Постанова

від 14.10.2024 по справі 912/4/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 912/4/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024 (головуючий суддя - Іванов О.Г., судді: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.)

у справі №912/4/24

за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)

до Приватного підприємства "Віктор і К"

про стягнення збитків в розмірі 80 634,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1.Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулася до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Приватного підприємства "Віктор і К" (далі - ПП "Віктор і К") про стягнення завданих державі збитків в розмірі 80 634,03 грн, судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані завданням відповідачем державі шкоди внаслідок засмічення земельних ділянок у розмірі 80 634,03 грн.

1.3.Заперечення проти позову мотивовані тим, що (1) виявлені на земельних ділянках відходи не відносяться до будівельних відходів, а є будівельними матеріалами, які ПП "Віктор і К" має намір використати в будівництві; (2) фактично тимчасово розміщений на ділянці змет має бути вивезений КП "Житловик" за умовами укладеного з останнім договору; (3) факт забруднення землі не підтверджено, оскільки інструментально-лабораторні дослідження землі не проводилися.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної в період з 28.08.2017 по 29.08.2017 на території дільниці Верхньодніпровського елеватора ПП "Віктор і К", Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області видала ПП "Віктор і К" припис від 04.09.2017 №4-6168-8-3.

2.2.Відповідно до наказу від 15.10.2020 №682-П Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області з метою перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ПП "Віктор і К" та стану виконання припису №4-6168-8-3 від 04.09.2017 з 21.10.2020 по 03.11.2020 проведено позапланову перевірку.

2.3.Для проведення у термін з 21.10.2020 по 03.11.2020 позапланової перевірки Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області видала направлення від 15.10.2020 №4-7818-3-3.

2.4.За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, проведеного в період з 27.10.2020 по 03.11.2020 складено акт від 03.11.2020 №378/3-11/20.

2.5.В ході перевірки під час візуального огляду території виробничого майданчика ПП "Віктор і К" за адресою: вул. Титова, 204, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області (дільниця Верхньодніпровського елеватору) виявлено факт засмічення 2 окремих земельних ділянок будівельними відходами та зметом з території підприємства, що призвело до погіршення якісного стану земель.

2.6.Площа земельних ділянок, що зазнали засмічення має такі кількісні показники: площа першої земельної ділянки, засміченої будівельними відходами - 22,04 кв.м (7,6 м * 2,9 м), товщина відходів - 0,3 м, об`єм відходів - 6,61 куб.м; площа другої земельної ділянки, засміченої відходами змету з території підприємства - 30 кв.м (5 м * 6 м), товщина відходів - 0,2 м, об`єм відходів - 6 куб.м.

2.7.Зазначений акт підписано державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області, які здійснювали захід.

2.8.Примірник вказаного акта отримано 03.11.2020 директором дільниці Півненко М.С., про що зазначено в самому акті.

2.9.З метою усунення вказаного порушення 10.11.2020 видано припис №328/3-11/20, який прийнято до виконання директором дільниці Півненко М.С.

2.10.Листами Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 12.11.2020 №4-8542-3-3, від 08.12.2020 №4-9247-3-3 здійснювався виклик відповідальних осіб ПП "Віктор і К" до Відділу державного екологічного нагляду (контролю) Кам`янського регіону для надання пояснень по фактам виявлених порушень.

2.11.12.11.2020 Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області листом №4-8543-3-3 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з вимогою надати нормативну грошову оцінку за 1 кв.м (проіндексовану) земельної ділянки та категорію землі ПП "Віктор і К" за адресою: вул. Титова, 204, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, 51600 (кадастровий номер 1221010100:33:005:0001).

2.12.Листом від 02.12.2020 №11-4-0 10-8179/2-20 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило, що за інформацією Відділу у Верхньодніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1221010100:33:005:0001, яка знаходиться за адресою: вул. Титова, 204, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, площею 4,1000 га, категорія земель - землі промисловості, станом на 30.11.2020 становить 5 646 930 грн.

2.13.Відповідно до розрахунку розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України ПП "Віктор і К", становить 80 634,03 грн.

2.14.Шкоду розраховано за формулою 6 розділу 5 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом від 27.10.1997 №171 Міністерства охорони навколишнього природного середовища (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 №149 (далі - Методика).

2.15.23.02.2021 позивач направив відповідачу претензію про відшкодування збитків в розмірі 80 634,03 грн разом із розрахунком.

2.16.Як вказує позивач, відповідач відповіді на вказану претензію не надав, збитки не відшкодував, що й стало підставою звернення з цим позовом до суду.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 05.03.2024 у справі №912/4/24 позовні вимоги задовольнив повністю. Стягнув з ПП "Віктор і К" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) завдані державі збитки в розмірі 80 634,03 грн за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Стягнув з ПП "Віктор і К" на користь Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) судовий збір в розмірі 2 684 грн.

3.2.Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з доведеності на підставі належних та допустимих доказів факту засмічення земельних ділянок, які використовуються відповідачем, що ним не спростовано.

3.3.Суд встановив, що розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в результаті засмічення земельних ділянок, розраховано позивачем на підставі діючої Методики, виходячи з даних щодо нормативної грошової оцінки, наданих листом №11-4-0 10-8179/2-20 від 02.12.2020 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, і складає 80 634,03 грн.

3.4.Центральний апеляційний господарський суд постановою від 22.05.2024 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.03.2024 у справі №912/4/24 скасував. Прийняв у справі нове рішення, яким у задоволенні позову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до ПП "Віктор і К" про стягнення завданих державі збитків в розмірі 80 634,03 грн відмовив.

3.5.Відмовляючи у задоволені позову, апеляційний суд виходив з того, що:

(1) факт наявності сміття (відходів деревини, металобрухту та відпрацьованих шин) не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і, як наслідок, виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища;

(2) в акті перевірки від 09.01.2019 №6/3-8/19 відсутні відомості, які б підтверджували висновок, що такі відходи призвели або можуть призвести до забруднення навколишнього природного середовища, зокрема відсутні матеріали ґрунтових досліджень, акти відбору проб та протоколи вимірювань;

(3) позивач не встановив факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища;

(4) в матеріалах справи відсутні будь-які докази (план-схема земельної ділянки тощо), за допомогою яких можливо було б встановити місцезнаходження на земельній ділянці відповідача відходів, виявлених позивачем під час проведення перевірки, що свідчить про недоведеність позивачем факту знаходження цих відходів на відкритому ґрунті;

(5) всупереч нормі частини другої статті 3 Закону України "Про оцінку земель", відповідно до якої дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, розрахунок заявленого до стягнення розміру шкоди проведений позивачем на підставі листа Відділу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 02.12.2020;

(6) наданий позивачем розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки, здійснений із застосуванням даних, які підтверджені неналежними доказами, отже, позивачем не доведено розмір шкоди, який має бути стягнений з відповідача внаслідок засмічення земельної ділянки.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі №912/4/24, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник зазначає про те, що відсутній висновок Верховного Суду з питання чи є наявність на земельній ділянці сторонніх предметів порушенням природоохоронного законодавства чи ні (пункт 3 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК)).

4.3.Також скаржник вказує на те, що ця справа має виняткове значення для Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), оскільки спірне порушення (засмічення землі) між органами Держекоінспекції (яка реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища) та суб`єктами господарювання, є досить розповсюдженим та часто розглядаються судами, з огляду на що є необхідність викладення остаточного висновку Верховного Суд щодо спірного питання (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК).

4.4.Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) суд апеляційної інстанції не врахував відмінності між засміченням та забрудненням земель, які полягають у тому, що забруднення землі відбувається у разі проникнення певних забруднюючих речовин у ґрунт, що призводить до негативних змін та підтверджується лабораторними дослідженнями, а при засміченні землі проникнення забруднюючих речовин не відбувається і дослідження ґрунту не потребується (формальний склад правопорушення);

(2) суд апеляційної інстанції хоча і не посилався на висновки Верховного Суду, але погодився з твердженнями відповідача про те, що сам факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землі засміченими (постанови Верховного Суду від 13.04.2018 у справі №904/6886/17, від 27.09.2018 у справі №909/6/18, від 25.10.2018 у справі №905/31/17). Викладені у цих постановах висновки не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, так як Суд виснував про недоведеність порушення з огляду на те, що в акті перевірки, в порушення п.4.15 Порядку №464, відсутні відомості, які б підтверджували висновок про розміщення будівельних відходів саме на відкритому ґрунті, зокрема матеріали ґрунтових досліджень, акти відбору проб та протоколи вимірювань. Проте відповідний Порядок був скасований;

(3) факт знаходження сміття на земельній ділянці відповідача останній не заперечує, а лише вказує, що відходи не є відходами;

(4) рішення та дії позивача не оскаржувалися, а під час перевірки та розгляду справи відповідач не заперечував факт засмічення земельних ділянок;

(5) суд апеляційної інстанції помилково відхилив розрахунок шкоди через неналежність доказів на підтвердження нормативної грошової оцінки землі, та не врахував, що відповідач не спростовує правильність такої нормативно грошової оцінки, а назва документа, в якому викладено інформацію про неї, не впливає на правильність нормативної грошової оцінки.

4.5.ПП "Віктор і К" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

4.6.За твердженнями відповідача:

(1) твердження скаржника про те, що факт засмічення не підлягає доведенню та є формальним складом правопорушення, є хибними та суперечать Методиці, яка чітко визначає, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом, зокрема, оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель;

(2) якби апеляційний суд врахував висновки Верховного Суду, про які вказує скаржник, то ймовірно відобразив це у своїй постанові;

(3) у постанові від 25.10.2018 у справі № 905/31/17 Верховний Суд взагалі не посилався на норми, визначені Порядком №464, і все одно виснував, що відповідно до положень природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини. Забруднення навколишнього природного середовища, прямий чи опосередкований шкідливий вплив на здоров`я людини є кваліфікуючими ознаками правопорушення, за яке передбачено відповідальність;

(4) за змістом додатку 10 Методики джерелом визначення площі засміченої ділянки є акт про засмічення земель та матеріали спеціальних вишукувань, проте акт про засмічення земель до акта перевірки скаржником не надавався, матеріали спеціальних вишукувань також відсутні;

(5) в матеріалах справи відсутні будь-які докази, в тому числі й план-схема земельної ділянки тощо, за допомогою яких можливо було б встановити місцезнаходження відходів на двох окремих земельних ділянках відповідача;

(6) суд апеляційної інстанції правильно відхилив розрахунок шкоди, так як основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (пункт 5.2 Методики), показник якої має бути підтверджений належними доказами, визначеними законом.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Як зазначалось, підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду з питання чи є наявність на земельній ділянці сторонніх предметів порушенням природоохоронного законодавства чи ні.

5.2.Зокрема, скаржник зазначає про відмінності між засміченням та забрудненням земель, які полягають у тому, що забруднення землі відбувається у разі проникнення певних забруднюючих речовин у ґрунт, що призводить до негативних змін та підтверджується лабораторними дослідженнями, а при засміченні землі проникнення забруднюючих речовин не відбувається і дослідження ґрунту не потребується (формальний склад правопорушення);

5.3.Відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи", "Про охорону земель", Земельним кодексом України.

5.4.Статтею 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

5.5.Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

5.6.Частиною 1 статті 35 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям;

5.7.Згідно зі статтею 46 Закону України "Про охорону земель" розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

5.8.Частиною 7 статті 33 Закону України "Про відходи" унормовано, зокрема, що забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.

5.9.За змістом частини 1 статті 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

5.10.Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

5.11.Нормами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (частина перша). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (частина четверта).

5.12.Частиною 1 статті 69 названого Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

5.13.Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

5.14.Статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

5.15.Відповідно до статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

5.16.Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

5.17.Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за заподіяння позадоговірної шкоди встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

5.18.Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

5.19.У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

5.20.У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (постанови Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18).

5.21.Предметом позову в цій справі є відшкодування державі шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки.

5.22.Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності, встановлює Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом від 27.10.1997 №171 Міністерства охорони навколишнього природного середовища (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 №149).

5.23.Відповідно до п.1.3 Методики вона застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

5.24.В пунктах 3.1-3.3 вказаної Методики визначено, що:

- землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення) (пункт 3.1);

- землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (пункт 3.2);

- факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3).

5.25.Відповідно до пункту 3.4 Методики визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення.

5.26.Згідно з пунктами 3.5, 3.5.1 Методики при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

5.27.Наведене дійсно свідчить про відмінність між засміченням та забрудненням земельної ділянки, про що стверджує скаржник, яке насамперед полягає в тому, що засмічення земельної ділянки призводить або може призвести до забруднення навколишнього середовища (наприклад землі, надр, води, атмосферного повітря, тощо), в той час як забруднення земельної ділянки, яке відбувається у випадку проникнення певних забруднюючих речовин безпосередньо у ґрунт, призводить до негативних змін саме землі (ґрунту).

5.28.Водночас, Суд вважає безпідставними твердження скаржника стосовно того засмічення земельної ділянки є формальним складом правопорушення, при якому не потрібно доводити її забруднення, так як при засміченні проникнення забруднюючих речовин не відбувається і дослідження ґрунту не потребується.

5.29.В контексті цих доводів Суд звертає увагу, що відповідно до норм природоохоронного законодавства, зокрема Методики, умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Отже, забруднення або можливе забруднення навколишнього природного середовища є кваліфікуючими ознаками такого правопорушення, як засмічення земель, за яке передбачено відповідальність у вигляді відшкодування шкоди.

5.30.Тобто, заявляючи вимоги про відшкодування шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки позивачу необхідно довести, що таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (наприклад землі, надр, води, атмосферного повітря, тощо), відобразивши відповідне, зокрема, в оформленому відповідно до пункту 3.3 Методики акті перевірки, що підтверджує факт засмічення земельної ділянки та є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства суб`єктами господарювання.

5.31.Як встановили суди попередніх інстанцій, за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, проведеного в період з 27.10.2020 по 03.11.2020, складено акт від 03.11.2020 №378/3-11/20.

5.32.В ході перевірки під час візуального огляду території виробничого майданчика ПП "Віктор і К" за адресою: вул. Титова, 204, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області (дільниця Верхньодніпровського елеватору) виявлено факт засмічення 2 (двох) окремих земельних ділянок будівельними відходами та зметом з території підприємства, що призвело до погіршення якісного стану земель.

5.33.Проте, встановивши факт засмічення відповідачем 2 (двох) окремих земельних ділянок, що відповідно до акта перевірки призвело до погіршення якісного стану земель, позивач не довів, що таке засмічення 2 (двох) окремих земельних ділянок відповідача призвело або могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища, а саме до погіршення якісного стану земель, про що зазначено в акті перевірки. Тобто позивачем не доведено вчинення відповідачем такого правопорушення, як засмічення земель, що могло б бути підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди.

5.34.З огляду на наведене, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування шкоди в розмірі 80 634,03 грн, завданої державі внаслідок засмічення 2 (двох) окремих земельних ділянок відповідача.

5.35.Інші доводи скаржника, зокрема, щодо врахування апеляційним судом (без відповідного посилання) висновків Верховного Суду, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, неоскарження відповідачем рішення та дій позивача, відхилення розрахунку шкоди через неналежність доказів на підтвердження нормативної грошової оцінки землі, не охоплюються визначеною скаржником підставою оскарження (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК), а також не обґрунтовані належним чином іншими підставами касаційного оскарження, передбаченими пунктами 1, 2, 4 частини другої статті 287 ГПК, а отже, знаходяться поза межами поставлених перед Верховним Судом питань у межах цієї справи, а тому не приймаються Судом до уваги.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3.За результатами касаційного перегляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для її зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.

7. Розподіл судових витрат

7.1.За загальним правилом статті 129 ГПК у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) залишити без задоволення.

2.Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі №912/4/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді Н.М. Губенко

О.А. Кролевець