Постанова

від 06.03.2024 по справі 754/2281/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 754/2281/22

головуючий у суді І інстанції Саламон О.Б.

провадження № 22-ц/824/5008/2024

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Чепусова Юрія Андрійовича на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 грудня 2022 року

у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-21» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2022 року ОК «ЖБК «Суднобудівник-21» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОК «ЖБК «Суднобудівник-21» заборгованість за спожиті житлові послуги у розмірі 22 093 грн 85 коп., інфляційні витрати у розмірі 5 377 грн 32 коп. та 3 % річних у розмірі 1 435 грн 30 коп.

Позов обґрунтовано тим, що позивач відповідно до статуту здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , на підставі цивільно-правової угоди, укладеної у 2000 році, а також зареєстрований та проживає у вказаній квартирі.

Відповідач вносить оплату за спожиті житлові послуги несвоєчасно та не у повному обсязі, внаслідок чого станом на 01 січня 2022 року у нього утворилася заборгованість у розмірі 22 093 грн 85 коп., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю. Також позивач вважає за необхідне нарахувати на суму заборгованості інфляційні втрати та 3 % річних, що у загальному розмірі становить 28 906 грн 47 коп.

Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 06 грудня 2022 року позов ОК «Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-21» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОК «Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-21» заборгованість за спожиті житлові послуги у сумі 22 093 грн 85 коп., інфляційні втрати - 5 37 грн 32 коп., 3 % річних - 1 435 грн 30 коп., всього - 28 906 грн 47 коп. та понесені витрати щодо сплати судового збору у розмірі 2 481 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем надано докази на підтвердження щомісячних грошових витрат на утримання будинку АДРЕСА_1 , які не спростовані відповідачем. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів сплати ним у повному обсязі грошових коштів на утримання будинку, у якому знаходилася його квартира, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за 2017-2021, розрахунком суми позовних вимог ОК ЖБК «Суднобудівник-21» за період з лютого 2017 року по січень 2022 року.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 грудня 2022 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Чепусов Ю.А. 06 квітня 2023 року подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 грудня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно ухвалив оскаржуване рішення у заочному порядку, оскільки в матеріалах справи наявна заява відповідача про відкладення розгляду справи від 05 грудня 2023 року (а.с. 85), у якій ним зазначено про неможливість взяти участь у судовому засіданні у зв`язку із введеним в Україні військовим станом, відсутністю відповідача у зв`язку з цим у м. Київ на час розгляду справи. Також у клопотанні відповідачем зазначено про подання ним разом із цією заявою клопотання про витребування доказів, яке він просив розглянути без його участі та надати йому час на підготування відзиву.

З протоколу судового засідання (а.с. 91) вбачається, що суд першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про витребування доказів отримав, розглянув ці клопотання та відмовив у їх задоволенні у зв`язку з тим, що суд вже відмовляв у витребуванні доказів.

Відповідачем не отримано копії витребуваних документів з незалежних від нього та невідомих йому причин, про факт направлення таких документів йому було невідомо, докази протилежного відсутні у матеріалах справи. Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідачеві не було направлено витребувані ним документи в повному обсязі. З огляду на це відповідач об`єктивно не мав можливості підготувати обґрунтований відзив на позов, на момент ухвалення оскаржуваного рішення.

Безпідставний розгляд справи судом першої інстанції у заочному порядку, необгруртована відмова у витребуванні доказів, відкладенні розгляду справи, перегляді заочного рішення, ненадання відповідачу можливості для підготовки відзиву після розгляду клопотання про витребування доказів - грубо порушили право відповідача на справедливий суд та принцип змагальності сторін, фактично позбавили його права на правосуддя.

Вказує, що чинним законодавством України визначений вичерпний перелік можливих надавачів житлових послуг у багатоквартирних будинках, до яких відносяться: управителі багатоквартирних будинків, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та житлово-будівельні кооперативи, які утримували житлові будинки до набрання чинності Законом 01 липня 2015 року.

Позивач, який існував у формі житлово-будівельного та обслуговуючого кооперативу, після створення 31 січня 2017 року у будинку ОСББ «Оберіг-63Б» міг би мати право нараховувати співвласникам заборгованість за житлові послуги виключно у разі визначення його рішенням зборів співвласників будинку, як управителя будинку та наявності у нього статусу суб`єкта підприємницької діяльності.

Відповідачем було заявлено клопотання про витребування доказів наявності у позивача статусу суб`єкта підприємницької діяльності (відсутності статусу неприбуткової організації), а також рішення зборів співвласників будинку, які його визначили управителем будинку, який має право нараховувати плату за житлові послуги, однак це клопотання залишено судом першої інстанції без задоволення.

Вказує, що судом першої інстанції не у повному обсязі встановлені обставини, які мають значення для справи, зокрема те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 20 грудня 2019 року у справі № 910/2899/19 за позовом ОСББ «Оберіг - 63Б» до ЖБК «Суднобудівник-21» про зобов`язання передати технічну документацію на будинок за адресою АДРЕСА_3 , судом встановлено створення у будинку ОСББ «Оберіг-63б», обов`язок ЖБК «Суднобудівник-21» після такого створення припинити діяльність з утримання будинку та передати документи на будинок до ОСББ, та факт ухиляння ЖБК від виконання такого обов`язку, що свідчить про недобросовісність його дій щодо подальшого управління будинком.

Зазначає, що позивачем не надано доказів, які підтверджують фактичне понесення ним у період з грудня 2017 по січень 2022 витрат у розмірі, що відповідає заявленій до стягнення заборгованості відповідача.

Такі докази як оборотно-сальдова відомість за 2017-2021, розрахунок суми позовних вимог за період з лютого 2017 по січень 2022 роки містять лише цифри нарахованої відповідачу заборгованості, та суми боргу відповідача, без зазначення будь-яких підстав для такого розміру заборгованості, тому ці докази не можна визнати достатніми.

У якості підстави для нарахування саме такого розміру заборгованості у зазначений період, позивач надав лише додаток №5 до протоколу № 3/21 Загальних зборів ЖБК «Суднобудівник-21», проведених 18 жовтня 2021 року, який містить кошторис на 2021-2022 роки (а.с. 11) та складові нормативних витрат з утримання будинку датовані травнем 2018 року та підписані керівником позивача.

Але жоден з цих доказів не обґрунтовує обов`язок відповідача, який не є членом кооперативу та є співвласником будинку сплачувати заборгованість у визначеному загальними зборами кооперативу та головою кооперативу розмірі.

Статуту юридичної особи, де визначено, що така особа здійснює управління будинком та сильного бажання її представників, недостатньо для виникнення правовідносин та статусу кредитора у зобов`язані.

Від представника ЖБК «Суднобудівник-21» - адвоката Ковальової О.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги відповідача.

Відзив обґрунтовано тим, що позивачем направлялись на адресу відповідача письмові пояснення по справі разом із доданими до них доказами, а отже відповідач мав можливість надати власний відзив на позов та висловити усі свої доводи і заперечення суду першої інстанції. Саме по собі оголошення в Україні воєнного стану не може бути підставою для відкладення судового розгляду.

Відповідач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , тобто його місцезнаходження розташоване на відстані менш як чотири кілометри від приміщення суду. Відповідач не посилався на те, що змінив місце проживання і не надав жодних доказів неможливості прибути у судове засідання. Не долучені такі докази і до апеляційної скарги. Відповідач не скористався правом на проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Станом на 06 грудня 2022 року - дату ухвалення оскаржуваного заочного рішення, місто Київ, не було внесено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій Окупації, оточенні (блокуванні).

Тому позивач вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав причини неявки відповідача у судові засідання неповажними та законного розглянув справу без його особистої участі і ухвалив законне рішення.

Відповідач наполягає на тому, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги, не врахувавши, що в будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «Оберіг 63-Б». Проте судом першої інстанції на підставі наявних матеріалів справи встановлено, що 2017 року в будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «Оберіг 63-6» (код ЄДРПОУ 41113295), але 04 серпня 2021 року воно ліквідовано за рішенням самих же співвласників будинку, оскільки зазначене ОСББ так і не приступило до надання житлових послуг.

За весь період існування в будинку ОСББ, фактичне його утримання здійснював кооператив, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться докази.

Ліквідовуючи ОСББ, співвласниками будинку в особі Правлінь ОСББ та ЖБК ухвалено рішення про перерахування коштів, сплачених співвласниками на рахунок ОСББ, на користь кооперативу та зарахування їх в рахунок спожитих співвласниками житлових послуг.

Відповідач як співвласник квартири АДРЕСА_5 і, відповідно, співвласник багатоквартирного будинку, здійснюючи покладений на нього законом обов`язок з утримання майна, не ініціював і не провів збори співвласників будинку для обрання управителя, не оскаржив рішення загальних зборів кооперативу про встановлення розміру витрат на утримання будинку, натомість належна йому власність утримується за рахунок добросовісних власників, що є прямим порушенням їх прав.

За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Судом установлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ЖБК «Суднобудівник-21» зареєстровано 13 червня 1991 року як юридична особа з організаційно-правовою формою - Обслуговуючий кооператив, ідентифікаційний код юридичної особи 23493229, дані про основний вид економічної діяльності: 81.10 комплексне обслуговування об`єктів, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1 (а.с. 97).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04 лютого 2022 року відомості щодо власника квартири за адресою: АДРЕСА_6 , відсутні (а.с. 9).

З довідки від 15 лютого 2022 року вбачається, що за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , з 20 квітня 2000 року (а.с. 23).

Відповідач ОСОБА_1 у своїх заявах та апеляційній скарзі не заперечував те, що він є власником квартири за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідно до довідки від 04 квітня 2017 року, виданої Державною податковою інспекцією у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві, ЖБК «Суднобудівник-21» з 30 березня 2017 року внесено до реєстру неприбуткових установ та організацій та присвоєно ознаку неприбутковості організації - 0040 - Житлово-будівельні кооперативи відповідно до закону (а.с. 98).

Згідно із статтею 1 розділу І Статуту ЖБК «Суднобудівник-21», затвердженого загальними зборами членів ЖБК «Суднобудівник-21» (протокол № 2/17 від 05 березня 2017 року), указаний кооператив організовано з метою забезпечення житлом членів кооперативу і їхніх сімей шляхом будівництва багатоповерхового будинку, квартири за кошти членів кооперативу, а також для наступного управління та експлуатації цього будинку (а.с. 5-6).

Юридична та фактична адреса кооперативу: АДРЕСА_1 (стаття 6 Статуту).

Відповідно до статті 10 розділу І Статуту дія статуту ЖБК, рішень загальних зборів та зборів уповноважених членів ЖБК, а також правління ЖБК поширюється на всіх членів ЖБК та інших власників (співвласників) житлових/нежитлових приміщень у будинку ЖБК.

Статтею 2 розділу ІІІ Статуту визначено, що житлово-будівельний кооператив здійснює утримання, експлуатацію та ремонт належного йому житлового фонду і прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу.

За статтею 1 розділу V Статуту житлово-будівельний кооператив зобов`язаний своєчасно здійснювати ремонт житлового будинку, забезпечити безперебійну роботу інженерного обладнання будинку та житлових приміщень, належним чином утримувати під`їзди та нежитлові приміщення (підвал, технічний поверх, ліфтову шахту, кліткові сходи, електрощитову), інші місця загального користування будинку та прибудинкову територію.

Згідно із статтею 11 розділу V Статуту житлово-будівельний кооператив зобов`язаний забезпечувати своєчасне надходження платежів від власників/співвласників квартир у будинку ЖБК за утримання будинку та прибудинкової території, комунальні та інші послуги.

Відповідно до статті 1 розділу VI Статуту передбачено, що кошти житлово-будівельного кооперативу складаються з: пайових внесків, внесків на проведення капітального та вибірково-капітального ремонтів житлового будинку, внесків на експлуатацію житлового будинку та утримання прибудинкової території і штату кооперативу, цільових надходжень коштів з бюджетів будь-якого рівня та благодійних фондів, інших надходжень.

Статтею 3 розділу VIІІ Статуту визначено, що член житлово-будівельного кооперативу зобов`язаний своєчасно вносити платежі на покриття витрат кооперативу з експлуатації, капітального, поточного ремонту житлового будівельного та утримання прибудинкової території, внески до спеціальних фондів та плату за комунальні послуги.

Статтею 9 розділу VIІІ Статуту встановлено обов`язок члена житлово-будівельного кооперативу вчасно здійснювати сплату за утримання будинку та прибудинкової території, за житлово-комунальні послуги, вносити платежі в розмірі, встановленому загальними зборами.

Відповідно до додатку № 5 до протоколу № 3/21 Загальних зборів ЖБК «Суднобудівник-21», проведених 18 жовтня 2021 року, внески на утримання будинку за 1 кв. м становлять 7,62 грн для 1 поверху та 8,28 грн для 2-16 поверхи (а.с. 11).

В матеріалах справи також наявні копії:

договору № 1640057 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01 січня 1999 року (а.с. 61);

договору № 210/1198-03 на співпрацю виконавця послуг з централізованого постачання холодної (питної) води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж) з балансоутримувачем під час надання послуг з централізованого постачання (питної) холодної води та приймання стічних вод (з використанням внутрішньо будинкових мереж) від 11 червня 2015 року (а.с. 62);

договору № 0843 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 01 липня 2017 року та акти звірки взаємних розрахунків за 2017-2022 роки (а.с. 63-66);

договору на постачання електричної енергії № 3515221 від 12 січня 2005 року (а.с. 67);

договору № 4019 на вивезення твердих побутових відходів від 01 травня 2017 року та акти звіряння розрахунків за 2017-2022 роки (а.с. 69-72);

договору № 134/20/КП про надання комплексних послуг від 01 січня 2021 року та акти звірки за 2021-2022 роки (а.с. 73-74).

Відповідно до розрахунку заборгованості за період з лютого 2017 року по січень 2022 року відповідачу ОСОБА_1 нараховано заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 28 906 грн 47 коп., з якої: сума боргу - 22 093 грн 85 коп., інфляційні втрати - 5 377 грн 32 коп., 3 % річних - 1 425 грн 30 коп. (а.с. 13-17).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 31 січня 2017 року до реєстру внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи ОСББ «Оберіг», ідентифікаційний код юридичної особи 41113259, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1, перелік засновників юридичної особи: співвласники багатоквартирного будинку,вид діяльності: 81.10 комплексне обслуговування об`єктів (основний) (а.с. 103).

Також з указаного витягу вбачається, що 04 серпня 2021 року до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава: рішення щодо припинення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20 грудня 2019 року у справі № 910/2899/19 задоволено позов ОСББ «Оберіг - 63Б» до ЖБК «Суднобудівник-21» про зобов`язання відповідача передати позивачу технічну документацію на будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 141-145).

В указаному рішенні господарський суд дійшов висновку, що ЖБК «Суднобудівник-21» безпідставно не було передано технічну документацію на будинок, чим було порушено права позивача на реалізацію прав ОСББ, визначених в нормативних актах.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Преамбулою Закону України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII) визначено, що указаний закон регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Відповідно до абзацу 6 пункту 5 статті 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 417-VIII співвласники багатоквартирних будинків, утримання яких до дня набрання чинності цим Законом здійснювали житлово-будівельні (житлові) кооперативи, продовжують відшкодовувати витрати на утримання відповідних будинків і споруд та прибудинкових територій таким кооперативам до моменту створення в багатоквартирному будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (у тому числі шляхом реорганізації кооперативу) або прийняття співвласниками рішення про форму управління багатоквартирним будинком.

Частиною 1 статті 7 Закону № 417-VIII визначені обов`язки співвласників багатоквартирного будинку, зокрема: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина 2 статті 7 Закону № 417-VIII).

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Указані положення законодавства встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 та від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що у будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «Оберіг 63-Б», а тому вимоги ЖБК «Суднобудівник-21» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є безпідставними.

З матеріалів справи дійсно вбачається, що 31 січня 2017 року здійснено реєстрацію ОСББ «Оберіг 63-Б», місцезнаходженням якої є будинку АДРЕСА_1 , а видом діяльності - 81.10 комплексне обслуговування об`єктів (а.с. 103).

Однак у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що за період нарахованої відповідачу заборгованості з лютого 2017 року по січень 2022 року саме ОСББ «Оберіг 63-Б» здійснювало управління указаним багатоквартирним будинком.

У той же час матеріали справи містять докази того, що ЖБК «Суднобудівник-21» здійснювалося у цей період обслуговування будинку АДРЕСА_1 , про що свідчать укладені ним договори з виконавцями послуг (про постачання електроенергії, теплової енергії, вивезення твердих побутових відходів, надання комплексних послуг), а також акти звіряння рахунків, підписані представником ЖБК «Суднобудівник-21» та виконавцями послуг, які стосуються спірного періоду заборгованості (а.с. 61-74).

Указані докази свідчать про те, що житлово-комунальні послуги надавались відповідачу за адресою його місця реєстрації місця проживання, при цьому відповідачем на виконання вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України не надав доказів на спростування цих обставин.

Також апеляційний суд враховує те, що предметом судового розгляду був спір між ОСББ «Оберіг 63-Б» та ЖБК «Суднобудівник-21» щодо зобов`язання передати технічну документацію на будинок та господарським судом у своєму рішенні встановлено, що ЖБК «Суднобудівник-21» не здійснено передачу такої документації створеному ОСББ «Оберіг 63-Б», чим порушено його права на реалізацію своїх прав.

Указане рішенні ухвалене 20 грудня 2019 року а 04 серпня 2021 року зареєстровано припинення ОСББ «Оберіг 63-Б».

Указані обставини спростовують доводи відповідача про безпідставність вимог ЖБК «Суднобудівник-21» про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, у зв`язку зі створенням ОСББ «Оберіг 63-Б».

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це визначено частиною 1 статті 367 ЦПК України, апеляційний суд не перевіряє розмір заборгованості, стягнений судом першої інстанції, оскільки відповідачем його розмір не спростовано та не надано доказів на підтвердження часткової або повної сплати грошових коштів на погашення спірної заборгованості.

Наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанцій відповідач також обґрунтовує безпідставним розглядом справи судом першої інстанції у заочному порядку та необґрунтованою відмовою суду у витребуванні доказів, а також відкладенні розгляду справи.

Відповідно до статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема, якщо неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року вирішено здійснювати розгляд цієї справи у судовому засіданні з викликом сторін, призначено судове засідання на 20 вересня 2022 року (а.с 36).

Також указаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів у позивача, оскільки ним не вказані заходи, вжиті для отримання указаних доказів самостійно.

19 вересня 2022 року відповідач через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, призначеного на 20 вересня 2022 року, у зв`язку із введенням на території України воєнного стану (а.с. 42).

Розгляд справи відкладено на 03 листопада 2022 року на 14 год. 15 хв.

03 листопада 2022 року відповідач через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, призначеного на 03 листопада 2022 року, у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, а також у зв`язку із необхідністю вжити заходів для самостійного отримання доказів (а.с. 77).

Розгляд справи відкладено на 06 грудня 2022 року на 10 год. 45 хв.

Судова повістка про виклик до суду на 06 грудня 2022 року надіслана відповідачу на його поштову адресу та отримана ним 23 листопада 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 83).

05 грудня 2022 року відповідач через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, призначеного на 06 грудня 2022 року для витребування доказів (а.с. 85).

Також відповідач у цьому клопотанні просив суд, у разі відмови у витребуванні доказів, відкласти розгляд справи у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, а також у зв`язку із необхідністю підготувати відзив на позов.

До указаного клопотання не додано клопотання відповідача про витребування доказів.

Під час розгляду справи відповідач просив суд витребувати у позивача договір про надання житлових послуг, підписаний сторонами, а також рішення (протокол) зборів співвласників про визначення позивача управителем багатоквартирного будинку та визначення цін та тарифів на житлові послуги (а.с. 79).

З протоколу судового засідання від 06 грудня 2022 року вбачається, що судом першої інстанції залишено указане клопотання без задоволення, у зв`язку з тим, що відповідачем уже таке клопотання заявлялося та було залишено судом без задоволення (а.с. 91).

Крім цього, від ЖБК «Суднобудівник-21» до суду першої інстанції у відповідь на заяву ОСОБА_2 про витребування доказів надано письмово інформацію про те, що між кооперативом та відповідачем не укладався договір про надання житлово-комунальних послуг, однак відсутність такого договору не є підставою для звільнення від оплати спожитих послуг. Також зазначено, що до матеріалів справи долучено копії кошторисів щодо розміру витрат на утримання будинку, які є чинними та зокрема відповідачем не оскаржені (а.с. 86-87).

Враховуючи указані обставини, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції його права на подачу відзиву на позов, а також щодо не витребування доказів необґрунтованими.

Обґрунтовуючи свої клопотання про відкладення розгляду справи, відповідач, який проживає у м. Київ, посилався на введення на території України воєнного стану, однак він не надав доказів неможливості явки у судові засідання, призначені на 20 вересня 2022 року, 03 листопада 2022 року, 06 грудня 2022 року, клопотань про проведення судового засідання у режимі відеоконференції не заявив.

Доказів загрози життю відповідача за місцем його проживання, а не суду першої інстанції, та неможливості взяти участь в судових зсіданнях у режимі відеоконференції не надано.

Таким чином, суд першої інстанції дотримався порядку ухвалення заочного рішення та врахував вимоги частини 4 статті 223 ЦПК України, за змістом якої суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чепусова Юрія Андрійовича залишити без задоволення.

Заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська