Постанова

від 22.05.2024 по справі 912/4/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2024 року м.Дніпро Справа № 912/4/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Віктор і К" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.03.2024 (суддя Коваленко Н.М., повний текст якої підписаний 06.03.2024) у справі № 912/4/24

за позовом: Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), код ЄДР 43877118, вул. Героїв АТО, 92, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50103, адреса для листування: вул. Лабораторна, 69, м. Дніпро, 49010

до відповідача: Приватного підприємства "Віктор і К" (далі - ПП "ВІКТОР І К"), код ЄДР 20651018, вул. Висоцького, 2, смт. Власівка, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., 27552

про стягнення збитків в розмірі 80 634,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області звернулася Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) з позовом до ПП "Віктор і К" про стягнення завданих державі збитків в розмірі 80634,03 грн., судового збору в розмірі 2684,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем завдано державі шкоду внаслідок засмічення земельних ділянок в розмірі 80 634,03 грн.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.03.2024 у справі №912/4/24 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного підприємства "Віктор і К" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) завдані державі збитки в розмірі 80 634,03 грн за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Стягнуто з Приватного підприємства "Віктор і К" на користь Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне підприємство "Віктор і К", в якій просить з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, нез`ясування обставин справи, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зокрема посилається на те, що:

-для наявності підстав щодо покладення відповідальності за засмічення земель, Позивачу необхідно було встановити факт того, що таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища;

-факт забруднення землі не підтверджено, оскільки інструментально-лабораторні дослідження землі не проводилися;

-Акт про засмічення земель до Акту перевірки Позивачем не складався;

-виявлені на земельних ділянках відходи не відносяться до будівельних відходів, а є будівельними матеріалами, які ПП "ВІКТОР І К" має намір використати в будівництві. Відповідач вказує, що фактично тимчасово розміщений на ділянці змет має бути вивезений КП "Житловик" за умовами договору;

-зафіксований в Акті перевірки № 378/3-11/20 від 03.11.2020 факт засмічення земельних ділянок, не знайшов свого підтвердження, оскільки Позивачу, замість припущень та візуального огляду, необхідно було встановити, що засмічення дійсно призвело або могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища, і те, що виявлені «будівельні відходи» та змет з території нашого підприємства, як на тому наполягає Позивач, мають ознаки забруднюючих елементів, які стали або могли стати причиною можливого забруднення навколишнього природного середовища та мати прямий чи опосередкований шкідливий вплив на здоров`я людей тощо.

Позивач у відзиві просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зазначає, що Методика визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.97 року № 171, застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п. 1.3).

Відповідно до п. 2 Методики засмічення земель - наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Вищезазначене є підставою для нарахування збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельних ресурсів.

Обчислюючи розмір завданих державі збитків Інспекція керувалася відповідною Методикою визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.97 року № 171, яка затверджена постановою КМУ.

Для нарахування збитків передбачено лише прості незмінні коефіцієнти, а такого коефіцієнта, як негативні наслідки для навколишнього середовища не передбачено та й не може передбачатися.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 22.03.2024 здійснено запит матеріалів справи №912/4/24 із Господарського суду Кіровоградської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

04.04.2024 матеріали справи №912/4/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного підприємства "Віктор і К" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.03.2024 у справі №912/4/24 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної в період з 28.08.2017 по 29.08.2017 на території дільниці Верхньодніпровського елеватора ПП "ВІКТОР і К", Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області видано ПП "ВІКТОР і К" припис №4-6168-8-3 від 04.09.2017.

Відповідно до наказу №682-П від 15.10.2020 Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області з метою перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ПП "ВІКТОР і К" та стану виконання припису №4-6168-8-3 від 04.09.2017 з 21.10.2020 по 03.11.2020 проведено позапланову перевірку.

Для проведення у термін з 21.10.2020 по 03.11.2020 позапланової перевірки Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області видано направлення №4-7818-3-3 від 15.10.2020.

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, проведеного в період з 27.10.2020 по 03.11.2020 складено акт №378/3-11/20 від 03.11.2020.

В ході перевірки під час візуального огляду території виробничого майданчика ПП "ВІКТОР І К" за адресою: вул. Титова, 204, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області (дільниця Верхньодніпровського елеватору) виявлено факт засмічення 2 окремих земельних ділянок будівельними відходами та зметом з території підприємства, що призвело до погіршення якісного стану земель.

Площа земельних ділянок, що зазнали засмічення має такі кількісні показники: площа першої земельної ділянки, засміченої будівельними відходами - 22,04 кв.м (7,6 м * 2,9 м), товщина відходів - 0,3 м, об`єм відходів - 6,61 куб.м; площа другої земельної ділянки, засміченої відходами змету з території підприємства - 30 кв.м (5 м * 6 м), товщина відходів - 0,2 м, об`єм відходів - 6 куб.м.

Зазначений акт підписано державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області, які здійснювали захід.

Примірник вказаного акта отримано 03.11.2020 директором дільниці Півненко М.С., про що зазначено в самому акті.

З метою усунення вказаного порушення 10.11.2020 видано припис №328/3-11/20, який прийнято до виконання директором дільниці Півненко М.С.

