Рішення

від 05.03.2024 по справі 912/4/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 рокуСправа № 912/4/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №912/4/24 від 19.01.2024

за позовом: Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), код ЄДР 43877118, вул. Героїв АТО, 92, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50103, адреса для листування: вул. Лабораторна, 69, м. Дніпро, 49010

до відповідача: Приватного підприємства "Віктор і К" (далі - ПП "ВІКТОР І К"), код ЄДР 20651018, вул. Висоцького, 2, смт Власівка, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., 27552

про стягнення збитків в розмірі 80 634,03 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Братухін О.Ю., витяг з ЄДР (самопредставництво);

від відповідача - Патинко О.Л., довіреність б/н від 01.03.2024, адвокат Кириленко Ю.Г., довіреність № б/н від 02.01.2024.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до ПП "Віктор і К" з вимогами:

1. Стягнути з Приватного підприємства "Віктор і К" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) завдані державі збитки в розмірі 80634,03 грн. на р/р UA458999980333189331000004523, отримувач ГУК у Дніпропетровськiй області/ ТГм.Верхньодніпровськ, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, код класифікації доходів бюджету 24062100 - грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

2. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн. з зарахуванням коштів на р/р IBAN UA 038201720343190001000101953, код ЄДРПОУ 43877118, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем завдано державі шкоду внаслідок засмічення земельних ділянок в розмірі 80 634,03 грн.

Ухвалою від 19.01.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/4/24, ухвалив справу №912/4/24 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначив на 15.02.2024 - 15:00, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

07.02.2024 до господарського суду від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив №6-627-10 від 07.02.2024.

15.02.2024 до господарського суду від відповідача засобами поштового зв`язку в межах строку, встановленого судом, надійшов відзив №24 від 24.01.2024 на позовну заяву з вимогою відмовити в позові повністю. Відповідач стверджує, що виявлені на земельних ділянках відходи не відносяться до будівельних відходів, а є будівельними матеріалами, які ПП "ВІКТОР І К" має намір використати в будівництві. Відповідач вказує, що фактично тимчасово розміщений на ділянці змет має бути вивезений КП "Житловик" за умовами договору. За доводами відповідача факт забруднення землі не підтверджено, оскільки інструментально-лабораторні дослідження землі не проводилися. Також відповідач звертає увагу, що ним надана відповідь на претензію позивача.

Також, 15.02.2024 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання №б/н від 25.01.2024 про перенесення судового засідання.

Ухвалою від 15.02.2024 господарський суд залишив без розгляду відповідь на відзив №6-627-10 від 07.02.2024 позивача. Постановив задовольнити клопотання №б/н від 25.01.2024 відповідача про перенесення судового засідання та відкласти судове засідання до 05.03.2024 об 11:30 год.

У судовому засіданні 05.03.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги, а представники відповідача заперечили проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної в період з 28.08.2017 по 29.08.2017 на території дільниці Верхньодніпровського елеватора ПП "ВІКТОР І К", Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області видано ПП "ВІКТОР І К" припис №4-6168-8-3 від 04.09.2017.

Відповідно до наказу №682-П від 15.10.2020 Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області з метою перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ПП "ВІКТОР І К" та стану виконання припису №4-6168-8-3 від 04.09.2017 з 21.10.2020 по 03.11.2020 проведено позапланову перевірку.

Для проведення у термін з 21.10.2020 по 03.11.2020 позапланової перевірки Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області видано направлення №4-7818-3-3 від 15.10.2020.

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, проведеного в період з 27.10.2020 по 03.11.2020 складено акт №378/3-11/20 від 03.11.2020.

В ході перевірки під час візуального огляду території виробничого майданчика ПП "ВІКТОР І К" за адресою: вул. Титова, 204, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області (дільниця Верхньодніпровського елеватору) виявлено факт засмічення 2 окремих земельних ділянок будівельними відходами та зметом з території підприємства, що призвело до погіршення якісного стану земель.

Площа земельних ділянок, що зазнали засмічення має такі кількісні показники: площа першої земельної ділянки, засміченої будівельними відходами - 22,04 кв.м (7,6 м * 2,9 м), товщина відходів - 0,3 м, об`єм відходів - 6,61 куб.м; площа другої земельної ділянки, засміченої відходами змету з території підприємства - 30 кв.м (5 м * 6 м), товщина відходів - 0,2 м, об`єм відходів - 6 куб.м.

Зазначений акт підписано державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області, які здійснювали захід.

Примірник вказаного акта отримано 03.11.2020 директором дільниці Півненко М.С., про що зазначено в самому акті.

З метою усунення вказаного порушення 10.11.2020 видано припис №328/3-11/20, який прийнято до виконання директором дільниці Півненко М.С.

Листами Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області №4-8542-3-3 від 12.11.2020, №4-9247-3-3 від 08.12.2020 здійснювався виклик відповідальних осіб ПП "ВІКТОР І К" до відділу державного екологічного нагляду (контролю) Кам`янського регіону для надання пояснень по фактам виявлених порушень.

12.11.2020 Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області листом №4-8543-3-3 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з вимогою надати нормативну грошову оцінку за 1 кв.м (проіндексовану) земельної ділянки та категорію землі ПП "ВІКТОР І К" за адресою: вул. Титова, 204, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, 51600 (кадастровий номер 1221010100:33:005:0001).

Листом №11-4-0 10-8179/2-20 від 02.12.2020 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомлено, що за інформацією Відділу у Верхньодніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1221010100:33:005:0001, яка знаходиться за адресою: вул. Титова, 204, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, площею 4,1000 га, категорія земель - землі промисловості, станом на 30.11.2020 року становить 5 646 930,00 грн.

Відповідно до розрахунку розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України ПП "ВІКТОР І К", становить 80 634,03 грн.

Шкоду розраховано за формулою 6 розділу 5 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом №171 від 27.10.1997 Міністерства охорони навколишнього природного середовища (у редакції наказу №149 04.04.2007 Мінприроди).

23.02.2021 позивач направив відповідачу претензію про відшкодування збитків в розмірі 80 634,03 грн разом із розрахунком.

Як вказує позивач, відповіді на вказану претензію не надійшло, збитки не відшкодовано.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення завданих збитків.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Приписами статті 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи" (тут і далі - в редакції, чинній станом на момент проведення перевірки), Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Положеннями ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров`я і життя людей.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Згідно з приписами ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

ПП "ВІКТОР І К" є орендарем земельної ділянки площею 4,1000 га з кадастровим номером 1221010100:33:005:0001, яка знаходиться за адресою: вул. Титова, 204, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, про що свідчить договір оренди земельної ділянки від 28.05.2014, укладений строком на 49 років.

Частина 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначає навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

У ст. 1 Закону України "Про відходи" зазначено, що відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Вимоги щодо зберігання та видалення відходів встановлені ст. 33 Закону України "Про відходи".

Так, згідно із приписами ч. 4, 7 ст. 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.

Згідно з ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за: а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків; и) невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди; ї) порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Статтею 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходами державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Підставами для здійснення позапланових заходів, відповідно до ст. 6 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

За приписами статті 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч. 1). На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (ч. 2).

У ч. 6 статті 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Згідно положень ч. 7 статті 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За змістом зазначених норм слідує, що за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб`єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акта складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.

За положеннями ч. 8 статті 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Частиною 9 вказаної статті закону передбачено, що розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про відходи", яка кореспондується зі ст. 56 Закону України "Про охорону земель", підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Приписами ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

За умовами статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Правове регулювання цивільно-правової відповідальності за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника, тобто на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного із зазначених елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності, встановлює Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом №171 від 27.10.1997 Міністерства охорони навколишнього природного середовища (у редакції наказу №149 04.04.2007 Мінприроди) (далі - Методика).

Відповідно до п. 1.3. Методики вона застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Згідно п.п. 3.2. 3.3, 3.5, 3.5.1 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Розділом 2 зазначеної Методики визначені поняття засмічення та забруднення земель.

Так, засміченням земель є наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів, а забрудненням земель є накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Як встановлено судом, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області на підставі наказу №682-П від 15.10.2020 та направлення №4-7818-3-3 від 15.10.2020 у період з 27.10.2020 по 03.11.2020 проведено перевірку щодо дотримання суб`єктом господарювання ПП "ВІКТОР І К" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

За результатами проведення вказаної перевірки складено акт №378/3-11/20 від 03.11.2020, в якому зафіксовано факт засмічення 2 окремих земельних ділянок будівельними відходами та зметом з території виробничого майданчика ПП "ВІКТОР І К" за адресою: вул. Титова, 204, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області (дільниця Верхньодніпровського елеватору).

Крім того, у вказаному акті зазначено про ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у вигляді забруднення та засмічення земель.

Відповідач вказує, що виявлені на земельних ділянках відходи не відносяться до будівельних відходів, а є будівельними матеріалами, які ПП "ВІКТОР І К" має намір використати в будівництві.

При цьому, жодних документів на підтвердження зазначених доводів матеріали справи не містять.

Також відповідач вказує, що факт забруднення ґрунту не підтверджено, оскільки не був проведений лабораторний аналіз ґрунтів.

На дане твердження відповідача суд зауважує, що в позові ставиться питання про відшкодування шкоди, завданої засміченням земель, а не забрудненням земель чи ґрунтів.

Як вже зазначено, Методика розрізняє поняття засмічення та забруднення земель.

Згідно з п. 3.5., 3.5.1. Методики при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Разом з тим, за положеннями п. 3.6. Методики у випадках коли обсяг забруднення не може бути визначено відповідно до підпункту 3.4 цієї Методики, визначення обсягу забруднення земельних ресурсів здійснюється із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, а у разі необхідності із залученням спеціалізованих організацій.

За даних обставин суд дійшов висновку про безпідставність посилання відповідача на відсутність факту лабораторного аналізу ґрунту з метою виявлення факту його забруднення.

Як зазначалося, підставою для звернення позивача з позовом стало вчинення відповідачем правопорушення, зафіксованого в акті №378/3-11/20 від 03.11.2020 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, на підставі якого видано припис №328/3-11/20 від 10.11.2020 із зафіксованими порушеннями та надано строк для їх усунення.

Поряд з цим, слід зазначити, що припис №328/3-11/20 від 10.11.2020 щодо усунення порушень вимог законодавства в установленому законом порядку не оскаржено, не визнано протиправним та не скасовано, а відтак слугує належним доказом порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

Отже, суд дійшов висновку про доведеність на підставі належних та допустимих доказів у розумінні статей 76 та 77 ГПК України факту засмічення земельних ділянок, які використовуються відповідачем, що ним не спростовано.

Суд установив, що розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в результаті засмічення земельних ділянок, розраховано позивачем на підставі діючої Методики, виходячи з даних щодо нормативної грошової оцінки, наданих листом №11-4-0 10-8179/2-20 від 02.12.2020 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Відповідно до п. 5.1., 5.2. Методики розміри шкоди внаслідок засмічення земель обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Розрахунок шкоди внаслідок засмічення земель позивач здійснив по формулі

Ршз = А x Б x Гоз x Пдз x Кзз x Кег, де

Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки відходами дорівнює 15, а небезпечними відходами - 300.

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн/кв. м;

Пдз - площа засміченої земельної ділянки кв. м;

Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 5;

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Перевіривши розрахунок розміру шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в сумі 80 634,03 грн, суд встановив, що він арифметично вірний.

Наведений розрахунок відповідачем не заперечено.

З урахуванням положень п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, зважаючи на дію воєнного стану в Україні, позивач звернувся до суду в межах строків позовної давності.

Враховуючи, що належними та допустимими доказами (наявними в матеріалах справи) підтверджується склад цивільного правопорушення, зокрема: правопорушення, вчинене відповідачем, яке полягає у тому, що саме внаслідок допущених порушень ПП "ВІКТОР І К" вимог природоохоронного законодавства, настали наслідки у виді засмічення земель, що призвело до завдання державі збитків в сумі 80 634,03 грн, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Віктор і К" (код ЄДР 20651018, вул. Висоцького, 2, смт Власівка, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., 27552) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (код ЄДР 43877118, вул. Героїв АТО, 92, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50103) завдані державі збитки в розмірі 80 634,03 грн на р/р UA458999980333189331000004523, отримувач ГУК у Дніпропетровськiй області/ТГм.Верхньодніпровськ, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, код класифікації доходів бюджету 24062100 - грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Стягнути з Приватного підприємства "Віктор і К" (код ЄДР 20651018, вул. Висоцького, 2, смт Власівка, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., 27552) на користь Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (код ЄДР 43877118, вул. Героїв АТО, 92, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50103) судового збору в розмірі 2 684,00 грн із зарахуванням коштів на р/р IBAN UA 038201720343190001000101953, код ЄДРПОУ 43877118, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 06.03.2024.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.