Постанова

від 05.03.2024 по справі 580/5010/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року

м. Київ

справа № 580/5010/21

адміністративне провадження № К/990/34579/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №580/5010/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Трейд" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 (головуючий суддя Білоноженко М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2022 (головуючий суддя Пилипенко О.Є., судді: Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Трейд" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2021: №4712, №4713, №4711/2300070110.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2022, відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Трейд" звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2022 відкрито касаційне провадження у справі №580/5010/21 за касаційною скаргою Товариства.

Ухвалою суду від 04.02.2024 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 05.03.2024.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження з урахуванням положень статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 24.02.2021 №319-п проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Трейд", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2020.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області складено Акт №2915/23-00-07-0305/38164057 від 19.04.2021 (далі - Акт перевірки), в якому встановлено порушення ТОВ "Індастріал Трейд" вимог:

п. 44. 1 ст.44, п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.1 і 2 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, п.8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", п.3.2, п.3.10, п.3.12 р.ІІІ Наказу №433, п.7 Стандарту №15, п.5Стандарту №11, п.7, п.17, п. 18 Положення бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованим у Міністерстві 19 січня 2000 року за №27/4248, п.23. Положення (стандарт) бухгалтерського про фінансові результати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України 1999 року №87, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.1999 року №397/3690, - в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 471392 грн., в тому числі за 2018 рік, на суму 29919 грн., 2019 рік на суму 154733 грн., 2020 рік на суму 286740 грн., з них за І квартал 2020 року на суму 29340 грн., півріччя 2020 року на суму 173340 грн., три квартали 2020 року суму 281340 грн.;

п. 198.1, п.198.2, п. 198.3. п. 198.6 ст.198, ст. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, п.6 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.01.2016р. №21, - в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 237769 грн., в т.ч. за січень 2018 року на 17321 грн., за лютий 2018р. на 14728 грн., березень 2018 на 1194 грн., червень 2019р. на 35471 грн., липень 2019р. на 9216 грн., жовтень 2019р. на 53797 грн., листопад 2019р. на 40109 грн., грудень 2019 року на 33333 грн., лютий 2020р. на 6745 грн., березень 2020р. на 25855 грн.;

п.51.1. ст.51 та пп. 176.2 «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, - в результаті чого подано Податкові розрахунки за формою №1-ДФ з неповними даними за 3 та 4 квартал 2020 року;

п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, - в результаті чого несвоєчасно сплачено грошові зобов`язання в сумі 340,00 грн. по ППР ГУ ДФС у Черкаській області від 30.03.2018 №0002881405;

п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, абз. 1 п. 8.4, п.8.5 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом фінансів України від 09.12.2011 №1588, - в результаті чого несвоєчасно подано 9 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, за формою №20-ОПП.

07.06.2021 Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підставі встановлених у Акті перевірки порушень, прийнято податкові повідомлення-рішення:

№4712, яким ТОВ "Індастріал Трейд" визначено суми податкових зобов`язань, а саме збільшено суму податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств на суму 471392 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкціі в розмірі 46163грн.;

№4713, яким ТОВ "Індастріал Трейд" визначено суми податкових зобов`язань, а саме збільшено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 237769 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції в розмірі 59442 грн.;

№4711/2300070110, яким ТОВ "Індастріал Трейд", за несвоєчасне подання 9-ти повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, за формою №20-ОПП, визначено штрафні (фінансові) санкції в розмірі 9180грн.

Позивач, вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся з позовом до суду про їх скасування

Товариство посилається на необґрунтованість висновків Акту перевірки, не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності реальності здійснення досліджених господарських операцій та зазначає, що наявні договори позивача із контрагентами, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), видаткові накладні та рахунки є доказами того, що господарські операції були реальними і прямо вказують на те, що має місце фактичний рух активів або зміна у капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю. З урахуванням відсутності спростування презумпції правомірності договору на рівні закону або судового рішення, не можливості учасників цивільних відносин на рівні того чи іншого договору здійснювати його кваліфікацію як недійсного (нікчемного чи оспорюваного), можна вважати їх чинними на момент судового розгляду, а добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Щодо повідомлення про об`єкти оподаткування позивач вказав, що наведені в акті перевірки об`єкти, з якими контролюючий орган пов`язує необхідність подання повідомлення за формою №20-ОПП, використовувалися позивачем у господарській діяльності на підставі договорів оренди, у зв`язку з чим за цими договорами у позивача не виникає обов`язку щодо сплати податків, оскільки означені об`єкти належать на праві власності іншим юридичним та фізичним особам. Крім того зазначив, що норми Податкового кодексу України не встановлюють строки подання повідомлення за формою №20-ОПП, що, на думку позивача, виключає одну з необхідних складових для притягнення особи до відповідальності згідно п. 117.1 ст. 117 ПК України. Посилання відповідача на строки, встановлені наказом МФ України "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" №1588 від 09.12.2011 вважає помилковим, оскільки санкція статті 117 ПК України передбачає відповідальність за порушення строків, встановлених виключно Кодексом.

Відповідач проти позову заперечив, податковий орган вказує, що в ході проведення перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з придбання запчастин та послуг, в зв`язку з встановленням невідповідності (дефектності) в первинних бухгалтерських документах; невідповідності (дефектності) зазначених в договорі рахунків, актах наданих послуг та платіжних дорученнях на дату укладання договорів, актів наданих послуг не було відкрито в установі банку; відсутності документального підтвердження перевезення запчастин; відсутності здійснення господарських операцій з поставки запчастин по ланцюгу постачання; наявних складених і отриманих узагальнених податкових інформацій відсутність постачальників за юридичною адресою; не надання підтверджуючих документів на запити податкових органів; відсутня достатня чисельність персоналу для поставки товару та надання послуг у відповідні строки; відсутність виробничих, складських приміщень, транспортних засобів; відсутній рух зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій; неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та надання послуг у відповідні строки; відсутності документального підтвердження на отримані послуги (рекламних послуг, абонентського юридичного обслуговування, оренди складських приміщень, сприянню підписанню договорів); наявність Ухвали від 28.08.2020 Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська щодо директора ТОВ "Ойл Рам Торг"; наявність у системі співставлення документально не підтвердженого завищення податкового кредиту на суму ПДВ - 87,1 тис. грн.

Крім того, відповідачем встановлено несвоєчасне подання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, за формою №20-ОПП та зазначено, що неподання позивачем до податкового органу за місцем реєстрації повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (орендовані приміщення) за формою №20-ОПП свідчить про порушення останнім норм ПК України.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що повідомлення-рішення винесені контролюючим органом обґрунтовано, позаяк наданими до перевірки первинними документами не підтверджено реальності здійснення господарських операцій з придбання запасних частин в асортименті. Надані позивачем до перевірки та до суду документи мають ознаки формальних, таких, що не підтверджують заявлений обсяг поставленого товару і понесених позивачем витрат, не відповідають дійсним обставинам та таких, що не підтверджують факти реального здійснення господарських операцій. Крім того, документально не підтверджено реальність господарських операцій щодо отриманих послуг реклами. Контрагентами здійснено продаж товарів (послуг) відмінних від придбаних, що, з урахуванням обставин у сукупності може свідчити про здійснення діяльності з метою штучного формування суб`єктами господарювання витрат та податкового кредиту, без реального здійснення господарських операцій тощо. Суд апеляційної інстанції вказав, що як вбачається із підстав позову, позивач не заперечує обставин несвоєчасності подачі ТОВ «Індастріал Трейд» 9-ти повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП №9316437820.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство звернулося з касаційною скаргою, у якій просить залишити в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині визнання правомірним податкового повідомлення-рішення №4711/2300070110 від 07.06.2021 та закрити провадження. Скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №4712, №4713 від 07.06.2021 і ухвалити нове рішення, яким відправити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження позивач визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тобто, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач указує, що судами порушено норми матеріального і процесуального права. Як вважає Товариство, суди не встановили фактичні обставини, що мають ключове значення для правильного вирішення справи, не врахували висновки Верховного Суду, викладені за наслідками розгляду аналогічних правовідносин

Позивач зазначає, що у тексті судових рішень містяться посилання на встановлені факти ненадання позивачем фото-звітів про надані послуги за договорами з контрагентами. Однак, вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки вказані звіти про надані послуги були передані головним бухгалтером ревізору-інспектору, про що озвучено під час розгляду справи. Втім, суди на ці факти не посилаються у судових рішеннях. На думку позивача, у випадку наявності у судів попередніх інстанцій сумнівів щодо факту передачі крім інших документів, саме фото-звітів, суди з метою повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи мали можливість перевірити конкретний перелік документів, які були передані під час перевірки. Таким чином, суди попередніх інстанцій у зв`язку з поверхневою оцінкою фактичних обставин справи та неналежною оцінкою наданих доказів, допустили порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття помилкового рішення.

Крім того, позивач посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду в частині оцінки наявності у контрагентів трудових ресурсів, податкової інформації та кримінального провадження і ведення досудового розслідування.