Листами Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області №4-8542-3-3 від 12.11.2020, №4-9247-3-3 від 08.12.2020 здійснювався виклик відповідальних осіб ПП "ВІКТОР І К" до відділу державного екологічного нагляду (контролю) Кам`янського регіону для надання пояснень по фактам виявлених порушень.

12.11.2020 Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області листом №4-8543-3-3 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з вимогою надати нормативну грошову оцінку за 1 кв.м (проіндексовану) земельної ділянки та категорію землі ПП "ВІКТОР І К" за адресою: вул. Титова, 204, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, 51600 (кадастровий номер 1221010100:33:005:0001).

Листом №11-4-0 10-8179/2-20 від 02.12.2020 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомлено, що за інформацією Відділу у Верхньодніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1221010100:33:005:0001, яка знаходиться за адресою: вул. Титова, 204, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, площею 4,1000 га, категорія земель - землі промисловості, станом на 30.11.2020 становить 5 646 930,00 грн.

Відповідно до розрахунку розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України ПП "ВІКТОР І К", становить 80 634,03 грн.

Шкоду розраховано за формулою 6 розділу 5 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом №171 від 27.10.1997 Міністерства охорони навколишнього природного середовища (у редакції наказу №149 04.04.2007 Мінприроди).

23.02.2021 позивач направив відповідачу претензію про відшкодування збитків в розмірі 80 634,03 грн разом із розрахунком.

Як вказує позивач, відповіді на вказану претензію не надійшло, збитки не відшкодовано.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення завданих збитків.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з доведеності на підставі належних та допустимих доказів у розумінні статей 76 та 77 ГПК України факту засмічення земельних ділянок, які використовуються відповідачем, що ним не спростовано.

Суд встановив, що розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в результаті засмічення земельних ділянок, розраховано позивачем на підставі діючої Методики, виходячи з даних щодо нормативної грошової оцінки, наданих листом №11-4-0 10-8179/2-20 від 02.12.2020 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області і складає 80 634,03 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог з наступних мотивів.

Статтею 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Частиною 1 статті 35 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям;

За змістом статті 46 Закону України "Про охорону земель" розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

Частиною 7 статті 33 Закону України "Про відходи" визначено, зокрема, що забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.

За змістом частини 1 статті 17 Закону України "Про відходи", суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель", юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (частина 1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (частина 4).

Частиною 1 статті 69 названого Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Статтею 96 Земельного кодексу України, на землекористувачів покладено обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до статті 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за заподіяння позадоговірної шкоди встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Обов`язок доказування відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, якими обґрунтовуються його вимоги або заперечення.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Отже, предметом доказування у даній справі є, перш за все, встановлення наявності або відсутності з боку відповідача факту порушення вимог природоохоронного законодавства, які спричинили заявлені позивачем збитки.

Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

Згідно з пунктами 3.2, 3.3 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (м3), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (пункт 3.5 Методики).

У відповідності до зазначених приписів природоохоронного законодавства необхідною умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Таким чином, факт наявності сміття (відходів деревини, металобрухту та відпрацьованих шин) не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Однак, як вбачається з Акту перевірки № 6/3-8/19 від 09.01.2019, в ньому відсутні відомості, які б підтверджували висновок, що такі відходи призвели або можуть призвести до забруднення навколишнього природного середовища, зокрема відсутні матеріали ґрунтових досліджень, акти відбору проб та протоколи вимірювань.

Отже, позивачу необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, чого останнім зроблено не було.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи також відсутні будь-які докази (план-схема земельної ділянки тощо), за допомогою яких можливо було б встановити місцезнаходження на земельній ділянці відповідача відходів, виявлених позивачем під час проведення перевірки, що свідчить про недоведеність позивачем факту знаходження цих відходів на відкритому ґрунті.

Водночас, колегія суддів зазначає, що під час вирішення подібних спорів суд має надавати оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки, встановлювати чи не здійснено такий розрахунок із порушеннями та чи підтверджується він документально.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (пункт 5.2 Методики).

При цьому, згідно з пунктом 5.6 Методики довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Тобто, показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який покладається в основу розрахунку розміру шкоди, має бути підтверджений належними доказами, визначеними законом.

У преамбулі до Закону України "Про оцінку земель" визначено, що цей Закон визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, всупереч зазначеній нормі, розрахунок заявленого до стягнення розміру шкоди проведений позивачем на підставі листа відділу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 02.12.2020.

Таким чином, судова колегія констатує, що наданий позивачем розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки, здійснений із застосуванням даних, які підтверджені неналежними доказами, отже, позивачем не доведено розмір шкоди, який має бути стягнений з відповідача внаслідок засмічення земельної ділянки.

За таких обставин, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем докази в їх сукупності доводять наявності шкоди, а також доводять розмір завданої шкоди, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду слід скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) з позовом до ПП "Віктор і К" про стягнення завдані державі збитків в розмірі 80634,03 грн. слід відмовити у повному обсязі.

Зважаючи на відмову у задоволенні позову, судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову та апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на Позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Віктор і К" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.03.2024 у справі № 912/4/24 задовольнити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.03.2024 у справі № 912/4/24 скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні позову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) з позовом до ПП "Віктор і К" про стягнення завданих державі збитків в розмірі 80634,03 грн. - відмовити.

Судові витрати за подачу позову покласти на позивача.

Стягнути з Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) 4026,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.05.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков