відповідача щодо пропуску строку позовної давності судом відхиляються в силу прямої вказівки ч. 4 ст.38 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", згідно якої строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.2024 у справі № 906/21/24 за позовом Житомирського обласного центру зайнятості про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 61788,63 грн та прийняти нове рішення, яким відмовити Житомирському обласному центру зайнятості у задоволенні позову.

Так, з посиланням на ст. 104 ГПК України, вказує, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запис про припинення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області вчинено 05.06.2023. ОСОБА_1 отримувала допомогу по безробіттю з 18.01.2018 по 29.05.2019. Згідно рішення Корольовського районного суду від 07.10.2019, що частково змінено постановою Житомирського апеляційного суду від 17.02.2020 ОСОБА_1 поновлено на роботі в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області.

Звертає увагу, що вимога про повернення шкоди заявлена поза межами строків позовної давності визначених статті 257 ЦК України, оскільки припинення реєстрації ОСОБА_1 як безробітної та відповідно припинення виплати їй допомоги по безробіттю відбулося 29.05.2019.

Також з посиланням на Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 №60/62, зареєстрованого в міністерстві юстиції України від 12.03.2009 за №232/16248 зазначає, що саме на центри зайнятості покладається обов`язок щодо перевірки страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення; перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття; розслідування здійснюється шляхом звіряння відомостей, поданих особою під час реєстрації, та/або даних, зазначених у документах страхувальника, з базами даних центральних органів виконавчої влади та реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З посиланням на ст. 1166 ЦК України вказує, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Наявність всіх вказаних умов є обов`язковим при розгляді питання щодо відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Для покладення на Головне управління обов`язку відшкодування шкоди необхідна наявність певних підстав, як-то неправомірні рішення, дії чи бездіяльність, вина, яка може полягати в умислі чи необережності, наявність шкоди для позивача внаслідок дій відповідача і безпосередній причинний зв`язок між шкодою та правопорушенням, який в даному випадку відсутній.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення господарського суду Житомирської області від 27.02.24 у справі № 906/21/24 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

18.01.2018 до Житомирської філії Житомирського обласного центру зайнятості звернулася ОСОБА_1 для реєстрації як безробітної та нарахування і виплати їй допомоги по безробіттю.

До настання страхового випадку ОСОБА_1 працювала на посаді провідного спеціаліста Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області з 01.08.2017 року та була звільнена з посади наказом №419-к від 19.12.2017 у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Наказом від 24.01.2018 №НТ180124 Грибан Т.С. надано статус безробітного з 18.01.2018; наказом від 25.01.2018 №НТ180125 призначено допомогу по безробіттю; наказом від 05.02.2019 №НТ1902205 припинено виплату допомоги по безробіттю з 25.01.2019; наказом від 29.05.2019 №НТ190529 припинено реєстрацію, у зв`язку з поданням безробітним заяви (а.с.7-8).

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 07.10.2019 по справі №296/865/18 визнано незаконним наказ №419-к від 19.12.2017 про звільнення з роботи ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України та скасовано його, поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу перевірок страхувальників Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області з 30.12.2017 (а.с.14-17).

На виконання рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 07.10.2019 по справі №296/865/18 наказом №02-215-к від 07.10.2019 скасовано п.1 наказу №419-к "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлено на попередній роботі на посаді провідного спеціаліста відділу перевірок страхувальників з 30.12.2017 (а.с.18).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 17.02.2020 по справі №296/865/18 дата поновлення ОСОБА_1 на роботі змінена на 02.01.2018.

26.07.2023 фахівцями Житомирської філії Житомирського ОЦЗ проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", про що складено акт № 156 від 26.07.2023 (а.с.19-21).

У вказаному акті зазначено, що Житомирською філією Житомирського обласного центру зайнятості здійснено обмін інформацією з Пенсійним фондом України, в результаті якого виявлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку у Житомирському міському центрі зайнятості як безробітна з 16.01.2018 по 29.05.2019 одночасно отримувала дохід в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області.

Відповідно до довідки Житомирського обласного центру зайнятості від 01.08.2023 № 2903/09.03-23 ОСОБА_1 за період з 30.01.2018 по 24.01.2019 отримала допомогу по безробіттю у розмірі 61788,63 грн. (а.с.22).

Інформація вказана у вищевказаній довідці відповідає данним, викладеним у Додатку до персональної карти ОСОБА_1 про прийняття рішення щодо нарахувань та платежів (а.с. 43-48).

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.09.2022 "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.

З метою досудового врегулювання спору Житомирська філія Житомирського обласного центру зайнятості звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з повідомленням від 04.08.2023 №3362/04/23 про необхідність сплатити суму, виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 61788,63 грн. (а.с.9-10).

Головне управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області відмовило в задоволенні вимоги Житомирської філії Житомирського обласного центру зайнятості (а.с.11-13).

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року N 1533-III (далі -Закон N 1533-III) визначено правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, зокрема, визначено порядок виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття, припинення, відкладення, скорочення тривалості виплат такого забезпечення, а також порядок відшкодування виплаченого безробітному матеріального забезпечення у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Так, за приписами п.2 ч.1 ст. 31 Закону N 1533-III виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Частиною 1 статті 34 цього Закону встановлено право Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному, в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Також Законом N 1533-III визначено, що із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду (ч.4 ст. 35 Закону).

У постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №914/2087/17, від 06.07.2018 року у справі №921/220/17-г/16, від 09.07.2018 року у справі №914/1875/17, від 06.07.2018 року у справі №921/220/17-г/16 зазначено, що за положеннями ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.

Згідно з ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №711/8138/18 зазначено, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися. У разі невиконання цього обов`язку добровільно рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.01.2018 до Житомирської філії Житомирського обласного центру зайнятості звернулася ОСОБА_1 для реєстрації як безробітної та нарахування і виплати їй допомоги по безробіттю.

До настання страхового випадку ОСОБА_1 працювала на посаді провідного спеціаліста Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області з 01.08.2017 року та була звільнена з посади наказом №419-к від 19.12.2017 у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 07.10.2019 по справі №296/865/18 визнано незаконним наказ №419-к від 19.12.2017 про звільнення з роботи ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України та скасовано його, поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу перевірок страхувальників Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області з 30.12.2017 .

На виконання рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 07.10.2019 по справі №296/865/18 наказом №02-215-к від 07.10.2019 скасовано п.1 наказу №419-к "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлено на попередній роботі на посаді провідного спеціаліста відділу перевірок страхувальників з 30.12.2017 (а.с.18).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 17.02.2020 по справі №296/865/18 дата поновлення ОСОБА_1 на роботі змінена на 02.01.2018.

Згідно з ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

За приписами частини 3 статті 36 цього Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198, центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

У п.34 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Судом встановлено, що на виконання рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 07.10.2019 по справі №296/865/18 згідно з наказом від 07.10.2019 №02-215-к ОСОБА_1 поновлено на посаді.

Допущене роботодавцем порушення процедури звільнення працівника призвело до поновлення працівника на роботі за правилом ч.1 ст.235 КЗпП України, коли звільнення відбулося без законної на те підстави.

Матеріали справи свідчать про те, що звільнення та поновлення на роботі ОСОБА_1 здійснювалося Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області, правонаступником якого є відповідач, який по відношенню до ОСОБА_1 є роботодавцем, а тому саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області покладено обов`язок з відшкодування суми виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Виходячи з приписів ч.1 ст.34 та ч.4 ст. 35 Закону N 1533-III, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 61788,63 грн під час перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітного, підлягають відшкодуванню відповідачем.

Доводи скаржника щодо пропуску строку позовної давності судом не беруться судом апеляційної інстанції до уваги в силу прямої вказівки ч. 4 ст.38 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", згідно якої строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент.

При реорганізації в формі приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Відсутність у передавальному акті певного майна чи зобов`язань не свідчить про те, що відповідач не став правонаступником за ними, оскільки Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Житомирській області, як єдиним правонаступником, прийнято усе майно та усі зобов`язання Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області, яке припинилося шляхом приєднання, а тому доводи скаржника про протилежне спростовується наведеним вище.

За таких обставин судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі.

За наведеного, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.2024 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.24 у справі №906/21/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.24 у справі №906/21/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

4. Справу № 906/21/24 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.