Також, позивач вважає, що судами в порушення норм процесуального права не залучено до участі у розгляді справи осіб, на права та інтереси яких впливає судове рішення, а саме, контрагентів позивача. Як зазначає позивач, правові наслідки оскаржуваних рішень призводять до необхідності позивачу вчиняти дії по визнанню договорів недійсними та повернення коштів за надані послуги і проданий товар.

Поряд з цим, позивач не погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо неприйняття часткової відмови від позову. Зокрема, представник позивача у судовому засіданні визнав правомірність податкового повідомлення-рішення, проте суд не прийняв ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті часткової відмови від апеляційної скарги та закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, позивач просить вимоги касаційної скарги задовольнити.

Відповідач скористався правом заперечити проти доводів і вимог касаційної скарги. У відзиві податковий орган вказує, що позивач у позовній заяві, апеляційній скарзі не зазначав про наявність фото-звітів, які не були враховані під час перевірки. На думку відповідача, скаржник спонукає Верховний Суд переглянути справу на підставі доказів про які не було зазначено Товариством у позовній заяві, в апеляційній скарзі, протягом розгляду справи. Крім того, в порушення приписів частини другої статті 342 КАС України скаржник подає до касаційного суду доказ - копію акту приймання-передачі, який ним не подавався під час розгляду справи судами попередніх інстанцій. У частині неврахування судами висновків Верховного Суду, відповідач звертає увагу, що Суд висновується у конкретній справі, з огляду на докази та обґрунтування. Враховуючи зазначене, відповідач просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

У справі, що розглядається, матеріалами справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Трейд" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 26.03.2012 року, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Черкаській області.

Основним видом діяльності позивача є Код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Позивач протягом перевіряємого періоду мав аналогічні взаємовідносини та обставини по придбанню послуг реклами з контрагентами:

ТОВ «Терсон» на загальну суму - 100500 грн. у тому числі ПДВ 16750 грн.;

ТОВ «Компанія» Нефеліум» на загальну суму - 100000,00 грн., у тому числі ПДВ 16667 грн.;

TOB «Інмарт-Технос» на загальну суму - 181000,00 грн., у тому числі ПДВ 30166,67 грн.;

ТОВ «Овертрейд Компані» на загальну суму - 780000 грн. у тому числі ПДВ 130000,0 грн.;

ТОВ «Платина ЮК» (код ЄДРПОУ 41337357) на загальну суму - 1400000 грн.;

ТОВ «Транспортна Компанія «Євротранссервіс» послуг реклами на загальну суму - 30000 грн.

У ході перевірки контролюючим органом встановлено відображення у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Індастріал Трейд" отримання від ТОВ «Терсон» (код ЄДРПОУ 42932455) послуг реклами на загальну суму - 100500 грн. у тому числі ПДВ 16750 грн.

Між ТОВ Терсон (виконавець) та ТОВ "Індастріал Трейд" (Замовник) укладено договір про надання рекламних послуг №20190523 від 23.05.2019 .

Відповідно до умов Договору Виконавець приймає на себе зобов`язання надати рекламні послуги (надалі за текстом - Послуги), а замовник зобов`язується прийняти належним чином послуги та сплатити їх вартість.

Загальний перелік Послуг, що можуть надаватися Виконавцем, включає наступні Послуги:

розповсюдження друкованої реклами ТМ «INDUSTRIAL» проумотерами на вулиці і в приміщеннях (Торгових центрів);

поширення друкованої реклами ТМ «INDUSTRIAL» за допомогою поштової розсилки по поштовим скринькам житлових будинків.

Виконавець надає Замовнику Акт надання послуг та фото звіт про надані Послуги. Фото-звіт надається в електронному вигляді.

У межах договору про надання рекламних послуг від 23.05.2019 р. №20190523 ТОВ «Терсон» документально оформлено акти здачі - приймання робіт (надання послуг) на користь ТОВ "Індастріал Трейд",

Відповідно до наданих до перевірки актів здачі - приймання робіт (надання послуг), ТОВ «Терсон» надало послуги реклами ТОВ "Індастріал Трейд" на загальну суму 100500,00 грн., в т. ч.: ПДВ 16750,00 грн.

Суди з`ясували, що під час перевірки (на запит ГУ ДПС у Черкаській області «Про надання інформації» від 26.03.2020 №б/н), під час розгляду справи в суді (як першої інстанції так і в апеляційному порядку), не надано документального підтвердження виконання рекламних послуг в повному обсязі, а саме фото звіту про надані рекламні послуги (що передбачено п.2.9 Договору №20190523 від 23.05.2019р.), адресну програму (з зазначенням адреси приміщень (Торгових центрів), адресів поштових скриньок житлових будинків, та переліку назв вулиць міст де розповсюджувалася друкована реклама), звіти про виготовлені рекламні брошури.

Під час перевірки встановлено, що у відповідності до баз даних, які містяться в Системі «Податковий блок» ДПС України, ТОВ «Терсон», код за ЄДРПОУ 42932455, Сумська область, Ковпаківський район м.Суми вул.Іллінська, буд.2, зареєстровано Виконавчим комітетом Сумської міської ради від 05.04.2019 року за №16321020000016427, основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля.

Індивідуальний податковий номер платника ПДВ429324518199, зареєстровано платником ПДВ 01.05.2019 свідоцтво ПДВ №200460384, статус платника ПДВ -анульовано за рішенням контролюючого органу -31.07.2020.

ТОВ «Терсон», у червні 2019 року документально придбано наступні різноманітні товари - цукерки, мармелад, драже, сосиски, котлети, сардельки, крила, баличок, філе куряче та ін. Проте, ТОВ «Терсон», у червні 2019 року документально реалізовано відмінні товари від придбаних та надавало послуги, які потребують значних трудових затрат та спеціальних знань (шкаф, фарба, транспортно експедиційні послуги, олівець, кавун, капуста, морква, сир, цибуля, послуги з ведення бухгалтерського обліку, піддони, рекламні послуги, монтажні роботи та інше).

Крім того, судом із матеріалів перевірки, встановлено, що ТОВ «Терсон» не подано до податкового органу:

повідомлення про прийняття працівників на роботу;

звіт 1-ДФ за II квартали 2019 року;

звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за червень 2019 року.

За даними системи «Податковий блок» «Податковий блок» ДПС України встановлено, що у ТОВ «Терсон» відсутні будь-які основні засоби як власні так і орендовані та об`єкти оподаткування для надання послуг.

Аналізуючи фінансово-господарську діяльність ТОВ «Терсон» з 01.06.2019 р. (з дати здійснення фінансово господарських взаємовідносин) по дату реєстрації Акту перевірки, контролюючим органом виявлено, що товариство реєструвало податкові накладні та подавало фінансову звітність лише за червень 2019 року. Останню податкову звітність подано до контролюючого органу у липні 2019 року. Розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в ПАТ АБ «Укргазбанк» через який здійснювалися розрахункові операції з ТОВ «Терсон» було закрито 03.11.2019.

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала від 30.10.2019р. по справі №757/57720/19 проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015000000000461, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2015 за фактом встановлено, що група осіб в період 2018-2019 років на території м. Києва, Харківської та Донецької областей, створила «транзитно-конвертаційну групу» з підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності, з метою використання реквізитів підприємств та їх розрахункових рахунків у злочинних схемах зі створення штучної видимості законності здійснення фінансово-господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток суб`єктам господарювання реального сектору економіки. До складу суб`єктів господарської діяльності входить ТОВ «Терсон», діяльність яких полягає в наданні протиправних послуг ряду суб`єктів господарювання реального сектору, метою яких є легалізація (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, підроблення первинних фінансово-господарських документів щодо безтоварних операції з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг, тощо, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. З ст. 212 КК України.

Крім того, судом із матеріалів перевірки, встановлено, що ТОВ «Овертрейд Компані» відповідно до звіту 1-ДФ за IV квартали 2019 року та звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за листопад, грудень 2019 року, кількість працівників склала - 4 особи.

При цьому, відповідно до таблиці №1 (додаток №1 до Договору №20191022 від 22.10.2019), зміст послуг складає:

місто - Одеса, кількість рекламних матеріалів - 800, період надання послуг по 30.11.2019, вартість послуг з ПДВ - 60000,00грн.;

місто - Львів, кількість рекламних матеріалів - 800, період надання послуг по 30.11.2019. вартість послуг з ПДВ - 60000,00грн.;

місто - Чернігів, кількість рекламних матеріалів - 400, період надання послуг по 30.11.2019, вартість послуг з ПДВ - 30000,00грн.;

місто - Харків, кількість рекламних матеріалів - 400, період надання послуг по 30.11.2019, вартість послуг з ПДВ - 30000,00грн.;

місто - Київ, кількість рекламних матеріалів - 800, період надання послуг по 31.12.2019, вартість послуг з ПДВ - 60000,00грн.;

місто - Житомир, кількість рекламних матеріалів 800, період надання послуг по 31.12.2019, вартість послуг з ПДВ 50000,00грн.;

місто - Дніпро, кількість рекламних матеріалів - 400, період надання послуг по 31.12.2019, вартість послуг з ПДВ - 30000,00грн.;

місто - Кропивницький, кількість рекламних матеріалів 400, період надання послуг по 31.12.2019, вартість послуг з ПДВ - 30000,00грн.;

місто - Вінниця, кількість рекламних матеріалів 400, період надання послуг по 31.12.2019, вартість послуг з ПДВ - 30000,00грн.

Наявність 4 працівників у ТОВ «Овертрейд Компані» у період виконання послуг, згідно зазначеного Договору (листопад- грудень 2019) у співставленні із заявленим обсягом робіт у різних містах України, свідчить про незначну кількість трудових ресурсів для здійснення заявленого обсягу господарської діяльності.

За даними системи «Податковий блок» «Податковий блок» ДПС України встановлено, що у ТОВ «Овертрейд Компані» відсутні будь-які основні засоби як власні так і орендовані та об`єкти оподаткування для надання послуг.

Крім того, суд встановив, що ТОВ «Овертрейд Компані» у листопаді, грудні 2019 року документально придбано наступні різноманітні товари мило, крем для рук, шампунь, мінеральна вода, мило господарське, бритва, папка, рідке мило, туалетна вода та ін. Проте, ТОВ «Овертрейд Компані», у вказаному періоді документально реалізовано відмінні послуги від придбаних товарів та надавало послуги, які потребують значних трудових затрат та спеціальних знань кваліфікованих працівників (Комплексне дослідження ринку, перевірка на вірус, профілактика системних блоків, адмініструванні поштового серверу, Аудит мережевого обладнання та інше).

За аналогічною схемою судом першої інстанції були проаналізовані господарські операції між позивачем та ТОВ «Платина ЮК», ТОВ «Транспортна компанія «Євротранссервіс» та встановлено відсутність у контрагентів позивача будь - яких основних як власних, так і орендованих об`єктів оподаткування для надання послуг, позивачем не обґрунтовано необхідності отримання даних послуг від контрагентів; не обґрунтовано, що результати робіт з отримання рекламних послуг призвело до збільшення продажів запасних частин, вказаними вище контрагентами не подано до податкового органу повідомлення про прийняття працівників на роботу; звіт 1-ДФ за відповідні періоди; звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4), що у своїй сукупності свідчить про відсутність офіційно прийнятих працівників на роботу, трудових ресурсів для здійснення фінансово- господарської діяльності. Ані під час перевірки, ані під час розгляду справи апелянтом не надано документального підтвердження виконання рекламних послуг в повному обсязі, а саме фото звіту про надані рекламні послуги, адресну програму (з зазначенням адреси приміщень (Торгових центрів), адрес поштових скриньок житлових будинків, та переліку назв вулиць міст де розповсюджувалася друкована реклама), звіти про виготовлені рекламні брошури.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що під час розгляду справи не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, документально оформлених між ТОВ «Платина ЮК», ТОВ «Транспортна компанія «Євротренссервіс» та ТОВ «Індастріал Трейд», ТОВ «Терсон», ТОВ «Компанія «Нефеліум», ТОВ «Інмарт - Технос» та ТОВ «Індастріал Трейд» з придбання рекламних послуг.

Також, позивачем було відображено в бухгалтерському та податковому обліку взаємовідносини по придбанню запасних частин з наступними контрагентами:

TOB «Торн 2014» (код ЄДРПОУ 39412199) товару (запасні частини в асортименті) за лютий 2018 року на загальну суму-81110,29грн. у тому числі ПДВ 13518,38 грн.;

ТОВ «ЛБР-ЮГ» (код ЄДРПОУ 39452823) товару (запасні частини в асортименті) за січень - березень 2018 року на загальну суму - 118352,49грн. у тому числі ПДВ 19725,42 грн.;

ТОВ «Асдем» (код ЄДРПОУ 42110814) товару (запасні частини в асортименті) за липень 2019 року на загальну суму - 55294,46грн. у тому числі ПДВ 9215,74 грн.;

ТОВ «Фортіз ЛТД» (код ЄДРПОУ 42888511) товару (запасні частини в асортименті) за травень 2019 року на загальну суму - 12323,62грн. у тому числі ПДВ 2053,94 грн.;

TOB «Iнмарт-Tехнос» (код ЄДРПОУ 43139169) товару (запасні частини в асортименті) за жовтень-листопад 2019 року на загальну суму - 116020,19грн. у тому числі ПДВ 19336,70 грн.;

ТОВ «Едайс-Солюшнс» (код ЄДРПОУ 43101926) товару (запасні частини в асортиментна жовтень 2019 року на загальну суму - 86412,16грн. у тому числі ПДВ 14402,03 грн.;

ТОВ «Адога Універс» (код ЄДРПОУ 43275261) товару (запасні частини в асортименті) за березень 2020 року на загальну суму - 83283,52грн. у тому числі ПДВ 13880,59 гри.;

ТОВ «Партнер Імпульс» (код ЄДРПОУ 42854456) товару (запасні частини в асортименті) за січень 2020 року на загальну суму - 112311,60грн. у тому числі ПДВ 18718,58 грн.

У ході перевірки контролюючим органом встановлено відображення у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Індастріал Трейд" отримання від TOB «Торн 2014» (код ЄДРПОУ 39412199) товару (запасні частини в асортименті) за лютий 2018 року на загальну суму 81110,29 грн. у тому числі ПДВ 13518,38 грн.

Між TOB «Торн 2014» (постачальник) та ТОВ Індастріал Трейд (Покупець) укладено договір поставки №20180202 від 02.02.2018.

Відповідно до умов ДОговору, Постачальник зобов`язується протягом дії даного Договору поставляти Покупцю запасні частини для вантажних автомобілів та напівпричепів (причепів), автохімію, мастила (оливи), шини, супутні товари для автотранспорту тощо (далі за текстом «товар» за його замовленнями окремими партіями, за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних або додатках до цього Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах.

Поставка товару здійснюється постачальником товару на склад покупця на підставі видаткової накладної.

У межах Договору поставки TOB «Торн 2014» документально оформлено на користь ТОВ «Індастріал Трейд» видаткову накладну - №0000523 від 02.02.2018 .

Відповідно до наданої до перевірки видаткової накладної, TOB «Торн 2014» поставив товар ТОВ «Індастріал Трейд» за лютий 2018 року на загальну суму 81110,29 грн., в т. ч. ПДВ 13518,38 грн. (Форсунка паливна електрична - 5 шт., ціна без ПДВ - 9387,27 грн., сума без ПДВ - 46936,35 грн., диск гальмівний задній, Ресора передня поперечна металева, Суппорт задній лівий, шайба редуктора заднього, Втулка ресори передньої, Рмк супорта гальмівного кришка супорта пластмасова, Трубка водяна, Рідина антифриз, Радіатор в зборі, Супорт гальмівний передній правий, Супорт гальмівний передній лівий).

Згідно з відомостями, які містяться в Системі «Податковий блок» ДПС України, TOB Торн 2014, статус платника ПДВ - анульовано за рішенням контролюючого органу -11.05.2019 у зв`язку з наданням декларацій про відсутність поставок та свідоцтво ПДВ від 01.07.2019 № 200468468, що діяло до 29.07.2020, статус платника ПДВ - анульовано за рішенням контролюючого органу - 29.07.2020 у зв`язку з ненадання декларацій протягом року.

TOB «Торн 2014» не подано до податкового органу: повідомлення про прийняття працівників на роботу за IV квартал 2017 року, І-ІІ квартали 2018 року; звіт 1-ДФ за IV квартал 2017 року, І-ІІ квартали 2018 року; звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за лютий 2018 року (до лютого 2018 жодного разу не надано).

Відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва станом на 31.12.2017 рахується: основні засоби - 0,00 тис.грн.; запаси на кінець періоду - 6796,4 тис.грн. (відсутні власні або орендовані складські приміщення, неможливо встановити місцезнаходження ТМЦ та підтвердити їх наявність); інші необоротні активи - 0,00 тис.грн.

За даними системи «Податковий блок» ДПС України встановлено, що у TOB «Торн 2014» відсутні будь-які основні засоби як власні так і орендовані та об`єкти оподаткування для надання послуг.

Також, відповідно до отриманої від Головного управління ДФС у Миколаївській області від 28.03.2018 результатів опрацювання зібраної податкової інформації щодо TOB «Торн 2014» за звітний період декларування ПДВ жовтень - грудень 2017 року, січень- березень 2018 року (станом на 28.03.2018) згідно якої: «Згідно службової записки ОУ ГУ ДФС у Миколаївській області від 19.03.2018: TOB «Торн 2014» не встановлено за податковою адресою.

Проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності ТОВ «Індастріал Трейд» та його контрагента-постачальника, виявлено що придбання товару у TOB «Торн 2014» носить разовий характер.

При цьому, за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних за період за лютий 2018р. TOB «Торн 2014» (код ЄДРПОУ 39412199) закуповує інструменти з недорогоцінних металів для свердління, свердла для дрилі, вироби з чорних металів, насіння соняшника, мандарини, банани тощо. Проте, TOB «Торн 2014», у лютому 2018 року документально реалізовано відмінні товари від придбаних та надавало послуги, які потребують значних трудових затрат та спеціальних знань (реалізує товари: паяльники, викрутки, шліф машинки, насоси, болти, компресор двоциліндровий, коронки алмазні по кераміці, ключі, та надає послуги: електромонтажні роботи, розробка та верстка internet сайту, організація (підготовка та проведення) корпоративного заходу, організація харчування заходу тощо).

За аналогічною схемою судом першої інстанції було проаналізовано господарські операції між позивачем та ТОВ «ЛБР-ЮГ», ТОВ «Асдем», ТОВ «Фортіз ЛТД», ТОВ «Інмарт-Технос», ТОВ «Ейдас - Солюшнс», ТОВ «Адога Універс», ТОВ «Партнер Імпульс» та встановлено, що вказаними вище контрагентами документально реалізовано товари та послуги з номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, позивачем у той же час не надано документального підтвердження транспортування, доставки чи іншого способу перевезення товару, відповідно до умов договорів поставки, придбання товарів носили виключно разовий характер, у підприємств - контрагентів відсутні основні засоби та інші необоротні активи для здійснення господарської діяльності.

Підсумовуючи аналіз досліджених господарських правовідносин позивача із названими контрагентами, апеляційний суд наголосив, що приписи ст. 198 ПК України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказують на те, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податку як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд звертає увагу, що для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами. Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У справі, що розглядається, в обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень позивач вказав, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду.

Зазначені доводи не знайшли свого підтвердження за результатами касаційного розгляду справи. Практика Верховного Суду, яка, якщо її систематизувати, полягає в тому, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, ні помилки в оформленні первинних документів самі по собі не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Касаційний суд відзначає, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб`єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об`єкт оподаткування за фактом понесення витрат.

Стаття 90 КАС України встановлює, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Суд апеляційної інстанції врахував висновки викладені Верховним Судом у постанові від 26.06.2020 у справі №813/2429/15, відповідно до яких, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу, з огляду на що, колегія суддів прийшла до висновку, що аналіз правовідносин позивача із TOB «Торн 2014», ТОВ «ЛБР-ЮГ», ТОВ «Асдем», ТОВ «Фортіз ЛТД», TOB «Iнмарт-Tехнос», ТОВ «Едайс-Солюшнс», ТОВ «Адога Універс», ТОВ «Партнер Імпульс» дає підстави стверджувати, що реальність здійснення господарських операцій з придбання запасних частин в асортименті, які документально оформлені між позивачем та названими контрагентами, не підтверджені. З огляду на те, що надані позивачем до перевірки та до суду документи мають ознаки формальних, таких, що не підтверджують заявлений обсяг поставленого товару та понесених позивачем витрат, не відповідають дійсним обставинам та таких, що не підтверджують факти реального здійснення господарських операцій (з огляду на вище встановлені обставини - відсутність у зазначених суб`єктів підприємницької діяльності трудових ресурсів, необхідних для провадження господарської діяльності; відсутність відомостей про наявні основні засоби, відсутність реального встановлення походження товарів за даними ЄРПН, податкової звітності контрагентів; відсутність будь-яких доказів доставки запасних частин, в т.ч. ТТН, що унеможливлює підтвердження транспортування запасних частин від вищевказаних контрагентів).

У касаційній скарзі наголошено, що податкову інформацію не слід брати до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, та звернув увагу, що у разі, якщо контрагенти не виконали свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб.

Необхідно враховувати, що право на віднесення позивачем сум до податкового кредиту, що відображена ним у бухгалтерському та податковому обліку, залежить від наявності належно оформлених первинних документів, за наявності фактичного здійснення господарської операції. Натомість, як встановлено під час розгляду даної справи, реальність здійснення господарських операцій з придбання запасних частин та послуг реклами, що документально оформлені між позивачем залишилась не підтвердженою.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що як зазначено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, до прикладу (але на виключно) в постановах від 24.01.2018 (справа №2а-19379/11/2670), від 28.10.2019 (справа №280/5058/18), від 26.02.2020 (справа №826/1308/18), від 06.05.2020 (справа №640/4687/19), а також в постановах від 28.05.2020 у справі №826/15364/17, від 28.05.2020 у справі №820/379/16, від 15.06.2020 у справі №1440/2276/18

Як вбачається у цій справі, доводи заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, натомість зводяться виключно до переоцінки встановлених обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

Суд вважає за необхідне наголосити, що, виходячи з окреслених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту, а тому до їх переоцінки Верховний Суд вдається у разі наявності підстав, визначених підпунктами 1, 3, 4 частини другої статті 353 КАС України.

Позивач зазначає, що у тексті судових рішень містяться посилання на встановлені факти ненадання позивачем фото-звітів про надані послуги за договорами з контрагентами, проте, вказані звіти про надані послуги були передані головним бухгалтером ревізору-інспектору, про що озвучено під час розгляду справи. Втім, суди на ці факти не посилаються у судових рішеннях. На думку позивача, у випадку наявності у судів попередніх інстанцій сумнівів щодо факту передачі крім інших документів, саме фото-звітів, суди з метою повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи мали можливість перевірити конкретний перелік документів, які були передані під час перевірки. Таким чином, судами попередніх інстанцій у зв`язку з поверхневою оцінкою фактичних обставин справи та неналежною оцінкою наданих доказів, допустили порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття помилкового рішення.

Касаційний суд не може визнати неповажними обґрунтування касаційної скарги у цій частині. Суд погоджується з позицією податкового органу, що долучена до касаційної скарги копія акту приймання-передачі: 2 коробок від паперу А4, 1 великої коробки, 97 папок, 1 пакета, 4 папок - є недопустимим доводом у спростування висновків судів попередніх інстанцій.

Разом з тим, зі змісту Акту перевірки слідує, що додаток 4 до Акту перевірки, який є його невід`ємною частиною, містить узагальнений перелік документів, що були використані при проведенні перевірки. Таким чином, суд повинен надати оцінку доводам, що входять до предмета доказування у справі, з метою всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи, вжити всіх належних та достатніх заходів для встановлення фактичних обставин справи, шляхом виявлення доказів, та, відповідно, указане вимагає скасування рішення у відповідній частині з направленням справи на новий розгляд для усунення недоліків шляхом встановлення обставин у справі на підставі наявних доказів.

Крім того, у касаційній скарзі позивач не погоджується з позицією суду апеляційної інстанції в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №4711/2300070110 від 07.06.2021, з огляду на те, що представник позивача у судовому засіданні визнав правомірність податкового повідомлення-рішення, проте суд не прийняв ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті часткової відмови від апеляційної скарги та закриття провадження у справі.

З оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції слідує, що у судовому засіданні 08.11.2022, представник позивача, адвокат Собкович О.В. визнав правомірність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення № 4711/2300070110 (форми «ПС»).

Відповідно до частини п`ятої ст. 303 КАС України до закінчення апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї повністю або частково, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв`язку з цим апеляційного провадження вирішується судом апеляційної інстанції, що розглядає справу, в судовому засіданні. Про прийняття відмови від скарги та закриття у зв`язку з цим апеляційного провадження суд постановляє ухвалу.

Частинами першою, другою статті 303 КАС України передбачено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Суд апеляційної інстанції з`ясував та доводами касаційної скарги ці обставини не спростовано, що, з наданих представником позивача пояснень, колегією суддів не було встановлення бажання останнього відмовитися від апеляційної скарги в частині, доказів зворотнього матеріали справи не містять, позивачем не було подано жодної заяви з даного приводу.

Поряд з цим, позивач у касаційній скарзі просить суд закрити провадження у частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №4711/2300070110 від 07.06.2021.

Суд відзначає, що положення статті 238 КАС України містять перелік підстав закриття провадження у справі. Поряд з цим, приписи статті 339 КАС України обумовлюють закриття касаційного провадження.

Суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

2. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена (стаття 238 КАС України).

Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо:

1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги;

2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося;

4) після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом;

5) після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

2. Про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу (стаття 339 КАС України).

Жодної з підстав передбачених Кодексом для закриття провадження у справі, закриття касаційного провадження не встановлено. Заява про відмову від позову, відмову від касаційної скарги (у відповідній частині) від Товариства на адресу суду не надходила.

Верховний Суд наголошує, що відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

У решті доводів касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені позивачем в судах обох інстанцій, і з урахуванням яких як суд першої, так і апеляційної інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України унормовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Таким чином, ця справа підлягає направленню на новий розгляд у відповідній частині, що викладена касаційним судом у постанові, оскільки судам необхідно повно встановити обставини справи, перевірити якими доказами підтверджуються останні, належно їх оцінити, і в залежності від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛ ТРЕЙД» задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2022 у справі №580/5010/21 в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» №4712 від 07.06.2021 скасувати. Справу №580/5010/21 у цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2022 у справі №580/5010/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

.....................

....................

.....................

В.В. Хохуляк

М.М. Гімон

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду