Постанова

від 27.02.2024 по справі 910/10792/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10792/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "ГРАНД" (далі - ТОВ "ГРАНД", скаржник) - Онученко Д.С, (адвокат), Беляєв С.А. (адвокат),

відповідача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС-Груп" (далі - ТОВ "ДС-Груп") - Дорошенко А.Ю. (самопредставництво),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "ГРАНД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 (головуючий - суддя Л. Шкурдова) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 (головуючий - суддя О.М. Коротун., судді: Б.О. Ткаченко, В.В. Сулім)

у справі №910/10792/22

за первісним позовом ТОВ "ГРАНД"

до ТОВ "ДС-Груп",

про стягнення 2 364 042,18 грн,

та зустрічним позовом ТОВ "ДС-Груп"

до ТОВ "ГРАНД"

про стягнення 2 680 499, 24 грн.

ВСТУП

Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення грошових коштів за неналежне виконання зобов`язань за договором підряду в капітальному будівництві частині здійснення оплати за виконані позивачем за первісним позовом роботи та наявності/відсутності підстав для стягнення грошових коштів у зв`язку з порушенням відповідачем за зустрічним позовом виконання зобов`язання за договором підряду в капітальному будівництві щодо якості виконаних робіт, у зв`язку з чим позивачем за зустрічним позовом понесено збитки.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ТОВ "ГРАНД" звернулося до суду з первісним позовом, який мотивовано невиконанням зобов`язання за договором підряду в капітальному будівництві в частині здійснення оплати за виконані позивачем за первісним позовом роботи.

1.2. ТОВ "ДС-Груп" звернулося до суду із зустрічним позовом, який мотивовано порушенням відповідачем за зустрічним позовом виконання зобов`язання за договором підряду в капітальному будівництві щодо якості виконаних робіт, у зв`язку з чим позивачем за зустрічним позовом понесено збитки.

2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 первісний позов ТОВ "ГРАНД" до ТОВ "ДС-Груп" про стягнення 2 364 042,18 грн боргу задоволено повністю. Зустрічний позов ТОВ "ДС-Груп" до ТОВ "ГРАНД" про стягнення 2680499,24 грн збитків задоволено повністю. Проведено зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму. Стягнуто з ТОВ "ГРАНД" на користь ТОВ "ДС-Груп" 316 457,06 грн збитків та 4 746,86 грн витрат зі сплати судового збору.

2.2. Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ "ГРАНД" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 року у справі № 910/10792/22 в частині задоволення зустрічної позовної заяви та прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічної позовної заяви ТОВ "ДС-Груп" про стягнення збитків у розмірі 2 680 499, 24 грн відмовити.

2.3. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 ТОВ "ДС-Груп" в апеляційному порядку не оскаржувалось.

2.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 в оскаржуваній частині.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "ГРАНД" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 в частині задоволення зустрічного позову та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі № 910/10792/22, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. ТОВ "ДС-Груп" постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 в касаційному порядку не оскаржує.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. судом апеляційної та першої інстанції не досліджено зібрані у справі докази та неправильно застосовано норми статей 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України), оскільки судами не встановлено, а у зустрічній позовній заяві ТОВ "ДС-Груп" не доведено як протиправної поведінки ТОВ "ГРАНД", яка проявилася у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання, так і причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, що в свою чергу виключає застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків та не враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду: від 27.08.2020 у справі № 916/477/18 відповідно до якої для застосування міри відповідальності у вигляді відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення та відсутність хоча б одного з елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності; від 07.06.2023 у справі № 916/334/22, що підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання та наявність складу господарського правопорушення. При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювана збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками;

- судом апеляційної та першої інстанції не досліджено зібрані у справі докази та застосовано норми статей 853, 882 ЦК України без врахування того, що незаявлена замовником про виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, тягне за собою втрату права у подальшому посилатися на недоліки у виконаній роботі та не враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 910/12408/18, від 20.11.2019 у справі № 910/8103/16, від 29.03.2018 у справі № 910/7545/16, від 24.04.2018 у справі № 911/830/17, від 29.05.2018 у справі № 910/30902/15, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 26.01.2022 у справі № 910/10462/20, від 15.10.2019 у справі № 910/13114/18 від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18;

- судом апеляційної та першої інстанції не досліджено зібрані у справі докази, в результаті чого зроблено хибний висновок про те, що ТОВ "ГРАНД" перебував на об`єкті будівництва під час проведення експертних досліджень та не враховано правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 № 911/290/22, у якому зазначено: "Матеріали справи не містять відомостей, що відповідач ініціював проведення експертизи щодо якості робіт і надав докази належної фіксації допущених позивачем відступів від умов договору або інших недоліків, з посиланням на конкретні акти приймання-передачі виконаних робіт, які були ним отримані від позивача. Відповідачем також не ставилися вимоги про визнання спірних актів недійсними, як того вимагають приписи частини четвертої статті 882 ЦК України, а тому відповідачем не доведено у визначений процесуальним законом спосіб факт неналежного виконання позивачем підрядних робіт";

- судом апеляційної та першої інстанції не досліджено зібрані у справі докази, порушено частину шосту статті 98 ГПК України та зроблено хибний висновок про те, що додані до матеріалів справи висновки експертного будівельно-технічного дослідження № 189 та № 181 містять застереження про попередження експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та не враховано правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 904/684/18 щодо попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 цього Кодексу;

- судами порушено норми процесуального права, а саме порушено порядок дослідження доказів (їх належним чином не досліджено) в розумінні частини першої статті 210 ГПК України та не надано оцінки усім доказам у справі, порушено частину сьому статті 98 та статтю 77 ГПК України, в результаті чого зроблено хибні висновки щодо обставин справи та винесено незаконні та необґрунтовані рішення.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Від директора ТОВ "ДС-Груп" Коваль Ю.В. до Верховного Суду надійшов (через засоби поштового зв`язку) відзив на касаційну скаргу, у якому він просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, змінити рішення суду першої інстанції та викласти його у редакції про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову у повному обсязі.

5.2. Від представника ТОВ "ГРАНД" адвоката Онученка Д.С. на електронну адресу Суду надійшла відповідь на відзив на касаційну скаргу ТОВ "ДС-Груп", яку протокольною ухвалою Верховного Суду від 27.02.2024 повернуто без розгляду на підставі статей 6, 170 ГПК України.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. ТОВ "ГРАНД" (генпідрядник) та ТОВ "ДС-Груп" (замовник) 01.09.2016 укладено договір № 09/16-1 підряду в капітальному будівництві, відповідно до якого замовник доручає, а генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельних робіт з нового будівництва (далі - договір).

6.2. Об`єкт будівництва - завод, згідно з проектною документацію, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Благовіщенський район, м. Благовіщенське (стара назва м. Ульяновка), вул. Східна (стара назва 50 років Радянської Влади), буд. 12 (пункт 2 договору).

6.3. Відповідно до пункту 3 договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання генпідряднику, визначені проектною документацією, яка є невід`ємною частиною договору. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації у порядку, зазначеному у пункті 53 загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668.

6.4. Згідно з пунктом 4 договору генпідрядник розпочне виконання робіт протягом 3 днів з дня виконання замовником зобов`язань щодо фінансування будівництва.

6.5. Початок та закінчення етапів робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (пункт 5 договору).

6.6. Пунктом 9 договору встановлено, що договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною договору, є динамічною і складає 9000000,00 грн з ПДВ.

6.7. В матеріалах справи наявний робочий проект 82-15-ПЗ 2016 року «Реконструкція молочного цеху з добудовою виробничих та адміністративно-побутових приміщень на території цілісно-майнового комплексу ТОВ "ДС-Груп" з метою розширення асортименту, потужністю 50 т/добу переробки молока по вул. Східна, 12 у м. Ульяновка, Кіровоградської обл.», розроблений ТОВ «Науково-Виробничою фірмою «Консалтпроект».

6.8. Сторони пунктом 48 договору погодили, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися з урахуванням положень загальних умов на підставі належним чином оформлених та підписаних сторонами актів форми КБ-2в, та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 проміжними платежами в міру виконання робіт. Будь-які платежі, здійснені до початку виконання робіт та/або підписання актів вважаються попередньою оплатою, та до них застосовуються норми Цивільного кодексу України.

6.9. Згідно з пунктом 49 договору генпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику протягом 5 днів після виконання робіт. Замовник зобов`язаний підписати подані генпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 7 днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 7 днів з дня підписання документів замовником.

6.10. Пунктом 50 договору передбачено, що вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в межах вартості робіт, передбачених договірною ціною, із урахуванням виконаних обсягів робіт та їх вартості за одиницю виміру. Обсяги фактично виконаних робіт фіксуються в актах форми КБ-2в та довідках про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, що підписуються сторонами.

6.11. Відповідно до пункту 59 договору генпідрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва показників, визначених у проектній документації, та можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом 10 (десяти) років після прийняття об`єкта змовником.

6.12. ТОВ "ГРАНД" із залученням субпідрядника виконано будівельно-монтажні роботи із реконструкції молочного цеху з добудовою виробничих та адміністративно-побутових приміщень на території цілісно-майнового комплексу ТОВ "ДС-Груп" та передано вказаний об`єкт замовнику, що підтверджується актом готовності об`єкта до експлуатації від 21.02.2019, підписаним, зокрема, замовником та генеральним підрядником.

6.13. ТОВ "ГРАНД" та ТОВ "ДС-Груп" 11.03.2019 укладено угоду про реструктуризацію заборгованості до договору підряду в капітальному будівництві № 09/16-1 від 01.09.2016, відповідно до якої замовником визнано наявність заборгованості перед підрядником у сумі 1719975,95 грн.

6.14. Сторонами договору 11.03.2019 підписано план - графік виконання робіт з визначенням вартості робіт та матеріалів, що є додатком до договору, яким погоджено виконання робіт на 2019 рік згідно з визначеним у ньому переліку, кінцевий строк виконання яких - IV квартал 2019 року.

6.15. ТОВ "ДС-Груп" виявлено порушення якості виконаних генпідрядником будівельно-монтажних робіт із реконструкції молочного цеху, що підтверджуються висновком № 181 експертного будівельно-технічного дослідження", що був складений 18.05.2019 Науково-технічним центром "Будівельна експертиза", яким встановлено дефекти конструктивних елементів за частинами об`єкта проведення реконструкції та осідання фундаменту, внаслідок чого по стіні утворились внутрішні тріщини та спостерігається процес відшарування облицювальної плитки.

6.16. До матеріалів справи додано висновок № 189 експертного будівельно-технічного дослідження, складений 03.12.2019 Науково-технічним центром "Будівельна експертиза", на замовлення ТОВ "ДС-Груп" професором Національного університету біоресурсів і природокористування України Ярмоленком Миколою Григоровичем. У висновку експерта зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Цим висновком підтверджено виконання відповідачем за зустрічним позовом робіт з істотними дефектами, що зокрема, було встановлено висновком № 181 експертного будівельно-технічного дослідження.

6.17. На усунення дефектів будівельно-монтажних робіт із реконструкції молочного цеху з добудовою виробничих та адміністративно-побутових приміщень на території цілісно-майнового комплексу ТОВ "ДС-Груп" уклало договір № 23 будівельного підряду від 29.11.2019 з ТОВ "Оліс - Груп" (далі - договір №23).

6.18. Відповідно до пункту 1.1 договору № 23 підрядник за завданням замовника на свій ризик своїми та/або залученими силами зобов`язується виконати та здати замовнику закінчені та належним чином виконані підрядні роботи на об`єкті замовника, що знаходиться за адресою: вул. Східна, 12, м. Благовіщенське, Благовіщенського району, Кіровоградської області, а замовник зобов`язується надати підряднику в розпорядження будівельний майданчик, копії дозвільної документації, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від підрядника належним чином виконані роботи та оплатити їх в порядку, встановленому цим договором та чинним законодавством України.

6.19. Пунктом 1.2 договору № 23 сторони погодили, що обсяги, види, перелік та строки виконання підрядних робіт за цим договором визначені у окремих додаткових угодах, що є невід`ємними частинами цього договору. У разі внесення змін до проектної документації в установленому чинним законодавством порядку сторони мають право уточнити предмет договору підряду.

6.20. Сторонами договору № 23 підписано додаткові угоди № 1 від 29.11.2019, № 3 від 30.01.2020, № 5 від 13.04.2020, № 9 від 15.06.2020, № 10 від 03.09.2020 та до вказаних додаткових угод сторонами підписано додатки, а саме: договірна ціна, локальний кошторис на будівельні роботи, відомість ресурсів до локального кошторису, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису.

6.21. Вартість виконаних робіт за додатковою угодою № 1 склала 1991830,78 грн., вартість виконаних робіт за додатковою угодою № 3 склала 131228,23 грн., вартість виконаних робіт за додатковою угодою № 5 склала 126857,07 грн., вартість виконаних робіт за додатковою угодою № 9 склала 167678,63 грн., вартість виконаних робіт за додатковою угодою № 10 склала 299580,83 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актами приймання виконаних будівельних робіт та підсумковими відомостями ресурсів, складеними щодо кожної додаткової угоди.

6.22. ТОВ "ДС-Груп" розрахувалось з ТОВ "Оліс - Груп" за виконані роботи за додатковими угодами № 1 від 29.11.2019, № 3 від 30.01.2020, № 5 від 13.04.2020, № 9 від 15.06.2020, № 10 від 03.09.2020 до договору № 23 будівельного підряду від 29.11.2019, № 148 від 09.12.2019, № 152 від 16.12.2019, № 153 від 17.12.2019, № 168 від 23.12.2019, № 208 від 29.01.2020, № 219 від 05.02.2020, № 225 від 10.02.2020, № 228 від 13.02.2020, № 270 від 25.03.2020, № 307 від 06.05.2020, № 308 від 07.05.2020, № 344 від 12.06.2020, № 364 від 01.07.2020.

6.23. ТОВ "ГРАНД" виконано робити за договором № 09/16-1 підряду в капітальному будівництві від 01.09.2016, на підтвердження чого позивачем за первісним позовом надано Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 за липень, жовтень та грудень 2019 року, а саме: акт № 18-19 від 16.12.2019 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 на об`єкт на загальну суму 1310561,10 грн та акт здачі-прийомки робіт № 30; акт № 28-19 від 16.12.2019 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 на об`єкт на загальну суму 206737,01 грн та акт здачі-прийомки робіт № 91; акт № 23-19 від 22.07.2019 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 на об`єкт на загальну суму 261461,02 грн та акт здачі-прийомки робіт № 91; акт № 27-19 від 16.12.2019 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 на об`єкт на загальну суму 42983,20 грн та акт здачі-прийомки робіт № 90; акт № 30-19 від 16.12.2019 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 на об`єкт на загальну суму 258554,81 грн та акт здачі-прийомки робіт № 87; акт № 26-19 від 16.12.2019 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 на об`єкт на загальну суму 158128,34 грн та акт здачі-прийомки робіт № 89; акт № 25-19 від 16.12.2019 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 на об`єкт на загальну суму 719854,33 грн та акт здачі-прийомки робіт № 88; акт № 31-19 від 16.10.2019 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 на об`єкт на загальну суму 220885,46 грн та акт здачі-прийомки робіт № 107.

6.24. Вказані акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 на об`єкт та акти здачі-прийомки робіт підписані генпідрядником та субпідрядником, проте не підписані зі сторони замовника - ТОВ "ДС-Груп".

6.25. Разом з цим, на вказаних актах міститься підпис інженера технічного нагляду Павленка Д.В., призначеного на посаду наказом №34-ТН генерального директора ТОВ "ДС-Груп" від 05.07.2016, яким він підтвердив обсяг робіт у вказаних Актах.

6.26. Виконання позивачем за первісним позовом робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 на об`єкт підтверджується також довідкою від 04.01.2023 інженера технічного нагляду Павленко Д.В. про відсутність порушень та зауважень при перевірці та підписанні загальних журналів, актів виконаних робіт, актів здачі-прийняття відповідно до договору підряду в капітальному будівництві № 09/16-1 від 01.09.2016.

6.27. Виконання генпідрядником будівельно-монтажних робіт, спрямованих на усунення недоліків, підтверджується також загальними журналами робіт № 1-16 ТОВ "БК "Гранд".

6.28. Під час розгляду справи сторонами не заперечувалось, що роботи на об`єкті будівництва генпідрядником виконувались до жовтня 2019 року.

6.29. Матеріалами справи підтверджено, та відповідачем не спростовано, що роботи за Актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 за липень, жовтень та грудень 2019 року позивачем за первісним позовом виконувались на виконання плану - графіку виконання робіт від 11.03.2019.

6.30. Позивач за первісним позовом 21.12.2019 та повторно 13.09.2022 направив відповідачу вказані документи, що підтверджується описами вкладення у цінний лист від 21.12.2019 та від 13.09.2022, фіскальними чеками від 21.12.2019 та від 13.09.2022, а також накладними відділення поштового зв`язку № 0405042179922 від 21.12.2019 та № 0407141303743 від 13.09.2022.

6.31. Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 на об`єкт та акти здачі-прийомки робіт ТОВ "ДС-Груп" отримало 28.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та роздруківкою із офіційного сайту Укрпошти за результатом відстеження пересилання за трек-номером 0407141303743.

6.32. Відповідач за первісним позовом направлені йому акти не підписав. Причин відмови від підписання актів не повідомив позивачу за первісним позовом. Наявні в матеріалах справи довідки про вартість виконаних робіт також не підписані зі сторони відповідача за зустрічним позовом.

6.33. Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 були отримані відповідачем за первісним позовом і він не повідомив позивача за первісним позовом про причини відмови від підписання отриманих ним актів, відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що Акти вважаються підписаними відповідачем за первісним позовом, як замовником будівництва. Оскільки заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом у сумі 2364042,18 грн за виконані роботи за договором станом на час прийняття рішення не погашена, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 2364042,18 грн заборгованості є обґрунтованою та доведеною.

6.33.1. Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що об`єкт будівництва перебував у непридатному для експлуатації стані, що спричинено неналежним виконанням підрядником своїх зобов`язань, в тому числі неякісним виконанням робіт, зокрема: висновками експертних будівельно-технічних досліджень №№ 181, 189; фотокопіями об`єкта будівництва; загальними журналами робіт № 1-16 ТОВ "БК "Гранд" (за вересень - жовтень 2019 року). Суд зазначив, відповідач за зустрічним позовом хоч і вчиняв дії на усунення недоліків на об`єкті будівництва, проте у повному обсязі такі недоліки ним усунуто не було. Таким чином, ТОВ "БК "Гранд" не досягнуто результату робіт з реконструкції молочного цеху з добудовою виробничих та адміністративно-побутових приміщень на території цілісно-майнового комплексу ТОВ "ДС-Груп".

6.33.2. Суд першої інстанції також зазначив, що оскільки будівельно-монтажні роботи за договором № 23 будівельного підряду від 29.11.2019 виконувались на усунення дефектів об`єкта будівництва молочного цеху з виробничою каналізацією, спричинених ТОВ "БК "Гранд" під час виконання договору № 09/16-1 підряду в капітальному будівництві від 01.09.2016, укладеного з ТОВ "ДС-Груп", то здійснені ТОВ "ДС-Груп" витрати у сумі 2680499,24 грн, сплачені на виконання вказаного договору № 23, є збитками позивача за зустрічним позовом, понесеними внаслідок неякісного виконання відповідачем за зустрічним позовом будівельно-монтажних робіт.

6.33.3. Посилання відповідача за зустрічним позовом на відсутність повідомлення його про виявлені недоліки, як на підставу для відмови в позові, суд першої інстанції оцінив критично, враховуючи те, що відповідач перебував на об`єкті під час проведення експертних досліджень, частково вчиняв дії щодо усунення недоліків, на доказ чого сам надав суду журнал ведення робіт.

6.33.4. Таким чином, судом першої інстанції встановлено фактичні обставини заподіяння збитків на суму 2680499,24 грн і причинно-наслідковий зв`язок між збитками та поведінкою відповідача за зустрічним позовом, з огляду на це суд дійшов висновку, що вимога зустрічного позову про стягнення з ТОВ "БК "Гранд" на користь ТОВ "ДС-Груп" 2680499,24 збитків є обґрунтованою та доведеною.

6.34. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, погодився з його висновками. Колегія суддів відхилила доводи скаржника з посиланням на акт готовності об`єкта до експлуатації від 21.02.2019, оскільки висновки вказаного акта фактично спростовуються наявними в матеріалах справи висновками експертного будівельно-технічного дослідження про наявні недоліки №№ 181, 189. Суд вказав, що ці висновки містять застереження про попередження експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а апелянт на спростування цих висновків доказів не надав, про призначення судової експертизи в розумінні статті 101 ГПК України не клопотав.

6.34.1. Колегія суддів зазначила, що висновком № 181 експертного будівельно-технічного дослідження встановлено дефекти конструктивних елементів за частинами об`єкта проведення реконструкції та осідання фундаменту, внаслідок чого по стіні утворились внутрішні тріщини та спостерігається процес відшарування облицювальної плитки. Вказані обставини підтверджуються також висновком №189 експертного будівельно-технічного дослідження. На вирішення призначеної експертизи було поставлено, зокрема питання: визначення причин ушкодження виробничої каналізації об`єкта реконструкції, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Благовіщенський район, м. Благовіщенське, вул. Східна, 12. Так, у відповідь на поставлене питання експертом зазначено, що причинами ушкодження виробничої каналізації об`єкта реконструкції, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Благовіщенський район, м. Благовіщенське, вул. Східна, 12, є: влаштування системи виробничої каналізації (КЗ) не за проектними рішеннями, не якісне виконання монтажних робіт з порушенням та нехтуванням вимог ДБН, ДСТУ, ДсанПіН. Таким чином, суд апеляційної інстанції визнав правомірним висновок суду першої інстанції, що дефекти виконаних відповідачем за зустрічним позовом робіт підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами в розумінні статей 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України, а тому доводи скаржника в цій частині відхилені судом як необґрунтовані.

6.34.2. Суд апеляційної інстанції також відхилив доводи апелянта щодо неповідомлення його про виявлені недоліки, з урахуванням того, що відповідач перебував на об`єкті під час проведення експертних досліджень, а також частково вчиняв дії щодо усунення недоліків, підтвердженням чого є журнал ведення робіт.

6.34.3. Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки будівельно-монтажні роботи за договором № 23 будівельного підряду від 29.11.2019 виконувались на усунення дефектів об`єкта будівництва молочного цеху з виробничою каналізацією, спричинених ТОВ "Будівельна корпорація "Гранд" під час виконання договору № 09/16-1 підряду в капітальному будівництві від 01.09.2016, укладеного з ТОВ "ДС-Груп", то здійснені ТОВ "ДС-Груп" витрати у сумі 2 680 499,24 грн, сплачені на виконання цього договору № 23, є збитками позивача за зустрічним позовом, понесеними внаслідок неякісного виконання відповідачем за зустрічним позовом будівельно-монтажних робіт.

6.34.4. Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначив про наявність усіх елементів для застосування такої міри відповідальності як збитки: а саме: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача за зустрічним позовом та збитками кредитора, вина відповідача за зустрічним позовом. А тому суд апеляційної інстанції відхилив мотиви скаржника та визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведення обставин заподіяння позивачу за зустрічним позовом збитків на суму 2 680 499,24 грн і причинно-наслідковий зв`язок між збитками та поведінкою відповідача за зустрічним позовом, з огляду на це зустрічний позов правомірно задоволено судом першої інстанції.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1 Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/10792/22 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя - Малашенкова Т.М., судді Бенедисюк І.М., Колос І.Б.

7.2. Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2024 відкрито касаційне провадження у справі №910/10792/22 за касаційною скаргою ТОВ "ГРАНД" на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

7.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Предметом касаційного оскарження у цій справі є рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 в частині задоволення зустрічного позову та постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023, яка прийнята за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову. В іншій частині судове рішення суду першої інстанції учасниками справи не оскаржується та судом касаційної інстанції не переглядається.

8.2. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принципи диспозитивності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.3. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.4. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

8.5. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

8.6. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

8.7. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

8.8. Таким чином, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

8.9. Що ж до визначення подібних правовідносин за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

8.10. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

8.11. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

8.12. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

8.13. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

8.14. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

8.15. Скаржником вказано низку постанов Верховного Суду (пункт 4.1 цієї постанови), в яких зазначені правові висновки, які, на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій.

8.16. Так, у справі №916/477/18 висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління до ТОВ "Проммонтаж 31" про стягнення безпідставно завищених обсягів виконаних робіт за договором генерального підряду, що призвело до матеріальної шкоди (збитків), завданих державі в особі позивача-2, з яким погодився Верховний Суд, був обумовлений наявністю висновку судово-будівельної експертизи, який підтверджував обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором генерального підряду відповідно до домовленості сторін, унормованої у пункті 17.7 договору генерального підряду на капітальний ремонт будівлі.

8.17. У справі №916/334/22 предметом позову ДП "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого підрозділу Одеської філії ДП "Адміністрація морських портів України" було стягнення збитків. Позовні вимоги обґрунтовані вчиненням відповідачем податкового правопорушення в частині складання та реєстрації податкової накладної від 11.10.2019 №2, а також внесення коригування кількісних і вартісних показників відповідної податкової накладної, що потягнуло за собою понесення позивачем збитків, оскільки останній втратив право включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 5501292,73 грн. Верховний Суд у постанові СП КГС ВС від 07.06.2023 дійшов висновків, зокрема про те, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

8.17.1. Верховний Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.12.2023 у справі №916/334/22 частково відступив від висновків, викладених у постанові СП КГС ВС від 07.06.2023, шляхом уточнення та зазначив, що «обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору».

8.18. У справі №910/12408/18, предметом первісного позову розглядалась вимога про невиконання відповідачем обов`язку повернути позивачу безпідставно отриману суму невикористаного авансу за договором підряду через одностороннє розірвання позивачем цього договору внаслідок невиконання відповідачем, у встановлений договором строк, робіт. Предметом зустрічного позову розглядалась вимога про стягнення суми за додаткові витрати підрядника (відповідача), що понесені ним у зв`язку з необхідністю проведення додаткових робіт та закупівлі додаткових матеріалів, що не передбачено умовами Договору та кошторисом. Верховним Судом здійснювався перегляд рішень попередніх судових інстанцій в частині зустрічного позову. Тобто правовідносини у вказаній справі стосувалися стягнення коштів за додаткові витрати підрядника (відповідача), що понесені ним у зв`язку з необхідністю проведення додаткових робіт та закупівлі додаткових матеріалів, що не передбачено умовами Договору та кошторисом.

8.19. У справі №910/8103/16 спір розглядався між Підрядником та Виконавцем: за первісним позовом про стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором субпідряду; за зустрічним позовом про стягнення боргу, пені та відшкодування збитків заподіяних односторонньою відмовою від Договору субпідряду. За результатами розгляду справи первісний позов задоволено частково, у зустрічному позові відмовлено повністю. Верховний Суд за наслідками касаційного перегляду констатував не встановлення судами попередніх інстанцій істотних для вирішення спору обставин, які зумовили використання відповідачем права на відмову від договору в односторонньому порядку, та обставин, які б зумовили настання відповідних наслідків, врегульованих цивільним законодавством.

8.20. У справі №910/7545/16 за умовами договорів підряду, які були підставою для звернення до суду, не було передбачено особливого порядку приймання - передачі робіт, а процедура приймання передбачала виключно оформлення актів наданих послуг форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. У зв`язку з наведеним, суди, встановивши, що акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) підписані позивачем та передані замовнику, проте замовник свого обов`язку з прийняття виконаних робіт не виконав, дійшли висновку про те, що виконані роботи вважаються прийнятими замовником і підлягають оплаті.

8.21. У справі №910/30902/15 предметом позову було стягнення коштів за неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати винагороди за виконані роботи згідно з контрактом, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, що також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 2014 рік, підписаним сторонами та скріпленим їх печатками. Тобто, у цій справі судами встановлений факт підписання актів виконаних робіт без зауважень та часткової їх оплати.

8.22. Предметом первісного позову у справі №911/1981/20 було стягнення основного боргу, пені, інфляційних і 3% річних, у зв`язку неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду щодо оплати вартості виконаних будівельних робіт, а зустрічного -стягнення безпідставно отриманих коштів (переплати за договором), інфляційних втрат, 3% річних, а також відшкодування витрат, пов`язаних з усуненням недоліків робіт, виконаних позивачем. Верховний Суд за наслідками касаційного перегляду у постанові від 14.07.2021 встановив порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення фактичного виконання/невиконання позивачем за первісним позовом будівельних робіт відповідно до переліку, обсягу та вартості наведених у акті форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року №6 на суму 638 221,75 грн, довідці форми № КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та підсумковій відомості ресурсів; у випадку встановлення такого факту, дослідити період виконання ТОВ "Олімп-Інвест" будівельних робіт та їх відповідність умовам договору підряду.

8.23. У справі №910/10462/20 з позовом звернувся прокурор в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Донецької облдержадміністрації до товариства про стягнення заборгованості за договором підряду. Судами позов задоволено. Суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення у справі, направив справу на новий розгляд, вказуючи на те, що судам при новому розгляді справи необхідно встановити, наявність підстав для звернення прокурора з позовом у справі, крім того, щодо суті спору касаційний суд зазначив про необхідність з`ясування судами обставин щодо виконання підрядником обов`язку використання попередньої оплати у встановлені строки та, якщо такий обов`язок не виконано, то у якому розмірі; у випадку встановлення факту порушення зазначеного зобов`язання суд повинен з`ясувати причини такого порушення, зокрема, чи пов`язане воно із діями/бездіяльністю замовника.

8.24. У справі №910/13114/18 розглядався спір про стягнення невикористаного авансу за договором підряду. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд дійшов висновку, що сам факт непідписання замовником акта ще не свідчить про невиконання робіт. Так, суди у цій справі встановили, що відповідач неодноразово надавав позивачу акти за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3, якими було підтверджено вартість придбаних та використаних матеріалів, обсяг та вартість виконаних робіт, які позивач не підписав, і не надав мотивованої відмови від їх підписання та прийняття; виходячи із фактичних обставин справи, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивач не надав належних доказів на підтвердження факту неосвоєння авансових коштів або ж освоєння з порушенням погоджених умов.

8.25. У справі №917/1489/18 позивачем за первісним позовом заявлено вимоги про стягнення попередньої оплати та штрафу за порушення строку виконання робіт, а за зустрічним позовом заявлено вимоги про стягнення заборгованості за фактично виконані роботи за договором на виконання робіт, відповідно до умов якого виконавець зобов`язаний виготовити, поставити та виконати монтажні роботи на території замовника. Вирішуючи спір у цій справі, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що виконавцем після поставки обладнання та виконання робіт складено, підписано та направлено замовнику акти приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в № 37 та № 38. Проте, поштове відправлення з вказаними документами повернулося відповідачу через закінчення встановленого строку зберігання. З урахуванням установлених обставин щодо отримання позивачем як замовником актів виконаних робіт, непідписання їх у встановлений пунктом 3.3 договору строк та відсутність обґрунтованих заперечень щодо підписання актів, Верховний Суд дійшов висновку про залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції про задоволення зустрічного позову та відмову у задоволенні первісних позовних вимог.

8.26. У справі №910/6491/18 позивачем за первісним позовом заявлено вимоги про стягнення з підрядника вартості оплачених, але не виконаних робіт та недопоставленого обладнання, стягнення передплати на послуги та роботи, а також пені за прострочення виконання робіт. Також у цій справі подано зустрічний позов за вимогами про стягнення заборгованості, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за нездійснення замовником оплати обладнання та робіт. Вирішуючи спір у даній справі, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що виконавцем після поставки обладнання та виконання робіт складено, підписано та направлено замовнику акти приймання виконаних підрядних робіт, а також довідки про вартість виконаних робіт до них. Проте замовник вищезазначені акти не підписав, своїх заперечень щодо обсягів робіт та кількості поставленого обладнання, відображених в цих актах, у визначений договором строк не висловив. Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 зазначив, що за таких обставин, господарські суди попередніх інстанцій правомірно зазначили, що замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), що своєю чергу є підставою для покладення на нього обов`язку оплатити роботи, виконані виконавцем за договором.

8.27. У справі №910/11191/18 предметом позову було стягнення з підрядника пені та штрафу за порушення строків виконання робіт. При цьому судами було встановлено, що роботи підрядником були виконані в строк, а замовник відмовився від підписання актів в день їх надання. Верховний Суд у вказаній справі зазначив, що відсутність з боку замовника підписаних актів приймання-передачі ремонтних робіт не спростовує факту виконання генеральним підрядником ремонтних робіт у встановлений строк.

8.28. У справі №911/290/22 предметом позову було стягнення боргу за неналежне виконання взятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати виконаних позивачем проектних робіт. Задовольняючи частково позовні вимоги, свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що відповідач на порушення умов договору у встановлені строки не виконав зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт, що є підставою для стягнення з нього заборгованості. Приймаючи постанову у частині стягнення заборгованості, суд апеляційної інстанції виходив із того, що частиною четвертою статті 853 ЦК України передбачено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Матеріали справи не містять відомостей, що відповідач ініціював проведення експертизи щодо якості робіт і надав докази належної фіксації допущених позивачем відступів від умов договору або інших недоліків, з посиланням на конкретні акти приймання-передачі виконаних робіт, які були ним отримані від позивача. Відповідачем також не ставилися вимоги про визнання спірних актів недійсними, як того вимагають приписи частини четвертої статті 882 ЦК України, а тому відповідачем не доведено у визначений процесуальним законом спосіб факт неналежного виконання позивачем підрядних робіт. Верховний Суд, переглядаючи справу в касаційному порядку, погодився з висновкам суду апеляційної інстанції.

8.29. Предметом первісного позову у цій справі є стягнення заборгованості у зв`язку з невиконанням зобов`язання за договором підряду в капітальному будівництві в частині здійснення оплати за виконані позивачем за первісним позовом роботи, предметом зустрічного позову - стягнення грошових коштів за порушення відповідачем за зустрічним позовом виконання зобов`язання за договором підряду в капітальному будівництві щодо якості виконаних робіт, у зв`язку з чим позивачем за зустрічним позовом понесено збитки.

8.30. Проаналізувавши зміст вказаних вище постанов Верховного Суду, за критеріями подібності, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, колегія суддів дійшла висновку про неподібність цих справ за наведеними істотними правовими ознаками зі справою, що розглядається, з огляду на означене в цій постанові (див. пункти 8.16- 8.28 цієї постанови), адже різняться за предметом позову, підставами та обставинами справи, і тому застосування норм матеріального права за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а вказані для порівняння судові рішення Верховного Суду - релевантними до обставин цієї справи.

8.31. Касаційна інстанція відхиляє посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права, викладених у вищенаведених постановах Верховного Суду, оскільки зазначені постанови Верховного Суду, на висновки щодо застосування норм права в яких посилається скаржник у касаційній скарзі, були прийняті за іншої, ніж у цій справі фактично-доказової бази, тобто, хоча й у спорах, зокрема пов`язаних з відносинами будівельного підряду, але за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оцінених судами доказами, залежно від яких (обставин і доказів) й прийняті судові рішення. Колегія суддів звертає увагу на те, що посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

8.32. Також колегія суддів зазначає, що оскільки висновок № 189 експертного будівельно-технічного дослідження, складений 03.12.2019 Науково-технічним центром "Будівельна експертиза", на замовлення ТОВ "ДС-Груп" професором Національного університету біоресурсів і природокористування України Ярмоленком Миколою Григоровичем, який попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України, то в колегії суддів відсутні підстави вважати, що судами попередніх інстанцій не враховано правову позицію Верховного Суд, викладену в постанові від 04.11.2020 у справі №904/684/18, на яку посилається скаржник.

8.33. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

8.34. Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, із посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке.

8.35. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

8.36. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

8.37. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, 20.05.2021 у справі № 905/1751/19, від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, від 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 02.12.2021 у справі №922/3363/20, від 16.12.2021 у справі №910/18264/20 та від 13.01.2022 у справі №922/2447/21 тощо.

8.38. Проте, під час здійснення касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ "ГРАНД" з підстави касаційного оскарження, визначеної у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, Верховним Судом встановлено необґрунтованість підстави касаційного оскарження у цій частині.

8.38.1.Колегія суддів вважає доцільним звернути увагу на те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (дивись висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

8.38.2. Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не свідчить про порушення порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції, апеляційний суд не встановив також порушень порядку надання та отримання доказів, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції.

8.38.3. Доводи касаційної скарги ТОВ "ГРАНД" в цій частині (дивись 4.1. та п.8.34 Постанови) не знайшли свого підтвердження, що виключає підстави для скасування оскаржуваних судових рішень по суті спору.

8.39. Верховний Суд бере до уваги доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, в тій частині, які узгоджуються з міркуваннями Верховного Суду, викладеними у цій постанові.

8.39.1. Колегія суддів виходить з того, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову сторонами до суду апеляційної інстанції не оскаржувалось, відтак, у силу положень пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України судове рішення суду першої інстанції Судом у цій частині не переглядається.

8.39.2. Предметом касаційного оскарження у цій справі є рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 в частині задоволення зустрічного позову та постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023, яка прийнята саме за наслідками апеляційного перегляду за апеляційною скаргою скаржника у цій справі на рішення суду першої інстанції тільки в цій частині.

8.39.3. Верховний Суд зазначає, що порядок, підстави касаційного оскарження залежить від предмета оскарження, про що свідчить стаття 287 ГПК України. Суд звертає увагу на те, що принцип диспозитивності визначає межі здійснення господарським судом та учасниками справи їхніх процесуальних прав та обов`язків, надає учасникам справи можливість вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору та визначає обов`язок суду здійснювати провадження у справі виключно за зверненням особи, поданим до суду у відповідній процесуальній формі. Реалізація принципу диспозитивності у процесі здійснення правосуддя спрямована на досягнення справедливого балансу між суб`єктами судового процесу і визначає межі процесуальних дій суду у розгляді справи.

8.39.4. При цьому обсяг вимог касаційного оскарження - це визначений скаржником, а у випадках, передбачених процесуальним законом, напрям та зміст перевірки судового рішення. Межами касаційного перегляду процесуальний закон визначає повноваження суду касаційної інстанції за результатами розгляду вимог касаційної скарги (стаття 308 ГПК України), вихід за межі яких можливий, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 ГПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

8.39.5. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).

8.39.6.Згідно з практикою ЄСПЛ право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, неабсолютне; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено так, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та має бути досягнута пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями(див., mutatis mutandis, рішення у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine») від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).

8.39.7.Встановлення у процесуальному законі обмеження можливості касаційного оскарження рішення суду першої інстанції, яке не переглядав апеляційний суд, є розумним і має на меті забезпечити стадійність процесу та запобігти можливим зловживанням процесуальними правами. Зазначене обмеження є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. ТОВ "ДС-Груп" звертаючись з вимогами, які викладені у відзиві міг спрогнозувати неможливість касаційного перегляду рішення суду першої інстанції, в частині, яка не оскаржувалась до апеляційного суду. Таке обмеження не позбавляє особу права на доступ до суду. Встановлена процесуальним законом можливість касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом не нівелює для учасника справи доступ до суду та не ускладнює його настільки, щоби завдати шкоди самій суті цього права.

8.39.8. Верховний Суд звертається до правової позиції викладеною Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 (провадження № 14-91цс20) такого змісту: "За змістом наведеного припису учасник справи не має права на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції у частині, яку він не оскаржував в апеляційному порядку."

8.39.9. Верховний Суд вважає неприйнятними вимоги, викладені у відзиві на касаційну скаргу, про скасування рішень попередніх судових інстанцій, зміну рішення суду першої інстанції, та відмовити в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову з огляду на те, що ТОВ "ДС-Груп" не оскаржувало рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, а також не зверталось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції та не приєднувалось до касаційної скарги ТОВ "ГРАНД".

8.39.10. Верховний Суд під час розгляду вимог, вказаних у відзиві на касаційну скаргу, виходив з міркувань забезпечення балансу між доступом до правосуддя та реалізацією процесуального права заявника, і принципом res judicata та правовою визначеності і дійшов висновку, що баланс дотримується за умов дотримання особою правил ГПК України щодо оскарження.

8.40. Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій, до необхідності встановлення інших обставин, ніж встановлені судами, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України.

8.41.Враховуючи спірний характер правовідносин сторін наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

8.42.Отже, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, перевіривши аргументи скаржника, Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права, як необхідної передумови для скасування ухваленого судом першої інстанції судового рішення в частині задоволення зустрічного позову та постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої за результатом перегляду рішення в цій частині, а відтак підстави для їх скасування відсутні.

8.43.З урахуванням наведеного, доводи касаційної скарги відхиляються Верховним Судом.

8.44.Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

8.45. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

8.46. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

8.47. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

8.48. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

8.49. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

8.50. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні судових рішень в оскаржуваній частині (щодо задоволення зустрічного позову) за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.

9.2. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

9.3. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

9.4. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.5. Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалену за результатом перегляду в цій частині рішення суду першої інстанції, в межах наведених у касаційній скарзі доводів та підстав, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою у справі з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а касаційну скаргу з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 цієї статті - залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 в частині задоволення зустрічного позову та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №910/10792/22 - залишити без змін, як такі, що ухвалені із додержанням норм права.

10. Судові витрати

10.1. Судовий збір, сплачений ТОВ "ГРАНД" у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Суд касаційне провадження в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закриває, а в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційну скаргу залишає без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 129, 296, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "ГРАНД" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №910/10792/22 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закрити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "ГРАНД" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №910/10792/22 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 в частині задоволення зустрічного позову та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №910/10792/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос