Рішення

від 28.08.2006 по справі 7/192-06-6342

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2006 р.

Справа  № 7/192-06-6342

Позивач:           СПД ОСОБА_1, м.Одеса.

Відповідач:           ТОВ фірма „Інтер-Авто”, м.Одеса.

про

стягнення 13 598,90 грн. 

суддя     Лепеха Г.А

Представники сторін:

Від позивача: СПД ОСОБА_1

Від відповідача: Беженар Г.М. за

довіреністю.

           У судовому засіданні

оголошувались перерви до 9:30 год. та 16:00 год. 28.08.06 р. за правилами ст.

77 ГПК України.

Сторонами подано клопотання про

нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Клопотання судом прийнято та

задоволено.

          СУТЬ СПОРУ: СПД ОСОБА_1 звернулася до

Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ фірми „Інтер-Авто” про

стягнення 13 598,90 грн., з яких 12 695 грн. -борг та 1 136,2 грн. -штраф.

         У судовому засіданні позивач подав

заяву про уточнення суми позовних вимог та просив суд визнати укладеним договір

про надання юридичної допомоги від 25.04.05р. і стягнути з відповідача 14

458,46 грн., що складається з 12 695 грн. -суми заборгованості за надані

юридичні послуги за договором від 25.04.2005р. та 1 763,46 грн. штрафних

санкцій.

        Відповідач у судовому засіданні

погодився з фактом укладення договору від 25.04.05р. на умовах, зазначених в

ньому, втім позовні вимоги щодо стягнення будь яких грошових сум не визнає з

підстав викладених у наданих письмових запереченнях та просить суд у

задоволенні позову в цій частині відмовити.

Розглянувши у

відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши представників

сторін,  суд встановив наступне:

25.04.2005р. між СПД ОСОБА_1  ТОВ фірмою „Інтер-Авто” укладено Договір про

надання юридичної допомоги та представлення інтересів ТОВ фірми „Інтер-Авто” у

судах за поданими позовами ВКП „Івік-Юг” ТОВ та ОСОБА_2

Договір від 25.04.05р. було

направлено до ТОВ фірми „Інтер-Авто” електронною поштою з супровідним листом, у

якому СПД ОСОБА_1 повідомила ТОВ фірму „Інтер-Авто” про необхідність видачі

довіреності на ведення справ у господарському суді Одеської області та оплати

державного мита за подачу зустрічної позовної заяви.

25.04.2005р. відповідно до п.1.4.

Договору від 25.04.05р. ТОВ фірмою „Інтер-Авто” в особі директора Таїрова В.В.

видана довіреність НОМЕР_1  на ім'я  ОСОБА_1 для представлення інтересів ТОВ фірми

„Інтер-Авто” в загальному та господарському суді.

19.06.2005р. ОСОБА_1 на прохання

директора ТОВ фірми „Інтер-Авто” повторно направила електронною поштою Договір

про надання юридичної допомоги та лист, у якому просила підписати договір, але

договір з боку ТОВ фірми „Інтер-Авто” підписано не було.

Згідно зі статтею 179

Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами,

встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей

передбачених Господарським Кодексом України, іншими нормативно-правовими актами

щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 180 ГК України

господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених

законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, які

визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також

умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При

укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі

погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 181 ГК України передбачено

загальний порядок укладання господарських договорів, який допускає їх укладення

у спрощений спосіб. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона,

яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться

застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два

примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

З огляду на ст. 638 Цивільного

кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони у належній формі

досягли згоди по всім істотним умовам договору. Договір укладається шляхом

пропозиції одної сторони укласти договір та прийняття пропозиції другою

стороною.

Згідно ч.1 ст. 640 ЦК України

договір вважається укладеним з моменту отримання особою, яка направила

пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття даної пропозиції.

Як вбачається з матеріалів справи

укладення договору між СПД  ОСОБА_1 та

ТОВ „Інтер-Авто” відбулося спрощеним способом, при цьому сторони договору

погодили предмет, ціну та строк дії Договору від 25.04.05р.

Видана ТОВ фірмою „Інтер-Авто”

довіреність на ім'я ОСОБА_1 є одночасно свідченням про прийняття першою

пропозиції укласти договір та відповіддю на таку пропозицію без будь яких

заперечень до умов запропонованого договору.

На підставі укладеного договору та

виданою відповідачем довіреністю   

ОСОБА_1 приступила до здійснення обов'язків на виконання зобов'язань за

Договором.

З дня укладення Договору  від 25.04.05р. СПД ОСОБА_1 надавала ТОВ фірмі

„Інтер-Авто” юридичні послуги в межах переліку, передбаченого розділом 1

Договору, в тому числі представляла інтереси фірми у господарському суді

Одеської області за позовом ВКП „Івік-Юг” ТОВ про стягнення заборгованості та у

Малиновському районному суді м.Одеси за позовом ОСОБА_2 про розірвання договору

купівлі-продажу і повернення сплаченої грошової суми, відшкодування збитків і моральної

шкоди.

З пункту 3.1. укладеного Договору

вбачається, що сторони обрали порядок оплати юридичних послуг у вигляді

гонорару та бонусу (відсотків) відповідно до прейскуранту зафіксованому у

доповненні  НОМЕР_2 що є невід'ємною

частиною Договору.

Згідно п.3.2. Договору юридичні

послуги оплачуються в безготівковому порядку на підставі виставлених рахунків

та поділяється на авансову (передоплату) і остаточну оплату.

При цьому кожен виставлений рахунок

підлягав сплаті не пізніше 3-х банківських днів з моменту його виставлення.

За надані позивачем юридичні

послуги ТОВ фірмі „Інтер-Авто” були виставлені наступні рахунки: 30.12.2005р.

на суму 11 310 грн. та 01.02.2006р. на суму 1 385 грн. Отже загальна вартість

послуг склала 12 695 грн., але відповідачем сплачена не була навіть частково.

Згідно статті 526 ЦК України

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 ЦК України

зобов'язання підлягає виконанню у встановлений строк (термін) його виконання, а

якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або

визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його

виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у

семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного

виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на п.3.4. Договору факт

надання юридичних послуг оформляється сторонами 

проміжним (остаточним) Актом.

На виконання цього пункту

06.02.2006р. СПД ОСОБА_1 направила ТОВ фірмі „Інтер-Авто” цінним  листом рахунки, акт приймання-передачі

зобов'язань за договором від 01.02.2006р., перелік та вартість наданих послуг,

порядок їх оплати та відомості про судові витрати.

З боку відповідача зауважень щодо

направлених документів та листа не висувалось, що на думку суду, свідчить про

прийняття відповідачем зобов'язань за договором про надання юридичної допомоги

від 25.04.2005р. згідно з  Актом

приймання-передачі від 01.02.2006р. та додатково підтверджує як факт укладення

Договору від 25.04.2005р. між СПД ОСОБА_1 та ТОВ фірмою „Інтер-Авто”, так і

факт виконання умов договору з боку СПД ОСОБА_1

04.03.2006р. СПД ОСОБА_1 у листі до

ТОВ фірми „Інтер-Авто” повідомила про дату та час слухання справ за позовами

ВКП „Івік-Юг” ТОВ та ОСОБА_2, про непроведення судової інженерно-технічної

експертизи з причин несплати ТОВ фірмою „Інтер-Авто” вартості експертизи та про

відмову від виконання Договору від 25.04.05р.

Окрім того позивач офіційно

попередив відповідача про дострокове розірвання Договору від 25.04.05 р. і

зазначив, що викладені у листі обставини дозволяють СПД ОСОБА_1 як повноважному

представнику відмовитися відповідно до ст.ст. 248 ч.1. п.3, 250 ЦК України від

здійснення дій, визначених виданою до договору довіреністю за НОМЕР_1., у

зв'язку з чим ТОВ фірма „Інтер-Авто” має отримати оригінали раніше наданих

документів щодо судових спорів з ВКП „Івік-Юг” ТОВ та ОСОБА_2

Згідно зі ст. 1009 ЦК України, якщо

договір доручення припинено до того, як доручення повністю виконане, довіритель

повинен виплатити повіреному плату пропорційно виконаній ним роботі, а також

відшкодувати понесені ним витрати. 

14.03.2006р. за Актом

приймання-передачі від 14.03.2006р. СПД 

ОСОБА_1 передала, а представник ТОВ „Інтер-Авто” прийняв документи,

раніше надані СПД ОСОБА_1 для виконання предмету Договору укладеного

25.04.2005р., чим ще раз підтверджено факт існування Договору зі змістом викладених

у договорі умов.

Умовами Договору від 25.04.2005р.

передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань винна

сторона повинна відшкодувати заподіяні збитки відповідно до чинного

законодавства України (п.4.1.) та у разі прострочення виконання грошових

зобов'язань сплатити пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в рік,

при цьому сплата пені не звільняє винну сторону від перерахування основної суми

грошових коштів згідно п. 4.2 Договору.

Стаття 230 ГК України визнає

штрафними санкціями господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,

штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі

порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або

неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ГК України

неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен

передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є

неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно

виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ГК України

боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним

грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти

річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений

договором або законом.

Постановою НБУ  НОМЕР_3  

розмір облікової ставки НБУ встановлено у 9,5%, а за листом НБУ НОМЕР_4

- дорівнює 8,5 %.

Згідно наданого розрахунку загальна

сума заборгованості склала 12 695 грн. за рахунками від 30.12.2005р. на

суму 11 310 грн. та від 01.02.2006р. на суму 1 385 грн.

Що стосується нарахованих позивачем

штрафу, то перевіривши правильність їх обчислення, приймаючи до уваги помилкове

незастосування СПД ОСОБА_1 шестимісячного скороченого строку, суд вважає що

загальна сума штрафних санкцій повинна бути зменшена та становитиме 1 435,79

грн. з яких штрафні санкції -пеня у розмірі 1 058,03 грн. виникла у

зв'язку з неоплатою рахунку від 30.12.2005р., пеня у розмірі 127, 32 грн.

виникла у зв'язку з неоплатою рахунку від 01.02.2006р. та збитки 3% річних

становлять 250, 44 грн.

Доводи відповідача, викладені у

запереченнях на позовну заяву, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням

всіх обставин справи, встановлених господарським судом, не впливають на

вирішення даного спору по суті.

Позаяк позивачем не надані суду

докази на підтвердження позовної вимоги відносно судових витрат по оплаті

юридичної допомоги адвоката в сумі 1 000 грн., суд визнає її безпідставною та

такою, що не підлягає задоволенню.

Досліджуючи матеріали справи,

оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному,

повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності, аналізуючи норми чинного законодавства, суд доходить висновку про

необхідність часткового задоволення позову .

Витрати по сплаті держмита та на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на

відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.ст.

44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 82-85

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.    Позов задовольнити частково.

2.

Визнати укладеним Договір про надання юридичної допомоги від 25.04.2005р. між

суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 та фірмою

„Інтер-Авто” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю з 25.04.2005р.

3.  Стягнути з фірми „Інтер-Авто” у вигляді

товариства з обмеженою відповідальністю (65088, м.Одеса, Люстдорфська

дорога, 55-а. Код ЄДРПОУ 23873498, п/р №26001028300000 в ОФ АКІБ «УкрСібБанк»,

м. Одеси МФО 328782)

- на користь суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. Ід. код

НОМЕР_5. П/р  НОМЕР_6   в АБ „Південний”, м. Одеси, МФО 328209) 14

130 (чотирнадцять тисяч сто тридцять) грн. 79 коп. боргу, 141 (сто

сорок одну) грн. 30 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн.

ІТЗ судового процесу . 

4.   В решті позовних вимог відмовити.

Рішення

набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання

рішенням законної сили.

Суддя                                                                             

         Лепеха Г.А.