Ухвала

від 06.03.2024 по справі 922/496/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"06" березня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/496/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

розглянувши матеріали

позовної заяви Mecmar Societa Per Azioni, Італійська Республіка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб", смт Солоницівка Харківської області , Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестторгресурс", м.Харків , Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб- Агротехніка", м.Дергачі Харківської області , Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", м.Київ , Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд", смт Солоницівка Харківської області , Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків про визнання недійсними договорів, скасування рішень державного реєстратора, повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Mecmar Societa Per Azioni (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб" (надалі - перший відповідач), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестторгресурс" (надалі - другий відповідач), Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" (надалі - третій відповідач), Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (надалі - четвертий відповідач), Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" (надалі - п`ятий відповідач) та Фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - шостій відповідач) з позовом, в якому просить суд:

1) Визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 22.09.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб" (ідентифікаційний код юридичної особи 32612002) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестторгресурс" (ідентифікаційний код юридичної особи 38495520), за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб" передає у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестторгресурс" нежитлові будівлі, розташовані за адресами: вулиця Заводська, будинок 49/6, смт.Солоницівка Дергачівського району Харківської області; вулиця Заводська, будинок 49/6-1, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області; вулиця Заводська, будинок 49/6-2, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області, посвідчений Пугачовою І.В., приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області, зареєстрований в реєстрі за № 1859;

2) Визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 29.09.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестторгресурс" (ідентифікаційний код юридичної особи 38495520) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" (ідентифікаційний код юридичної особи 35434748), за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестторгресурс" передає у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" нежитлові будівлі, розташовані за адресами: вулиця Заводська, будинок 49/6, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області; вулиця Заводська, будинок 49/6-1, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області; вулиця Заводська, будинок 49/6-2, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області, посвідчений Пугачовою І.В., приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області, зареєстрований в реєстрі за № 1899;

3) Визнати недійсним Договір № 7/36/31012013-2 іпотеки нерухомого майна від 23.12.2016, укладений між Публічним акціонерним товариством "БМ Банк" (ідентифікаційний код юридичної особи 33881201) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" (ідентифікаційний код юридичної особи 35434748), посвідчений Слоневською Д.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 366, в частині передання Товариством з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" в іпотеку Публічному акціонерному товариству "БМ Банк" нежитлових будівель, розташованих за адресами: вулиця Заводська, будинок 49/6, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області; вулиця Заводська, будинок 49/6-1, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області; вулиця Заводська, будинок 49/6-2, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області;

4) Визнати недійсним Договір від 18.10.2019 про відступлення прав за Договором № 7/36/31012013-2 іпотеки нерухомого майна, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В. 23.12.2016р. за реєстровим № 366, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" (ідентифікаційний код юридичної особи 39152435) та Акціонерним товариством "ВТБ Банк" (ідентифікаційний код юридичної особи 14359319), за яким Акціонерне товариство "ВТБ Банк" відступає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" набуває прав первісного іпотекодержателя згідно з Договором № 7/36/31012013-2 іпотеки нерухомого майна, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В. 23.12.2016р. за реєстровим № 366, укладеним між Акціонерним товариством "БМ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка", посвідчений Деделюк С.Ю., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 3249, в частині предметів іпотеки нежитлових будівель, розташованих за адресами: вулиця Заводська, будинок 49/6, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області; вулиця Заводська, будинок 49/6-1, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області; вулиця Заводська, будинок 49/6-2, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області;

5) Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Пугачової І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49804085 від 22.11.2019, яким вирішено провести державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" (ідентифікаційний код юридичної особи 39152435) права власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: вулиця Заводська, будинок 49/6, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області;

6) Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Пугачової І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49804532 від 22.11.2019, яким вирішено провести державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" (ідентифікаційний код юридичної особи 39152435) права власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: вулиця Заводська, будинок 49/6-1, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області;

7) Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Пугачової І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49804829 від 22.11.2019, яким вирішено провести державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" (ідентифікаційний код юридичної особи 39152435) права власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: вулиця Заводська, будинок 49/6-2, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області;

8) Визнати недійсним Договір іпотеки нерухомого майна від 15.12.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" (ідентифікаційний код юридичної особи 39152435) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" передає в іпотеку ОСОБА_1 нерухоме майно, посвідчений Пугачовою І.В., приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області, зареєстрований в реєстрі за № 2424, в частині передання в іпотеку нежитлових будівель, розташованих за адресами: АДРЕСА_1 ; вулиця Заводська, будинок 49/6-1, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області; вулиця Заводська, будинок 49/6-2, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області;

9) Повернути у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб" (ідентифікаційний код юридичної особи 32612002) нерухоме майно нежитлові будівлі, розташовані за адресами: вулиця Заводська, будинок 49/6, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області; вулиця Заводська, будинок 49/6-1, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області; вулиця Заводська, будинок 49/6-2, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області.

На підтвердження своїх вимог позивач посилається на те, що станом на 31.08.2014 у ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" сформувалася заборгованість перед позивачем у розмірі 411077,65 Євро, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім своїх зобов`язань за Контрактами № 02/2013 від 21.06.2013, № 03/13 від 28.08.2013, № 04/13 від 16.09.2013, № 06/13 від 26.09.2013, № 07/13 від 27.09.2013, № 08/13 від 30.09.2013, № 13/2013 від 18.10.2013, та яка в подальшому була стягнута рішенням Господарського суду Харківської області від 23.05.2017 у справі №922/4683/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2017. Разом з тим, 22.09.2014 ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" відчужило належне йому нерухоме майно на користь ТОВ "Інвестторгресурс" за Договором купівлі-продажу від 22.09.2014. Надалі згідно з Договором купівлі-продажу від 29.09.2014 ТОВ "Інвестторгресурс" продало вищевказане нерухоме майно ТОВ "Донснаб-Агротехніка" - особі, пов`язаній з ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб", оскільки ці юридичні особи на час укладення вищезазначених договорів купівлі-продажу мали одного й того ж співвласника ОСОБА_2 . Позивач вважає, що такі правочини не мали будь-якої економічної мети та були спрямовані на виведення вказаного майна з власності ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" задля уникнення виконання грошових зобов`язань перед позивачем. В подальшому зазначене нерухоме майно також неодноразово відчужувалось на користь пов`язаних між собою осіб і на теперішній час титульним власником спірного майна стало ТОВ "Блек Даймонд", яке з метою штучного обтяження передало зазначене майно в іпотеку на забезпечення виконання грошових зобов`язань співвласника ТОВ "Донснаб-Агротехніка" та ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" - ОСОБА_2 , тобто пов`язаної особи. На думку позивача, вказані маніпуляції з нерухомим майном призвели до повної неплатоспроможності ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" та, як наслідок, до неможливості виконання грошових зобов`язань перед позивачем, адже майно, за рахунок якого було можливо таке виконання, відчужено, а інші активи у ТОВ ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" фактично відсутні. Враховуючи дані обставини, позивач стверджує про фраудаторність правочинів щодо неодноразового відчуження спірного майна, у зв`язку з чим він звернувся до суду з позовом про визнання недійсними правочинів щодо неодноразової купівлі-продажу спірного майна, передання його в іпотеку, скасування рішень про державну реєстрацію прав власності на це майно за останнім набувачем та повернення цього майна первісному власнику боржнику позивача ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.02.2024 дану позовну заяву залишено без руху; зобов`язано позивача протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути виявлені недоліки та:

- визначити правильну адресу місцезнаходження третього відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка") згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- надати докази сплати судового збору в розмірі 71675,62грн.

Дана ухвала згідно з ч.ч.5, 7 ст.6 ГПК України була направлена судом позивачу в електронній формі до Електронного кабінету його представника - адвоката Гуревича М.Г. із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. У даному випадку судом отримано таке повідомлення 22.02.2024, а тому ухвала про залишення позовної заяви без руху є врученою позивачу саме у вказану дату.

Таким чином, позивач мав усунути виявлені судом недоліки не пізніше 04.03.2024 (з урахуванням вихідних днів).

01 березня 2024 року від представника позивача адвоката Гуревича М.Г. надійшли:

- заява про усунення недоліків (вх.№ 5684 від 01.03.2024), в якій зазначено, що при поданні позову позивачем було правильно визначено розмір судового збору, виходячи з 9 вимог немайнового характеру;

- заява про усунення недоліків (вх.№ 5722 від 01.03.2024), в якій викладено тект позовної заяви із зазначенням правильної адреси місцезнаходження третього відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка") згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Золочівський шлях, 12, м. Дергачі, Харківська область, 62300.

Розглянувши вищевказані заяви, суд приходить до висновку, що позивач усунув недоліки позовної заяви лише в частині визначення правильної адреси місцезнаходження третього відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка") згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Недоліки ж позовної заяви в частині сплати позивачем судового збору у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, усунуто не було.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зокрема, до повноважень суду віднесено вирішення питань про можливість відкриття провадження за позовними заявами, яка передбачає проведення перевірки позовної заяви та доданих до неї матеріалів на відповідність встановленим законодавством вимог.

Частиною 1 статті 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено в розмірі 3028,00грн.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, оскільки в позовній заяві міститься 8 самостійних немайнових вимог (про визнання недійсними 5-ти договорів та скасування 3-х рішень державного реєстратора), а також одна майнова вимога (про повернення майна) позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 93477,22грн., з яких:

- 19379,20грн. за 8 немайнових вимог: (8 х 3028,00грн.) х 0,8;

- 74098,02грн. за майнову вимогу про повернення нерухомого майна: (6174835,30грн. х 1,5%) х 0,8. При цьому суд враховує, що вартість нежитлових будівель, розташованих за адресами: вулиця Заводська, будинок 49/6, смт.Солоницівка Дергачівського району Харківської області; вулиця Заводська, будинок 49/6-1, смт.Солоницівка Дергачівського району Харківської області; вулиця Заводська, будинок 49/6-2, смт.Солоницівка Дергачівського району Харківської області, зазначена у пункті 1.3 договору іпотеки нерухомого майна від 15.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" та ОСОБА_1 , та складає 6174835,30грн.

Однак до позовної заяви додано платіжну квитанцію №BQF3-MK1A-9ABE від 14.02.2024 про сплату судового збору в розмірі 21801,60грн.

Таким чином, позивачем не доплачено судовий збір у розмірі 71675,62грн. (93477,22грн. - 21801,60грн.)

Суд також зауважує, що при обчислені суми судового збору позивач виходив з того, що його позов містить 9 немайнових вимог. Втім, вимога про повернення у власність нерухомого майна помилково визначена позивачем як немайнова, оскільки у даному випадку спірне майно має певну вартість, яка підлягає грошовій оцінці, та утворює ціну позову.

Так, пунктом 2 частини 1 статті 163 ГПК України визначено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

За таких обставин, судовий збір за таку вимогу має обчислюватися саме як за майнову вимогу, виходячи з вартості спірного майна.

З урахуванням вищенаведеного, судом було залишено без руху позовну заяву Mecmar Societa Per Azioni.

Позивач не надав суду доказів доплати судового збору в розмірі 71675,62грн., натомість наполягає на тому, що вимога про повернення у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донснаб" (ідентифікаційний код юридичної особи 32612002) нерухомого майна нежитлових будівель, розташованих за адресами: вулиця Заводська, будинок 49/6, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області; вулиця Заводська, будинок 49/6-1, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області; вулиця Заводська, будинок 49/6-2, смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області, є немайновою.

При цьому позивач вказує, що ним не заявляються позовні вимоги ані про визнання за ним права власності, ані про витребування на його користь майна. При цьому вимога про повернення майна від відповідача-5 до відповідача-1 не є тотожною вимозі про витребування майна, адже витребування майна є правом виключно власника цього майна, як це визначено у ст.ст.387, 388 ЦК України, тоді як вимога про повернення майна в даному випадку заявляється не власником цього майна, а особою, яка є кредитором відповідача-1, у власність якого слід повернути спірне майно. Така вимога ґрунтується не на положеннях про визнання права власності (ст.392 ЦК України) і не на положеннях про право власника на витребування майна (ст.ст.387, 388 ЦК України), а на положеннях законодавства щодо відновлення правового становища, яке існувало до порушення прав позивача і полягає у нівелюванні негативних наслідків виведення майна з власності одного відповідача у власність іншого відповідача, що відповідає п.4 ч.2 ст.16 ЦК України. Позивач в результаті задоволення позовних вимог матеріальне благо у будь-якому вигляді не отримує, а захист інтересу позивача полягає в тому, що внаслідок повернення майна відповідачу-1 у позивача з`являється можливість не отримати право власності на це майно, а лише в наступному порушувати питання про погашення існуючої дебіторської заборгованості за рахунок спірного майна (що може відбутись, а може і не відбутись та за вартістю і на суму, розмір яких на даний час визначити неможливо). Таким чином, посилання на положення п.2 ч.1 ст.163 ГПК України в даному випадку не відповідає змісту позовних вимог, оскільки за вказаною нормою сама лише можливість визначення вартості майна ще не є підставою для висновку про те, що позов має майновий характер, і визначення ціни позову, адже для визначення ціни позову необхідним є заявлення позовних вимог саме про визнання права власності на майно або його витребування, чого в даному випадку не заявляється. Покладаючи на позивача додатковий обов`язок по доплаті судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.163 ГПК України, суд фактично примушує позивача робити те, що не передбачено законом, та одночасно сам виходить за межі, встановлені законом, оскільки вимагає від позивача доплатити судовий збір на підставі п.2 ч.1 ст.163 ГПК України, тоді як позивачем не заявляються вимоги, визначені цією нормою. Водночас будь-якими іншими правовими підставами вимоги суду не обґрунтовуються.

Суд не приймає вищевказані доводи позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Статтею 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За змістом частини першої статті 190 ЦК України майном, як особливим об`єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Позовні вимоги про повернення нерухомого майна у розумінні наведеної статті є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.

Пунктом 2 частини першої статті 163 ГПК України передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (рухомих та нерухомих речей) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 910/2431/19.

Слід також наголосити, що вищенаведені положення статті 163 ГПК України не містять будь-яких застережень щодо того, на користь кого позивач проситиме повернути відповідне майно, на якій правовій підставі та/або з якою метою він заявляє таку вимогу.

Сама наявність у позові вимоги про витребування або повернення майна, яке має відповідну грошову вартість, свідчить про її майновий характер, а відповідна вартість такого майна складає ціну позову.

Щодо посилань позивача на постанову Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/16651/19 суд зазначає, що вона не є релевантною до даних правовідносин, оскільки у ній як немайнові вимоги було визнано позовні вимоги про зобов`язання банку відобразити на рахунках його бухгалтерського обліку та внести зміни до його ліквідаційної маси шляхом включення до ліквідаційної маси банку майна (активів) у виді дебіторської заборгованості та/або прав вимоги відшкодування спричинених банку збитків, завданих незаконним перерахуванням грошових коштів з рахунків банку, а саме дебіторської заборгованості та/або прав вимоги відшкодування спричинених збитків у загальній сумі 317942382,68 грн як безпідставно перерахованих банком. При цьому Верховний Суд зазначив, що вимоги у справі №910/16651/19 про зобов`язання відповідачів вчинити певні дії свідчать про їх немайновий характер.

В той же час, у цій же постанові Верховний Суд послався на правову позицію, яку викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, відповідно до якої наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Як зазначалося вище, вимога Mecmar Societa Per Azioni про повернення нерухомого майна має вартісне вираження, що прямо свідчить про її майновий характер.

За таких обставин, оскільки ціна позову визначається з урахуванням вартості майна, щодо якого позивачем у позові заявлено вимогу про його повернення/(витребування (п.2 ч.1 ст.163 ГПК України), а судовий збір за майновими вимогами сплачується в розмірі 1,5% саме від ціни позову (стаття 4 Закону України "Про судовий збір"), позивач повинен сплатити судовий збір як за вимогу майнового характеру.

Проте, оскільки позивач ухилився від сплати судового збору в розмірі 71675,62грн., недоліки позовної заяви в цій частині не можна вважати усунутими.

Згідно з частинами 4, 6 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи те, що позивач станом на 06.03.2024 не надав доказів усунення виявлених судом недоліків позовної заяви в повному обсязі, позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню.

Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи Mecmar Societa Per Azioni.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.

Ухвалу підписано 06.03.2024.

Суддя Калантай М.В.